Київ-4: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 62:
[[Електрообладнання]] та інші головні агрегати було запозичено від Київ-2. Електричний двигун тролейбуса залишився тим самим, що і на Київ-2 — [[Електродвигун постійного струму|постійного струму]] ДК-202Б, потужністю 86 [[кіловат]]. За габаритними розмірами і масовими показниками, машина вийшла немаленькою, і потужність двигуна тролейбуса була досить низькою, що було однією з вад Київ-2, до того ж двигун тролейбуса був вельми шумним. Система керування тяговим електродвигуном — реостатно-контакторна неавтоматична, для живлення низьковольтних ланцюгів застосовувався [[умформер]].
 
У тролейбуса Київ-4 з'явилася система штанговловлювання, що являла собою бобини, на які намотувалися канати, що кріпилися до штанг і слугували для знімання [[струмоприймач]]ів (тобто штанг). Однак, на багатьох тролейбусах Київ-4 бобин не було, натомість канати для знімання [[штанга (струмоприймач)|штанг]] намотувалися на спеціальні гаки, що були прикріплені до задньої [[панель|панелі]], або до до боковин. Тролейбус Київ-4 був двовісною машиною, задній міст був ведучим — [[крутний момент]] від [[електродвигун]]а по [[карданна передача|карданній передачі]] передавався на [[задній привід|задні ведучі]] [[колесо|колеса]]. Сам же ТЕД (тяговий [[електродвигун]]) знаходився у колісній базі під підлогою [[салон]]у. Гальмівна система стала двоконтурною; спершу включалося електрогальмо, а потім вже пневмогальмо.
 
[[Салон]] тролейбуса був вельми непоганим, як на той час. До салону вело дві двері, що знаходилися — перша у колісній базі за передньою віссю, а друга знаходилася у задньому звисі. Двері тролейбуса ширмового типу, ширина дверей склала 140 сантиметрів, що дозволяло доночасно двом пасажиром заходити у салон, або виходити з нього. Дещо у салоні було запозичене від [[МТБ-82]], а саме велика закрита кабіна водія. Салон у Київ-4 був доволі просторим на мав трирядне планування: з лівого боку розміщувалося по два сидіння, з правого по одному, це дозволило забезпечити просторість салону та збільшити місткість тролейбуса у години пік. Сидіння було виконано роздільного типу, а не подвійні диванні, як на Київ-2. У опоряджувальних [[матеріал]]ах салону став ширше застосовуватися [[пластик]]. Слід також відзначити, що площа скління, як і на Київ-2, була достатньо великою, а [[вентиляція]] у салоні забезпечувалася за рахунок зсувних кватирок і двох дахових люків. На противагу, система опалення була дуже поганою, взимку у тролейбусі було дуже холодно, а бокові стекла нерідко обмерзали. У салоні розміщувалося 30 сидінь — з трирядним плануванням, а ззаду було встановлено 4 [[сидіння]]; загальна місткість становила 65 чоловік.