Консулов Анатолій Дмитрович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 6:
|справжнє ім'я =
|громадянство =
|дата народження = 31.10.1924
|місце народження = [[Київ]]
|дата смерті = 28.1.1986
|місце смерті = [[Москва]]
|працював у містах = [[Львів]]
|стиль =
Рядок 17 ⟶ 13:
|нереалізовані проекти =
|наукові праці =
|нагороди = {{Премія Тараса Шевченка (до 1992)|1978}}{{заслужений архітектор УРСР}}
|Commons =
}}
[[Файл:Дім на розі Городоцької і Ярослава Мудрого.jpg|міні|250пкс|Житловий будинок на [[Вулиця Городоцька|вулиці Городоцькій]] у Львові]]
[[Файл:Готель «Львів».jpg|міні|250пкс|Готель «Львів»]]
[[Файл:Hotel Dnister in Lviv 2002.jpg|міні|250пкс|Готель «Дністер»]]
[[Файл:1 pervokonniki Olesko.jpg|міні|250пкс|Монумент бійцям 1-ї Кінної Армії]]
'''Ко́нсулов Анато́лій Дми́трович''' ([[31 жовтня]] [[1924]], [[Київ]] — [[28 січня]] [[1986]], [[Москва]]) {{життєпис}} — архітектор, художник, [[заслужений архітектор УРСР]].
 
[[Файл:Дім на розі Городоцької і Ярослава Мудрого.jpg|міні|250пкс|Житловий будинок на [[Вулиця Городоцька|вулиці Городоцькій]] у Львові]]
[[Файл:Готель «Львів».jpg|міні|250пкс|Готель «Львів»]]
[[Файл:Hotel Dnister in Lviv 2002.jpg|міні|250пкс|Готель «Дністер»]]
[[Файл:1 pervokonniki Olesko.jpg|міні|250пкс|Монумент бійцям 1-ї Кінної Армії]]
 
'''Ко́нсулов Анато́лій Дми́трович''' ([[31 жовтня]] [[1924]], [[Київ]] — [[28 січня]] [[1986]], [[Москва]]) — архітектор, художник, заслужений архітектор УРСР.
== Біографія ==
Народився [[31 жовтня]] [[1924]] у Києві. Середню освіту здобув у [[Одеса|Одесі]] в школі імені Столярського. Навчався у Московському архітектурному інституті ув [[1943]]—[[1947]] роках. Продовжив навчання і отримав диплом [[1948]] року у [[Львівський політехнічний інститут|Львівському політехнічному інституті]]. Професійну діяльність розпочав у Львівському обласному проектному інституті. Працював керівником групи архітекторів львівського відділення інституту Діпроміст. Від [[1952]] року член [[Спілка архітекторів УРСР|Спілки архітекторів УРСР]] [[1972]] року обраний за конкурсом доцентом кафедри проектування меблів та інтер'єру у [[Львівський інститут декоративного і прикладного мистецтва|Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва]]. [[1976]] року отримав звання [[Заслужений архітектор України|Заслуженого архітектора України]]. [[1978]] року відзначений [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Державною премією ім. Т.&nbsp; Шевченка]]. Автор понад 100 проектів, з яких 80 реалізовано. Від [[1957]] року працював у стилі нової хвилі львівського функціоналізму. Здобув ряд нагород на конкурсах проектів. Захоплювався графікою, проектував предмети повсякденного вжитку. Помер у [[Москва|Москві]]. Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]], поле №&nbsp; 7.<ref>{{книга |автор = Криса&nbsp; Л., Фіголь&nbsp; Р. |частина = |заголовок = Личаківський некрополь|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = |рік = 2006|том = |сторінки = 181|сторінок = |серія = |isbn = 966-8955-00-5|тираж = }}</ref> Дружина [[Консулова Муза Борисівна|Муза Консулова]] та донька Наталія&nbsp; — також архітектори.
 
== Роботи у Львові ==
Рядок 41 ⟶ 36:
* Готель «Дністер» на вулиці Матейка, спроектований ще [[1970]] року, будівництво завершено у [[1982]] (співавтори Людмила Нівіна, [[Мастило Ярослав Іванович|Ярослав Мастило]]).
* Комплекс Західного наукового центру АН України на [[Вулиця Наукова (Львів)|вулиці Науковій]]. Це зокрема корпуси фізико-механічного ([[1960]]—[[1962]]), геофізичного ([[1964]]), радіотехнічного ([[1971]]—[[1973]]) інститутів. Співавтори [[Радомський Олег Антонович|Олег Радомський]], Борис Кузнецов.
* [[Пам'ятник Іванові Федорову (Львів)|Пам'ятник Іванові Федорову]] ([[1977]], співавтори скульптори [[Борисенко Валентин Назарович|Валентин Борисенко]], [[Подольський Валентин Маркович|Валентин Подольський]]).<ref>{{книга |заголовок = Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа |оригінал = |посилання = |відповідальний = |місце = М.|видавництво = Советский художник|рік = 1980|том = |сторінки = 32|сторінок = }}; Памятники истории…&nbsp; — С. 316; {{книга |автор = [[Трегубова Тетяна Олександрівна|Трегубова&nbsp; Т.&nbsp; О.]], [[Мих Роман Михайлович|Мих&nbsp; Р.&nbsp; М.]]|частина = |заголовок = Львів. Архітектурно-історичний нарис|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Київ|видавництво = Будівельник|рік = 1989|том = |сторінки = 258|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>
* Пам'ятник борцям за Владу Рад на площі Яворського ([[1980]], скульптор [[Садовський Йосип Антонович|Йосип Садовський]]).<ref>''Трегубова&nbsp; Т.&nbsp; О., Мих&nbsp; Р.&nbsp; М.'' Львів…&nbsp; — С. 260.</ref>
* Будинки на [[Вулиця Некрасова (Львів)|вулиці Некрасова]].
* Проект реконструкції фонтану на [[Площа Міцкевича (Львів)|площі Міцкевича]]. Скульптор [[Дзиндра Євген Васильович|Євген Дзиндра]].
 
== Роботи в інших населених пунктах ==
* Пам'ятник Володимирові Леніну у [[Самбір|Самборі]] на колишній вулиці Переяславській, тепер Шухевича ([[1966]], скульптори [[Борисенко Валентин Назарович|Валентин Борисенко]], [[Подольський Валентин Маркович|Валентин Подольський]]).<ref>Памятники истории…&nbsp; — С. 337.</ref>
* Архітектурна частина пам'ятника Іванові Франку в [[Дрогобич]]і ([[1966]], співавтори архітектор [[Новаківський Ярослав Олексійович|Ярослав Новаківський]], скульптори [[Мисько Еммануїл Петрович|Еммануїл Мисько]], [[Одрехівський Василь Павлович|Василь Одрехівський]], [[Чайка Яків Ілліч|Яків Чайка]]).<ref name="Памятники_325">Памятники истории…&nbsp; — С. 325.</ref>
* Пам'ятник першим комсомольцям у селі [[Яструбичі]] ([[1968]], скульптори Валентин Борисенко, [[Майко Олександр Федорович|Олександр Майко]]).<ref name="Памятники_336">Памятники истории…&nbsp; — С. 336.</ref>
* Меморіальний ансамбль у селі [[Грузевиця]] ([[1968]], скульптор [[Штеренштейн Луїза Йосипівна|Луїза Штеренштейн]]).<ref>{{книга |автор = |частина = Штеренштейн Луїза Йосипівна |заголовок = [[Словник художників України]] |оригінал = |посилання = |відповідальний = За ред. [[Бажан Микола Платонович|М.&nbsp; П.&nbsp; Бажана]] (відп. ред.) та ін |видання = |місце = К.|видавництво = [[Головна редакція Української радянської енциклопедії]] |рік = 1973|том = |сторінки = 261|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>
* Пам'ятник радянським солдатам, партизанам і підпільникам, загиблим у Другій світовій війні, місто [[Камінь-Каширський]] ([[1969]], скульптори [[Крвавич Дмитро Петрович|Дмитро Крвавич]], [[Романець Богдан Степанович|Богдан Романець]]).<ref>Памятники истории…&nbsp; — С. 70.</ref>
* Пам'ятник Герою Радянського Союзу С. С. Пустельникову в селі [[Варяж]] ([[1970]], скульптор Олександр Майко).<ref>Памятники истории…&nbsp; — С. 339.</ref>
* База відпочинку «Карпати» у [[Брюховичі (смт)|Брюховичах]] під Львовом ([[1971]]).
* Пам'ятник радянським солдатам у [[Золочів|Золочеві]] Львівської області ([[1974]], скульптори Валентин Борисенко і Валентин Подольський).<ref>Памятники истории…&nbsp; — С. 328.</ref>
* Пам'ятник льотчику Леонідові Бутеліну в селі [[Задністрянське]] ([[1974]], кована мідь, скульптор [[Усов Валентин Миколайович|Валентин Усов]]).<ref>Памятники истории…&nbsp; — С. 220.</ref> У деяких джерелах пам'ятник значиться в сусідньому селі [[Бовшів]].<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = Реклама |рік = 1980|том = |сторінки = 26|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}; Выставка произведений художников западных…&nbsp; — С. 32.</ref>
* Пам'ятник бійцям I Кінної армії біля [[Олесько|Олеська]] ([[1976]], скульптори Валентин Борисенко і К.&nbsp; Маєвський<ref>Выставка произведений художников западных…&nbsp; — С. 32.</ref>, інженер Г.&nbsp; Шевчук; є також версія про [[1975]] рік<ref>Памятники истории…&nbsp; — С. 323.</ref>).
* Пам'ятник хотинським повстанцям 1919 року в [[Хотин]]і ([[1977]], скульптори Валентин Борисенко, Валентин Подольський).<ref>Выставка произведений художников западных…&nbsp; — С. 32; Памятники истории…&nbsp; — С. 624.</ref>
* Пам'ятник прикордонникові Г.&nbsp; Варавину в селі Шегині ([[1978]], скульптор Яків Чайка).<ref>Памятники истории…&nbsp; — С. 330.</ref>
* Пам'ятник Володимирові Леніну на площі Ринок у Самборі ([[1979]], скульптор Йосип Садовський).<ref name="Памятники_336"/>
* Пам'ятники загиблим землякам у селах [[Угри (Львівська область)|Угри]] ([[1970]], скульптор Борис Ситников)<ref name="Памятники_325"/>, [[Паликорови]] ([[1972]], скульптор [[Ушаков Володимир Андрійович|Володимир Ушаков]])<ref>Памятники истории…&nbsp; — С. 322.</ref>, [[Зарічне (Жидачівський район)|Зарічне]] Жидачівського району ([[1974]], скульптор [[Расіна Зінаїда Іванівна|Зінаїда Расіна]])<ref>Памятники истории…&nbsp; — С. 327.</ref>, [[Дуліби (Стрийський район)|Дуліби]] Стрийського району ([[1980]], скульптор [[Фліт Петро Борисович|Петро Фліт]]).<ref>Памятники истории…&nbsp; — С. 342.</ref>
* Пам'ятник Клименту Ворошилову в [[Буськ]]у ([[1980]], скульптор Валентин Подольський).<ref name="Памятники_323">Памятники истории…&nbsp; — С. 323.</ref>
* Пам'ятник Григорію Котовському у смт [[Красне (смт)|Красне]] Буського району ([[1980]], скульптор [[Пилєв Олександр Павлович|Олександр Пилєв]]).<ref name="Памятники_323"/>
* Пам'ятник радянським солдатам у [[Біла Церква|Білій Церкві]] ([[1986]], скульптори Валентин Борисенко і М.&nbsp; Білик).<ref>Украинская Советская Социалистическая Республика // Ежегодник Большой советской энциклопедии / главн. ред. В.&nbsp; Г.&nbsp; Панов.&nbsp; — М.&nbsp; : Советская энциклопедия, 1987.&nbsp; — Вып. 31.&nbsp; — С. 176.</ref>
* Відпочинковий комплекс у [[Трускавець|Трускавці]], що складався із курзалу, харчового і спального корпусів.
* 6-метровий пам'ятник шахтареві при в'їзді до [[Червоноград]]а (кована мідь, скульптор Йосип Садовський).<ref>Львівська експериментальна…&nbsp; — С. 26.</ref>
* Пам'ятник Володимиру Леніну в Бориславі (скульптори [[Борисенко Валентин Назарович|Валентин Борисенко]], Валентин Подольський).<ref>Львівська експериментальна…&nbsp; — С. 27.</ref>
 
== Примітки ==
Рядок 72 ⟶ 67:
 
== Джерела ==
 
{{Портал|Мистецтво}}
* {{книга |автор = [[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльов&nbsp; Ю.&nbsp; О.]]|частина = Консулови |заголовок = [[Енциклопедія Львова]]|оригінал = |посилання = |відповідальний = За редакцією А.&nbsp; Козицького |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Літопис (видавництво)|Літопис]]|рік = 2010|том = 3|сторінки = 385—387|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7007-99-7|тираж = }}
* ''Бірюльов&nbsp; Ю.&nbsp; О., [[Черкес Богдан Степанович|Черкес&nbsp; Б.&nbsp; С.]]'' Творча спадщина архітекторів родини Консулових // Вісник Національного університету «Львівська політехніка».&nbsp; — 2012.&nbsp; — №&nbsp; 728.&nbsp; — С. 260—262.
* ''Ракочий&nbsp; Я.'' Архітектор А.&nbsp; Д.&nbsp; Консулов. // Вісник Національного університету «Львівська політехніка».&nbsp; — 1998.&nbsp; — №&nbsp; 358.&nbsp; — С. 256—260.
* Консулов Анатолій Дмитрович // {{МУ-92|315}}&nbsp;— С. 315.
* Консулов Анатолій Дмитрович // {{УРЕ}}&nbsp;— Т. -2/7.&nbsp;— С. |371.}}
 
{{ПорталПортали|Мистецтво|Біографії}}
 
[[Категорія:Архітектори Львова]]
[[Категорія:Заслужені архітектори України]]
[[Категорія:Члени Національної спілки архітекторів України]]
[[Категорія:Уродженці Києва]]
[[Категорія:Лауреати Шевченківської премії]]
[[Категорія:Лауреати Шевченківської премії 1978 року]]
[[Категорія:Померли в Москві]]
[[Категорія:Поховані на Личаківському цвинтарі]]
[[Категорія:Архітектори XX століття]]