Люблінська угода: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 7:
Угода містила також таємну частину — детальну інструкцію виконання, яка була переказана польському уряду 22 вересня 1944 р. представником СРСР при ПНВК — генералом [[Булганін Микола Олександрович|Миколою Булганіним]].
 
Люблінською угодою імітувалося встановлення кордону між двома народами — українським і польським. Москва неначе залишалася осторонь. Українці не хотіли їхати в «радянський рай», поляки не хотіли залишати УкраїнуУкраїнську РСР, багато хто вважав що вони і так на відвічно польській території, а [[Львів]] – польське місто.
 
У Варшаві, Києві і Москві зрозуміли, що Люблінська угода не отримала масового схвалення ні з боку українського, ні з боку польського населення. І з кінця літа&nbsp;— початку осені [[1945]]-го вирішили перейти до застосування винятково примусових заходів стосовно переселень. За офіційною статистикою до жовтня [[1946]] року з Української РСР до Польської республіки було переселено 812 688 осіб, а з Польщі в [[УРСР]] за станом на березень [[1947]]-го переселили 472 635 осіб.<ref>http://ua.for-ua.com/ukraine/2007/09/09/080019.html</ref>