Ростислав Мстиславич: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
доп, вікіфікація |
||
Рядок 55:
== Біографія ==
=== Молоді роки ===
Ще до [[1127]] року почав княжити у [[Смоленськ]]у, як намісник свого батька, Мстислава.
1130 року ходив разом з братами на чудь та обклав її даниною.
У [[1144]] і [[1146]] роках разом з Великим князем Київським [[Всеволод Ольгович|Всеволодом Ольговичем]] вів успішну війну проти [[Галицьке князівство|галицького князя]] [[Володимирко Володарович|Володимирка Володаровича]].
У 1146 році Ростислав за дорученням брата, [[Ізяслав Мстиславич|Ізяслава Мстиславича]], забрав у Всеволода Ольговича Володимир, який Мономаховичі вважали своїм спадковим володінням.
У [[1149]]—[[1150]] роках підтримував брата [[Ізяслав Мстиславич|Ізяслава]] у його боротьбі з [[Юрій Долгорукий|Юрієм Довгоруким]] за київський престол. У період князювання Ростислава Мстиславича відбувся остаточний розпад Київської держави на ряд окремих князівств і утворено окреме єпископство у [[Смоленськ]]у (між [[1133]] і [[1150]]).▼
=== Боротьба за владу в Києві ===
У [[1149]]—[[1150]] роках підтримував брата Ізяслава у [[Міжусобна війна на Русі 1146—1154|його боротьбі]] з [[Юрій Долгорукий|Юрієм Довгоруким]] за київський престол: 1151 року допоміг Ізяславу відбити Київ у Юрія, а у 1152 Ізяслав разом з Ростиславом відбили напад Юрія на [[Чернігів]].
Після смерті Ізяслава Мстиславича (14 жовтня 1154) дядько Мстиславичів, [[В'ячеслав Володимирович]] запросив Ростислава Мстиславича княжити разом у Києві. Ростислав прибув до Києва де уклав «ряд» із міською верхівкою. Згодом захищав Київ від чернігівського князя [[Ізяслав Давидович|Ізяслава Давидовича]]. Під час походу на Чернігів зимою 1154/55 року Ростислав дізнався про раптову смерть В'ячеслава Володимировича, після чого Ізяслав Давидович за допомогою половців розбив Ростислава та сів у Києві, а Ростислав подався до Смоленська. Проте вже 20 березня 1155 року Юрій Долгорукий в союзі з Ростиславом вибив з Києва Ізяслава Давидовича та зайняв місто.
Незабаром Ростислав посварився з Юрієм й уклав проти нього союз із небожем [[Мстислав Ізяславич|Мстиславом Ізяславичем]] та недавнім ворогом Ізяславом Давидовичем. Напередодні їхнього походу на Київ Юрій Долгорукий несподівано помер (15 травня 1157), після чого великим князем київським став Ізяслав Давидович.
Ростислав організував союз проти Ізяслава до якого увійшов галицький князь, [[Ярослав Осмомисл]], та небожі Ростислава, сини Ізяслава Мстиславича — Мстислав та [[Ярослав Ізяславич|Ярослав]], котрі князювали на [[Волинь|Волині]]. Наприкінці 1158 союзники вигнали Ізяслава Давидовича з Києва, і 12 квітня 1159 Ростислав Мстиславич сів на київський стіл. 12 лютого 1161 Ізяслав Давидович на короткий час захопив Київ, але при наближенні війська Мстислава Ізяславича 6 березня 1161 залишив столицю, після чого більшість князів визнали Ростислава «старійшим» на Русі.
=== Велике князювання ===
Вів оборонні війни проти половців, в боротьбі з якими використовував [[Чорні клобуки|чорних клобуків]], [[Торки|торків]] та інші тюркські племена.
Рядок 67 ⟶ 81:
Помер [[14 березня]] [[1167]] (чи [[1168]]) року. Похований у церкві [[Федорівський монастир|Київського Федорівського монастиря]] [[21 березня]]<ref name="І25">Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 25</ref>.
▲
== Сім'я та діти ==
Його син [[Мстислав Ростиславович|Мстислав]] (†[[1180]]) брав участь у війнах коаліції українських князів проти [[Андрій Боголюбський|Андрія I Боголюбського]], а [[1173]] року успішно відбив напад на [[Вишгород]] військ його брата Всеволода.
| |||