Фельдфебель: відмінності між версіями

ПочинаючіПочинаючи з пізнього [[середньовіччя]] — [[Новий час|Нового часу]], фельдфебелі були [[Рота (армія)|ротними]] унтерофіцерами для особливих завдань і вважалися одним зіз старших унтер-офіцерських звань. В німецьких збройних силах фельфебель як правилозазвичай був помічником або ад'ютантом командира роти — капітана (гауптмана). Вже в 15 ст. фельдфебелі виконували важливі обов'язки в війську — вони призначалися капітанами, проти «вебелів» (бригадирів), яких вибирали з свого осередку самі соладатисолдати-найманці (ландскнехти) для представництва та захисту солдатських інтересів перед офіцерством.

Колом завдань фельфебелів, як помічників офіцера, булобула відповідальність за підтримання бойового порядку, поведінка в бою та дотримання вибраної тактики бою.

У російській імператорській армії звання «''фельдфебель''» було запозичено з [[Німеччина|Німеччини]], де воно зустрічається з XV ст. у [[ландскнехт]]і. Це військове звання введене в ході реформ [[Петро I Олексійович|Петра I]] в [[1722]] році, одночасно з введенням у дію [[Табель про ранги|Табелі про ранги]]. До 1826 року звання було вищим для [[унтер-офіцер]]ів, потім стало вважатися нижче за [[підпрапорщик]]а. Фельдфебелі так званої «старої» [[Гвардія|гвардії]] до реформи 1826 років відносилися до XIII, потім XIV класу по Табелі, проте вони [[обер-офіцер]]ами не вважалися, але при цьому могли бути випущені в армію [[підпоручник]]ами або [[прапорщик]]ами відповідно. У кожній роті XIX ст знаходилося по одному фельдфебелеві; відповідне звання в [[Кіннота|кавалерії]] — [[вахмістр]]. Аж до своєї ліквідації це звання було нерозривнонерозривне звід однойменноюоднойменної посадоюпосади (батальйонного або полкового фельдфебеля роти, тобто старшини),; воно привласнювалосяприсвоювалося унтер-офіцерам лише приза умовахумови йогозайняття вступу доним цієї посади,; якщо ж надалі фельдфебелеві надавалися вищі звання, то на погонах підпрапорщика або [[зауряд-прапорщик]]а він продовжував носити і лички фельдфебелів.