Російська національна єдність: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 28:
Протягом 1990–х рр. у РНЄ відбулося декілька регіональних розколів, у результаті яких з її складу виокремилися такі угруповання, як «Націонал–соціалістська партія», «Партія російських націоналістів», «Російська православна партія», «Російський народний рух північного заходу Росії», «Російська партія Далекого Сходу», «Російська націонал–соціалістична робітнича партія» та ін.<ref>Kheksly V. L. Natsyonalyzm y puty razreshenyya mezhetnycheskykh protyvorechyy / V. L. Kheksly // POLYS.&nbsp;— 1996.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— S.39–51.</ref>.
 
У [[2000]] році, в результаті розколу «Російської національної єдності А. Баркашова», утворено Всеросійський громадський патріотичний рух «Російська національна єдність», (ВОПД РНЄ Є. Лалочкіна і М. Лалочкіна;)&nbsp;— російська ультраправа фашистськанацистська та напіввійськова організація, керована радою регіональних командирів. Також її називають «РНЄ братів Лалочкіних» (лідери пітерського і воронезького осередків).
 
У жовтні того ж року на базі московського і ставропольського відділення РНЄ було створено помірний патріотичний рух Російське Відродження О. Кассіна і Ю. Васіна<ref>Інституціоналізація російських екстремістських об'єднань в Україні </ref>. Відокремився від «РНЕ» Д.Демушкін, котрий заснував свій рух «[[Слов'янський союз]]», та В. Гончаренка, що створив «Зведений загін РНЄ».