Другий Константинопольський собор: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) |
Віщун (обговорення | внесок) |
||
Рядок 9:
== Постанови ==
* На Соборі отці розглядали помилки пресвітера [[Ориген|Оригена]], знаменитого учителя Церкви [[III століття]]. Його вчення про передіснування людських душ було засуджене. Засуджені були як ідеалісти [[Платон]], філософія якого спокусила Оригена, на думку собору, та оригеністи [[Евагрій Понтійський]] і Дидимій Сліпий. Засуджене було як єретичне і вчення про [[Апокатастазис]] — всезагальне прощення грішників (включно з дияволом та іншими пропащими ангелами) на Страшному Суді. Але прихильник цього вчення [[Григорій Ніський]] та інші його прибічники, як і Церква Сходу, що захищала це вчення, та її діячі, у тому числі, вже після Собору, [[Ісаак Сирин]], не були анафематствувані. Був засуджений [[Аполінарій]] за його формулювання тотожності Ісуса Христа і Логоса, яке [[Кирило Александрійський]] вважав єдино правильним: «Одна природа Бога Слова Втіленого», але саме вчення про тотожність засуджене не було. (Хоча аполлинаризм був засуджений на [[Перший Константинопольський собор|I Константинопольському]] і Римському соборах, але ім'я Аполлінарія зважаючи на його авторитет до V Вселенського собору не згадувалося в засудженнях). Засудження [[Арій|Арія]] і Євномія, хоча [[Аріанство|аріан]] і євноміан (пізніх аріан) вже не було всередині Церкви, було пов'язане з війнами, які Юстиніан вів проти аріан в Італії, Африці та Іспанії.
* Собор засудив усі представлені імператором для засудження твори «трьох глав» і самого [[Феодор Мопсуестійський|Феодора Мопсуестійського]], як такого, що не розкаявся, а відносно двох інших письменників засудження обмежилося тільки їхніми несторіанськими творами, самі ж вони були помилувані, оскільки відмовилися від своїх думок і померли у мирі з Церквою. Діодора Тарсійського собор не засудив, але [[Юстиніан I|Юстиніан]] цього і не вимагав, тож
* Собор знову повторив засудження [[Несторіанство|єресі Несторія]] і визнав правоту і безумовність православ'я [[Кирило Александрійський|Кирила Александрійського]], а будь-яких його супротивників визнав єретиками, на чому наполягали міафизити, що відкривало їм можливість переглянути рішення Халкідонського собору, як такі, що суперечать вченню Кирила, але засудив і Євтихія, проти чого вони не заперечували. Водночас засудження не лише аполінаризму, але й Аполінарія і його христологічної формули, яку відстоював Кирило Александрійський, і анафематствування усіх, хто використовує цю формулу для заперечення незлиянного з'єднання божественної природи і людської природи втіленого Бога Слова задовольнило халкідонітів.
| |||