Вікіпедія

Бринза: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
уточнення
Рядок 20:
[[Файл:Pasha2008 021.jpg|thumb|200px|right|Шматок копченої бринзи]]
[[Файл:Kulesha&brunza.jpg|thumb|200px|right|[[Мамалига (страва)|Мамалига]] з бринзою]]
{{без виносок|дата=березень 2019}}
 
'''Бри́нза'''<ref>{{СУМ-11|Бринза}}</ref> або '''бри́ндза'''<ref>{{СУМ-11|Бриндза}}</ref>&nbsp;— [[сичуг|сичужний]] розсільний [[сир]], виготовлений з [[вівці|овечого]], [[корова|коров'ячого]], [[коза|козячого]] або суміші овечого [[молоко|молока]] з коров'ячим за допомогою [[фермент]]у з натурального [[сичуг]]а свійської [[худоба|худоби]]. Зазвичай [[білий колір|білого]] кольору, зовні нагадує [[домашній сир]].
 
Рядок 49:
== Виготовлення ==
 
Підготовлене молоко нагрівають до температури 35-38&nbsp;°C, вводять сичуг, час від часу помішуючи до утворення згустка та відділення сироватки. Її після цього видаляють з чанучана за допомогою черпака. Сирний згусток ріжуть за допомогою спеціального ножа на зерно певного розміру, який потім за допомогою марлевих чи полотняних мішків виймають із чана та підвішують для просушування, видалення зайвої вологи. Такі головки мають назву '''[[будз]]''' (його можна споживати одразу чи помістити в розсіл для подальшого зберігання, також їх піддимлюють для покращення смаку). Потім масу перетирають з сіллю, формують з неї головки чи заповнюють нею [[діжка|діжки]], скляний посуд для подальшого зберігання. При промисловому виготовлені сирну масу закладають у перфоровані форми для надання форми головки та висушування на стелажах, потім висушені головки поміщають в чани з розсолом для просолювання та дозрівання. Дозрілий сир в продаж поступає в розсолі.
 
Похідним від продуктів виготовлення бринзи є сир '''[[вурда]]'''. Його виготовляють із відпрацьованої сироватки методом її повторної коагуляції.
 
=== Гуцульська бринза ===
[[Сир]], бринза, [[вурда]],&nbsp;— це головні різновиди гуцульського сиру. Відрізняються вони за кольором, смаком, структурою і технологією приготування. Спершу молоко підігрівають на повільному вогні, потім додають фермент (глєґ), під дією ферменту і утворюються згусток, його виймають і проціджують через марлю, вивішують, щоб він спресувався, і цей сир називається будз, інколи коптять. Після приготування залишається сироватка, а саме із неї вариться інший вид сиру -&nbsp;— вурда. Через 4-5 діб два види сирів, а саме будз і вурду дрібно млинкують із сіллю і щільно набивають (спресовують) у [[бербениця|бербениці]]. Бербениця, -&nbsp;— це дерев'яна діжечка, виготовлена саме для зберігання бринзи. Гуцульська бринза розсипчаста і солена, і саме від кількості солі залежить термін зберігання бринзи, він може складати і декілька років. Коптіння продовжує термін зберігання бринзи. Тільки поєднання двох сирів будза та вурди -&nbsp;— можливо назвати гуцульською бринзою.
 
== Вживання ==
 
Бринза&nbsp;— важливий компонент української, молдовської, румунської та балканської кухонь. Вживається як складник в овочевих стравах, для начинки пирогів та вареників, до м'ясних страв та супів. Використовується бринза і як закуска. Найхарактерніший гарнір до страв, що включають бринзу,&nbsp;— смажена цибуля, часник, баклажани, пшеничний хліб, картопля. Найпопулярніша страва в Карпатах&nbsp;— банош (мамалига), заправлена смаженою цибулею зі шкварками та тертою бринзою.
 
Щоосені в [[Рахів|Рахові]] проводиться Фестиваль бринзи.
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Бринза