Ваза: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Давньогрецькі вази: орфографічна помилка |
|||
Рядок 9:
[[Файл:Women bath Asteas Lebes gamikos MAN Inv11445 n1.jpg|міні|180пкс|[[Весільний лебес]], вазопицесь [[Астей (вазописець)|Астей]], [[Національний археологічний музей Іспанії]]]]
Глиняні розписні вази зустрічаються переважно у гробницях, хоча вони лише в рідкісних випадках виявляються містять в собі попіл померлих. Як правило вази ставили або клали близько трупа або вішали на стінах поховального склепу. Більшість їх відноситься до предметів домашнього ужитку: одні з них вживалися для зберігання сипучих і рідких господарських припасів, інші — для змішування напоїв, треті для черпання, четверті для пиття, п'яті для парфумів тощо Були також вази, які не мали, очевидно, ніякого практичного призначення, а використовувались виключно як кімнатні прикраси, а також і такі, які виготовлялися, головним чином, для принесення в дар богам або для роздачі, у вигляді нагород, на гімнастичних та інших змаганнях (наприклад, [[Панафінейські амфори]]). Призначення поховальних ваз
Перші розписні вази, що звернули до себе увагу вчених у 17 столітті, були знайдені в [[Тоскана|Тоскані]], а тому їх визнали за твори [[Етрурія|Етрурії]], але в наш час{{коли}} найменування їх етруськими абсолютно залишено, і кожен, хоч трохи обізнаний з археологією, вже не сумнівається, що пеерважна їх частина — грецького походження, і лише деякі яскраво відрізняються від інших формою ([[канопи]]), кольором глини (чорна глина — [[буккеро]]), характером і змістом розпису та іншими особливостями. Це і є власне етруські вироби. Виготовленням ваз займалися майже в усіх містах [[Греція|Греції]] та її колоніях (див. [[Велика Греція]]), але головним центром виробництва була [[Аттика]], особливо [[Стародавні Афіни]] та [[Коринф]]. Звідси шляхом торгівлі, вони розповсюджувалися по берегах [[Середземне море|Середземного]] і [[Чорне море|Чорного морів]] і проникали всередину континенту, причому грецькі майстри, розраховуючи на збут своїх продуктів у [[варвар]]ів, часом підлаштовувались під їх смак, що доводено знахідками, зробленими в різних віддалених від Греції пунктах, наприклад, на півдні [[Україна|України]].
| |||