Візантійський і християнський музей: відмінності між версіями

[[1993]] року розпочались роботи з розширення площі музею, збудовані три підземні поверхи. Головним архітектором проекту виступив [[Манос Перракіс]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.greece-museums.com/museum/7/ |title=Byzantine and Christian Museum] |accessdate=21 жовтень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100902131220/http://www.greece-museums.com/museum/7/ |archivedate=2 вересень 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Зовнішній вигляд садиби Іллісія зберігся незмінним. Вхід пролягає через невеличку будівлю з [[портик]]ом&nbsp;— раніше будинок для прислуги, а тепер адміністративний корпус. З останнього відвідувачі виходять у просторий внутрішній двір, оточений численними спорудами, в центрі двору&nbsp;— [[фонтан]] зі зразками ранньохристиянської [[мозаїка|мозаїки]]. Власне будівля музею двоповерхова, має [[підвал]] і сама по собі являє пам'ятку архітектури. Ззовні її стіни вкриті [[мармур]]овими [[плита]]ми.