Хортиця: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м clean up, typos fixed: 40-і → 40-ві , 0-і → 0-ті (3), 4-ої → 4-ї, → (2), Прусії → Пруссії (2), В той день → Того дня за допомогою AWB |
Movses (обговорення | внесок) м (GR) File renamed: File:Хортиця 18.JPG → File:Вид на ІКК Запорозька Січ зі сходу.jpg it was too wide filename, so providing more accurate one |
||
Рядок 331:
У часи Дніпровського Будівництва населення Хортиці значно збільшилося, з'явилися кілька нових селищ. У 1938 р. у с. Колонка (колишнє [[Меноніти|менонітське]] селище Острів Хортиця) жили 1130 чол., у с. [[Радгосп]] (відоме сьогодні, як Овочівників), заснованому у 1929 р. — 476 чол. На той час існували також сел. Січ при однойменній [[Запорізька Січ (станція)|залізничній станції]], виселок Січ, сел. Старий Дніпро (біля мосту). Крім того, на острові значилися педагогічна школа, інститут [[Електрифікація|електрифікації]], науково — дослідна лабораторія інституту, неповна середня школа № 43 (відкрилася у 1936 р., капітальну будівлю зведено 1938 р.), будинок відпочинку ДАЗу, [[піонерський табір]] ДАЗу, будинок відпочинку «[[Запоріжсталь]]» (відкрито 6 липня 1935 р.), будинок хворої дитини, а також різні майстерні<ref>Клименко А. А. Хортиця у 30 — 60-і рр. — виникнення селищ, будинків відпочинку та оздоровчих закладів (довідка) // Звіт про науково-дослідну роботу за 2011 р. По темі «Освоєння острова Хортиця у ХХ столітті» // НА НЗХ 765</ref>.
[[Файл:
У зв'язку з проведенням Дніпробудівської археологічної експедиції Наркомосу [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]] (1927—1932 рр.) на Хортиці надзвичайно пожвавилися археологічні роботи. Розкопувалися поселення доби [[неоліт]]у-[[енеоліт]]у на скелі Середній Стовп ([[Добровольський Аркадій Вікторович|А. Добровольський]], 1927-30 рр.), поселення [[Бронзова доба|доби бронзи]] в районі балки Мала Вербова ([[Смолічев Петро Іванович|П. Смолічев]], 1928-29 рр.), [[Могила (насип)|могили]] курганної групи № 5 ([[Смолічев Петро Іванович|П. Смолічев]], 1930 р.). Пізніше досліджувалися [[Могила (насип)|кургани]] з групи № 2 (В. Каменський, 1936 р.), [[Запорозькі козаки|козацький]] [[зимівник]] ХVIII ст. (В. Пешанов, 1937 р.) та укріплення на [[Байда (острів)|о. Байди]] (Л. Макаревич, 1941)<ref>Кобалия Д. Р. Сквозь древние горизонты (очерк истории археологических исследований на Хортице) / Д. Р. Кобалия // Заповідна Хортиця. — Запоріжжя, 2011. — С. 203—204</ref>.
|