Яцентковський Олексій Володимирович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
правопис
Рядок 20:
Олексій Володимирович Яцентковський народився у 27 лютого 1880 року в [[Керч]]і в родині військовослужбовця. Майбутній вчений закінчив місцеву гімназію (1900) і природниче відділення фізико-математичного факультету [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Імператорського Новоросійського університету]] (1906, диплом 1-го ступеня). Його залишили працювати на кафедрі зоології університету, він збирав науковий матеріал на університетській гідробіологічній станції<ref>Біологічний факультет&nbsp;— http://onu.edu.ua/uk/structure/faculty/bio/56-institutes/bio</ref>. Наступного року випускника призначили асистентом кафедри зоології та ентомології [[Новоолександрійський інститут сільського господарства і лісівництва|Новоолександрійського інституту сільського господарства та лісівництва]]. Тут він працював під керівництвом знаного зоолога [[Тарнані Іван Костянтинович|Івана Костянтиновича Тарнані]]<ref>Ретро-виставка «Наукова спадщина викладачів ХНАУ ім. В.&nbsp;В.&nbsp;Докучаєва»&nbsp;— https://knau.kharkov.ua/1235-retro-vistavka-naukova-spadschina-vikladachv-hnau-m-vv-dokuchayeva.html</ref>. Він вивчав зоологічні колекції ентомологічного кабінету Херсонського губернського земства, співпрацюючи губернським ентомологом, відомим ботаніком і зоологом [[Пачоський Йосип Конрадович|Й.&nbsp;К.&nbsp;Пачоським]]<ref>''Трускавецька І. Я.'' Діяльність Й.&nbsp;К.&nbsp;Пачоського і Херсонського земства по заснуванню природничо-історичного музею (кінець ХІХ–початок ХХ ст.) // Вісник НТУ «ХПІ». Серія: Історія науки і техніки.&nbsp;— Харків: НТУ «ХПІ».&nbsp;— 2012.&nbsp;— №&nbsp;42(948).&nbsp;— С. 143—150</ref>.
 
У 1911 році О.&nbsp;Яцентковський стає працівником ентомологічної лабораторії лісового департаменту Міністерства землеробства і державного майна у Санкт-Петербурзі. Під час [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни]] він стає асистентом [[Одеський державний аграрний університет|Одеського сільськогосподарського інституту]] (1919—1920), потім викладає у школі другого ступеню. У 1922 році він обіймає посаду асистента кафедри зоології та лісової ентомології [[Санкт-Петербурзький державний лісотехнічний університет імені С. М. Кірова|Петроградського лісового інституту]]. Тут він працював під керівництвом професора [[Римський-Корсаков Михайло Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Римського-Корсакова]]. Спочатку О.&nbsp;Яцентковському доручили вести заняття з зоології, а згодом&nbsp;— з лісової ентомології. З 1924 року він читає лекції з цієї дисципліни, у 1930 році одержує звання [[доцент]]а. У 1936 році Президія АкадеміхАкадемії наук СРСР надає йому вченийнауковий ступінь кандидата біологічних наук (без захисту дисертації).
 
1937 року О. &nbsp;Яцентковського запрошують очолити кафедру ентомології Брянського лісогосподарського інституту. Тож він переїжджає до Брянська, через два роки одержує звання професора.
 
Після початку [[Німецько-радянська війна|війни]] (1941) О. &nbsp;Яцентковський разом з інститутом евакуювався до Совєтська Кіровської області. Тут виш працював на базі Суводського лісгоспу-технікуму. Олександр Володимирович продовжував читати лекції, але здоров'я його погіршувалося. У ніч на 18 грудня 1942 року він помер. Поховали вченого поблизу селища, де жили викладачі, на березі Вятки<ref>Чтобы память жила&nbsp;— http://slt43.ru/news/chtoby_pamjat_zhila/2017-10-30-306 </ref>.
 
== Наукова та педагогічна діяльність ==
Рядок 40:
=== Основні наукові праці ===
 
* Рыбы Одесского залива // Записки Новороссийского общества естествоиспы¬тателейестествоиспытателей, т. XXXIII, Одесса, 1908.
* Фауна короедов Русской Польши // Русское энтомологическое обозрение, т. XII, С.-Пб., 1912.
* Сперматофоры и живорождение у сосновой ночницы // Русское энтомологическое обозре¬ниеобозрение, т. XIV, С.Пб., 1914.
* Деятельность короедов и других вредителей в Петроградской губ. в 1922 г. // Бюллетень лесного хозяйства и охоты, Петроград, 1922.
* Осенний надзор за лесными вредителями // Вестник Северной областной станции защиты растений от вредителей, Петроград, 1922.
* Кастрация сосновых лубоедов червями нематодами и влияние их на жизнедеятельность короедов // Записки Белорус¬скогоБелорусского института сельского и лесного хозяйства, N 3, Минск, 1924.
* Питание, возраст и продолжительность жизни лубоедов // Записки Белорусского института сельского и лесного хозяйства, N 9., Минск, 1925.
* Главные враги леса и меры борьбы с ними. Л., Ленгиз, 1926.
Рядок 54:
* Вредные, насекомые Тихвинского учебно-опытного леспромхоза // Записки, лесной опытной станции Тихвинского леспромхоза, Тихвин, 1931.
* Вредные насекомые и меры борьбы с ними. Справочник по лесной промышленности и лесному хозяйству, Л.: Ленгиз, 1931.
* Энтомологические обследование подмоченных насаждений в Сиверском опытном .леспромхозе // Сб. трудов ЦНИИ лесного хозяйства, N 2, 1934.
* Вредители еловых и елово-лиственных лесов. (Совместно с П.&nbsp;Н.&nbsp;Тельманом). Гослестехиздат, Л., 1938.
* Усыхание Тубинского лесного массива Красноярского края под влиянием большого черного елового усача. // Известия лесотехнической академии, Л., 1938.