Ніндзя: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Віщун (обговорення | внесок) доповнення |
Віщун (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Hokusai-sketches---hokusai-manga-vol6-crop.jpg
'''Ні́ндзя''' ({{lang-ja|【忍者】, にんじゃ}}, «той, хто прокрадається») — шпигуни, наймані вбивці, диверсанти в [[Японія|Японії]] XIII—XIX століття. У середньовіччі — члени самоврядних [[конфедерація (Японія)|конфедерацій]] дрібної [[самурай]]ської і сільської знаті. Існували за рахунок найму або традиційної підтримки того чи іншого володаря. У XVII—XIX століттях складали окремий клас військової верстви. Володіли спеціальною технікою бою ''[[ніндзюцу]]'' та використовували спеціальне обладнання ''нінґу'' (忍具 — «обладнання для прокрадання»). Мали знання в галузях військової справи, хімії, ботаніки. Найвідомішими були представники конфедерацій [[конфедерація Іґа|Іґи]] та [[конфедерація Коґа|Коґи]], що заснували власні школи бойових мистецтв. У сьогунаті Токуґава з їхніх представників були сформовані спецпідрозділи — [[Іґівська сотня|Іґівська]] та [[Коґівська сотня|Коґівська сотні]].
Рядок 9:
== Історія ==
[[Файл:Ninja-kanji.svg
Походження ніндзя остаточно не встановлено. Вірогідно, їхніми попередниками були наймані знаттю X—XII століть диверсанти, котрим доручалися завдання, що вважалися недостойними для [[Самурай|самураїв]]. У XII столітті вони сформували ряд центрів, що були розкидані по всій [[Японія|Японії]]. Особливо відомим стали організації в районах [[Іґа]] (суч. [[префектура Міє]]) та Коґа (суч. [[префектура Сіґа]]). У часи [[сьоґунат Камакура|сьоґунату Камакура]] (1195—1333) групи ніндзя мали значні земельні володіння і були економічно незалежними. Проте з кінця XIV століття, коли традиційна система землеволодіння занепала і стартувало століття міжусобиць, вони почали відчувати фінансову скруту. Місцеві володарі підтримали сусідніх ніндзя, перетворивши їх на власні розвідні підрозділи.
Відносно вивченою є система організації ніндзя з [[Провінція Іґа|Іґа]] (друга половина XV ст.). Її керівний апарат складали три роди «вищих шпигунів» — Фудзібаясі, Момочі та Хатторі. Організація мала декілька десятків родів «нижчої» ланки. Незважаючи на авторитет її голів, усі рішення приймалися на радах колективно, за участі представників кожної родини.
Головним зовнішнім ворогом ніндзя з
Після загибелі [[Ода Нобунаґа|Нобунаґи]] рештки членів секретної організації були найняті [[Токуґава Ієясу|Токуґавою Ієясу]]. За їхньої допомоги йому вдалося об'єднати «[[Піднебесна|Піднебесну]]» і зайняти посаду [[сьоґун]]а. Ніндзя обіймали в [[сьогунат Токуґава|сьогунаті Токуґави]] ([[1603]]–[[1867]]) посади вартових, поліцейських та «державних» шпигунів.
|