Черняхів (селище): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 50:
До цього був містечком, волосним центром, а ще раніше, в період визвольної війни українського народу [[1648]]–[[1654]] рр. і після — він був сотенним містом. В люстрації за [[1545]] рік записане як містечко, що належало шляхтичу [[Немиричі|Немиричу]]. Воно мало 11 димів, звичайно це були курні хати.
Як видно з матеріалів видатного краєзнавця [[Похилевич Лаврентій|Л. І. Похилевич]], сама назва «Черняхів» свідчить про те, що тут ховалась чернь, найнижчий стан людей
Як говорять народні перекази і легенди, на території сучасного Черняхова росли дрімучі ліси, які межували з непрохідними [[болото|болотами]]. Це і сприяло тому, що сюди тікали бідні люди і тут переховувались. Пізніше це місто назвали — ''Черніхов''. Через деякий час тут з'явилось поселення з такою назвою, яке і попало в польські люстрації. Але в судових справах того періоду ([[1584]] р.) згадується ще старий Черняхов. Де
Так, 26 вересня [[1584]] року князь [[Корецький]]
▲Так 26 вересня [[1584]] року князь [[Корецький]] — воєводич Волинський із загоном своїх слуг, бояр, татар і своїми підданими до тисячі чоловік оточив Черняхів, спалив млин з хлібом, захопив багато худоби, коней. Але Черняхівську фортецю взяти не зміг і пішов геть.(Джерело?)
▲Сама черняхівська фортеця була міцною, де могло заховатись все населення. Будували її всі [[Немиричі]], так як Черняхів був їх родовим помістям. А вони на той час займали високі посади в Польській державі і мали змогу побудувати міцну фортецю (в історії [[Київ|Києва]] згадується [[Немиричі|Андрій Немирич]] — який був воєводою [[Київ|Києва]]), а тому вона була побудована за всіма правилами фортифікаційної тогочасної науки. Була використана річка Очеретянка, її згини, центральний рівчак, залишки якого ділять сучасний Черняхів навпіл. Стіни фортеці розпочинались від сучасного залишку замка, що на березі річки і йшли понад річкою Очеретянкою до єврейської синагоги, яка являла собою міцну споруду з північної сторони, далі повертала на схід до сучасного шляху [[Житомир]] — [[Коростень]]. Бо при будівництві будинку (Коростенська, 5), коли копали канаву під його фундамент, натрапили на залишки фундаменту, який ішов перпендикулярно цьому, глибше і його глибина була більше двох метрів у напрямку на будинок по Коростенській, далі стіна, що видно із залишків, ішла понад рівчаком до колишнього військкомату, а відтіля до старого єврейського кладовища. Там стояла висока вежа, фундамент якої зберігся досі.(Джерело?)
У зв'язку з тим, що ця фортеця була дерев'яною, то від неї на сьогодні більше нічого не лишилося, крім того, про що сказано вище. Магнатами [[Немиричі|Немиричами]] був збудований і замок, який з трьох сторін обведений водою. Досі збереглися руїни замку на березі р. Очеретянка (сучасна вул. Горького).(Джерело?)▼
▲
В [[1586]] році на Черняхів напав, як грабіжник, князь [[Острозькі|Острозький]], який забрав у черняхівців 200 возів [[сіно|сіна]] і іншого збіжжя. А влітку [[1610]] року шляхтич [[Пашкевич|Г.Пашкевич]], грабуючи села Полісся з кількома тисячами свавільних людей не обминув і Черняхів. Забирав у селян майно, нищив [[хліб]]. В січні [[1611]] року його загін вдруге пограбував Черняхів. Тоді було вбито кілька чоловік. При наступному його нападі черняхівці організувались і вбили [[Пашкевич|Г.Пашкевича]] і розігнали його грабіжників. А в [[1618]] році Черняхів був нещадно пограбований [[кримські татари|кримськими татарами]], які після цього ще декілька разів грабували черняхівців. Крім цього населення Черняхова терпіло величезні здирства від властей, жителі платили подимне, чопове, шкіряне, і в [[1629]] році тільки 90 димів не змогли сплатити подимного. (Джерело?)
| |||