Вікіпедія

Домашнє насильство: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
мНемає опису редагування
Рядок 79:
В [[Консерватизм|консервативних]] культурах дружина, вбрана в одяг, розцінений як недостатньо ''благопристойний'', може постраждати від серйозного насильства від рук свого чоловіка чи родичів, причому ці кримінальні дії розглядаються як прийнятні більшістю суспільства: так, 62.8&nbsp;% жінок [[Афганістан]]у сказали, що чоловік має право побити дружину, якщо вона носить неналежний одяг.<ref name="cso.gov.af">[https://cso.gov.af/Content/files/AMICS.pdf Monitoring the Situation of Women & Children.] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160205040032/http://cso.gov.af/Content/files/AMICS.pdf|date=2016-02-05}} Afghanistan Multiple Indicator Cluster Survey 2010/2011. Central Statistics Organisation. UNICEF. January 2013. Retrieved 11 April 2014.</ref>
 
Згідно з [[Антонія Пирванова|Антонією Пирвановою]], одніюєоднією зі складностей законодавчого провадження в сфері домашнього насильства є те, що чоловіки у більшості [[Патріархат (соціальні відносини)|суспільств із чоловічим домінуванням]] не розуміють, що вчинення ними насильства стосовостосовно їхніх дружин протирічить закону. В справі у Болгарії «чоловік, осуджений за жорстокі побої дружини, на питання судді про те, чи розуміє він, що вчинив, та чи розкаюється, сказав: „Але ж вона моя дружина“. Він навіть не розумів, що не має права бити її.»<ref>{{cite news|url=http://www.novinite.com/articles/158764/Seven+Women+Die+in+EU+Each+Day+Due+to+Domestic+Violence|title=Seven women die in EU each day due to domestic violence|last=Staff writer|date=8 March 2014|publisher=One Click Media Group|location=Bulgaria|work=[[Novinite]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150405141612/http://www.novinite.com/articles/158764/Seven+Women+Die+in+EU+Each+Day+Due+to+Domestic+Violence|archivedate=5 April 2015|deadurl=no|df=}}</ref> За даними [[Фонд народонаселення ООН|Фону народонаселення ООН]], «у деяких країнах, що розвиваються, практики, що гноблять жінок та шкодять їм&nbsp;— такі як побої дружин, вбивства „в ім'я честі“, [[Жіноче обрізання|калічення жіночих геніталій]] чи „смерть за посаг“&nbsp;— виправдовуються та пропускаються без покарання як частина природнього порядку речей»<ref>{{cite web|url=http://web.lb.unfpa.org/gender/practices.htm|title=Taking a stand against practices that harm women|last=UNFPA|date=April 2015|publisher=United Nations Population Fund|author-link=United Nations Population Fund|archive-url=https://web.archive.org/web/20150404082023/http://web.lb.unfpa.org/gender/practices.htm|archive-date=4 April 2015}}</ref>.
 
Тверді переконання серед населення певних суспільств, що в справах про домашнє насильство примирення з агресором більш прийнятне за заслужене покарання, є іншою причиною безкарності. 64&nbsp;% держслужбовців Колумбії сказали, що якби в їхніх руках була справа про насильство інтимного партнера, то вони б обрали дії, спрямовані заохотити сторони примиритись.<ref>{{cite news|url=http://www.elespectador.com/noticias/politica/colombia-sigue-legitimando-violencia-contra-mujer-articulo-547754|title=Colombia sigue legitimando la violencia contra la mujer|last=Álvarez|first=Camilo Segura|date=5 March 2015|publisher=[[Fidel Cano Correa]]|work=[[El Espectador]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150510123028/http://www.elespectador.com/noticias/politica/colombia-sigue-legitimando-violencia-contra-mujer-articulo-547754|archivedate=10 May 2015|deadurl=no|df=}}</ref>
Рядок 102:
<p>Згідно зі звітом [[Human Rights Watch]] за 2003 рік, «Звичаї, такі як сплата „[[Віно|віна]]“ (платіж, здійснюваний чоловіком родині жінки, з якою він хоче вступити в шлюб), під час котрих чоловік по суті купує сексуальні стосунки та репродуктивні здатності своєї майбутньої дружини, підкреслюють соціально санкціоноване право чоловіків диктувати й нав'язувати умови сексу і виanкористовувати силу, щоб робити це»<ref>{{cite book|url=https://www.hrw.org/reports/2003/africa1203/africa1203.pdf|title=Policy paralysis: a call for action on HIV/AIDS-related human rights abuses against women and girls in Africa|last=Human Rights Watch|date=December 2003|publisher=Human Rights Watch|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160311131419/https://www.hrw.org/reports/2003/africa1203/africa1203.pdf|archivedate=2016-03-11|deadurl=no|author-link=Human Rights Watch|df=}}</ref>.
 
Нині зусиллями ВООЗ, ООН (зокрема, [[ООН-Жінки]]), [[ЮНІСЕФ]] та рядом інших міжнародних організацій досягнуто прогресу в обмеженні звичаєвих практик, що піддають жінок небезпеці, з прийняттям у ряді країн відповідних законодавств Міжафриканський комітет з традиційних практик, що впливають на здоров'я жінок та дітей (''Inter-African Committee on Traditional Practices Affecting the Health of Women and Children'')&nbsp;— це [[Недержавна організація|НУО]], що працює на зміну соціальних цінностей, підвищення самосвідомості та розробку законодавства проти шкідливих традицій Африки. Кримінальний кодекс ЕфопіїЕфіопії 2004 року включив розділ 3 ''– Злочини проти життя, особистості та здоров'я посередництвом шкідливих традиційних практик''.<ref>{{citation|last=Ethiopia|title=Proclamation No. 414/2004: The criminal code of the Federal Democratic Republic of Ethiopia|date=2004|url=https://www.icrc.org/ihl-nat/0/D68B3CC48F569422C1257677002ADF3A|author-link=Ethiopia|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151211041753/https://www.icrc.org/ihl-nat/0/D68B3CC48F569422C1257677002ADF3A|deadurl=no|pages=191–197|contribution=Book V: Crimes against individuals and the family, Title I: Crimes against life, person and health, Chapter III: Crimes committed against life, person and health through harmful traditional practices|location=Addis Ababa, FDR Ethiopia|publisher=Federal Democratic Republic of Ethiopia|archivedate=2015-12-11|df=}} [https://www.ilo.org/dyn/natlex/docs/ELECTRONIC/70993/75092/F1429731028/ETH70993.pdf Pdf.] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160205035323/https://www.ilo.org/dyn/natlex/docs/ELECTRONIC/70993/75092/F1429731028/ETH70993.pdf|date=2016-02-05}}</ref> Рада Європи прийняла [[Стамбульська конвенція|Стамбульську конвенцію]], спрямовану на системну боротьбу з насильством проти жінок та домашнім насильством, і зобов'язує країни, що підписали та ратифікували її, створювати та повністю впроваджувати законодавства проти актів насильства, раніше виправдовуваних традиціями, культурою, звичаями, честю чи корекцією того, що вважалося «неприйнятною» поведінкою.<ref>{{cite web|url=http://www.conventions.coe.int/Treaty/EN/Treaties/Html/210.htm|title=Convention on preventing and combating violence against women and domestic violence (CETS No. 210)|last=Council of Europe|publisher=Council of Europe|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150216041736/http://www.conventions.coe.int/Treaty/EN/Treaties/Html/210.htm|archivedate=16 February 2015|deadurl=no|accessdate=22 August 2015|author-link=Council of Europe|df=}}</ref> ООН створила ''Handbook on effective police responses to violence against women'' для поширення посібників з {{Не перекладено|Менеджмент домашнього насильства|менеджменту домашнього насильства|en|Management of domestic violence}} шляхом створення ефективних законів, правоохоронних заходів і практик та активностей спільнот з розвінчування соціальних норм, що виправдовують насильство, його криміналізації та створення систем ефективної підтримки для людей, що пережили насилля.<ref name="unodc.org">{{citation|last=UNODC|title=Handbook on effective police responses to violence against women|url=http://www.unodc.org/documents/justice-and-prison-reform/hb_eff_police_responses.pdf|year=2010|author-link=United Nations Office on Drugs and Crime|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150528071406/http://www.unodc.org/documents/justice-and-prison-reform/hb_eff_police_responses.pdf|deadurl=no|series=Criminal Justice Handbook Series|pages=19, 37–86|contribution=Introduction: justice system responses and victim protection · Preventive approaches · Responding to violence against women: the role of the police · Procedural law|location=Vienna, Austria|publisher=[[United Nations Office on Drugs and Crime]]|editor-last=UNODC|editor-link=United Nations Office on Drugs and Crime|isbn=9789211302912|archivedate=2015-05-28|df=}}</ref>
 
== Законність насильства ==
Нестача адекватного законодавства, що криміналізує домашнє насильство, чим хоча б законодавства, що забороняє супутню поведінку, уксладнюєускладнює прогрес стосовно його скорочення. Генеральний секретар [[Amnesty International]] вказує: «Неймовірно, що у ХХІ столітті деякі країни виправдовують дитячі шлюби та подружні згвалтування, тоді як інші проголошують незаконними [[аборт]]и, секс поза шлюбом та одностатеву сексуальну активність&nbsp;— навіть до покарання смертю».<ref>{{cite web|url=https://www.amnesty.org/en/news/sexual-and-reproductive-rights-under-threat-worldwide-2014-03-06|title=Women and girls: sexual and reproductive rights under threat worldwide|last=Amnesty International|date=6 March 2014|website=amnesty.org|publisher=[[Amnesty International]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20141206225115/http://www.amnesty.org/en/news/sexual-and-reproductive-rights-under-threat-worldwide-2014-03-06|archivedate=6 December 2014|deadurl=no|accessdate=22 August 2015|author-link=Amnesty International|df=}}</ref> Згідно з ВООЗ, «одна з найбільш поширених форм насильства проти жінок&nbsp;— те, що вчиняється чоловіками чи партнерами чоловічої статі». ВООЗ зазначає, таке насильство часто ігнорується, бо нерідко «законодавчі системи та культурні норми не вважають його ''злочином'', а скоріше „приватною“ справою родини чи нормальною частиною життя».<ref name="who.intB">{{cite book|url=http://www.who.int/gender/violence/gbv/en/|title=Gender, equity, human rights: gender based violence|last=WHO|publisher=World Health Organization|location=Geneva, Switzerland|accessdate=22 August 2015|author-link=World Health Organisation|archive-url=https://web.archive.org/web/20150423143519/http://www.who.int/gender/violence/gbv/en/|archive-date=23 April 2015}}</ref>
 
Криміналізація подружньої зради (за висновками ООН) призвела до розпалу насильства проти жінок, оскільки ці заборони зазвичай означали, в законі чи на практиці, контроль жіночої, але не чоловічої, поведінки та використовувались для раціонального обгрунтуванняобґрунтування актів насильства проти жінок.<ref>{{cite book|url=http://www.ohchr.org/EN/NewsEvents/Pages/DisplayNews.aspx?NewsID=12672|title=Statement by the United Nations Working Group on discrimination against women in law and in practice|last=OHCHR|date=18 October 2012|publisher=[[Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140426235132/http://www.ohchr.org/EN/NewsEvents/Pages/DisplayNews.aspx?NewsID=12672|archivedate=26 April 2014|deadurl=no|author-link=Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights|df=}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.endvawnow.org/en/articles/738-decriminalization-of-adultery-and-defenses.html%29|title=Decriminalization of adultery and defenses|last=UN Women|website=endvawnow.org|publisher=Virtual Knowledge Centre to End Violence Against Women and Girls, UN Women|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160108112544/http://www.endvawnow.org/en/articles/738-decriminalization-of-adultery-and-defenses.html%29|archivedate=8 January 2016|deadurl=no|accessdate=22 August 2015|author-link=UN Women|df=}}</ref> За словами Верховної комісарки з прав людини {{Не перекладено|Наві Піллей||en|Navi Pillay}}: «Дехто вважав, і продовжує вважати, що сімейне насильство розташовується поза концептуальною рамкою міжнародних прав людини. Однак, за міжнародними законами та стандартами, існує чітка відповідальність держави з відстоювання прав жінок та гарантування свободи від дискримінації, що включає відповідальність за попередження, захист та компенсацію насильства&nbsp;— незалежно від статі та незалежно від статусу особи в сім'ї.»<ref name="ohchr.org">{{cite book|url=http://www.ohchr.org/en/NewsEvents/Pages/DisplayNews.aspx?NewsID=9869&LangID=E|title=High Commissioner speaks out against domestic violence and "honour killing" on occasion of International Women's Day|last=OHCHR|date=8 March 2010|publisher=[[Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140714182718/http://www.ohchr.org/en/NewsEvents/Pages/DisplayNews.aspx?NewsID=9869&LangID=E|archivedate=14 July 2014|deadurl=no|author-link=Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights|df=}}</ref>
 
== Права сімейної одиниці проти особистих ==
Рядок 119:
Примусові та дитячі шлюби пов'язані з насильством як стосовно подружнього насильства всередині шлюбу, так і щодо насильства, пов'язаного зі звичаями та традиціями таких шлюбів: насилля та торгівля людьми пов'язані зі сплатою посагу та викупу за наречену, «убивства честі»&nbsp;— із відмовою жінки вступити в шлюб.<ref>{{cite news|url=http://www.bbc.co.uk/ethics/forcedmarriage/|title=Ethics guide: forced marriage|last=Staff writer|publisher=BBC|work=BBC Ethics|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140409192642/http://www.bbc.co.uk/ethics/forcedmarriage/|archivedate=9 April 2014|deadurl=no|accessdate=11 April 2014|df=}}</ref><ref>{{cite book|url=http://countryoffice.unfpa.org/timor-leste/?reports=6108|title=Bride-price and domestic violence in Timor-Leste: a comparative study of married-in and married-out cultures in four districts|last1=Khan|first1=Nasrin|last2=Hyati|first2=Selma|date=September 2012|publisher=United Nations Population Fund|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151211145008/http://countryoffice.unfpa.org/timor-leste/?reports=6108|archivedate=2015-12-11|deadurl=no|df=}}</ref><ref>{{cite book|title=Bride-price, poverty and domestic violence in Uganda|last1=Hague|first1=Gill|last2=Thiara|first2=Ravi K.|last3=MIFUMI|date=July 2009|publisher=[[University of Bristol]], [[University of Warwick]], and The MIFUMI Project}} [http://preventgbvafrica.org/wp-content/uploads/2013/10/Bride-Price-Poverty1.pdf Executive summary.] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151211080456/http://preventgbvafrica.org/wp-content/uploads/2013/10/Bride-Price-Poverty1.pdf|date=2015-12-11}} [http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.397.1304&rep=rep1&type=pdf Full report.] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151214013335/http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.397.1304&rep=rep1&type=pdf|date=2015-12-14}}</ref><ref>{{Cite journal|last1=Hague|first1=Gill|last2=Thiara|first2=Ravi K.|last3=Turner|first3=Atuki|title=Bride-price and its links to domestic violence and poverty in Uganda: a participatory action research study|journal=[[Women's Studies International Forum]]|volume=34|issue=6|pages=550–561|doi=10.1016/j.wsif.2011.06.008|date=November–December 2011}}</ref>
 
Фонд народонаселення ООН у 2015 році зазначив, що «незважаюючи на майже безвиключно прийняті зобов'язання припинити дитячі шлюби, одна з трьох дівчаток у країнах, що розвиваються (за виключенням Китаю) імовірно буде одружена до свого 18-ліття. Одна з 9 дівчат буде одружена до свого 15-го дня народження».<ref name="unfpa.org">{{cite web|url=http://www.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/MarryingTooYoung.pdf|title=Marrying too young: end child marriage|last=UNFPA|publisher=United Nations Population Fund|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150921221459/http://www.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/MarryingTooYoung.pdf|archivedate=21 September 2015|deadurl=no|accessdate=22 August 2015|author-link=United Nations Population Fund|df=}}</ref> За оцінками експерток та експертів Фонду «більше 67 мільйонів жінок у віці 20–24 років в 2010-му були одружені дівчатами, половина з них в Азії, одна п'ята&nbsp;— в Африці».<ref name="unfpa.org" /> «У наступну декаду 14.2 мальйона дівчат до 18 років будуть одружені щорічно; а це 39,000 дівчат, одружені щодня, і даний показник зростатиме до 15.1 мвльйонамільйона дівчат щорічно, починаючи з 2021 і до 2030, якщо поточні тенденції продовжуватимуться»<ref name="unfpa.org" />.
 
== Неможливість вийти зі стосунків ==
 
Можливість жінок, що потерпають від ломашньогодомашнього насильства, полишити стосунки, є вирішальною для запобігання подальшому аб'юзу.
 
[[Сексизм|Дискримінаційні]] законодавства про шлюб, подружнє життя та розлучення відіграють роль у стрімкому розростанні насильства.<ref>{{cite web|url=https://www.hrw.org/reports/2004/egypt1204/egypt1204.pdf|title=Egypt: divorced from justice: women’s unequal access to divorce in Egypt: VI. Condemning women to a life of violence|last=Human Rights Watch|date=December 2004|website=hrw.org|publisher=Human Rights Watch|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160205040840/https://www.hrw.org/reports/2004/egypt1204/egypt1204.pdf|archivedate=5 February 2016|deadurl=no|accessdate=22 August 2015|author-link=Human Rights Watch|df=}}</ref><ref>{{cite book|title=Violence against women: a statistical overview, challenges and gaps in data collection and methodology and approaches for overcoming them|last=Farouk|first=Sharmeen A.|date=April 2005|publisher=[[United Nations Department of Economic and Social Affairs|UN Division for the Advancement of Women]], [[United Nations Economic Commission for Europe|UN Economic Commission for Europe]] and the World Health Organization|location=Geneva, Switzerland}} Expert Group Meeting. [https://www.un.org/womenwatch/daw/egm/vaw-stat-2005/docs/expert-papers/Farouk.pdf Pdf.] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161213074937/http://www.un.org/womenwatch/daw/egm/vaw-stat-2005/docs/expert-papers/Farouk.pdf|date=2016-12-13}}</ref> Згідно з {{Не перекладено|Рашида Манжу|Рашидою Манжу|en|Rashida Manjoo}}, спеціальною доповідачкою ООН про насильство проти жінок: «У багатьох країнах доступ жінки до власності залежить від її стосунку до чоловіка. Коли жінка розходиться з чоловіком чи після його смерті вона ризикує втратити свій дім, землю, домашні речі й товари та іншу власність. Неспроможність держав забезпечити рівні права власності при роз'їзді чи розлученні знеохочує жінок покидати насильницькі шлюби, адже жінок змушують обирати між насильством удома та злиднями на вулиці».
Рядок 140:
Дослідження 28 країн-учасниць [[Європейський Союз|Євросоюзу]] (2014) виявило, що лише 14&nbsp;% жінок заявляли в поліцію про найбільш серйозні інциденти насильства від їх інтимних партнерів.<ref>{{cite web|url=http://www.unwomen.org/en/what-we-do/ending-violence-against-women/facts-and-figures|title=Facts and figures: ending violence against women|last=UN Women|website=unwomen.org|publisher=UN Women|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150827022736/http://www.unwomen.org/en/what-we-do/ending-violence-against-women/facts-and-figures|archivedate=27 August 2015|deadurl=no|accessdate=22 August 2015|author-link=UN Women|df=}}</ref> Звіт Північної Ірландії про домашнє насильство від 2009 року зазначив, що «неповідомляння (under-reporting) є проблемою, а домашнє насильство є найменш вірогідним щодо повідомляння про нього правоохоронних органів з усіх насильницьких злочинів».<ref>{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/northern_ireland/7960591.stm|title=Domestic call 'every 23 minutes'|last=Staff writer|date=24 March 2009|publisher=BBC|location=Northern Ireland|work=[[BBC news]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151211064421/http://news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/northern_ireland/7960591.stm|archivedate=11 December 2015|deadurl=no|accessdate=22 August 2015|df=}}</ref>
 
В культурах, де поліція та законні авторитети мають репутацію корумпованих та зловживацьких, жертви домашнього насильства часто неохоче звертатьсязвертаються за офіційною допомогою.<ref>{{citation|title=Cities and citizenship at the U.S.-Mexico border: the Paso del Norte metropolitan region|year=2010|last1=Staudt|last2=Robles Ortega|first1=Kathleen|first2=Rosalba|pages=79–80|contribution=Surviving domestic violence in the Paso del Norte border region|location=New York|publisher=Palgrave Macmillan|isbn=9780230112919|editor-last1=Staudt|editor-first1=Kathleen|editor-last2=Monárrez Fragoso|editor-first2=Julia E.|editor-last3=Fuentes|editor-first3=César M.}}</ref>
 
== Імміграція ==
Рядок 148:
 
== Теорія непідпорядкування ==
Теорія непідпорядкування чи непідкорення (''nonsubordination theory'', іноді&nbsp;— ''dominance theory'') є розділом [[Феміністська теорія права|феміністської теорііїтеорії права]], що фокусується на нерівноправності владних позицій чоловіків та жінок<ref name=":1">[[Domestic violence#Bartlett|Bartlett et al.]], p. 327.</ref> та служить базисом для розуміння домашнього насильства як частини ширшого концепту насильства проти жінок і причин його виникнення. Теорія зосереджується на конкретних сексуальних практиках, таких як контроль жіночої сексуальності (наприклад, репродуктивне насильство, заборона абортів, санкції сексуального життя жінки поза та в шлюбі, калічення геніталій), [[Сексуальне домагання|сексуальні домагання]], [[порнографія]]<ref>[[Domestic violence#Bartlett|Bartlett et al.]], p. 328</ref>, і стверджує, що суспільство, особливо чоловіки в ньому, використовують відмінності між статями для закліплення дисбалансу влад.<ref name=":1" /> Теоретикині концепції непідпорядкування пояснюють '''домашнє насильство як інструмент підкорення жінок''' кількома шляхами:
 
# Повторюваність, регулярність і частота домашнього насильства показують, що воно не є результатом сильного гніву чи переконання, а скоріше формою підкорення. Адже домашнє насильство чинять над жінками у різних ситуаціях (наприклад, аб'юзери б'ють жінок як після близькості, так і після розлуки) і з різними смислами (фінансове, сексуальне, психологічне насильство…).<ref name=":4">[[Domestic violence#Bartlett|Bartlett et al.]], pp. 389–92 citing Fischer, Karla et al. (1993) [https://www.researchgate.net/publication/37810125_The_Culture_of_Battering_and_the_Role_of_Mediation_in_Domestic_Violence_Cases ''The Culture of Battering and the Role of Mediation in Domestic Violence Cases''], 46 SMU L. Rev. pp. 2117, 2121—2130, 2133, 2136—2138, 2141.</ref> Через [[сенсаціоналізм]], генерований у репортажах ЗМІ про «великі» чи надзвичайно жахливі випадки домашнього насильства, людям важко осмислити, як часто насправді домашнє насильство відбувається в суспільстві; а між тим від нього регулярно потерпає до половини людей у США, і переважна кількість жертв&nbsp;— жінки та дівчата. Така чисельність підважує уявлення, що домашнє насильство&nbsp;— результат лише невміння контролювати гнів: його породжує бажання кривдника підкорити жертву.<ref name=":5">[[Domestic violence#Bartlett|Bartlett et al.]], pp. 392–93 citing {{cite journal|doi=10.2307/1289533|jstor=1289533|title=Legal Images of Battered Women: Redefining the Issue of Separation|journal=Michigan Law Review|volume=90|pages=1|year=1991|last1=Mahoney|first1=Martha R.}}</ref>
# «Домашні боксери» часто користуються маніпулятивними та продуманими тактиками знущання, що «варіюються від пошуку та знищення бажаного жінкою об'єкта до побиття її по частинах тіла, де не лишається синців (наприклад, [[скальп]]) чи по частинах, котрі вона соромитиметься показати іншим.»<ref name=":4" /> Ці тактики особливо корисні для аб'юзерів, котрі мають з жертвою спільних дітей, бо зазвичай кривдники контролюють сімейний бюджет, ускладнюючи жінці вихід зі стосунків, якщо це поставить її дітей під ризик.<ref>[[Domestic violence#Bartlett|Bartlett et al.]], p. 413.</ref>
# Феномен «нападу розлучення» (''separation assault''), коли «боксер» дуже часто атакує жінку, котра намагалась чи намагається полишити насильницькі стосунки&nbsp;— тобто прямо використовує домашнє насильство для підкорення жінки.<ref name=":5" /> Небажання злочинця, щоб жертва полишила стосунки, підкріплює ідею, що це насильство застосовується, щоб примусити жертву продовжити задовольняти потребу кривдникаукривдника у підкоренні йому.<ref name=":5" />
 
Усе це&nbsp;— розмаїтість та хитрощі насильницької поведінки, використання дітей потерпілої, атаки під час розлучення&nbsp;— говорить про більшу проблему, ніж лише нездатність до належного управління гнівом, хоча гнів може бути побічним пробдктомпродуктом аб'юзних стратегій<ref name=":4" />, мета яких&nbsp;— втримувати жертву (іноді&nbsp;— цілу родину) підпорядкованою та покірною аб'юзеру.<ref name=":5" />
 
Теорію непідпорядкування підтверджують дані психологічних досліджень згвалтувань, згідно з якими в основі сексуального насильства чоловіків над жінками дуже рідко лежать мотиви сексуального задоволення, у більшості виадківвипадків&nbsp;— це мотиви влади та самоствердження.
 
= Цикли насильства =
Рядок 174:
Влада і контроль в насильницьких стосунках є способами тиску кривдників на жертв, щоб зберігати контроль над стосунками.<ref>{{cite web|url=http://www.domesticviolence.org/violence-wheel/|title=Violence wheel|last=Staff writer|publisher=Domestic Abuse Violence Project (aka [[Duluth Model]])|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140223092347/http://www.domesticviolence.org/violence-wheel|archivedate=23 February 2014|deadurl=no|access-date=18 April 2014|df=}}</ref> У багатьох випадках кривдники цілком здатні себе контролювати, але обирають цього не робити з причин вигоди.<ref name="Bancroft">{{cite book|title=Why does he do that?: Inside the minds of angry and controlling men|last=Bancroft|first=Lundy|year=2003|publisher=[[Berkley Books]]|location=New York, New York|isbn=9780425191651}} [https://books.google.com/books?id=xEZIpu3SVvcC Details.] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151101115109/https://books.google.com/books?id=xEZIpu3SVvcC|date=2015-11-01}}</ref> [[Каузальність|Каузальний]] погляд на домашнє насильство в тому, що воно є стратегією утримання чи збереження влади і контролю над жертвою. Теорія зисків і витрат (''cost-benefit theory'') Бенкрофт стверджує, що насильство винагороджує кривдника іншими чи додатковими шляхами, крім простого здійснення влади над його мішенню.<ref name="Bancroft" />
 
Інколи особа шукає повної влади та контролю над своєю партнеркою чи партнером (в усіх областях їх життя, таких як соціальна, приватна, професінапрофесійна та фінансова) та користується різними шляхами, щоб досягти цього, включно з фізичним насильством.<ref name="justice.gc.ca">{{cite web|url=https://www.justice.gc.ca/eng/cj-jp/fv-vf/about-apropos.html|title=About family violence|last=Department of Justice (Canada)|website=justice.gc.ca|publisher=[[Department of Justice (Canada)|Canadian Department of Justice]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150912101207/http://www.justice.gc.ca/eng/cj-jp/fv-vf/about-apropos.html|archivedate=12 September 2015|deadurl=yes|accessdate=22 August 2015|author-link=Department of Justice (Canada)|df=}}</ref> ''Duluth Domestic Abuse Intervention Project'' розробив «Колесо влади і контролю» (''Power and Control Wheel'') для ілюстрації цього: влада і контроль в центрі оточені спицями (техніками, використовуваними аб'юзером): застосування сили та покарань, залякування й шантаж, емоційне насильство, ізоляція (покарання самотністю), применшування шкоди (газлайтинг), заперечення, що насильство відбулося, обман, звинувачення, соромлення та висміювання жертви, що «бере все занадто близько до серця», використання дітей чи тварин як способів розширити кару, якщо жінка вдається до дій, заклики до релігійних «законів» чи приписів, обмеження доступу до подруг/друзів та ресурсів, економічне насильство та чоловічі привілеї.<ref>{{cite book|url=http://www.ncdsv.org/images/Power_and_Control_wheel_NCDSV.pdf|title=Power and control wheel|publisher=National Center on Domestic and Sexual Violence|format=PDF|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150314062136/http://www.ncdsv.org/images/Power_and_Control_wheel_NCDSV.pdf|archivedate=14 March 2015|deadurl=yes|access-date=18 November 2011|df=}}</ref> Модель, крім того, не включає зміст насильства та психологічні проблеми.<ref name="Twohey">{{cite news|url=http://www.chicagotribune.com/news/local/chi-abusers-02-jan02,0,1147422.story?page=1|title=How can domestic abuse be stopped?|last=Twohey|first=Megan|date=2 January 2009|publisher=[[Tribune Publishing]]|work=[[Chicago Tribune]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110216030642/http://www.chicagotribune.com/news/local/chi-abusers-02-jan02,0,1147422.story?page=1|archivedate=16 February 2011|deadurl=no|accessdate=16 April 2011|df=}}</ref>
 
== Цикл насильства ==
Рядок 189:
 
= Протидія =
Відповідальність за сімейне насильство у різних країнах трактується неоднаково. Навіть у наш час є країни, де традиції і суспільна думка вважають сімейне насильство нормою існування сім'ї. Так, у 2010 [[Об'єднані Арабські Емірати]] постановили, що чоловік має право фізично карати дружину та дітей, поки не залишає фізичних шрамів<ref>{{cite news|url=https://articles.cnn.com/2010-10-19/world/uae.court.ruling_1_islamic-law-sharia-law-ruling?_s=PM:WORLD|title=Court in UAE says beating wife, child OK if no marks are left|last=CNN Wire Staff|date=19 October 2010|publisher=CNN|deadurl=yes|archive-url=https://web.archive.org/web/20120325143850/http://articles.cnn.com/2010-10-19/world/uae.court.ruling_1_islamic-law-sharia-law-ruling?_s=PM%3AWORLD|archive-date=25 March 2012|website=cnn.com|access-date=24 January 2014|df=}}</ref>. Тоді як у найбільш розвинутих країнах домашнє насильство вважається непринятнимнеприйнятним більшістю населення, у багатьох регіонах світу досі панують інші погляди: за дослідженням ЮНІСЕФ, відсоток жінок 15–49 років, які вважають, що чоловік має право вдарити чи побити дружину за певних обставин, складає: 90&nbsp;% в Афганістані та Йорданії, 87&nbsp;% у Малі, 86&nbsp;% у Гвінеї та [[Східний Тимор|Східному Тиморі]], 81&nbsp;% в Лаосі, 80&nbsp;% в [[Центральноафриканська Республіка|Центральноафриканській Республіці]].<ref>{{cite web|url=https://www.childinfo.org/attitudes_data.php|title=Attitudes towards wife beating: percentage of women aged 15–49 who think that a husband/partner is justified in hitting or beating his wife/partner under certain circumstances|last=Childinfo|website=childinfo.org|publisher=Childinfo: monitoring the situation of children and women|accessdate=8 September 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20140704112113/http://www.childinfo.org/attitudes_data.php|archive-date=4 July 2014}}</ref> Відмова підкорятися бажанням чоловіка часто наводиться як виправдання насильства у країнах, що розвиваються:<ref>{{cite web|url=https://www.measuredhs.com/|title=Home page|date=4 April 2013|publisher=Measure DHS (Demographic and Health Surveys): Quality information to plan, monitor and improve population, health, and nutrition programs|deadurl=yes|accessdate=8 September 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20140214095207/http://www.measuredhs.com/|archive-date=14 February 2014|df=}}</ref> наприклад, 62.4&nbsp;% жінок [[Таджикистан]]у виправдовують побої дружини, якщо вона виходить на вулицю з дому не повідомивши чоловікові; 68&nbsp;%, якщо вона сперечається з ним; 47.9&nbsp;%, якщо вона відмовляється мати з ним секс.<ref>{{cite book|url=http://www.childinfo.org/files/MICS3_Tajikistan_FinalReport_2005_Eng.pdf|title=Tajikistan multiple indicator cluster survey 2005, final report|last=State Committee on Statistics of the Republic of Takistan|date=2007|publisher=State Committee on Statistics of the Republic of Takistan|location=Dushanbe, Tajikistan|archive-url=https://web.archive.org/web/20150923213608/http://www.childinfo.org/files/MICS3_Tajikistan_FinalReport_2005_Eng.pdf|dead-url=yes|archive-date=2015-09-23}}</ref>
 
Рівень суспільної терпимості до домашнього насильства варіюється залежно від особливостей національної кільтури та ступеня корумпованості державних структур.
Рядок 195:
У світовій практиці є два основних підходи до запобігання домашньому насильству:
 
# ''ресторативний підхід'', спрямований на врегулювання конфлікту і збереження сім'ї, включає модеровані товариські суди і примусові програми медичної та психологічної подомогидопомоги,
# ''каральний'', спрямований на руйнування ''циклу насильства'' ({{lang-en|breaking the cycle of violence}}) шляхом розірвання стосунків між конфліктуючими сторонами<ref>{{cite web|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19366159|title=Restorative Justice as Social Justice for Victims of Gendered Violence: A Standpoint Feminist Perspective|publisher=Social Work, April 2009, Vol.54, N2, pp.107-115|accessdate=15 мая 2010|author=K. van Wormer|datepublished=|description=}}</ref>. Каральний підхід домінує в більшості країн з розвинутою законодавчою базою і передбачає різноманітні міри відповідальності за вичненевчинене домашнє насильство.
 
== За країнами ==
Рядок 275:
[[Фонд народонаселення ООН]] визначив насильство проти жінок та [[Дівчина|дівчат]] одним з найбільш поширених на планеті злочинів проти [[Права людини|прав людини]], ствердивши, що «''кожна з трьох жінок'' зіткнеться з фізичним чи сексуальним насильством протягом свого життя.»<ref>{{cite web|url=http://www.unfpa.org/gender-based-violence|title=Gender-based violence|last=UNFPA|website=unfpa.org|publisher=[[United Nations Population Fund]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150815022216/http://www.unfpa.org/gender-based-violence|archivedate=15 August 2015|deadurl=no|accessdate=22 August 2015|author-link=United Nations Population Fund|df=}}</ref>
 
Хоча точні оцінки ще обговорюються, існує достатній корпус крос-культурних доказів того, що жінки є жертвами домашнього насильства на порядки частіше за чоловіків.<ref name="Grodin2"/><ref name="Compton2010">{{citation|title=Clinical manual of prevention in mental health|year=2010|quote=Women are more often the victims of domestic violence than men and are more likely to suffer injuries and health consequences...|last1=Rogers|last2=Baumgardner|last3=Connors|last4=Martens|last5=Kiser|first1=Kenneth|first2=Barbara|first3=Kathleen|first4=Patricia|first5=Laurel|page=245|contribution=Prevention of family violence|edition=1st|location=Washington, DC|publisher=American Psychiatric Publishing|editor-last=Compton|editor-first=Michael T.|isbn=9781585623471}}</ref><ref name="Brinkerhoff2008">{{citation|title=Essentials of sociology|url=https://books.google.com/books?id=3ZQWAAAAQBAJ&pg=PA11|year=2013|quote=A conflict analysis of domestic violence, for example, would begin by noting that women are battered far more often and far more severely than are men...|last1=Brinkerhoff|last2=Weitz|last3=Ortega|first1=David|first2=Rose|first3=Suzanne T.|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170110213803/https://books.google.com/books?id=3ZQWAAAAQBAJ&pg=PA11|deadurl=no|page=11|contribution=The study of society|edition=9th|location=Belmont, California|publisher=Wadsworth Cengage Learning|isbn=9781285545899|archivedate=2017-01-10|editor-last1=Brinkerhoff|editor-first1=David|editor-last2=Weitz|editor-first2=Rose|editor-last3=Ortega|editor-first3=Suzanne T.|df=}}</ref> Крім того, досягнуто широкого консенсусу, що жінки набагато частіше за чоловіків потерпають від важких форм насильства та значно вірогідніше кривдяться аб'юзивним партнером, і ці тенденції загострюються та погіршуються економічоюекономічною та соціальною залежностями жінок від чоловіків.<ref name="McQuigg2"/><ref name="Compton2010" /><ref name="Brinkerhoff2008" /><ref name="europa1">{{cite act|url=http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/HTML/?uri=CELEX:32012L0029&from=EN|title=Establishing minimum standards on the rights, support and protection of victims of crime, and replacing Council Framework Decision 2001/220/JHA|date=25 October 2012|accessdate=7 December 2015|number=2012/29/EU|type=Directive|publisher=[[EUR-Lex]]}}</ref> Насильство проти жінок менш тотально розповсюджене в розвинутих країнах Заходу, а більш нормалізованим є у [[Країни, що розвиваються|країнах, що розвиваються]].<ref>{{cite book|url=http://psycnet.apa.org/psycinfo/2002-17282-000|title=Violence and gender reexamined.|last=Felson|first=Richard|year=2002|publisher=American Psychological Association|page=abstract|isbn=1557988951}}</ref>
 
У [[Декларація про усунення насильства проти жінок|Декларації про усунення насильства проти жінок]], прийнятій ООН у 1993 році, постановляється, що «насильство проти жінок є втіленням історично [[Гендерна нерівність|нерівних владних відносин між чоловіками та жінками]], котрі призвели до [[Патріархат (соціальні відносини)|домінування чоловіків]] та [[Сексизм|дискримінації жінок чоловіками]] та до недопускання повноцінного розвитку жінок; і тому насильство проти жінок є одним з ключових соціальних механізмів, з допомогою котрих жінок примушують до позиції підлеглості стосовно чоловіків».<ref>{{cite book|url=http://www.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/2009_add_gen_vio.pdf|title=UNFPA strategy and framework for action to addressing gender-based violence 2008–2011|last=UNFPA|year=2008|publisher=United Nations Population Fund|location=New York|isbn=9780897149518|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160205035450/http://www.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/2009_add_gen_vio.pdf|archivedate=2016-02-05|deadurl=no|author-link=United Nations Population Fund|df=}}</ref> Декларація класифікує насильство проти жінок у три категорії: насильство, що відбувається в родині (домашнє насильство), таке, що відбувається в суспільстві, і насильство, яке чинить чи виправдовує держава.
Рядок 295:
{{Не перекладено|Феміцид||en|Femicide}} зазвичай визначається як гендерно-зумовлене вбивство жінок чоловіками. Феміцид часто чинять в контексті домашнього насильства (як, наприклад, «[[Убивство честі|вбивства честі]]» та «смерть за посаг»). Для цілей статистики феміцид часто визначають як будь-які вбивства жінок. Країнами з найбільшою кількістю феміцидів є [[Сальвадор]], Ямайка, Гватемала, Південна Африка та Росія (дані за вересень 2004).<ref name="smallarmssurvey.org">{{Cite journal|last=Small Arms Survey|author-link=Small Arms Survey|title=Femicide: a global problem — research note 14|journal=[[Small Arms Survey|Small Arms Survey Research Notes]]|publisher=[[Graduate Institute of International and Development Studies]]|date=February 2012|url=http://www.smallarmssurvey.org/about-us/highlights/highlight-rn14.html|deadurl=no|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160205035809/http://www.smallarmssurvey.org/about-us/highlights/highlight-rn14.html|archivedate=2016-02-05|df=}}</ref> Між тим, у Сальвадорі та Колумбії, де показники феміцидів дуже високі, лише 3&nbsp;% всіх феміцидів вчиняють поточні чи екс-інтимні партнери, тоді як на Кіпрі, у Франції та Португалії ці партнери відповідальні за більш ніж 80&nbsp;% всіх справ про феміциди.<ref name="smallarmssurvey.org" />
 
Серед причин домашнього насильства над жінками як загальні фактори домашнього насильстваЮнасильства, так і проблеми [[Гендерна нерівність|гендерної нерівності]], такі як [[гендерні стереотипи]] та [[Гендерна роль|ролі]], [[Міфи про зґвалтування|міфи про згвалтування]], [[сексуальна об'єктивація]] жінок.
 
На системну протидію сімейному насильству та насильству проти жінок спрямована [[Стамбульська конвенція]], де пропонуються випробувані практикою стратегії боротьби з цими видами насильства на державному, муніципальному та кадровому рівнях (від просвіти у школах до створення шелтерів для постраждалих жінок та дітей, включно з системою кваліфікованої медико-психологічної, юридичної, фінансової допомоги жертвам сімейного насилля).
 
Стаття 4 [[Декларація про усунення насильства проти жінок|Декларації ООН про викорінення насильства проти жінок]]<ref>{{Cite web|url=http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_506|title=Декларація про викорінювання насилля щодо жінок {{!}} від 20.12.1993|website=zakon3.rada.gov.ua|accessdate=2018-05-01}}</ref> вказує на необхідність сприяти проведенню досліджень, збору інформації про розповсюдженість будь-яких форм насильства щодо до жінок, особливо відомостей щодо насильства в родині, а також заохочувати дослідження причин, характеру та ступеня наслідків насильства щодо жінок. Підкреслено, що результати таких досліджень обов'язково овинніповинні оприлюднюватися.
 
= Насильство над дітьми =
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Домашнє_насильство