Гіталов Олександр Васильович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
правопис
Рядок 18:
| Діти = Анатолій, Василь, Віра
| Мати = Марія
| Онуки = НатліяНаталія Анатоліївна, Олександр Анатолійович, Олександр ВасилійовичВасильович
| Правнуки = Вашнева Катерина ОлексйовнаОлексіївна
}}
'''Олекса́ндр Васи́льович Гіта́лов''' ({{ДН2|27|5|1915|14}}, село [[Комишувате (Новоукраїнський район)|Татарівка]], тепер [[Новоукраїнський район]] Кіровоградської області — {{ДС|21|3|1994}}) — новатор [[Сільськогосподарське виробництво|сільськогосподарського виробництва]], двічі Герой Соціалістичної Праці — 1948 (за високі врожаї пшениці — 33 [[центнер]]и з гектара) та 1958 (за успіхи в розвитку сільського господарств), раціоналізатор та винахідник, заслужений механізатор УРСР (1962). Депутат [[Верховна рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] 3—10-го скликань. Член ЦК КП України у 1956—1990 роках.
Рядок 26:
Походить з родини селянина-бідняка, батько, учасник громадянської війни, повернувся пораненим і невдовзі помер від тифу. З восьми років мусив наймитувати. 1929 рік — оволодів професією [[тракторист]]а, з того часу працював трактористом, з 1936 — бригадиром [[Тракторна бригада|тракторної бригади]] [[Мала Помічна|Малопомічнянської]] машинно-тракторної станції Новоукраїнського району Кіровоградщини.
 
Брав участь у німецько-радянській війні. З 1945 року працював бригадиром тракторної бригади [[Мала Помічна|Малопомічнянської]] МТС Новоукраїнського району. Разом з Іллею Кравчуком, Дмитром Кульчицьким, Петром Курченком та Петром Перчуном зібрали з покинутих німцями тягачів 3 саморобні трактори, і в 1946 році добилися рекорду — 1216  га м'якої оранки на 15-сильний трактор.
 
1947 року його бригада вступає у змагання із бригадою [[Ангеліна Парасковія Микитівна|Паші Ангеліної]] та перемагає — на 3-х колісних ХТЗ здійснили 5616 га м'якої оранки, побили власний довоєнний рекорд врожайності пшениці.
Рядок 37:
У кінці 1950-х років у США, у штаті [[Айова]], вивчав досвід вирощування кукурудзи, жив й працював у фермера Гарста; американці були здивовані його знанням щодо техніки — самотужки відновлював вузли, які вже вважалися непридатними.
 
Людина з такими досягненнями мала б здобути вищу освіту, тому його впросилиумовили «поступитивступити» — до [[Уманський національний університет садівництва|Уманського сільськогосподарського інституту]].
 
Депутат [[Список депутатів Верховної Ради СРСР 3 скликання|Верховної Ради СРСР 3]]—[[Список депутатів Верховної Ради СРСР 10 скликання|10-го скликань]]. Член Президії [[Список депутатів Верховної Ради СРСР 9 скликання|Верховної Ради СРСР 9]]—10-го скликань; член [[Радянський комітет захисту миру|Радянського комітету захисту миру]].
Рядок 59:
Автор книг та публіцистичних творів:
* 1958 — «Широко впроваджувати комплексну механізацію вирощування просапних культур»,
* 1972 — «Дума про хліб», творче оформлення [[Сіробаба Володимир Якович|В.  Сіробаби]],
* 1977 — «Слово до юного друга»,
* 1986 — «Наша передова — поле».