Дніпровсько-Донецька западина: відмінності між версіями

{{legend|#FEA207FF6600|8. [[Донецька складчаста область]]}}

Дніпровсько-Донецьку западину вперше виділив [[Архангельський Андрій Дмитрович|А. Д. Архангельський]] у [[1932]] році за структурними особливостями покрівлі [[сеномансеноманський ярус|сеноманських]]ських відкладів.

Станом на 2016 р. евристичні методи, а саме: (генетичні алгоритми, аналітичні мережі, міждисциплінарна інтеграція аерокосмічноїданих аерокосмічних та наземноїназемних інформаційдосліджень) дозволяєдозволяють оцінуватиоцінювати нафтогазоперспективність ділянок для наступних нафтогазопошуковихпошукових робіт.<ref>Доповідь "Оцінка нафтогазоперспективності ділянок Дніпровсько-Донецької западини на основі міждисциплінарної інтеграції аерокосмічної і наземної інформації" О. І. Архіпов, О. Д. Федоровський, д.ф.-м.н., А. В. Хижняк, к.т.н., Т. А.  Єфіменко, О. В. Томченко, к.т.н., К. Ю. Суханов, к.т.н. на XIX Міжнародному форумі нафтогазової промисловості «Нафта та газ 2016». Київ. 2016.</ref>

ДДЗ&nbsp;— [[геологічна структура]] у південній частині Східно-Європейської платформи, на території Білорусі й України. Є ступінчастим зниженням докембрійського фундаменту типу ровоподібного [[прогин]]у&nbsp;— [[авлакоген]]у. Головним елементом западини є центральний [[ґрабенграбен]], заповнений товщею інтенсивно дислокованих осадово-вулканогенних відкладів девонського й осадових відкладів кам'яновугільного й пермського періодів, поперечними блоками розчленованих на блоки. На периферійних ділянках (бортах) западини фундамент поступово занурюється. Він перекритий осадовими відкладами кам'яновугільногокарбоновими, мезозойськогомезозойськими й кайнозойськогокайнозойськими періодів осадовими відкладами. Потужність відкладів у межах бортів 500…3&nbsp;500500…3500&nbsp;м, у ґрабеніграбені&nbsp;— до 18&nbsp;000&nbsp;м. У геоморфологічному відношенні цій западині відповідають [[Придніпровська низовина]] й частина [[Поліська низовина|Поліської низовини]].

Дніпровсько-Донецький авлакоген має [[грабен]]оподібну будову у нижній частині, форму коритоподібної западини — у середній і пологої [[Синекліза|синеклізи]] ([[мульда|мульди]]) — у верхній. Складовим елементам верхньої і нижньої частин геоструктури присвоєно власні назви: Українська мульда (синекліза) і Дніпровський, або Придніпровський [[грабен]]. Загальна протяжність структури — 400 км, ширина — від 50-70 на північному заході до 130–150 км на південному сході. [[Архей]]ські метаморфічні породи кристалічного фундаменту занурені в північно-західній частині ДДЗ на глибину 5-10 км, а на південному сході — до 15-17 км. Крайові [[розлом]]и Придніпровського грабену нахилені під кутом падіння 40-50°, іноді до 75-80°; максимальна амплітуда по зміщувачу становить близько 5 км. Ці розломи отримали назву на честь їх першовідкривача — відомого геолога [[Карпінський Олександр Петрович|Карпінського]]. Їх також називають за географічною прив'язкою — Барановицько-Астраханським (північний) і Прип'ятсько-Маницьким (південний) розломами. Відклади чохла, починаючи з верхів [[візевізейський ярус|візейського ярусу]] і включаючи майже весь [[мезозой]], виходять за межі крайових розломів, утворюючи власне Дніпровсько-Донецьку западину. [[Крейдовий період|Верхньокрейдові]] і [[кайнозой]]ські відклади залягають в іншому структурному плані і утворюють синеклізу.

Основними корисними копалинами ДДЗ є нафта, газ, вугілля і кам'яна сіль. Перші дві пов'язані з мезо-кайнозойськими породними комплексами, вугілля є прерогативою кам'яновугільних розрізів, а кам'яна сіль — пермських. Найбільші родовища з видобутку нафти: [[Яблунівське нафтогазоконденсатне родовище/link 1|Яблунівське]], [[Гнідинцівське нафтогазоконденсатне родовище/link 1|Гнідинцівське]], [[Качанівське нафтогазоконденсатне родовище/link 1|Качанівське]]. З видобутку газу: [[Шебелинське газоконденсатне родовище/link 1|Шебелинське]], [[Руденківське газоконденсатне родовище/link 1|Руденкіівське]]. Видобуток ресурсів у цьому районі відбувається дуже давно, що призводить до виснаження родовищ.

* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=22212 '''Дніпровсько-Донецька западина'''] -в ЕнциклопедіяЕнциклопедії сучасної України]

* ''Круглов С. С., Ципко А. К.'' Тектоніка України, 1980.