Велетень: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Віщун (обговорення | внесок) не говориться прямо, що він велетень |
Віщун (обговорення | внесок) доповнення |
||
Рядок 1:
{{Otheruses|Велетень (дерево)}}
[[Файл:Combat de Geoffroy la Grand Dent et de Grimault (BNF ms fr 24383, fol 33v Roman de Melusine-Coudrette).jpg|міні|Битва з велетнем на мініатюрі XV ст.]]
'''Ве́летень''', '''
== Велетні в міфології та фольклорі ==
Велетні широко відомі в [[Греція|грецькій]] [[:Категорія:Антична міфологія|мітології]] як істоти-шкідники, з якими боролися [[Герой|герої]]. Часто самі герої, [[гіганти]] та [[боги]] уявлялися як надзвичайно великі люди. В [[Германо-скандинавська міфологія|германо-скандинавській мітології]] велетні поставали як представники згубних сил природи — моря, льоду, морозу, вогню.
У [[Біблія|біблійній]] традиції велетні описуються як Адамове потомство, що жило беззаконно і вигинуло в [[Всесвітній потоп|потопі]]
У слов'янських переказах велетні ототожнюються з язичниками чи войовничими іноземцями - гуннами, татарами, шведами, турками. Вони руйнують житла, мости, поїдають людей. Іноді мають риси чудовиськ, такі як псині голови. Також уявлялися як допотопні люди, котрих Бог бог винищив за їх гординю і руйнівну силу. Велетням приписувалося створення курганів, кістки доісторичних тварин вважалися останками велетнів<ref name=":0">{{Cite book|title=Славянская мифология. Энциклопедический словарь|last=Анисов|first=Л.М.|year=1995|publisher=Эллис Лак|location=|pages=90-91|language=|isbn=}}</ref>. Як і богатирі, велетні в легендах могли перетворюватись після смерті на скелі, іноді на ріки й озера<ref>{{Cite book|title=Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях|last=Булавшев|first=Георгій|year=1992|publisher=Довіра|location=Київ|pages=26-27|language=|isbn=}}</ref>.
В українських народних віруваннях існує ідея виродження, що його ніби зазнав людський рід — початково люди були велетнями, але з часом ставали все меншими за силою і зростом. Так, на східньому [[Поділля|Поділлі]] переказували, що колись велетні ходили по лісі, як по траві, а люди проти них були, як миша проти сучасних людей<ref>[[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевський]], "Історія укр. літ., IV. 457.</ref>. На [[гуцул|Гуцульському]] [[Підгір'я|Підгір'ї]] оповідали про велетнів, що підпирали головами хмари і переступали гори й долини. Вони були настільки великі, що могли з руки в руку через [[Дністер]] і [[Дунай]] передавати сокиру<ref>Етногр. Збір-ник, НТШ, XIII, 4.</ref>. Велетнями уявлялися так звані старші [[богатир]]і — [[Святогор]], [[Самсон]], [[Коливан]]. Костомаров ототожнював велетнів з [[Авари|обрами]], хоча в історії це ім'я прикладається до народу [[авари|аварів]]<ref>М.Костомаров «Сочиненія», V, 303.</ref>.
== Див. також ==
*
*
* [[Троль]]
| |||