Радянське вторгнення до Польщі: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 154:
</div>
 
О 5:00 [[17 вересня]] передові та штурмові загони Червоної Армії, у складі семи армій, 1 кінно-механізованої групи, близько 615 000 осіб, 4900 гармат і мінометів, 4700 танків, 3300 літаків, перетнули кордон та розгромили польську прикордонну охорону: полки «Сарни», «Здолбунів», «Чортків» {{не перекладено|Корпус Охорони Прикордоння|Корпусу охорони прикордоння|pl|Korpus Ochrony Pogranicza}}&nbsp;— 12 тисяч бійців. Перші години операції підтвердили дані радянської розвідки про відсутність значних угруповань польських військ, що дозволило прискорити наступальні дії. Всі основні сили польської армії на той час билися на заході проти Німеччини, а на сході були присутні лише нечисленні частини та прикордонники, які контролювали захищений [[Договір про ненапад між Польщею та Радянським Союзом|Договором про ненапад між СРСР і Польщею]] тил.
{{text|В силу розпорядження Радянського уряду війська Українського і Білоруського фронтів, виконуючи наказ Головного Командування, 17 вересня перейшли кордон колишньої польської держави, щоб взяти під свій захист життя і майно населення Західної України і Західної Білорусії. Стрімким натиском частини Червоної Армії розгромили польські війська, виконавши у короткий термін свій обов'язок перед Радянською Батьківщиною. <...> У боях з польськими військами наші військові частини показали не тільки високі темпи маршу і маневреність, але вони проявили також високу доблесть, героїзм, ініціативу, безмежну відданість своїй Батьківщині і великій справі Леніна — Сталіна. Визвольний похід Червоної Армії увійде в історію нашого народу як одна з чудових сторінок <ref>Приказ НКО СССР от 7.11.1939 № 199.&nbsp;— РГВА Ф. 4. Оп. 15. Дело 25 Листы 636—638 Типографский экземпляр</ref><ref>Русский архив: Великая Отечественная: Приказы народного комиссара обороны СССР. Т. 13 (2—1)/Институт военной истории Министерства обороны Российской Федерации; Российский государственный военный архив.&nbsp;— М.: ТЕРРА, 1994.&nbsp;— С. 123.</ref>.
 
{{oq|ru|В силу распоряжения Советского правительства войска Украинского и Белорусского фронтов, выполняя приказ Главного Командования, 17 сентября перешли границу бывшего польского государства, чтобы взять под свою защиту жизнь и имущество населения Западной Украины и Западной Белоруссии. Стремительным натиском части Красной Армии разгромили польские войска, выполнив в короткий срок свой долг перед Советской Родиной. <…> В боях с польскими войсками наши воинские части показали не только высокие темпы марша и маневренность, но они проявили также высокую доблесть, героизм, инициативу, беззаветную преданность своей Родине и великому делу Ленина — Сталина. Освободительный поход Красной Армии войдет в историю нашего народа как одна из замечательных страниц.}}
}}
Перші години операції підтвердили дані радянської розвідки про відсутність значних угруповань польських військ, що дозволило прискорити наступальні дії. Всі основні сили польської армії на той час билися на заході проти Німеччини, а на сході були присутні лише нечисленні частини та прикордонники, які контролювали захищений [[Договір про ненапад між СРСР і Польщею|Договором про ненапад між СРСР і Польщею]] тил.
 
Отримавши повідомлення про перехід Червоною Армією польського кордону, німецьке командування віддало наказ військам зупинитися на лінії [[Сколе]]&nbsp;— [[Львів]]&nbsp;— [[Володимир-Волинський]]&nbsp;— [[Берестя|Брест]]&nbsp;— [[Білосток]].