Вікіпедія

Ніндзя: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 19:
 
== Методи роботи ==
Традиції ніндзя передавалися від батька до сина чи від учителя до учня, що часто були родичами. Проте з XVI століття, через занепад кланів ніндзя, поширилася практика найму дорослих. Навчання починалося в дитинстві та передбачало, як і для самураїв, оволодіння мечем, стрільбою з лука, верховою їздою, але також і знанням отрут, приготуванням вибухівки, слідопицтвом і навичками виживання, боротьбою без зброї та видиранням на стіни. Цінувалися вміння читати, писати і малювати. Проте з XVI століття, через занепад кланів ніндзя, поширилася практика найму вже дорослих. В ніндзя виховувалося нехтування загрозою смерті та готовність накласти на себе руки в разі провалу операції. Зазвичай ніндзя діяли поодинці, але подолання стін, укріплень, часто передбачало допомогу інших ніндзя. Типовими завданнями ніндзя були розвідка розташування ворожих сил, таємне проникнення на ворожу територію з метою шпигунства чи вбивства високопоставлених осіб, дезорганізація ворога при штурмі укріплень, вбивство командувачів ворожих сил на полі бою.
 
Традиційне зображення ніндзя в чорному одязі має два джерела: ілюстрації XIX століття та японський театр, де актор в чорному зображав невідомого вбивцю чи силу. Вважається, що ніндзя справді використовували подібний одяг для маскування під час нічних операцій. Він складався зі штанів, заправленої в них куртки без зав'язок (щоб не зачіплятися за виступи), гетрів і тібі — шкарпеток з відділеним великим пальцем і укріпленими підошвами для зручності лазіння, або варадзі — солом'яних сандалів. Під куртку надягалася сорочка з поясом, а на голову — щільний капішон, який закривав більшість обличчя. В денний же час ніндзя одягалися так, щоб не вирізнятися з середовища, в якому діяли. Наприклад, видавали себе за селян або мандрівних монахів [[ямабусі]]. Образ селянина дозволяв тримати при собі зброю, замасковану під знаряддя на кшталт звичайних серпів або ціпів. Одяг ямабусі дозволяв проникати в будинки знаті, оскільки монахів часто запрошували для здійснення обрядів, а їхні головні убори приховували обличчя. Крім того ніндзя прикривалися образом мандрівних танцівників [[сурагоку]]. Відомо про носіння ними під одягом легкого обладунку з металевих пластин.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ніндзя