Ян I Сліпий: відмінності між версіями

У [[1309]] році почалося протистояння між чеською знатю та Генріхом Карінтійським, королем Богемії. Це призвело до того, що частина знаті звернулася до Генріха VII Люксембурга з пропозицією зробити його сина Іоанна новим богемським королем. [[31 серпня]] [[1310]] року Ян I Сліпий став новим королем Богемії. Для зміцнення своїх прав та становища відбувся шлюб між Іоанном та Еліжкою, донькою [[Вацлав II (король Богемії)|Вацлава II]], сестрою [[Вацлав III|Вацлава III]].

Проте, хоч претензії Яна на польську корону і були підтверджені [[Людовик IV (імператор Священної Римської імперії)|Людовиком IV]], він упродовж багатьох років мало що зробив для їх реалізації. Це дало супротивнику [[Вацлав III|Вацлава III]] [[Владислав I Локетек|Владиславу I Локетеку]] більше часу для зміцнення свого становища в Польщі. Коли Локетек розпочав там свою діяльність, його спіткали численні труднощі. Хоч він був єдиним з П'ястівських князів, хто міг спробувати наново об'єднати князівства в єдине політичне ціле, його радо зустріли спочатку лише в князівстві Сандомирському. І лише після смерті [[Вацлав II (король Богемії|Вацлава II]] він спромігся здолати опозицію в Малопольщі та зайняти [[Краків]] у [[1306]] році. Але у Великопольщі становищем володів сілезький князь [[Генріх III Глогувський|Генріх Ґлогувський]]. За таких обставин поразка Локетека була цілком імовірною, якби військо Вацлава III не розсіялося після його вбивства [[8 серпня]] [[1306]] року. Це допомогло Локетеку захопити східну частину Померанії, звану німцями Померелією, якої жадали й Бранденбурзькі Асканії, що отримали на неї законне право від Вацлава III. Однак коли Бранденбурга під час нового вторгнення дійшли аж до Данцига, Локетек звернувся по допомогу до Тевтонського ордену. Останній зрадив князя і підступно окупував усю Померелію, дійшовши згоди з Бранденбургом. Це стало великим ударом для Локетека і всієї Польщі. Повстання деяких міст у Малопольщі в [[1311]] році та ті клопоти, що їх Локетек мав з єпископом Краківським, показали, яким хистким було його становище. Але Ян Люксембурзький мав замало користі з цієї ситуації в [[1312]] році. Локетекова позиція стала безпечнішою, коли після смерті Генріха Ґлоґувського він зміг вигнати [[Генріх IV Вірний|Генріхового сина]] з Великопольщі до Сілезії, заволодівши князівством у [[1314]] році. Богемський король знову втратив сприятливу нагоду втрутитися, хоч князі Ґлогувські й продовжували наполягати на своїх претензіях на польську корону.