Шлезвіг (герцогство): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 32:
Шлезвіг з якнайдавніших часів був населений німецькими племенами, а саме: на сході — [[Англи|англами]], в центрі — [[Юти|ютами]], на заході — [[Фризи|фризами]]. Починаючи з [[IV століття]] сюди з півночі стали вторгатися скандинаво-данські племена і витісняти англів, що переселилися на Британські острови. Країна керувалася своїми королями. Річка [[Ейдер]] складала крайню південну межу розповсюдження панування данського племені. На південь від річки Ейдер починалися поселення саксонських племен ([[Гольштинія]], [[Дітмарська марка]] тощо).
Для захисту Шлезвігу або південної Ютландії від вторгнення [[Сакси|саксів]] в [[810]] році королем [[Гетрік]]ом був споруджений прикордонний вал, так званий [[Даневерк]], що йшов через півострів від [[Північне море|Німецького моря]] до [[Балтійське море|Балтійського]]. [[850]] року апостол півночі [[Ансгар]] побудував тут першу церкву в Гаддебі, біля міста [[Шлезвіг (місто)|Шлезвіг]]. На початку [[Х ст.]]
[[948]] року імператор [[Оттон I]] заснував в Шлезвізі [[єпископство]]. Протягом [[Х]] і першої чверті [[XI]]
Син короля Еріка, [[Канут Лавард]], ставши намісником і герцогом Шлезвіга і підкоривши [[Венди|вендів]] і [[Бодричі|бодричів]], що жили по іншу сторону річки Ейдер, прагнув стати незалежним від данських королів; по його наполяганню імператор [[Лотарь]] в [[1129]] р. дарував йому королівський титул, але в [[1131]] р. він був убитий своїм двоюрідним братом Магнусом. Син його, [[Вальдемар I Великий]], в [[1150]] р. був зведений данським королем [[Свенд]]ом в герцоги Шлезвігу, а в [[1157]] р. сам вступив на данський престол. Другий його син, [[Вальдемар II (герцог Шлезвігу)|Вальдемар II]] отримав в [[1182]] р. від брата данського короля [[Канут VI|Канута VI]] в управління Шлезвіг як особливе герцогство. Коли ж Вальдемар II, в [[1202]] р. вступив на данський престол, герцогство в [[1218]] р. був віддано третьому братові, Еріку. Після вступу ж останнього на данський престол герцогство дісталося [[Абель (король Данії)|Абелю]], синові [[Вальдемар II (король Данії)|Вальдемара II Переможця]] ([[1241]]).
Рядок 40:
Вальдемар II ввів у Шлезвізі виданий ним для Данії законник (ютландське право). Абель [[1250]] року убив короля Еріка і зайняв престол Данії, але сам поліг у битві з повсталими на західному березі фризами ([[1252]]). Син Абеля, [[Вальдемар III (герцог Шлезвіга)|Вальдемар III]], утвердився ([[1254]]) за допомогою своїх родичів по матері графів Гольштинських в Шлезвізі, але повинен був визнати себе васалом Данії. Брат його Ерік був залучений у боротьбу за данське престолонаслідування. Король [[Ерік V Гліппінг]] вторгся в герцогство, але був розбитий ([[1261]]) при [[Логейд]]і.
Зіткнення між Шлезвігом і Данією повторювалися і пізніше, причому перший часто шукав допомогу в [[Голштінія|Голштінії]], з якою його зв'язували родинні зв'язки. Внаслідок цього голштінські графи і барони придбали в південному Шлезвізі обширні володіння. Після смерті ([[1272]]) герцога Еріка данський король Ерік V Гліппінг як [[сюзерен]] став [[опікун]]ом його малолітніх синів і лише [[1283]] року визнав [[Вальдемар IV (герцог Шлезвіга)|Вальдемара IV]] герцогом Шлезвігу. Останній
[[Файл:Jutland Peninsula map.PNG|thumb|250px|left|Історичні регіони Ютландії:
{{легенда|#dc8cc4|[[Північно-Ютландський острів]] (Данія) є історичною частиною Ютландії, хоча вона була відокремлена від неї, під час повені у 1825}}
Рядок 47:
{{легенда|#d49424|[[Південний Шлезвіг]] (Німеччина)}}
{{легенда|#e4dc34|[[Гольштейн]] (Німеччина)}}]]
[[1326]] року герцог [[Вальдемар III (король Данії)|Вальдемар V]] зайняв за допомогою свого дядька графа Гергарда Гольштинського данський престол, поступившись Шлезвігом як данським [[лен]]ом Гергарду. Коли [[1330]] року Вальдемара V
Володіння Шлезвігом як данського лена є спадковим у рендсбурзькой лінії гольштинського графського роду. Відтоді веде свій початок сполучене герцогство Шлезвіг-Гольштинія або [[Шлезвіг-Гольштейн]].
Рядок 58:
У [[XIX]] столітті Шлезвіг став ареною конфлікту між Данією і Пруссією. У [[1864]] по підсумках [[Данська війна 1864|Данської війни]] (Другої війни за Шлезвіг) герцогство повністю увійшло до складу Пруссії, а потім була утворена прусська [[провінція Шлезвіг-Гольштейн]].
У [[1920]] після [[Перша світова війна|Першої світової війни]], яку Німеччина програла (а Данія була нейтральна), в північному і центральному секторах Шлезвіга за пропозицією [[Антанта|Антанти]] були проведені [[плебісцит]]и про майбутню територіальну приналежність земель. У північному Шлезвігу 80 % проголосувало за приєднання до Данії, тоді як в центральному 75 % за те, щоб залишитися у складі Німеччини; відповідно до плебісциту нова межа пройшла на південь від довоєнної.
У час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] [[Третій рейх]] окуповував всю Данію, і місцеві нацисти стали виступати за відновлення старих меж і повернення північного Шлезвіга Німеччині. Проте Гітлер категорично висловився проти цього, оскільки не бажав ускладнювати відносин з данцями. Таким чином, дансько-німецька межа стала єдиною з нав'язаних Антантою Німеччині, на яку Гітлер так і не зробив замах.
| |||