Усман дан Фодіо: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 29:
|платня =
|статки =
|термін =
|попередник =засновано
|наступник =[[Мухаммед Белло]]
Рядок 35:
|головував_(-ла) =
|конфесія =
|батько =
|мати =Маймуна
|рід =
|родичі =
|дружина =4 дружини
|чоловік =
|діти =23 дитини
Рядок 53:
|примітки =
}}
'''Усман дан Фодіо''' ([[15 грудня]] [[1754]] — [[20 квітня]] [[1817]]) — державний та військовий діяч народу [[фульбе]], ісламський письменник, поет, релігійний діяч, засновник [[
== Життєпис ==
=== Молоді роки ===
Походив з фульбського роду Торонкава. Про його походження свідчить прізвисько - дан Фодіо, що означає «син освіченої людини». Син Мухаммаду, відомого малама (вчителя Корану), і Маймуна Хавви зосвіченої фульбської родини. Народився в Гобір (територія нинішньої Північної Нігерії), в невеликому селі Маратта в грудні 1754 року. За переказами, предки Усмана переселилися до Гобіру з Адара.
Дитинство і юність пройшли в селі Дегель поблизу міста Бирине-Конні, де займався у маламів. Вивчивши під керівництвом батька Коран, він почав життя мандрівного учня, старанно вивчаючи основи богослов'я і арабської культури. Великий вплив на юнака здійснив малам Джибріл бен Умар, що наводив страх на місцевих жителів постійними закликами до джихаду. Період навчання завершився [[хадж]]ем до Мекки і Медини.
=== Вчителювання ===
Близько 1774 року Усман повернувся до Гобіру і сам почав викладати основи коранічні знанння. Гарна ісламська освіта, рідкісне красномовство і релігійне завзяття дозволили йому швидко зібрати навколо себе велику кількість учнів та послідовників. До кінця 1780-х років їх налічувалося понад 1000 осіб. Після того як Бава, емір Гобіра, віддав йому на виховання свого сина Юнфу, число його послідовників багаторазово збільшилося.
=== Боротьба з хауса===
Після смерті Бави і його брата Якуби Усман домігся, щоб еміром Годіра оголосили його вихованця Юнфу. Той став правити з 1802 року. В цей час Усман користувався величезним впливом на справи. Юнфа уважно прислухався до всіх його порад. Втім невдовзі міжними стався розрив, причиною якого було непокора Усмана владі Юнфу. В результаті у битві 21 лютого 1804 року прихильники дан Фодіо завдали військам Юнфу поразки, але не зуміли закріпитися в Годірі. Їх базою стало місто Гуду.
Усман дан Фодіо оголосив, що метою його боротьби є повернення до суворої моралі, до істинного Корану і суни, а також відновлення централізованої держави в його первісній чистоті і простоті. Він прямо звинуватив хауса в тому, що вони зрадили ісламу, постійно порушують мусульманські правові норми, слідують анімістичним традиціям і роблять поганські ритуали.
У червні 1804 року відбулася нова битва біля озера Квотто, неподолік від злиття річок Сокото і Рима. Погано озброєні повстанці змусили рятуватися втечею загін важкої кавалерії Юнфу. Перемога надихнула всіх супротивників еміра. На бік Усмана перейшли місцеві племена суллебава, а також жителі Замфара, давніх ворогів Годіру. Армія Усмана рушила в сусідню з Гобіром країну Кеббі, де йому надали підтримку. Восени Усман почав наступ на столицю Гобіра - Алькалаву. Втім дан Фодіо зазнав тяжкої поразки, загинуло понад 2 тис. повстанців, зокрема багато родичів Усмана дан Фодіо.
Втім, релігійне завзяття його сподвижників від цього не поменшало. У 1805 році Усман рушив у бік Кеббі. Місцеві хауса надали фульбе запеклий опір, але зазнали поразки. Після падіння їх столиці Бірнін-Кеббі майже все населення втекло вгору річкою Кеббі. Повстанці-фульбе зміцнилися в районі міста Гванду, створивши тут свою постійну базу. Звідси вони стали здійснювати походи в різні [[міста-держави хауса]]. У 1805 році було захоплено емірат Кацина, в 1807 році впав Кано, в 1808 році під владу фульбе перейшла Заззау (Зарія). Тим часом Юнфа, об'єднавшись з емірами Замфара, Кеббі і вождями туарегів, зібрав нову армію. Вирішальна битва відбулася 1806 року неподолік від Гванду, поруч з містечком Альвасса. Воїни Усмана були притиснуті до Гванди, але зуміли зібратися з силами і відкинули ворога. Після цього війна перемістилася на землю Гобіра. У 1808 році в одному з боїв загинув Юнфа. У тому ж році фульбе захопили і зруйнували Алькалаву.
В результаті гегемонія Гобіра впала, незалежні держави хауса припинили своє існування. На їх місці виникло теократична державу, відоме пізніше в історії як халіфат Сокото. Його верховним релігійно-політичним очільником (аміром аль-мумініном) було оголошено Усман дан Фодіо. Втім у 1815 році відійшов від активної політичної діяльності і в останні роки вів замкнутий спосіб життя. Помер Усман в квітні 1817 року в Сокото, резиденції свого сина [[Мухаммад Белло|Мухаммада Белло]].
== Творчість ==
Йому належало чимало пісень, зокрема написана арабською «Касіда ал-кадирія». заагальнийдоробок становить 480 поеммовою фульбе, хауса, арабською.
== Джерела ==
* Isam Ghanem. The Causes and Motives of the Jihad in Northern Nigeria. in Man, New Series, Vol. 10, No. 4 (Dec., 1975), pp. 623–624
* B. G. Martin. Muslim Brotherhoods in Nineteenth-Century Africa. 1978.
* Ibraheem Sulaiman. The Islamic State and the Challenge of History: Ideals, Policies, and Operation of the Sokoto Caliphate. Mansell (1987). ISBN 0-7201-1857-3
[[Категорія:Нігерійські поети]]
[[Категорія:Халіфат Сокото]]
| |||