Алессандро Дель П'єро: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м clean up, replaced: - →  — (105) за допомогою AWB
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 108; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta10ehf1)
Рядок 64:
'''Алесса́ндро Дель П'є́ро''' ({{lang-it|Alessandro Del Piero}}; {{н}} 9 листопада 1974, [[Конельяно]], [[Венето]], [[Італія]])&nbsp;— італійський [[футболіст]], який виступав на позиції [[Нападник (футбол)|нападника]]<ref>{{cite web|title=Agent: ’Del Piero could retire’|url=http://www.football-italia.net/65304/agent-%E2%80%99del-piero-could-retire%E2%80%99|website=Football Italia|publisher=Football Italia|accessdate=4 травня 2015 року|lang=англ.}}</ref><ref>{{cite web|last1=Gladwell|first1=Ben|title=Juventus shouldn't sell Paul Pogba, says Alessandro Del Piero|url=http://www.espnfc.com.au/story/2284516/juventus-should-not-sell-paul-pogba-says-alessandro-del-piero|website=ESPN FC|publisher=ESPN FC|accessdate=4 травня 2015 року|lang=англ.}}</ref><ref>{{cite web|last1=Doyle|first1=Mark|title=Del Piero: Berlusconi wanted me at AC Milan and now I'm a free agent...|url=http://www.goal.com/en/news/10/italy/2015/02/06/8673782/del-piero-berlusconi-wanted-me-at-ac-milan-and-now-im-a-free|website=goal.com|publisher=goal.com|accessdate=4 травня 2015 року|lang=англ.}}</ref>. Більшу частину кар'єри провів у «[[Ювентус]]і», захищаючи кольори цієї команди протягом 19 років (1993—2012), з 2001 року був капітаном команди. П'ятиразовий чемпіон Італії. Професіональну кар'єру розпочав у [[Падова|«Падові»]] (1991—1993), а завершив в [[Індія|індійському]] «[[Делі Дайнамос]]» (2014—2015). У складі [[Збірна Італії з футболу|збірної Італії]] в 2006 році виграв [[Чемпіонат світу з футболу 2006|чемпіонат світу]] в [[Німеччина|Німеччині]].
 
Алессандро Дель П'єро включений до списку 125 найкращих футболістів за версією [[ФІФА]], який складений [[Пеле]] напередодні настання нового століття<ref>{{Cite web|url=http://news.bbc.co.uk/sport2/hi/football/3533891.stm|title=ФИФА 100|publisher=bbc.co.uk|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ELwDFA9Q?url=http://news.bbc.co.uk/sport2/hi/football/3533891.stm|archivedate=2013-02-11|lang=англ.|accessdate=2017-11-23|deadurl=no}}</ref>. 77-й у списку найкращих футболістів XX століття за версією журналу «[[World Soccer]]»<ref>{{Cite web|url=http://www.englandfootballonline.com/TeamHons/HonsWldSocPlyrsCent.html|publisher=englandfootballonline.com|title=World Soccer Players of the Century|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A4Pa9hQg?url=http://www.englandfootballonline.com/TeamHons/HonsWldSocPlyrsCent.html|archivedate=2012-08-21.08.2012|date= 15.12.2001|lang=англ.|accessdate=23.11.2017|deadurl=no}}</ref>. Також Алессандро увійшов до числа найкращих футболістів останнього 50-річчя за версією Золотого ювілейного голосування [[УЄФА]]<ref>{{Cite web|url=http://www.footstory.ru/index.php/intresting/32-facts/247-uefa-50|title=Юбилейное голосование УЕФА|archiveurl=http://www.footstory.ru/index.php/intresting/32-facts/247-uefa-50|publisher=footstory.ru|archivedate=2012-10-21|date= 24.02.2009|lang=рос.}}</ref>. 2000 року він був найбільш високооплачуваним футболістом світу, якщо враховувати зарплату, бонуси й відрахування за рекламу<ref>{{Cite web|url= http://fakty.ua/106961-alessandro-del-pero---samyj-vysokooplachivaemyj-v-mire-futbolist|title= Алессандро Дель Пьеро — самый высокооплачиваемый в мире футболист|publisher= fakty.ua|date= 27.04.2000|author= С. В. Даценко|lang=рос.}}</ref>. Бразильські футболісти [[Алешандре Пату|Пату]]<ref>{{Cite web|url=http://milanac.ru/2011/pato-del-pero-moj-kumir|title=Пато:Дель Пьеро мой кумир|archiveurl=http://milanac.ru/2011/pato-del-pero-moj-kumir/|archivedate=2012-09-23|date= 05.03.2011|author= Romario|lang=рос.}}</ref> та [[Роналдінью]]<ref>{{Cite web|url=http://www.sovsport.ru/gazeta/article-item/315241|title=Роналдиньо:Дель Пьеро бьёт штрафные лучше меня|archiveurl=http://www.sovsport.ru/gazeta/article-item/315241|archivedate=2012-09-23|date= 16.12.2008|author= Д. Бутырский|lang=рос.}}</ref> заявили, що Дель П'єро є їхнім кумиром. Поряд з трьома нагородами, отриманими Дель П'єро за джентльменську гру<ref>{{Cite web|url=http://www.imdb.com/name/nm2314221/bio|title=Alessandro Del Piero Biography|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A17qDx81?url=http://www.imdb.com/name/nm2314221/bio|archivedate=2012-08-1918|publisher= IMDb.com.|lang=англ.|accessdate=2017-11-23|deadurl=no}}</ref>, він також є володарем почесної премії [[Golden foot|«Golden Foot»]], яку вручають за персональні заслуги<ref>Детальніше див. на {{Cite web|url=http://www.goldenfoot.com/|title=офіційному сайті премії|publisher=goldenfoot.com|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A17qp6sj?url=http://goldenfoot.com/|archivedate=2012-08-1918|lang=англ.|accessdate=2017-11-23|deadurl=no}}</ref>.
 
На поле він зазвичай займав позицію відтягнутого [[Нападник (футбол)|форварда]], розташовуючись між номінальними нападником і [[півзахисник]]ом{{#tag:ref|В Італії цю позицію називають ''Треквартиста'' ({{lang-it|Trequartista}}).|group="nb"}}. Місце на полі поблизу штрафного майданчика суперника іноді називають «Зона Дель П'єро» ({{lang-it|La Zona Del Piero}}), натякаючи на те, що значну частину своїх голів футболіст забивав саме з цієї дистанції<ref name="zone">{{Cite web|url=http://www.cbc.ca/sports/soccer/molinaro/2008/09/del_pieros_wondergoal_was_a_st.html|title=Planet Soccer: Del Piero's wonder-goal was a stunner|publisher=cbc.ca|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A4PblF0s?url=http://www.cbc.ca/sports/soccer/molinaro/2008/09/del_pieros_wondergoal_was_a_st.html|archivedate=2012-08-21|lang=англ.|accessdate=2017-11-23|deadurl=no}}</ref>.
 
Станом на 19 серпня 2017 року футболіст утримує позицію найкращого бомбардира «[[Ювентус]]а» всіх часів. Дель П'єро також є лідером за кількістю матчів за «стару синьйору»<ref>{{Cite web|url=http://www.juworld.net/giocatori-homepage.asp|title=Статистика виступів усіх гравців Ювентуса з 1900 року|publisher=juworld.net|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ELwDzrdj?url=http://www.juworld.net/giocatori-homepage.asp|archivedate=2013-02-11|lang=італ.|accessdate=2017-11-23|deadurl=no}}</ref>. Він займає десяте місце в списку голеадорів [[Ліга чемпіонів УЄФА|Ліги чемпіонів УЄФА]]<ref>{{cite web|title=Alessandro Del Piero - UEFA.com|url=http://www.uefa.com/teamsandplayers/players/player=13768/profile/index.html|publisher=UEFA|accessdate=10 грудня 2012 року|date=28.07.2012|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ELwEsqKg?url=http://www.uefa.com/teamsandplayers/players/player=13768/profile/index.html|archivedate=2013-02-11.02.2013|lang=англ.|deadurl=no}}</ref>. У національній збірній Італії Дель П'єро ділить четверте місце за забитими м'ячами з [[Роберто Баджо]]<ref>{{cite web|url=http://www.rsssf.com/miscellaneous/ital-recintlp.html|title=Italy - Record International Players|author=Roberto Di Maggio|coauthors=José Luis Pierrend|date=2013-05-02|work=Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation|publisher=[[Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation]]|lang=англ.|accessdate=2013-06-12|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HJncZ8mW?url=http://www.rsssf.com/miscellaneous/ital-recintlp.html|archivedate=2013-06-12|deadurl=no}}</ref>.
 
== Біографія ==
 
Алессандро народився 9 листопада 1974 року в містечку [[Конельяно]] на північному сході [[Італія|Італії]]. Став другою дитиною в сім'ї, будучи на дев'ять років молодшим від старшого брата Стефано. Мати футболіста, Бруна,&nbsp;— домогосподарка; батько, Джино, довгий час пропрацював електриком, помер у 2001 році<ref name="renesans">{{Cite web|url=http://spbchampionat.ru/alessandro-del-pero-futbolist-epoxi-vozrozhdeniya.html|title=Алессандро дель Пьеро — Футболист эпохи Возрождения|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A4PcfzQY|archivedate?url=2012http://spbchampionat.ru/alessandro-08del-pero-futbolist-epoxi-vozrozhdeniya.html|archivedate=21.08.2012|date= 31.03.2012|publisher= СПбЧемпионат.ру|lang=рос.|accessdate=24.11.2017|deadurl=yes}}</ref>. Дель П'єро проживав з братом Стефано, який з 2007 року працює його агентом<ref>{{cite web|url=http://www.bianconerionline.com/web/index.php?option=com_content&task=view&id=2023&Itemid=64|title=Del Piero, il contratto è un affare di famiglia|publisher=bianconerionline.com|date=2007-08-30|accessdate=2010-11-11|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Gt6VLHXT|archivedate=2013-05-26|lang=італ.}}</ref>, і двома прийомними сестрами румунського походження<ref>{{Cite news|url=http://kom.it/eurocalcio/dbase/200.html|title=Profilo di Del Piero|accessdate=2 вересня 2008 року|publisher=kom.it|lang=італ.}}</ref>.
 
Наслідуючи гравців 1980-х років, [[Марко ван Бастен]]а та [[Мішель Платіні|Мішеля Платіні]], Сандро ганяв м'яч на задньому дворі рідної домівки разом зі своїми друзями: Нельсо, П'єрпаоло і Джованні-Паоло. Вся трійця мріяла в майбутньому стати професійними футболістами, однак здійснити цю мрію зумів лише сам Дель П'єро<ref>{{Cite web|url=http://www2.raisport.rai.it/news/sport/calcio/200106/28/3b3b488301d3a/|title=Le luci di Del Piero|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A17viole?url=http://www2.raisport.rai.it/news/sport/calcio/200106/28/3b3b488301d3a/|archivedate=2012-18.08-19.2012|publisher= RaiSport|date= 28.06.2001|lang=італ.|accessdate=24.11.2017|deadurl=yes}}</ref>. Сім'я Дель П'єро жила у звичайному сільському будинку в Сан-Вендем'яно. Поряд з футболом іншою пристрастю юного Алессандро залишалися подорожі. Розцінюючи свої шанси на успішну спортивну кар'єру близькими до нуля, він думав про професію [[далекобійник]]а, що хоч якось могло компенсувати спрагу мандрів через відсутність у сім'ї великих коштів<ref>{{Cite web|url=http://www.guardian.co.uk/football/2006/mar/26/newsstory.championsleague1|title=Juve Renaissance Man Del Piero Emerges From the Depths|accessdate=20.01.2013|archiveurl=https://www.webcitation.org/6E7nHF1lc?url=http://www.guardian.co.uk/football/2006/mar/26/newsstory.championsleague1|archivedate=2013-02-.02.2013|lang=англ.|deadurl=no}}</ref>.
 
Однак, відмовлятися від футболу Дель П'єро-молодший все-таки не поспішав. Батько майбутнього футболіста, Джино Дель П'єро допомагав синові під час тренувань та позитивно сприймав бажання Алессандро грати у футбол. Його першою командою став місцевий «Сан-Вендем'яно»{{#tag:ref|Видеосерия «Легенды Мирового Футбола»: Алессандро Дель Пьеро.|group="nb"}}. Саме мати привела семирічного Алессандро до його першого тренера&nbsp;— Умберто Престо<ref>{{Cite web|url=http://www.peoples.ru/sport/football/piero/|title=Люди: Алессандро Дель Пьеро|archivedate=2012-08-19|publisher= peoples.ru|lang=рос.}}</ref>. Тоді він виступав на позиції [[Воротар (футбол)|голкіпера]], що було також обумовлено вибором матері, яка вважала, що так її син швидше убезпечить себе від ймовірної травми. Одного разу Стефано сказав матері: «Хіба ти не бачиш, які в Алекса навички в нападі?» Після цього Алекс став грати в атаці.
Рядок 86:
{{Цитата|На тренуваннях я зупинявся і дивився на нього наче на витвір світового мистецтва}}-->
 
Дебют у першості за дорослу команду відбувся в [[Серія B 1991—1992|сезоні 1991/92]], коли травму отримав основний [[нападник]] клубу&nbsp;— [[Анджело Мотроне]]. Першим виходом стала гра з перших хвилин проти «[[П'яченца (футбольний клуб)|П'яченци»]], а першим голом [[Нападник (футбол)|нападник]] відзначився вже наступного сезону&nbsp;— [[Серія B 1992—1993|1992/93]]. У першому сезоні (1991/92) Дель П'єро провів 4 гри, у другому (1992/93)&nbsp;— 10, забивши свій перший м'яч у професіональній кар'єрі. Це трапилося 22 листопада 1992 року в матчі проти [[Тернана|«Тернани»]], Дель П'єро вийшов на заміну і зробив власний внесок у розгром суперників з рахунком 5:0<ref>{{Cite web|url=http://www.sports.ru/tribuna/blogs/bestofworldcup/126778.html|title=10 лучших голов Алессандро Дель Пьеро|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BSJK0lZt?url=http://www.sports.ru/tribuna/blogs/bestofworldcup/126778.html|archivedate=2012-10-16.10.2012|publisher= sports.ru|date= 09.11.2010|author= О. Халиулин|lang=рос.|accessdate=26.11.2017|deadurl=no}}</ref>. Про команду він згадував<ref>[https://www.championat.com/football/article-6965-alessandro-del-pero-luchshij-tancor-italii.html Алессандро Дель Пьеро: лучший танцор Италии]</ref>:
{{Цитата|Що мені подобалося в «Падуї» — так це міцний зв'язок з дорослою командою. Ми часом тренувалися разом з дорослими гравцями першої команди. Більш того, над кожним з молодих гравців шефствував хто-небудь з професіоналів. Мені в наставники дістався [[Анджело Ді Лівіо]]. Людина вимоглива, часом жорстка, але дуже справедлива й уважна. Саме Анджело і поставив мені удар, навчив бити повз стінку, віддавати передачі. Я був дуже радий, коли в «Ювентусі» наші дороги знову перетнулися|40|Алессандро Дель П'єро}}
 
Рядок 92:
 
==== Перші успіхи у великому футболі ====
Дуже своєрідна манера гри Пінтуріккіо{{#tag:ref|Прізвиськj ''Пінтуріккіо'' ({{lang-it|Pinturicchio}}) Дель П'єро отримав від Джованні Аньєлі ще на початку своєї кар'єри. Зв'язка молодого й амбітного Сандро з ветераном італійського футболу [[Роберто Баджо]] нагадала йому [[Пінтуріккіо]] і [[П'єтро Перуджино|Перуджино]], учня і вчителя.|group="nb"}} відразу ж прикувала до нього увагу громадськості. Уже в 1993 році два гранди італійського футболу, «[[Ювентус]]» і [[Мілан (футбольний клуб)|«Мілан»]], зробили пропозиції Алессандро перейти до них. Керівники «Падови» вирішили не втручатися, розуміючи, що останнє слово за футболістом, і Дель П'єро вибрав туринський клуб. Сума угоди склала 2&nbsp;млн доларів<ref>{{Cite web|url=http://www.spiegel.de/sport/fussball/juve-star-del-piero-die-schwarz-weisse-wache-a-456034.html|title=Die schwarz-weiße Wache|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A17z9g0h?url=http://www.spiegel.de/sport/fussball/juve-star-del-piero-die-schwarz-weisse-wache-a-456034.html|archivedate=2012-18.08-19.2012|date= 09.01.2007|publisher= SPIEGEL ONLINE|lang=нім.|accessdate=25.11.2017|deadurl=no}}</ref>.
 
Після нетривалого виступу за юнацьку команду Дель П'єро дебютував в основному складі клубу [[Серія A (Італія)|Серії А]]. Гра відбулася 12 вересня 1993 року проти [[Фоджа (футбольний клуб)|«Фоджі»]] й завершилася нічиєю 1:1. А вже в наступній зустрічі з [[Реджина|«Реджиною»]] Дель П'єро забив свій перший гол. У поєдинку 28-го туру з [[Парма (футбольний клуб)|«Пармою»]] Алессандро Дель П'єро вперше вийшов на поле в стартовому складі, відзначивши це хет-триком. Перший поєдинок у кубку Італії за участю Дель П'єро також завершився з рахунком 1:1. 6 жовтня 1993 року в другому попередньому раунді в Турині в поєдинку проти «Венеції» Алекс на 53-й хвилині замінив [[Зоран Бан|Зорана Бана]]. Всього ж у [[Серія A 1993-94|сезоні 1993/94]] років він провів 14 матчів (у тому числі 11 у лізі), забивши п'ять м'ячів<ref name="aleks">{{Cite web|url=http://alexdelpiero.narod.ru/stat9394.htm|title=Статистика|archiveurl=http://alexdelpiero.narod.ru/stat9394.htm|archivedate=2012-09-30|publisher= alexdelpiero.narod.ru|lang=рос.}}</ref>.
Рядок 99:
Спочатку йому було важко пробитися в основу через зірку клубу [[Роберто Баджо]]. Іншими відомими персонами в лінії атаки були [[Джанлука Віаллі]] та [[Фабріціо Раванеллі]]. Хоча 20-річний Дель П'єро виходив на поле регулярно, але забивав не дуже багато. Сезон 1994/95 року став важливою віхою в житті футболіста: провівши в чемпіонаті 29 ігор і забивши 8 м'ячів<ref name="aleks" />, він завоював для себе й клубу [[скудетто]]. Згодом їх буде ще сім: в сезонах 1996/97, 1997/98, 2001/02, 2002/03, 2004/05, 2005/06, 2011/12 років (титулів 2004/05 і 2005/06 років «Ювентуса» позбавили внаслідок [[Корупційний скандал в італійському футболі (2006)|корупційного скандалу]]).
 
Цей же сезон (1994/95) став для команди доволі переломним. Цьому посприяла зміна тренера [[Джованні Трапаттоні]], новим наставником став [[Марчелло Ліппі]]<ref>{{Cite web|url=http://www.juventus.ru/news.php?readmore=16645|title=День в истории. 12 июня 1994|archiveurl=http://www.juventus.ru/news.php?readmore=16645|archivedate=2012-10-3|author= Ammiratore|publisher= Ювентус.Ру|date= 12.06.2012|lang=рос.}}</ref>. Призначення позначилося і на Дель П'єро, він почав більше з'являтися в основному складі, тим самим нав'язавши конкуренцію трійці гравців Баджо&nbsp;— Віаллі&nbsp;— Раванеллі, які відрізнялися великою кількістю забитих м'ячів, і був визнаний найкращим молодим гравцем національної першості. У зв'язку з цим його хотіла купити «Парма», але Марчелло Ліппі не відпустив Сандро. Дель П'єро виправдав довіру тренера й забив декілька красивих м'ячів у віртуозному виконанні, деякі фахівці почали порівнювати його з [[Мішель Платіні|Мішелем Платіні]] та Роберто Баджо. Один з його голів зробив його відомим за межами Італії&nbsp;— у матчі проти «Фіорентіни» «Ювентус» спочатку програвав з рахунком 0:2, після чого «б'янконері» забили 2 м'ячі а Дель П'єро проходом від центру поля забив переможний м'яч, у підсумку його команда виграла з рахунком 3:2<ref>{{Cite web|url=http://www.goal.com/en/news/1717/editorial/2012/03/20/2977362/10-golden-moments-from-alessandro-del-pieros-juventus-career|title=10 golden moments from Alessandro Del Piero's Juventus career|accessdate=2012-08-19|publisher=goal.com|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GuUS3kz8?url=http://www.goal.com/en/news/1717/editorial/2012/03/20/2977362/10-golden-moments-from-alessandro-del-pieros-juventus-career|archivedate=2013-05-26|lang=англ.|deadurl=no}}</ref>. У [[Кубок УЄФА 1994—1995|Кубку УЄФА]] Дель П'єро також забив гол у ворота [[ЦСКА (Софія)]], але його команда програла з рахунком 2:3<ref>{{cite web|url=http://ru.uefa.com/uefaeuropaleague/season=1994/matches/round=651/index.html|title=Первый круг кубка УЕФА 1994/95|publisher=ru.uefa.com|accessdate=2012-07-16|archiveurl=https://www.webcitation.org/69iZ1vUSg?url=http://ru.uefa.com/uefaeuropaleague/season=1994/matches/round=651/index.html|archivedate=2012-08-06|lang=рос.|deadurl=no}}</ref>, проте УЄФА анулював результат зустрічі і присудив ЦСКА технічну поразку через участь у матчі незаявленого гравця&nbsp;— [[Петар Міхтарський|Петара Міхтарського]]. У тому сезоні «Ювентус» виграв чемпіонат Італії після дев'ятирічної перерви. До того ж був виграний ще й Кубок Італії, лише Кубок УЄФА не скорився «Старій Синьйорі»: у фіналі вони програли «Пармі». Алессандро Дель П'єро зіграв 50 матчів і забив 10 м'ячів<ref name="aleks" />. Окрім цього, в останньому матчі розіграшу чемпіонату Дель П'єро вперше вийшов на поле у футболці під номером 10, яка до того належала беззмінному лідеру «Юве» Роберто Баджо<ref>{{Cite web|url=http://www.soccerland.ru/footballstars/trofyroom12.html|title=Биография Алессандро Дель Пьеро в «Футбольной стране».|publisher=soccerland.ru|lang=рос.}}</ref>. До десятки в Дель П'єро не було постійного номера, так як правило про обов'язкове закріплення номера за гравцем ввели тільки з наступного сезону.
 
==== Пік кар'єри ====
[[Файл:Del Piero final.jpg|thumb|right|300px|<center>Дель П'єро з Кубком чемпіонів. 1996 рік</center>]]
Влітку [[1995]] року Баджо перейшов до «[[Мілан (ФК)|Мілану»]], тому Алессандро отримав шанс від нового тренера команди&nbsp;— [[Марчело Ліппі]]. Але перед цим, у віці 22 років, Дель П'єро, як того вимагає закон, був призваний до лав національної армії<ref>{{cite web|url=http://juve-ru.com/tydtdf/alessandro-del-pero|title=Алессандро Дель Пьеро|publisher=juve-ru.com|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ELwFkIvN?url=http://juve-ru.com/tydtdf/alessandro-del-pero|archivedate=2013-02-11|lang=рос.|accessdate=2017-11-27|deadurl=yes}}</ref>. Повернувшись через 10 місяців, Сандро заграв зі звичною самовіддачею, й «Ювентусу» нарешті підкорилася [[Ліга чемпіонів УЄФА|Ліга чемпіонів]]. 13 вересня у поєдинку проти [[Боруссія (Дортмунд)|«Боруссії» (Дортмунд)]], ударом з дальньої дистанції (у майбутньому ці постріли стануть «фірмовими» в Алекса), він відзначився дебютним голом у Лізі чемпіонів<ref>{{cite web|url=http://archiviostorico.gazzetta.it/1997/aprile/26/Del_Piero_fiore_maggio_ga_0_9704261072.shtml|title=Del Piero, fiore di maggio|publisher=La Gazzetta dello Sport|date=26 квітня 1997 року|lang=італ.}}</ref>. Того сезону Сандро став основним гравцем команди в єврокубках, відзначився 5-ма голами у 5-и матчах поспіль — рекорд для гравців «Ювентуса» (лише через 20 років цей рекорд побив [[Альваро Мората]])<ref name="Morata" >{{cite web|url=http://www.gazzetta.it/Calcio/Champions-League/30-09-2015/morata-come-piero-quinto-gol-fila-champions-130331136841.shtml|title=Morata come Del Piero: quinto gol di fila in Champions|date=30 вересня 2015 року|lang=італ.}}</ref>. Також допоміг команді в 1/4 фіналі, забивши у ворота мадридського [[Реал Мадрид|«Реала»]]<ref>{{Cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/champions-league-95-96/1995-1996/live_mtc326401.shtml|archiveurl=http://www.eurosport.ru/football/champions-league-95-96/1995-1996/live_mtc326401.shtml|title=Ювентус—Реал|publisher=eurosport.ru|archivedate=2012-09-17|lang=рос.}}</ref>, у півфіналі «Юве» пройшов [[Нант (футбольний клуб)|«Нант»]]. Шість забитих м'ячів у тому турнірі стали другим найкращим результатом (після голеадора «Аякса»&nbsp;— фіна [[Ярі Літманен]]а), а «стара синьйора» виграла трофей, перемігши у фіналі «[[Аякс (Амстердам)|Аякс»]] у серії післяматчевих пенальті<ref>{{YouTube|id=t615KRrQx8Y|title=22/05/1996 - Champions League - Juventus-Ajax 1-1 (5-3)}}</ref>. Слідом за Лігою чемпіонів прийшов успіх в [[Міжконтинентальний кубок з футболу|Міжконтинентальному кубку]]. Перемога над «[[Рівер Плейт]]» у [[Токіо]] зробила «Стару Синьйору» найсильнішим клубом на планеті<ref>{{Cite web|url=http://www.greatfootball.com.ua/worldcup/fin-cupT96.php|publisher=greatfootball.com.ua|archiveurl=http://www.greatfootball.com.ua/worldcup/fin-cupT96.php|title=Межконтинентальный кубок 1996|archivedate=2012-10-7|lang=рос.}}</ref>, а Дель П'єро&nbsp;— володарем «Призу Тойоти» як найціннішого гравця того матчу<ref name="Toyota">{{Cite web|url=http://www.greatfootball.com.ua/worldcup/tcup_p.php|archiveurl=http://www.greatfootball.com.ua/worldcup/tcup_p.php|publisher=greatfootball.com.ua|title=Обладатели приза Тойоты|archivedate=2012-10-7|lang=рос.}}</ref>. Блискуче провели туринці ігри за [[Суперкубок Європи]] з французьким [[ПСЖ]]&nbsp;— впевнені перемоги 6:1 і 3:1 (у другій грі 2 м'ячі на рахунку Алессандро Дель Пєро). У цей час до нападника «старої синьйори» вже причепилося прізвисько «Пінтуріккіо» ({{lang-it|pinturicchio}}), яке з італійської означає щось типу ''«живописець»''. Так висловився про Дель П'єро [[Джанні Аньєллі]]&nbsp;— один з керівників «[[Ювентус]]а» та «[[Фіат]]у». Роком пізніше «Пінтуріккіо» визнали найкращим гравцем Італії. Також він був номінований на премію «[[Золотий м'яч]]»<ref>{{Cite web|url=http://www.sports.ru/tribuna/blogs/italyseiea/188905.html|title=20 фактов о Дель Пьеро|publisher=sports.ru|author=В. Ковалёв|archiveurl=http://www.sports.ru/tribuna/blogs/italyseiea/188905.html|archivedate=2012-09-30|lang=рос.}}</ref>. За підсумками [[1995]] року журналісти європейських футбольних видань поставили Алекса на 4 місце в класифікації цієї престижної нагороди. Таке саме визнання прийшло до італійця й [[1996]] року&nbsp;— теж 4 місце.
 
У 1996 році до «[[Ювентус]]а» перейшов талановитий француз [[Зінедін Зідан]], який разом з Дель П'єро діяв у ранзі перехідної ланки між серединою поля і нападом. У нападі виступав [[Крістіан Вієрі]]. Але Вієрі влітку [[1997]] року віддали до [[Атлетіко (Мадрид)|«Атлетіко» (Мадрид)]], а головні сподівання покладали на найкращого голеадора «Аталанти» (24 голи в [[Серія A 1996-97|чемпіонаті 1996/97]]) [[Філіппо Індзагі]].
 
У листопаді 1996 року Алессандро допоміг «Ювентусу» пройти до 1/8 фіналу Ліги чемпіонів, забивши м'яч у ворота «[[Манчестер Юнайтед]]»<ref>{{Cite web|url=http://www.transfermarkt.co.uk/en/manchester-united-juventus-turin/index/spielbericht_990516.html|title=Man Utd - Juventus|publisher=transfermarkt.co.uk|accessdate=2013-05-25|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Gt6WBJjn?url=http://www.transfermarkt.co.uk/en/manchester-united-juventus-turin/index/spielbericht_990516.html|archivedate=2013-05-2625|lang=англ.|deadurl=no}}</ref>. 23 лютого 1997 року в матчі проти [[Фіорентіна|«Фіорентіни»]] забив 50-й м'яч за «Юве»<ref>{{cite web|url=http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/1997/02/24/jugovic-si-kanchelskis-no.html?ref=search|publisher=repubblica.it|title=JUGOVIC SI', KANCHELSKIS NO|accessdate=2013-06-12|date=1997-02-24|author=gm|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HJndCDs8?url=http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/1997/02/24/jugovic-si-kanchelskis-no.html?ref=search|archivedate=2013-06-12|lang=італ.|deadurl=no}}</ref>. Також він виграв Суперкубок УЄФА, забивши в другому матчі 2 м'ячі. Він ледь вдруге не тріумфував у Лізі чемпіонів, але «Юве» зазнав поразки від дортмундської [[Боруссія (Дортмунд)|«Боруссії»]]. У чемпіонаті став володарем Скудетто<ref>{{Cite web|publisher=wildstat.ru|url=http://wildstat.ru/p/2201/ch/ITA_1_1996_1997|title=Чемпионат Италии 1996/97 Серия A|lang=рос.}}</ref> та найкращим бомбардиром команди.
 
Розпочав [[Італійська Серія A 1996–1997|сезон 1996/97]] років з гола у ворота «[[Феєнорд]]а» в Лізі чемпіонів, цим він побив рекорд [[Паоло Россі]] (11 голів) і наблизився до рекорду [[Мішель Платіні|Мішеля Платіні]]<ref>{{cite web|url=http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/1997/09/18/del-piero-inzaghi-festa-juve.html?ref=search|publisher=repubblica.it|title=DEL PIERO - INZAGHI, FESTA JUVE|accessdate=2013-05-27|date=1997-09-18|lang=італ.|author=Maurizio Crosetti|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GwHAvkD9?url=http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/1997/09/18/del-piero-inzaghi-festa-juve.html?ref=search|archivedate=2013-05-2827|deadurl=no}}</ref>; 21 вересня в матчі проти «Брешії» забив перший м'яч у чемпіонаті<ref>{{Cite web|url=http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/1997/09/22/la-juve-sempre-spettacolo-il-brescia.html?ref=search|title=LA JUVE E' SEMPRE SPETTACOLO IL BRESCIA RESISTE SOLO 7 MINUTI|author=Maurizio Crosetti|date=1997-09-22|accessdate=2013-06-09|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HFakqvqH?url=http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/1997/09/22/la-juve-sempre-spettacolo-il-brescia.html?ref=search|archivedate=2013-06-09|lang=італ.|deadurl=no}}</ref>; 1 жовтня 1997 в матчі проти «Манчестер Юнайтед» став автором найшвидшого голу в історії Ліги чемпіонів, забивши вже на 20-й секунді<ref>{{cite web|url=http://www.rsssf.com/ec/ec199798.html|publisher=rsssf.com|title=European Competitions 1997-98|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ERgH33Qw?url=http://www.rsssf.com/ec/ec199798.html|archivedate=2013-02-15|lang=англ.|accessdate=2017-12-01|deadurl=no}}</ref>. Він був одним з шести гравців «Ювентуса», яких номінували на премію «Золотий м'яч». У третьому раунді кубку Італії проти «Лечче» забив перший м'яч у турнірі, гра закінчилася з рахунком 2:0; 6 грудня забив два м'ячі в поєдинку проти «Лаціо»; 21 грудня оформив хет-трик, забивши «Емполі»<ref>{{Cite web|url=http://www.myjuve.it/stagione-1997-98-juventus/campionato_serie_a-juventus-empoli-5-2-3204.aspx|title=Juventus 5 - 2 Empoli|publisher=myjuve.it|date=21 грудня 1997 року|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BcQUd3kL?url=http://www.myjuve.it/stagione-1997-98-juventus/campionato_serie_a-juventus-empoli-5-2-3204.aspx|archivedate=201223-10-232012|lang=італ.|accessdate=01-12-2017|deadurl=no}}</ref>; у матчі проти «Мілана», 28 березня, забив двічі<ref>{{Cite web|url=http://www.myjuve.it/stagione-1997-98-juventus/campionato_serie_a-juventus-milan-4-1-3224.aspx|title=Juventus 4-1 Milan|publisher=myjuve.it|date=28.03.1998|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BcQVUmxB|archivedate?url=2012http://www.myjuve.it/stagione-101997-98-juventus/campionato_serie_a-juventus-milan-4-1-3224.aspx|archivedate=23.10.2012|lang=італ.|accessdate=01.12.2017|deadurl=no}}</ref>; 1 квітня 1998 року, у матчі проти [[Монако (футбольний клуб)|«Монако»]] оформив хет-трик, який дозволив йому побити рекорд Мішеля Платіні за кількістю м'ячів у Лізі чемпіонів, це зробило його найкращим бомбардиром «Ювентуса» в даному турнірі<ref>{{Cite web|url=http://www2.raisport.rai.it/news/rubriche/coppe978/199804/01/3522a0fb0279e/|title=Juventus 4-1 Monaco|publisher=raisport.rai.it|date=1 квітня 1998 року|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BcQWJBU9?url=http://www2.raisport.rai.it/news/rubriche/coppe978/199804/01/3522a0fb0279e/|archivedate=2012-10-23|lang=італ.|accessdate=2017-12-01|deadurl=no}}</ref>. Він забив 5 м'ячів на груповому етапі і ще 5 у раунді плей-оф<ref>{{cite web|url=http://ru.uefa.com/uefachampionsleague/season=1997/clubs/club=50139/matches/index.html|title=Матчи Ювентуса в Лиге Чемпионов 1997/1998|publisher=uefa.com|archiveurl=http://ru.uefa.com/uefachampionsleague/season=1997/clubs/club=50139/matches/index.html|archivedate=2012-11-22|lang=рос.}}</ref>. Допоміг «Юве» потрапити до третього поспіль фіналу. Але напередодні поєдинку Дель П'єро отримав травму. 24 квітня, у матчі проти «Інтера» забив вирішальний м'яч, який приніс команді титул чемпіона<ref>{{cite web|url=http://www.repubblica.it/online/speciale/domenica/agnelli/agnelli.html|publisher=repubblica.it|title=Agnelli sgrida Del Piero|accessdate=2013-05-27|date=1998-04-24|lang=італ.|author=Emanuele Gamba|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Gvj2DSvk?url=http://www.repubblica.it/online/speciale/domenica/agnelli/agnelli.html|archivedate=2013-05-27|deadurl=no}}</ref>. За сезон забив 21 м'яч у Серії А, 10&nbsp;— у Лізі чемпіонів та 1&nbsp;— у Кубку Італії. Уже третій рік поспіль був включений ESM у команду року і був визнаний найкращим футболістом Італії<ref>{{cite web|url=http://www2.raisport.rai.it/news/sport/calcio/199809/22/3607ef0f06e63/|publisher=raisport.rai.it|title=La notte degli Oscar|accessdate=18 серпня 2009 року|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BcQWxZwl?url=http://www2.raisport.rai.it/news/sport/calcio/199809/22/3607ef0f06e63/|archivedate=2012-10-23|lang=італ.|deadurl=yes}}</ref>.
 
Незважаючи на неприязні стосунки між двома [[нападник]]ами (цей антагонізм керівництво клубу намагалося приховати від [[ЗМІ|преси]]), загалом пара Дель П'єро-Індзагі дуже результативно провела [[Серія A 1997-98|сезон 1997/98]] років. [[Філіппо Індзагі]] відзначився 18-ма голами в чемпіонаті Італії та 6-ма у єврокубках, а «Пінтуріккіо» відзначився 10-ма голами в євротурнірах та 21-м у національному чемпіонаті. «Б'янконері» потужно грали у [[Ліга Чемпіонів УЄФА|Лізі чемпіонів]], де дісталися аж до фіналу. На стадії плей-оф італійці вибили [[Динамо (Київ)|київське «Динамо»]] у чвертьфіналі&nbsp;— 1:1 у Турині та 4:1 у Києві (хет-трик Піппо та 1 гол «Пінтуріккіо») і «[[Монако (футбольний клуб)|Монако»]] в півфіналі. Але у фіналі «Ювентус» програв [[Реал (Мадрид)|«Реалу»]] 0:1.
 
==== Проблеми з травмами ====
Сезон 1998/99 років розпочався для Дель П'єро з голу в матчі проти «Лаціо» за Суперкубок Італії, якого було достатньо для «Ювентуса», щоб виграти трофей<ref>{{Cite web|url=http://www.rsssf.com/tablesi/italsupcuphist.html|title=Italy Super Cup Finals|publisher=rsssf.com|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A18Ddm6y?url=http://www.rsssf.com/tablesi/italsupcuphist.html|archivedate=2012-08-1918|lang=англ.|accessdate=2017-12-01|deadurl=no}}</ref>. Потім він відзначився голом у дербі Італії проти «Інтера»<ref>{{cite web|url=http://www.juworld.net/partita.asp?idpartita=3223|publisher=juworld.net|title=I TABELLINI DI TUTTE LE PARTITE DELLA JUVENTUS|accessdate=2012-11-07|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Gt6YxTYV?url=http://www.juworld.net/partita.asp?idpartita=3223|archivedate=2013-05-2625|lang=італ.|deadurl=no}}</ref>. Напередодні свого дня народження, 8 листопада, на 92-ій хвилині матчу проти «Удінезе», отримав травму&nbsp;— розрив зовнішніх і внутрішніх хрестоподібних зв'язок<ref>{{Cite web|url=http://www.sports.ru/tribuna/blogs/ilmiocantolibero/365251.html|title=Дель Пьеро. Хроника|publisher=sports.ru|archiveurl=http://www.sports.ru/tribuna/blogs/ilmiocantolibero/365251.html|archivedate=2012-10-8|lang=рос.}}</ref>. Його лікували [[хірург]]и зі [[Сполучені Штати Америки|США]], реабілітаційний період тривав 9 місяців. А «стара синьйора» провалила той сезон, посівши 6 місце. Путівку до Кубка УЄФА потрібно було здобувати пройшовши через [[Кубок Інтертото]]. Пізніше «Юве» виграв Кубок Інтертото<ref name="UEFA Plaque">{{cite news|url=http://archiviostorico.gazzetta.it/1997/maggio/24/Tutto_inizio_con_poesia_ga_0_9705246555.shtml|title=All start 'with a little' poetry|work=Gazzetta dello Sport's Historical Archive|date=19.11.2011|accessdate=19.11.2011|lang=італ.}}</ref>, але посів сьоме місце в Серії А. Незабаром керівництво клубу уклало з Дель П'єро новий п'ятирічний контракт, тим самим давши зрозуміти, що все ще розраховує на допомогу футболіста. Незважаючи на значні суми&nbsp;— за контрактом 1999 року Алессандро Дель П'єро отримував щомісячну зарплату в 10 мільйонів лір, що перевищувало аналогічні показники таких футболістів, як [[Роналду]] або [[Крістіан В'єрі]]. Алессандро Дель П'єро продовжив свій контракт з «Ювентусом» до 2010 року. «Це був вирішальний вибір у моїй кар'єрі і в моєму житті,&nbsp;— сказав Алессандро.&nbsp;— „Ювентус“ дав мені багато, і я хочу продовжувати перемагати тут».
 
Повернення Алекса після травми минуло не дуже успішно, ситуація також ускладнювалася приходом нового головного тренера, [[Карло Анчелотті]], який сповідував оборонний стиль, а це означало те, що потрібно було добре зарекомендувати себе перед новим наставником. Сезон розпочався з голу «Удінезе». Дель П'єро забив м'яч у півфіналі Кубка Інтертото, а також зробив результативну передачу у фіналі турніру, у Кубку УЄФА забив гол у матчі проти [[Омонія (футбольний клуб)|«Омонії»]], чим вніс і свою лепту в перемогу над кіпріотами з сумарним рахунком 10:2<ref>{{Cite web|url=http://rsssf.com/ec/ec199900.html#uefa|title=UEFA Champions League, UEFA Cup 1999—2000|publisher=rsssf.com|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A18GY5qS?url=http://rsssf.com/ec/ec199900.html#uefa#uefa|archivedate=2012-08-1918|lang=англ.|accessdate=2017-12-02|deadurl=no}}</ref>. Понад півроку нападник відновлював кондиції. Повернення Алессандро Дель П'єро відбулося лише [[4 липня]] [[1999]] року в домашньому поєдинку Кубка Інтертото проти російського [[Ростов (футбольний клуб)|«Ростсільмашу»]]. На 55-й хвилині улюбленець трибун вийшов на заміну і через 21 хвилину відзначився голом. «Юве» переміг 5:1<ref>{{Cite web|url=http://www.transfermarkt.co.uk/juventus-fc_rostselmash-rostov/index/spielbericht/2233298|title=Juventus FC - FK Rostov, Aug 4, 1999 - UEFA Intertoto Cup - Match sheet|publisher=[[transfermarkt.de|transfermarkt.co.uk]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170914113013/http://www.transfermarkt.co.uk/juventus-fc_rostselmash-rostov/index/spielbericht/2233298|archivedate=2017-09-14|lang=англ.}}</ref>. Переважну більшість ігор [[Серія A 1999-00|сезону 1999/00]] років туринці так би мовити ''«сушили»'' аби лише втримати мінімальну перевагу, 1:0. Алекс віддав 20 гольових пасів за весь сезон, але відзначився 12 влучними ударами (9 у чемпіонаті)<ref name="aleks" />. «Ювентус» хоч і мав перед фінішем декілька очок відриву від переслідувачів, у підсумку став другим. Команда забила лише 46 м'ячів у чемпіонаті, тоді як, наприклад, чемпіон «[[Лаціо (футбольний клуб)|Лаціо»]] мав 64 забиті м'ячі, а третій «[[Мілан (футбольний клуб)|Мілан»]]&nbsp;— 65.
 
Хоча футболіст знову вийшов на найвищий, міжнародний рівень, але прогрес, який був очевидним до травми, було зупинено. Після того випадку Дель П'єро вже не називали серед реальних кандидатів на «[[Золотий м'яч]]», а стиль став менш ефектним.
 
Ювентус та Дель П'єро розпочали сезон потужно, й Алекс відзначився дебютним голом 30 листопада проти «[[Наполі]]», але після цього знову травмувався, через що втратив форму й тривалий час після відновлення не міг забити. Алекс забив вирішальний м'яч у Неаполі в поєдинку проти місцевого «[[Наполі]]»<ref>{{Cite web|url=http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/2000/10/01/stellone-lancia-il-napoli-ma-alla-fine.html?ref=search|title=Stellone lancia il Napoli ma alla fine è Juventus|publisher=repubblica.it|accessdate=2009-08-18|author=Marco Azzi|date=2000-10-1|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HJnfzWel?url=http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/2000/10/01/stellone-lancia-il-napoli-ma-alla-fine.html?ref=search|archivedate=2013-06-12|lang=італ.|deadurl=no}}</ref>, а потім знову вибув з тренувального процесу через проблеми з м'язами. 18 лютого 2001 року в грі проти [[Барі (футбольний клуб)|«Барі»]] Дель П'єро забив м'яч, якому радів зі сльозами на знак відданості своєму батькові, який помер за декілька днів до цього<ref>{{Cite web|url=http://www.repubblica.it/online/campionato_partite/barijuventus/barijuventus/barijuventus.html?ref=search|title=Si spegne Zidane. Si accende Del Piero|publisher=repubblica.it|date=2001-02-18|accessdate=2012-12-07|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HJnhFOdC?url=http://www.repubblica.it/online/campionato_partite/barijuventus/barijuventus/barijuventus.html?ref=search|archivedate=2013-06-12|lang=італ.|deadurl=no}}</ref>. Цей епізод став переломним у кар'єрі гравця: завершення сезону Алессандро провів дуже вдало й повернув впевненість у власних силах<ref>{{Cite web|author=Ludovica Rampoldi|url=http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/2001/03/17/del-piero-torna-leader-restero-alla-juventus.html|title=Del Piero torna leader: "Resterò alla Juventus"|publisher=la Repubblica|date=20 лютого 2001 року|lang=італ.}}</ref>. Також відзначився голом у нічийному (2:2) поєдинку проти «Роми»<ref>{{cite web|url=http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/2001/03/17/del-piero-torna-leader-restero-alla-juventus.html|title=Del Piero torna leader Resterò alla Juventus|publisher=La Repubblica|lang=італ.|date=17 березня 2001 року|accessdate=20 жовтня 2014 року}}</ref>. За підсумками сезону «Юве» зайняв 2-е місце<ref>{{Cite web|author=Paolo Forcolin|url=http://archiviostorico.gazzetta.it/2001/maggio/07/mancato_colpo_del__ga_0_0105071966.shtml|title=«È mancato il colpo del k.o.»|publisher=La Gazzetta dello Sport|date=7 травня 2001|lang=італ.}}</ref>.
 
==== Нові успіхи ====
[[Файл:Alex Del Piero2.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Дель П'єро в 2005 році]]
Повернення Марчелло Ліппі на пост тренера «Ювентуса» сприяло подальшому зростанню в кар'єрі Дель П'єро. У сезоні 2001/02 років він відзначився 21 голом<ref name="aleks" /> і наприкінці сезону отримав капітанську пов'язку. У дебютному матчі проти [[Венеція (футбольний клуб)|«Венеції»]] два м'ячі забив [[Давід Трезеге|Трезеге]] й Алессандро<ref>{{cite news|url=http://www.repubblica.it/online/calcio_partite/juveven/juveven/juveven.html?ref=search|title=Del Piero e Trezeguet lanciano la sfida alla Roma|date=2001-08-26|publisher=repubblica.it|lang=італ.|accessdate=2013-06-16}}</ref>. Незабаром Алекс наздогнав і перевищив рубіж у 100 м'ячів у чорно-білій майці<ref>{{Cite web|url=http://en.alessandrodelpiero.com/profile/biography.html|title=Biography|archiveurl=http://en.alessandrodelpiero.com/profile/biography.html|archivedate=2012-11-06|publisher= alessandrodelpiero.com|lang=англ.}}</ref>. Також зробив дубль у дербі проти «Торіно»<ref>{{Cite web|url=http://www.repubblica.it/online/calcio_partite/juventustorino/juventustorino/juventustorino.html?ref=search|title=Derby, incredibile pari con brivido finale|publisher=repubblica.it|date= 2001-10-14|lang=італ.|accessdate=2013-06-01|archiveurl=https://www.webcitation.org/6H6PRtot9?url=http://www.repubblica.it/online/calcio_partite/juventustorino/juventustorino/juventustorino.html?ref=search|archivedate = 2013-06-03|deadurl=no}}</ref>. За всю кар'єру Дель П'єро відзначився 4-ма голами в туринському дербі. 23 жовтня, знову ж у Лізі чемпіонів, він забив у ворота [[Порту (футбольний клуб)|«Порту»]]<ref>{{Cite web|url=http://www.repubblica.it/online/calcio_coppe/juveok/juveok/juveok.html?ref=search|title=Tutto facile per la Juve Porto ko, è qualificata|publisher=repubblica.it|date=2001-10-23|lang=італ.|accessdate=2013-06-09|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HM4RMByK?url=http://www.repubblica.it/online/calcio_coppe/juveok/juveok/juveok.html?ref=search|archivedate=2013-06-1413|deadurl=no}}</ref>, у той час як у [[Кубок Італії з футболу|національному кубку]], 9 грудня, забив «Мілану»<ref>{{Cite web|url=http://www.repubblica.it/online/calcio_partite/milanjuve/milanjuve/milanjuve.html?ref=search|title=Milan e Juve pari senza vendette|publisher=repubblica.it|date=2001-12-09|lang=італ.|accessdate=2013-06-09|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HFamd5z4?url=http://www.repubblica.it/online/calcio_partite/milanjuve/milanjuve/milanjuve.html?ref=search|archivedate=2013-06-09|deadurl=no}}</ref>. 31 жовтня 2001 року реалізував штрафний, який став 27-им за рахунком голом у єврокубках, Сандро побив рекорд клубу, який раніше належав [[Роберто Беттега|Роберто Беттезі]]. В останній день національної першості 5 травня 2002 року, завдяки поразці «Інтера» з рахунком 2:4 в матчі проти «Лаціо» і перемозі «Ювентуса» з рахунком 2:0 над «Удінезе», де Дель П'єро також забив, він став чемпіоном Італії вчетверте в кар'єрі (і вперше як капітан)<ref>{{Cite web|url=http://www.resultsfromfootball.com/seriea-season-2001-2002.html|title=Serie A 2001—2002 football season|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A18H0ff1?url=http://www.resultsfromfootball.com/seriea-season-2001-2002.html|archivedate=2012-08-1918|publisher= resultsfromfootball.com|lang=англ.|accessdate=2017-12-03|deadurl=no}}</ref>. Пара Дель П'єро й Трезеге була визнана найрезультативнішою в Європі<ref>{{Cite news|url=http://www.ansa.it/site/notizie/dati/calcio/2008-05-16_116224872.html|title=Sampdoria-Juventus, curiosità in cifre|date= 05.16.2008|lang=італ.}}</ref>.
 
Сезон 2002/03 років розпочав краще серед усіх нападників у чемпіонаті, з 10 м'ячами в перших 7 матчах за «Ювентус», також він забив «оформив дубль» у Суперкубку. 19 жовтня 2002 року забив [[Інтернаціонале|«Інтеру»]] 131 м'яч за «Ювентус» і зрівнявся з [[П'єтро Анастазі]]<ref>{{Cite web|url=http://www.goal.com/en/news/1717/editorial/2010/04/16/1880872/derby-ditalia-debate-top-5-inter-juventus-matches-from-the|title=Derby d’Italia Debate: Top 5 Inter-Juventus Matches From The Past|publisher=goal.com|lang=англ.|accessdate=2013-05-19|date=2010-04-16|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GkkuUeN1?url=http://www.goal.com/en/news/1717/editorial/2010/04/16/1880872/derby-ditalia-debate-top-5-inter-juventus-matches-from-the|archivedate=2013-05-20|deadurl=no}}</ref>. Він відіграв значну роль для команди в Лізі чемпіонів, забивши 5 голів. Він відзначився і в останньому півфіналі проти мадридського [[Реал Мадрид|«Реалу»]], матч виграли туринці<ref>{{Cite web|url=http://www.uefa.com/uefachampionsleague/season=2002/matches/round=1639/match=1044119/postmatch/report/index.html|title=Madrid fall to brilliant Nedved|publisher=[[УЄФА]]|lang=англ.|accessdate=2013-05-19|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GkkvjwD8?url=http://www.uefa.com/uefachampionsleague/season=2002/matches/round=1639/match=1044119/postmatch/report/index.html|archivedate=2013-05-20|deadurl=no}}</ref>. У фіналі після безгольовою нічиї, у серії пенальті «Юве» програв «Мілану» 2:3<ref>{{YouTube|id=X8onCVtlX-I|title=Милан - Ювентус (пенальти) "Финал Лч 2002/03"}}</ref>. Алекс закінчив сезон з титулом найкращого бомбардира «Ювентуса» в Серії А й Лізі чемпіонів (разом з [[Павел Недвед|Павелом Недведом]]).
 
Дель П'єро розпочав сезон 2003/04 років у Серії А, як і попередні два, з азартом: «Ювентус» переміг [[Емполі (футбольний клуб)|«Емполі»]] з розгромним рахунком 5:1<ref>{{Cite web|url=http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/2003/09/14/baldini-sente-troppa-tensione-ma-non-uno.html?ref=search|title=Baldini sente troppa tensione 'Ma non è uno spareggio'|publisher=repubblica.it|date=2003-09-14|lang=італ.|accessdate=2013-06-01|author=David Biuzzi|archiveurl=https://www.webcitation.org/6H3GKEkCw?url=http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/2003/09/14/baldini-sente-troppa-tensione-ma-non-uno.html?ref=search|archivedate=2013-06-01|deadurl=no}}</ref>. У жовтні він був представлений всьоме у своїй кар'єрі як претендент на Золотий м'яч<ref>{{Cite web|url=http://www.repubblica.it/2003/l/sezioni/sport/calcio/palloned/palloned/palloned.html?ref=search|title=Nedved il migliore d'Europa il Pallone d'oro u suo|publisher=repubblica.it|date=2003-12-22|lang=італ.|accessdate=2013-06-01|archiveurl=https://www.webcitation.org/6H3GLeNBV?url=http://www.repubblica.it/2003/l/sezioni/sport/calcio/palloned/palloned/palloned.html?ref=search|archivedate=2013-06-01|deadurl=no}}</ref>. 18 грудня, у [[Сієна|Сієні]], в рамках [[Кубок Італії з футболу|кубку Італії]] він забив 150-й м'яч за «Ювентус»<ref>{{Cite web|url=http://www.repubblica.it/2003/l/sezioni/sport/calcio/coppafine/coppafine/coppafine.html?ref=search|title=Juve con Trezeguet e Del Piero La Samp testa la rabbia del Milan|publisher=repubblica.it|date=2003-12-18|lang=італ.|accessdate=2013-06-01}}</ref> і, через місяць, у тій же Сієні, але в чемпіонаті, Алекс оформив четвертий хет-трик у кар'єрі<ref>{{Cite web|url=http://www.juventus.com/wps/portal/en/news/3feb2012_J-Siena_Precedenti/!ut/p/b1/xZDZrqJAEIafxQfg0NAIeNkiArLYgCBwQ1gUWZtFUXz6cWYyl2fmcqqSSir5U_m-oiM6oKMumcsiuZekS5qfe8THLI82jq4wAGB_DzQTa8ppe_IZzNJnOlDD2ZCI-ZSRFPf2BS9L5Ayn9szVAUGAGKJrpG8v2pmO51Pz5FdvbIbadO-hn2yhGyU9P1PdItgqtPyDca2HWlysiaQpUdRGdvNrHp2NpbYuOnuqMKPxeyNgd6UdRGrshNPkiUJ2PZEZJ7WQKkjTE6mYTX05FC57iEpE3QtXTF5LFT_yXSWiyMJ6xa0-cuFHDnxTCPzbPfoV-cuF8BMQYhYAZbNlEFCgsQWap-9VYyswR5elT3Swy9qXRFAho51tvMnx5HVqKSe3gtze5QV7ySiV8SseRlusXqOHWcE2zUXeGBTl1wmX3o6BRuGsisBB10d1GUPFvdtmVdn4zJID10Lg-OnTHxVM8M2OWi5c_QH7Rs6B_xvsu48x_w3sQEdl2n49s_YLfEER8ixkeMh-JifytF9l0JAm7Slrwa1fN03L7KFQu7yer1Fj9Zabk353cZRjP_KbIrza-yWf4m7tSOZFhjhEhd428nBPrUaQhFvIsSmSMUBHuTzHiJNZdVbX-xJA4fhM0G5kBZh03Gaf2wfQqDqjeO09S4MH_9CHJese8tB2WpgnsZS1XncMdSVcKLNy1yoYSDwVRHDfiYbrId8-Nrqx7qMuCK_ZtlNj6mqvVrSlkvZC9-1s8Ffrd3No9QOfGgNm/dl4/d5/L2dBISEvZ0FBIS9nQSEh/?pragma=no-cache|title=Juventus V Siena, previous encounters|publisher=juventus.com|date=2012-02-03|lang=англ.|accessdate=2013-05-20|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GsHOyjXK?url=http://www.juventus.com/wps/portal/en/news/3feb2012_J-Siena_Precedenti/!ut/p/b1/xZDZrqJAEIafxQfg0NAIeNkiArLYgCBwQ1gUWZtFUXz6cWYyl2fmcqqSSir5U_m-oiM6oKMumcsiuZekS5qfe8THLI82jq4wAGB_DzQTa8ppe_IZzNJnOlDD2ZCI-ZSRFPf2BS9L5Ayn9szVAUGAGKJrpG8v2pmO51Pz5FdvbIbadO-|archivedate=2013-05-25|deadurl=no}}</ref>. Став володарем Суперкубку Італії з «Ювентусом» після перемоги в серії післяматчевих пенальті над «Міланом», для Сандро це був уже четвертий подібний трофей<ref>{{Cite web|url=http://www.repubblica.it/2003/h/sezioni/sport/calcio/calciomercato/supercoppa/supercoppa/supercoppa.html?ref=search|title=Rigori come a Manchester Ma stavolta vince la Juve|publisher=repubblica.it|date=2003-08-04|lang=італ.|accessdate=2013-06-06|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HBOe2saO?url=http://www.repubblica.it/2003/h/sezioni/sport/calcio/calciomercato/supercoppa/supercoppa/supercoppa.html?ref=search|archivedate=2013-06-0706|deadurl=no}}</ref>. Також він забив м'яч у програному фіналі кубка Італії проти [[Лаціо (футбольний клуб)|«Лаціо»]]<ref>{{Cite web|url=http://alexbetting.com/freetips/prognoz/2550/|title=Кубок Италии. Ювентус — Наполи|publisher= AlexBetting|lang=рос.}}</ref>.
 
У 2005 році Дель П'єро сформував вельми результативну зв'язку з Давідом Трезеге. У цьому сезоні він вже не був лідером «Юве» і часто залишався на лавці запасних, в основному через появу [[Златан Ібрагімович|Златана Ібрагімовича]]<ref>{{cite web|url= http://www.tuttosport.com/calcio/serie_a/milan/2009/01/27-16416/Capello:+%C2%ABScudetti+tolti+alla+Juve%3F+Sono+vinti+sul+campo%C2%BB|title= Capello: "Scudetti tolti alla Juve? Sono vinti sul campo"|accessdate= 18 серпня 2009 року|archiveurl= https://www.webcitation.org/6BSJUdYgC?url=http://www.tuttosport.com/calcio/serie_a/milan/2009/01/27-16416/Capello%3A+%C2%ABScudetti+tolti+alla+Juve?+Sono+vinti+sul+campo%C2%BB|archivedate= 2012-10-16|publisher= Tuttosport|lang= італ.|deadurl= yes}}</ref>. Але розпочав сезон з голу [[Юргорден (футбольний клуб)|«Юргордену»]]<ref>{{cite web|url=http://www.repubblica.it/speciale/2003/calcio/dati/dirette/634967.html|title=Djurgarden-Juventus 1-4|accessdate=18 серпня 2009 року|author= Nicola Apicella|date= 25.08.2004|publisher= Repubblica.it|lang=італ.}}</ref>, також забив «Баварії»<ref>{{cite web|url=http://www.repubblica.it/2004/k/sezioni/sport/calcio/champions_league/bayjuve/bayjuve/bayjuve.html?ref=search|title=La Juventus è implacabile, vittoria anche a Monaco|accessdate=18 серпня 2009 року|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BSJRfpa0?url=http://www.repubblica.it/2004/k/sezioni/sport/calcio/champions_league/bayjuve/bayjuve/bayjuve.html?ref=search|archivedate=2012-10-16.10.2012|publisher= Repubblica.it|date= 03.11.2004|lang=італ.|deadurl=no}}</ref>. 9 січня забив м'яч «Ліворно», тим самим побивши рекорд [[Феліче Борель|Феліче Бореля]]<ref>{{cite web|url=http://www.juworld.net/giocatori-scheda.asp?idgiocatore=254|title=Profilo Felice Placido Borel II|3=|accessdate=18 серпня 2009 року|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BSJSWi21?url=http://www.juworld.net/giocatori-scheda.asp?idgiocatore=254|archivedate=2012-10-16|publisher= Juworld.net|lang=італ.|deadurl=no}}</ref>. 30 січня 2005 року забив 167-ий м'яч за Ювентус і досяг рекорду [[Омар Сіворі|Омара Сіворі]]<ref>{{cite web|url=http://www.juworld.net/giocatori-scheda.asp?idgiocatore=406|title=Profilo Omar Sivori|accessdate=18 серпня 2009 року|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BSJTnjkb?url=http://www.juworld.net/giocatori-scheda.asp?idgiocatore=406|archivedate=2012-10-16|publisher= Juworld.net|lang=італ.|deadurl=no}}</ref>. 8 травня Алекс ударом через себе віддав гольовий пас Давіду Трезеге в матчі на «[[Сан-Сіро]]» проти «Мілана»<ref>{{cite news|url=http://www.repubblica.it/2005/e/sezioni/sport/calcio/serie_a/35giornata/milanjuventus1/milanjuventus1.html?ref=search|title=Juve superiore in tutto Milan perde per colpa sua|author=Emanuele Gamba|date=2005-05-08|publisher=repubblica.it|lang=італ.|accessdate=2013-06-16}}</ref>. Ця перемога принесла Алессандро та його команді чергове золото. Також забив м'яч «Кальярі»<ref>{{cite news|url=http://www.repubblica.it/2005/e/sezioni/sport/calcio/serie_a/38giornata/juventuscagliari1/juventuscagliari1.html|title=La Juve festeggia lo scudetto Poker al Cagliari di Zola|publisher=La repubblica sport.it|lang=італ.|accessdate=2013-05-20}}</ref>. У сезоні Дель П'єро забив 17 м'ячів.
 
Сезон 2005/06 років розпочався для Дель П'єро добре, він забив два м'ячі в лізі проти [[Асколі (футбольний клуб)|«Асколі»]]<ref>{{cite news|url=http://www.repubblica.it/2005/i/sezioni/sport/calcio/serie_a/3giornata/juventusascoli/juventusascoli.html|title=Del Piero, ritorno con doppietta
la Juve vince e allunga il passo|publisher=La repubblica sport.it|lang=італ.|accessdate=2013-05-20}}</ref>. У матчі проти «Ліворно», 6 листопада, він побив рекорд Роберто Беттеги за кількістю забитих м'ячів клубу в чемпіонаті. 10 січня 2006 року в другому турі кубка Італії він забив три голи в ворота «Фіорентіни»<ref>{{cite web|url=http://www.soccermaniak.com/del-piero-biography.html|title=Alessandro Del Piero Biography|publisher=soccermaniak.com|lang=англ.|accessdate=2013-05-20|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GmD4QDFp?url=http://www.soccermaniak.com/del-piero-biography.html|archivedate=2013-05-21|deadurl=no}}</ref>. Ці три голи допомогли Дель П'єро перевершити рекорд [[Джамп'єро Боніперті]] результативності «Ювентуса» у всіх турнірах <ref>{{cite web|url=https://prosport.tsn.ua/sport/del-p-yero-povtoriv-50-richniy-rekord-yuventusa.html|title=ДЕЛЬ П'ЄРО ПОВТОРИВ 50-РІЧНИЙ РЕКОРД "ЮВЕНТУСА"|publisher=prosport.tsn.ua|accessdate=18 жовтня 2010 року}}</ref>. 12 лютого 2006 року, Алекс забив м'яч у туринському дербі<ref>{{cite news|url=http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/2006/02/13/alex-fa-la-linguaccia-san-siro.html?ref=search|title=E Alex fa la linguaccia a San Siro Festeggio come Jagger e Jordan|author=ANDREA SORRENTINO|date=2013-02-13|publisher=repubblica.it|lang=італ.|accessdate=2013-07-09}}</ref>. Всього за сезон у нього на рахунку було 20 голів, з них три в Лізі чемпіонів, п'ять у кубку Італії, де він став найкращим бомбардиром<ref>{{cite web|url=http://www.rsssf.com/tablesi/italcuptops.html|title=Italy - Coppa Italia Top Scorers|publisher=[[Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation]]|lang=англ.|accessdate=2013-06-06|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HBOfGfbx?url=http://www.rsssf.com/tablesi/italcuptops.html|archivedate=2013-06-0706|deadurl=no}}</ref>. Закрив сезон Алекс голом «Реджині»<ref>{{cite news|url=http://www.repubblica.it/2006/05/sezioni/sport/calcio/serie_a/38giornata/reggina-juventus/reggina-juventus.html?ref=search|title=Lo scudetto triste dei bianconeri con i gol di Trezeguet e Del Piero|publisher=repubblica.it|lang=італ.|accessdate=2013-06-06|date=2006-05-14}}</ref>. На чемпіонат світу до Німеччини Дель П'єро потрапив не без труднощів, у Марчело Ліппі були й інші варіанти, але він взяв саме Сандро<ref>{{Cite web|url= http://forum.ru-board.com/topic.cgi?forum=42&topic=0290|title= Составы сборных на ЧМ-2006|publisher= Ru.Board|lang=рос.}}</ref>.
 
Таким чином, під керівництвом [[Фабіо Капелло]] туринський клуб двічі поспіль&nbsp;— у сезонах [[Серія A 2004-05|2004-05]] і [[Серія A 2005-06|2005-06]] вигравав чемпіонат Італії, але підозріла прихильність суддів до «б'янконері» стала причиною розслідування влітку [[2006]] року. Виявили докази підкупу арбітрів і у команди відібрали чемпіонські титули 2005 та 2006 років і понизили в класі&nbsp;— до [[Серія B|Серії B]]<ref name="Serie A appeals">{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/sport2/hi/football/europe/5215178.stm|title=Punishments cut for Italian clubs|publisher=BBC|date=2006-07-25|accessdate=2006-07-30|lang=англ.}}</ref>.
Рядок 141:
Відхід лідерів «Ювентуса» внаслідок зниження в класі спровокував зміну поколінь: в умовах різкої нестачі кадрів шанс заявити про себе отримали багато резервістів, у тому числі&nbsp;— молодь. Італійські вболівальники дізналися про таких талановитих гравців, як [[Федеріко Бальцаретті]], [[Клаудіо Маркізіо]], Раффаеле Палладіно<ref>{{Cite web|url=http://www.forzajuve.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=117406&Itemid=11|title=Від жаху до тріумфу|publisher=forzajuve.ru|accessdate=14 лютого 2013 року|lang=рос.}}</ref>; набрав оптимальну форму болгарський форвард [[Валерій Божинов]].
 
Виліт «Ювентуса» в Серію B з 17 очками штрафу був рішенням у справі щодо «Моджіполі»<ref name="Serie A appeals"/>. 23 серпня Дель П'єро забив переможний м'яч у поєдинку кубка Італії проти [[Чезена (футбольний клуб)|«Чезени»]]<ref>{{Cite web|url=http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/2006/08/24/il-genoa-boccia-la-fiorentina.html?ref=search|title=Il Genoa boccia la Fiorentina|accessdate=2012-08-19|date=2006-08-24|lang=італ.|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GwHD7SUg?url=http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/2006/08/24/il-genoa-boccia-la-fiorentina.html?ref=search|archivedate=2013-05-2827|deadurl=no}}</ref>. Перший матч у Серії B «Стара Синьйора» провела проти [[Ріміні (футбольний клуб)|«Ріміні»]], зустріч закінчилася з рахунком 1:1<ref>{{Cite web|url=http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/2006/09/10/la-non-una-passeggiata-il-rimini-in.html?ref=search|title=La B non è una passeggiata il Rimini in 10 strappa l' 1-1|date=2006-09-09|accessdate=2012-10-16|author=Emanuele Gamba|lang=італ.|publisher=repubblica.it|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GxgzFRAz?url=http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/2006/09/10/la-non-una-passeggiata-il-rimini-in.html?ref=search|archivedate=2013-05-2928|deadurl=no}}</ref>. 16 вересня Алекс зіграв 500-й матч у кар'єрі (486 у «Ювентусі» та 14 у «Падові»), цю подію він відзначив голом у матчі проти [[Віченца (футбольний клуб)|«Віченци»]]<ref>{{Cite web|url=http://www.repubblica.it/2006/09/sezioni/sport/calcio/serie_b/2-giornata/juventus-vicenza/juventus-vicenza.html?ref=search|title=Per la Juve primo successo in B un soffertissimo 2-1 al Vicenza|date=2006-09-16|accessdate=2012-10-16|publisher=repubblica.it|lang=італ.|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Gxh0mism?url=http://www.repubblica.it/2006/09/sezioni/sport/calcio/serie_b/2-giornata/juventus-vicenza/juventus-vicenza.html?ref=search|archivedate=2013-05-2928|deadurl=no}}</ref>. Варто додати, що Сандро забив 200-й м'яч у «Ювентусі» в поєдинку з [[Фрозіноне (футбольний клуб)|«Фрозіноне»]], новачком Серії В. 20 січня 2007 року зіграв 500-й матч за «Ювентус», на честь цього пошили футболку Дель П'єро 500<ref>{{Cite web|url=http://www.repubblica.it/2007/01/sezioni/sport/calcio/serie_b/juve-bari/juve-bari/juve-bari.html?|publisher=repubblica.it|title=Del Piero, 500 presenze e festa|date=05.12.2008|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BSJWLzwg|archivedate?url=2012http://www.repubblica.it/2007/01/sezioni/sport/calcio/serie_b/juve-10bari/juve-bari/juve-bari.html|archivedate=16.10.2012|lang=італ.|accessdate=05.12.2017|deadurl=no}}</ref>. Він закрив рахунок голам, оформивши дубль у матчі проти [[Ареццо (футбольний клуб)|«Ареццо»]], зустріч з яким завершилася з рахунком 5:1 на користь туринців<ref>{{Cite web|url=http://www.repubblica.it/2007/05/sezioni/sport/calcio/serie_b/arezzo-juventus/arezzo-juventus/arezzo-juventus.html|title=Juve, l'incubo della B è finito|date=05.12.2008|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BSJXA8MC|archivedate?url=2012http://www.repubblica.it/2007/05/sezioni/sport/calcio/serie_b/arezzo-10juventus/arezzo-juventus/arezzo-juventus.html|archivedate=16.10.2012|lang=італ.|accessdate=05.12.2017|deadurl=no}}</ref>. За сезон відзначився 20 голами, що зробило його найкращим бомбардиром Серії В<ref>{{Cite web|url=http://football.sport.ua/news/43905|title=Дель Пьеро — бомбардир А и Б|archiveurl=http://football.sport.ua/news/43905|archivedate=2012-10-16|date= 19.05.2008|publisher= sport.ua|lang=рос.}}</ref>.
 
==== Повернення до Серії A ====
Рядок 153:
Напередодні початку нового сезону (2008/09) головний тренер «Ювентуса» [[Клаудіо Раньєрі]] заявив, що Дель П'єро проведе цей сезон добре також, або й навіть ще краще, ніж попередній. У серпні 2008 року Дель П'єро оголосив, що буде продовжувати виступати на професіональному рівні в складі «Ювентуса» допоки йому не виповниться 40 років<ref>{{cite web|url=http://www.football-italia.net/node/12852|title=Del Piero: 'I'll play until I'm 40'|publisher=Football Italia|accessdate=22 липня 2016 року|lang=англ.}}</ref>.Після двох років перерви «Юве» нарешті грав у Лізі чемпіонів УЄФА, пройшовши через попередній етап<ref>{{Cite web|url=http://ru.uefa.com/uefachampionsleague/season=2009/clubs/club=50139/matches/index.html|title=Матчи Ювентуса в Лиге чемпионов 2008/2009|archiveurl=http://ru.uefa.com/uefachampionsleague/season=2009/clubs/club=50139/matches/index.html|archivedate=2012-10-4|publisher= uefa.com|lang=рос.}}</ref>. На груповому етапі італійців виступали разом з мадридським [[Реал Мадрид|«Реалом»]] та переможцем [[Ліга Європи УЄФА|кубку УЄФА]] санкт-петербурзькому [[Зеніт (Санкт-Петербург)|«Зеніті»]]. Алекс відзначив повернення «Старої Синьйори» до Ліги чемпіонів голом зі штрафного з 38 метрів, чим приніс перемогу «Юве» з рахунком 1:0<ref>{{cite web|url=http://www.gazzetta.it/Calcio/SerieA/Squadre/Juventus/Primo_Piano/2008/09/17/JuveZenit.shtml|title=Del Piero è infinito. Lo Zenit si arrende|publisher=La Gazzetta dello Sport|accessdate=8 січня 2008 року|lang=італ.}}</ref>. 21 жовтня Дель П'єро відіграв вирішальну роль у складі «Ювентуса» в переможному (2:1) поєдинку в Турині проти мадридського «Реалу», відзначившись голом з дальньої дистанції вже на 5-й хвилині зустрічі<ref>{{cite web|url=http://www.gazzetta.it/Calcio/Primo_Piano/2008/10/21/juvereal.shtml |title=Del Piero-Amauri in gol. La Juve risorge, Real k.o|publisher=La Gazzetta dello Sport|accessdate=8 січня 2008 року|lang=італ.}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.uefa.com/uefachampionsleague/season=2009/matches/round=15276/match=302736/postmatch/report/index.html|title=Juve enjoy high life at Madrid's expense|publisher=UEFA.com|date=22 жовтня 2008 року|lang=англ.}}</ref><ref>{{Cite news|url=http://www.gazzetta.it/Calcio/SerieA/Squadre/Juventus/Primo_Piano/2008/03_Marzo/24/delpiero.shtml|title=Del Piero, 552 senza tempo|date =24.03.2008|accessdate=5 грудня 2008 року|lang=італ.}}</ref>.
 
5 листопада 2008 року «Ювентус» та «Реал» зустрілися вже на стадіоні [[Сантьяго Бернабеу (стадіон)|Сантьяго Бернабеу]] в [[Ліга чемпіонів УЄФА 2008—2009|Лізі чемпіонів]]. Італійці перемогли з рахунком 2:0, ця перемога стала першою з 1962 року, яку «Юве» здобули в Мадриді, а сам Дель П'єро відзначився 2-а голами й заслужив похвалу від Раньєрі та головного тренера мадридців, [[Бернд Шустер|Бернда Шустера]]<ref>{{cite news|url=http://www.cbc.ca/news/story/2008/11/07/f-real-madrid-fans.html |title=CBC News – A class act |publisher=Cbc.ca |last=Molinaro |first=John F. |date=7 листопада 2008 року |accessdate=13 червня 2010 року|lang=англ.}}</ref>. Коли гравця замінили й він залишав поле, «фани обох клубів проводжали його стоячи»<ref>{{cite news|url=http://www.gazzetta.it/Calcio/SerieA/Squadre/Juventus/Primo_Piano/2008/11/05/real-juve.shtml |title=Ale incanta il Bernabeu. La Juve è già qualificata|publisher=La Gazzetta Dello Sport|accessdate=8 січня 2008 року|lang=італ.}}</ref>. Проте кампанія «Ювентуса» у Лізі чемпіонів стала провальною, оскільки вже в другому раунді проти [[Челсі (футбольний клуб)|«Челсі»]], незважаючи на реалізацію пенальті в Турині, Алекс не завадив поразці «Старої Синьйори» з сукупним рахунком 2:3, оскільки гол [[Дідьє Дрогба]] вивів лондонців до наступного раунду<ref>{{cite news|url=https://www.theguardian.com/football/2009/mar/10/juventus-chelsea-champions-league|title=Essien and Drogba draw the sting from 10-man Juve|publisher=The Guardian|date=10 березня 2009 року|location=London|first=Dominic|last=Fifield|lang=англ.}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.rsssf.com/ec/ec200809.html|title=UEFA European Competitions 2008-09|publisher=rsssf.com|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ERgMfejg?url=http://www.rsssf.com/ec/ec200809.html|archivedate=2013-02-15|lang=англ.|accessdate=2017-12-06|deadurl=no}}</ref>. . Окрім цього, він зіграв свій 115-й матч у єврокубках. 31 травня він отримав нагороду найвпізнаванішого гравця сезону. А 17 липня продовжив контракт з «Ювентусом» до 2011 року<ref>{{Cite news|author=gasport|url=http://www.gazzetta.it/Calcio/SerieA/Juventus/17-07-2009/del-piero-juve-50785717052.shtml|title=Ale-Juve fino al 2011|date=17 липня 2009 року|accessdate=20 липня 2012 року|lang=італ.}}</ref>.
 
29 листопада 2008 року Алекс забив свій 250-й м'яч у Серії А в матчі 14 туру Серії А в ворота «Реджини»{{#tag:ref|Фото дивіться в розділі «Стиль гри»|group="nb"}}. Це сталося на 74-й хвилині матчу, коли капітан «Старої Синьйори» реалізував одинадцятиметровий удар<ref>{{Cite web|url=http://www.forzajuve.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=117003&Itemid=47|title=Дель Пьеро забил 250 гол за Ювентус|archiveurl=http://www.forzajuve.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=117003&Itemid=47|archivedate=2012-10-6|author= Ken|date= 29.11.2008|publisher= ForzaJuve.ru|lang=рос.}}</ref>. В чемпіонаті Італії «Ювентус» боровся з «Міланом» за друге місце, яке автоматично надавало путівку до Ліги чемпіонів. У передостанній грі Серії A, в якій «Юве» з рахунком 3:0 переміг «Сієну» Алекс був справжнім «мотором» команди, відзначившись двома голами та віддавши результативну передачу на [[Клаудіо Маркізіо]], який відзначився останнім у тому поєдинку третім голом й довів безпрограшну серію старої синьйори до семи поспіль безпрограшних матчів<ref>{{cite web|url=http://soccernet.espn.go.com/report/_/id/251568?cc=5901|title=Siena 0–3 Juventus|publisher=ESPN|date=24 травня 2009 року|lang=англ.}}</ref>. В останньому турі «Ювентус» переміг «Лаціо» й за рахунок переваги в очних протистояннях з «Міланом» вирвав срібні медалі [[Італійська Серія A 2008–2009|Серії А]]<ref>{{cite web|url=http://soccernet.espn.go.com/tables/_/league/ita.1/season/2008/italian-serie-a?cc=5901|title=2008/09 Italian Serie A Table / Table|publisher=ESPN|accessdate=22 липня 2016 року|lang=англ.}}</ref>.
 
Травма лівого м'язу стегна в середині серпня змусила Дель П'єро пропустити перші 6 ігор наступного сезону. Він дебютував у лізі 27 вересня 2009 року, коли вийшов на останній хвилині в матчі проти «Болоньї» (1:1) і подолав планку 400 виступів в Серії А<ref>{{Cite web|author=Riccardo Pratesi|url=http://www.gazzetta.it/Calcio/SerieA/Juventus/27-09-2009/trezegol-poi-calo-501422831873.shtml|title=Non basta il solito Trezegol|date=27.09.2009|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BSJXzVT2|archivedate?url=2012http://www.gazzetta.it/Calcio/SerieA/Juventus/27-1009-2009/trezegol-poi-calo-501422831873.shtml|archivedate=16.10.2012|lang=італ.|accessdate=06.12.2017|deadurl=no}}</ref>. 1 жовтня знову пошкодив м'яз. Він забив з гострого кута «Ромі» на [[Олімпійський стадіон (Турин)|Стадіо Олімпіко]]<ref>{{Cite news|author=Valerio Clari|url=http://www.gazzetta.it/Calcio/SerieA/Juventus/23-01-2010/riise-gol-vendetta-ranieri-602750508230.shtml|title=Riise gol, vendetta Ranieri - La Roma passa 2-1 a Torino|date=23.01.2010|accessdate=15.02.2010}}</ref> в Турині. У березні 2010 року, оформивши «дубль» у ворота [[Болонья (футбольний клуб)|«Болоньї»]], Дель П'єро тим самим забив свої 300-й і 301-й м'ячі в кар'єрі (включаючи ігри за основну й молодіжну збірні)<ref>{{Cite web|url=http://www.kickmag.ru/player/Alessandro_Del_Piero|title=Алессандро Дель Пьеро|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A18LuLz9?url=http://www.kickmag.ru/player/Alessandro_Del_Piero|archivedate=2012-08-1918|publisher= kickmag.ru|lang=рос.|accessdate=2017-12-06|deadurl=yes}}</ref>. Алекс завершив сезон найкращим бомбардиром команди з 11 голами.
 
[[Файл:Juventus - 2010 - Giorgio Chiellini, Alex Manninger and Alex Del Piero.jpg|thumb|left|Дель П'єро (праворуч) напередодні матчу Ліги Європи в 2010 році]]
Сезон 2010/2011 розпочався з серії голів у Лізі чемпіонів: у першому матчі першого кваліфікаційного раунду проти «[[Шемрок Роверс]]» Дель П'єро забив з 33 метрів<ref>{{Cite web|url=http://www.repubblica.it/sport/calcio/coppe/2010/08/05/news/juventus-6097342/?ref=search|title=Juve, tutto facile Del Piero, lampo-gol|accessdate=2012-08-19|date=2010-08-07|publisher=repubblica.it|lang=італ.|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Hc9qtdCv?url=http://www.repubblica.it/sport/calcio/coppe/2010/08/05/news/juventus-6097342/?ref=search|archivedate=2013-06-24|deadurl=no}}</ref>. 30 жовтня в матчі проти «Мілана» «Стара Синьйора» виграла 2:1, а Дель П'єро знову забив<ref>{{cite news|url=http://www.repubblica.it/sport/calcio/serie-a/milan/2010/10/30/news/diretta_milan_juve-8593144/?ref=search|title=Colpo della Juve, Del Piero meglio di Boniperti|author=Luigi Panella|date=2010-10-30|publisher=repubblica.it|lang=італ.|accessdate=2013-06-23}}</ref>. Оформив дубль у ворота «Катанії». Алессандро став найкращим бомбардиром італійського футболу по голам за один клуб<ref>{{Cite web|url=http://www.repubblica.it/sport/calcio/serie-a/juventus/2011/04/23/news/delneri_post_catania-15328292/?ref=search|title="Non siamo maturi Ma l'arbitro ha sbagliato"|accessdate=2012-11-29|date=2011-04-23|publisher=repubblica.it|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Hc9sgNkp?url=http://www.repubblica.it/sport/calcio/serie-a/juventus/2011/04/23/news/delneri_post_catania-15328292/?ref=search|archivedate=2013-06-24|lang=італ.|deadurl=no}}</ref>. Алекс закінчив сезон з 11 голами і шістьма передачами, ставши найкращим бомбардиром «Юве» вже дев'ятий раз у кар'єрі. Наприкінці квітня 2011 року підписав новий контракт з «Юве»: замість 4 мільйонів євро Алекс мав отримувати 1 мільйон, але в угоді було передбачені різноманітні бонуси за командні та особисті досягнення<ref>{{Cite web|url=https://football24.ua/del_pyero_zmenshili_zarplatu_v_chotiri_razi_n73189/|title=Дель П’єро зменшили зарплату в чотири разиdate=29 квітня 2011 року|publisher=football24.ua}}</ref>.
 
Новий тренер «Юве», Антоніо Конте розпочав купувати нових гравців, і через це Сандро був витіснений зі складу. Потім стало відомо, що клуб не розраховує на свого ветерана<ref name="conez">{{Cite web|url=http://www.championat.com/football/news-961826.html|title=Нынешний сезон станет для дель Пьеро последним в «Ювентусе»|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A18Y4nQV?url=http://www.championat.com/football/news-961826.html|archivedate=2012-08-1918|publisher= Чемпионат.com|lang=рос.|accessdate=2017-12-06|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://football24.ua/ostanniy_sezon_del_pyero_v_yuventusi_n89706/|title=Останній сезон Дель П'єро в "Ювентусі|date=18 жовтня 2011 року|publisher=football24.ua}}</ref>. Сезон розпочався з дебюту на новій арені «[[Ювентус Стедіум]]». 24 січня 2012 року Дель П'єро забив свій перший м'яч на новому стадіоні у чвертьфіналі кубка Італії проти [[Рома (футбольний клуб)|«Роми»]]<ref>{{Cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/coppa-italia/2011-2012/live_mtc479974.shtml|title=Кубок Италии 2011/2012. 1/4 финала |archiveurl=http://www.eurosport.ru/football/coppa-italia/2011-2012/live_mtc479974.shtml|archivedate=2012-10-2|publisher= eurosport.ru|lang=рос.}}</ref>, він також забив у півфіналі в матчі проти «Мілана» в Турині<ref>{{Cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/coppa-italia/2011-2012/story_sto3203996.shtml|title=Почти, но не совсем|archiveurl=http://www.eurosport.ru/football/coppa-italia/2011-2012/story_sto3203996.shtml|archivedate=2012-10-2|author= И. Славинский|publisher= eurosport.ru|date= 21.03.2012|lang=рос.}}</ref>. 21 березня 2012 року в 1/2 фіналі [[Кубок Італії з футболу|кубку Італії]] проти «Мілана» перевершив рекорд Гаетано Ширеа (Алекс зіграв 48 610 хвилин, в той час як Ширеа провів у футболці «Юве» 48 559 хвилин)<ref>{{Cite web|url=https://football24.ua/del_pyero_vstanoviv_rekord_n108127/|title=
Дель П'єро встановив рекорд|publisher=football24.ua|date=31.03.2012}}</ref>. 25 березня на стадіоні «Ювентус Стедіум» він забив свій перший м'яч у сезоні в Серії А міланському «Інтеру»<ref>{{Cite web|url=http://it.soccerway.com/matches/2012/03/25/italy/serie-a/juventus-fc/fc-internazionale-milano/1175904/|title=Juventus 2-0 Inter|editor=soccerway.com|accessdate=11 квітня 2012 року|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A18UZSW4?url=http://it.soccerway.com/matches/2012/03/25/italy/serie-a/juventus-fc/fc-internazionale-milano/1175904/|archivedate=2012-08-1918|lang=італ.|deadurl=no}}</ref>. 11 квітня, після того, як [[Мірко Вучинич|Вучиничу]] вдалося на останніх хвилинах у матчі проти «Лаціо» забити м'яч, Дель П'єро, для якого цей матч був 700-м у «Ювентусі», забив переможний м'яч<ref>{{Cite web|url=http://it.soccerway.com/matches/2012/03/20/italy/coppa-italia/juventus-fc/ac-milan/1252430/|title=Juventus 2-2 Milan|editor=soccerway.com|accessdate=11 квітня 2012 року|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A18VOO4I?url=http://it.soccerway.com/matches/2012/03/20/italy/coppa-italia/juventus-fc/ac-milan/1252430/|archivedate=2012-08-1918|lang=італ.|deadurl=no}}</ref>. 13 травня 2012 року зіграв свій останній матч на чемпіонаті з «Ювентусом» проти «Аталанти» і забив 290-й гол у своїй кар'єрі за «Юве»<ref>{{Cite web|url=http://www.forzajuve.ru/news/38-y-tur.-posleslovie-v-tsifrah..html|title=
38-й тур. Послесловие в цифрах|archiveurl=http://www.forzajuve.ru/news/38-y-tur.-posleslovie-v-tsifrah..html|archivedate=2012-11-10|author= А. Ферапонтов|publisher= ForzaJuve.ru|date= 14.05.2012|lang=рос.}}</ref>. 30 квітня 2012 року в одному з інтерв'єю представникам ЗМІ заявив, що фінальний матч національного кубку стане для нього останнім у футболці туринського клубу<ref>{{Cite web|url=https://football24.ua/del_pyero_poproshhayetsya_z_yuventusom_u_finali_kubku_italiyi_n112887/|title=Дель П'єро попрощається з "Ювентусом" у фіналі Кубку Італії|date=30.04.2012|publisher=football24.ua}}</ref>. У фіналі кубка Італії проти «Наполі» він вийшов у стартовому складі і мав декілька можливостей забити зі штрафних, його замінили в другому таймі, але «Ювентус» програв з рахунком 0:2<ref>{{Cite web|url=http://www.sports.ru/football/140912726.html|title=Кубок Италии. Финал. «Ювентус» уступил «Наполи»|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A18VzJn1?url=http://www.sports.ru/football/140912726.html|archivedate=2012-18.08-19.2012|date= 21.05.2012|publisher=sports.ru|lang=рос.|accessdate=06.12.2017|deadurl=no}}</ref>, причому це була перша поразка команди в сезоні, після матчу партнери по команді понесли Дель П'єро на руках<ref>{{Cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/coppa-italia/2011-2012/story_sto3279132.shtml|title=Дель Пьеро: «В „Юве“ провел фантастические годы»|archiveurl=https://www.webcitation.org/6CIH4TIE1|archivedate?url=2012http://www.eurosport.ru/football/coppa-11italia/2011-2012/story_sto3279132.shtml|archivedate=19.11.2012|date= 21.05.2012|publisher= eurosport.ru|lang=рос.|accessdate=06.12.2017|deadurl=no}}</ref>. Варто зазначити, що гравці «Ювентуса» на честь свого капітана в тому поєдинку вийшли у формі зі спеціальною нашивкою «12 вересня 1993 — 20 травня 2012 року. Одна любов»<ref>{{Cite web|url=https://football24.ua/yak_gravtsi_yuve_u_finali_kubka_italiyi_iz_del_pyero_budut_proshhatisya_n115386/|title=Як гравці "Юве" у фіналі Кубка Італії із Дель П'єро будуть прощатися|date= 19.05.2012|publisher=football24.ua}}</ref>. Усього за сезон він провів 28 матчів і забив 5 м'ячів.
 
==== Завершення кар'єри в «Ювентусі» ====
[[Файл:Alessandro Del Piero aprile 2012.jpg|thumb|Дель П'єро напередодні матчу з «Новарою» в квітні 2012 року]]
У жовтні 2011 року Андреа Аньєллі, президент «Ювентуса», сказав, що сезон 2011/2012 стане для Алессандро останнім у складі «Старої Синьйори»<ref name="conez"/>. Сам Дель П'єро сказав:
{{Цитата|Питаєте, чи засмучений я? Трохи. Взагалі такі речі, як правило, подаються дещо по-іншому. Незважаючи на це, не бачу необхідності, щоб уточнювати щось у президента. Зараз я зосереджуся на справах команди, але буду думати і про своє майбутнє. Поки ж з цього приводу жодного рішення я не прийняв<ref>{{Cite web|url=http://www.championat.com/football/news-966008.html|title=Дель Пьеро: немного расстроен тем, что нынешний сезон — мой последний в «Юве»|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A18baF6K?url=http://www.championat.com/football/news-966008.html|archivedate=2012-18.08-19.2012|date= 22.10.2011|publisher= Чемпионат.com|lang=рос.|accessdate=07.12.2017|deadurl=yes}}</ref>.}}
 
30 червня подякував уболівальникам у відкритому листі, який написав у день закінчення контракту<ref>{{Cite web|url=http://www.forzajuve.ru/news/pismo-del-piero-bolelshchikam.html|title=Письмо Дель Пьеро болельщикам|date=2012-06-30|accessdate=2013-05-22|publisher=forzajuve.ru|lang=рос.}}</ref>. Влітку 2013 року номер «10» був відданий новачку [[Карлос Тевес|Карлосу Тевесу]]<ref>{{cite news|url=http://www.repubblica.it/sport/calcio/serie-a/juventus/2013/06/26/news/arrivo_tevez_cda_budget-61889580/|title=Tevez arriva e si prende la maglia di Del Piero|author=TIMOTHY ORMEZZANO|date=2013-06-04|publisher=repubblica.it|lang=італ.|accessdate=2013-06-27}}</ref>.
Рядок 178:
==== Міжсезоння ====
Після фіналу Кубка Італії проти «Наполі» Дель П'єро став вільним агентом.
{{Цитата|Я ще не вирішив, де продовжу кар'єру, але сумнівів у тому, що в наступному році я буду грати, немає. Зараз необхідно зробити оптимальний вибір. Я ніколи не зможу грати в Італії за інший клуб, це вище моїх принципів<ref>{{Cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/serie-a/2011-2012/story_sto3285209.shtml|title=Дель Пьеро: Не смогу играть за другой клуб в Италии|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A18eIzWN?url=http://www.eurosport.ru/football/serie-a/2011-2012/story_sto3285209.shtml|archivedate=2012-18.08-19.2012|date= 25.05.2012|publisher= eurosport.ru|lang=рос.|accessdate=07.12.2017|deadurl=no}}</ref>.}}
 
Були чутки що Дель П'єро поїде в [[Таїланд]] грати за «Муантонг Юнайтед»<ref>{{Cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/serie-a-1/2012-2013/story_sto3343356.shtml|title=Дель Пьеро уезжает в Таиланд|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A18fqhDv|archivedate?url=http://www.eurosport.ru/football/serie-a-1/2012-2013/story_sto3343356.shtml|archivedate=18.08-19.2012|date= 11.07.2012|publisher= eurosport.ru|lang=рос.|accessdate=07.12.2017|deadurl=no}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://football24.ua/del_pyero_vidhiliv_propozitsiyu_iz_tayilandu_n121873/|title=Дель П'єро відхилив пропозицію із Таїланду|date= 11.07.2012|publisher= football24.ua}}</ref> або в [[Бразилія|Бразилію]] грати за «[[Фламенгу]]»<ref>{{Cite web|url=http://football-italia.net/20126/del-piero-close-flamengo-deal|title=Дель Пьеро уходит во Фламенго|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A18hNB0U?url=http://football-italia.net/20126/del-piero-close-flamengo-deal|archivedate=2012-18.08-19.2012|date= 18.06.2012|lang=рос.|accessdate=07.12.2017|deadurl=no}}</ref>. На нього претендували ще 2 бразильських гранди: [[Крузейро (спортклуб)|«Крузейро»]] і «[[Корінтіанс]]»<ref>{{cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/serie-a/2011-2012/story_sto3305289.shtml|title=Бразильские клубы хотят купить Дель Пьеро|lang=рос.|date=09.06.2012|accessdate=16 вересня 2012 року|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BSJampXQ|archivedate?url=2012http://www.eurosport.ru/football/serie-10a/2011-2012/story_sto3305289.shtml|archivedate=16.10.2012|deadurl=no}}</ref>. Також в Алекса були пропозиції від [[Мілан (футбольний клуб)|«Мілана»]]<ref>{{cite web|url=https://football24.ua/milan_ne_proti_otrimati_del_pyero_n90036/|title="Мілан" не проти отримати Дель П'єро|date=20.10.2011|accessdate=20 жовтня 2011 року}}</ref>, [[Сьйон (футбольний клуб)|«Сьйона»]]<ref>{{cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/swiss-super-league/2012-2013/story_sto3402294.shtml|title=Сьон может купить Дель Пьеро|lang=рос.|date=28.08.2012|accessdate=28 серпня 2012 року|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BSJcxxtr|archivedate?url=2012http://www.eurosport.ru/football/swiss-10super-league/2012-2013/story_sto3402294.shtml|archivedate=16.10.2012|deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web|url=https://football24.ua/syon_sprobuye_pridbati_del_pyero_n90500/|title="Сьйон" спробує придбати Дель П'єро|date=24.10.2011|accessdate=24 жовтня 2011 року}}</ref><ref>{{cite web|url=https://football24.ua/del_pyero_klichut_u_skandalniy_shveytsarskiy_klub_n116899/|title=Дель П'єро кличуть у скандальний швейцарський клуб|date=01.06.2012|accessdate=1 червня 2012 року}}</ref>, «[[Селтік]]а»<ref>{{cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/swiss-super-league/2012-2013/story_sto3402294.shtml|title=Селтик купит Дель Пьеро|lang=рос.|date=30.08.2012|accessdate=30 серпня 2012 року}}</ref>, [[Олімпіакос (футбольний клуб, Пірей)|«Олімпіакоса»]], «Малага»<ref>{{cite web|url=https://football24.ua/del_pyero_perehodit_v_malagu_n116121/|title=Дель П'єро переходить в "Малагу"?|date=26.05.2012|accessdate=26 травня 2012 року}}</ref>, «[[Монреаль Імпакт]]»<ref>{{cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/mls/2012/story_sto3234032.shtml|title=Дель Пьеро отказал «Монреалю»|lang=рос.|date=14.04.2012|accessdate=31 жовтня 2012 року|archiveurl=http://www.eurosport.ru/football/mls/2012/story_sto3234032.shtml|archivedate=2012-10-31}}</ref><ref>{{cite web|url=https://football24.ua/del_pyero_vede_peregovori_z_monrealem_n116962/|title=Дель П'єро веде переговори з "Монреалем"|date=01.06.2012|accessdate=1 червня 2012 року}}</ref> та [[Анжі (футбольний клуб)|«Анжі»]]<ref>{{cite web|url=https://football24.ua/del_pyero_daye_shans_anzhi_n91913/|title=Дель П'єро дає шанс "Анжи"|date=05.11.2011|accessdate=5 листопада 2011 року}}</ref>. Був варіант й з аргентинським «[[Рівер Плейт]]ом», в якому йому пропонували зарплатню в 1,5 мільйони євро на рік<ref>{{cite web|url=https://football24.ua/del_pyero_za_krok_vid_river_pleytu_n117623/|title=Дель П'єро за крок від "Рівер Плейту"|date=07.06.2012|accessdate=7 червня 2012 року}}</ref>. В одному з інтерв'ю Алекс заявив, що «обожнює [англійську] прем'єр-лігу...» та «хотів би там пограти перед виходом на пенсію»<ref>{{cite web|url=https://football24.ua/del_pyero_mriyu_pro_angliysku_premyerligu_n92923/|title=Дель П'єро: Мрію про англійську Прем'єр-лігу|date=13.11.2011|accessdate=13 листопада 2011 року}}</ref>, цим вирішили скористатися англійські клуби [[Ліверпуль (футбольний клуб)|«Ліверпуль»]] та [[Саутгемптон (футбольний клуб)|«Саутгемптон»]]<ref>{{cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/premier-league/2012-2013/story_sto3409688.shtml|title=Саутгемтон сделал предложение Дель Пьеро|lang=рос.|date=02.09.2012|accessdate=15 вересня 2012 року|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BSJgz9PH|archivedate?url=http://www.eurosport.ru/football/premier-league/2012-10-2013/story_sto3409688.shtml|archivedate=16.10.2012|deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web|url=https://football24.ua/konkurentom_avstraliytsiv_za_del_pyero_stav_sautgempton_n127989/|title=Конкурентом австралійців за Дель П'єро став "Саутгемптон"|date=02.09.2012|accessdate=2 вересня 2012 року}}</ref>, але жоден клуб не зміг домовитися з Сандро. Пізніше він сказав, що [[Ноел Галлахер]] запропонував йому перейти в «[[Манчестер Сіті]]»<ref>{{cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/premier-league/2012-2013/story_sto3463145.shtml|title=Дель Пьеро: «Галлахер уговаривал меня перейти в «Сити»|lang=рос.|date=19.10.2012|accessdate=15 жовтня 2012 року|archiveurl=http://www.eurosport.ru/football/premier-league/2012-2013/story_sto3463145.shtml|archivedate=2012-10-19}}</ref>.
 
==== «Сідней» ====
[[Файл:Alex Del Piero Sydney FC 3 (cropped).jpg|міні|Дель П'єро в «Сіднеї»]]
Наприкінці [[Трансферне вікно|трансферного вікна]] Дель П'єро перейшов у «Сідней»<ref>{{cite web|url=https://football24.ua/del_pyero_prodovzhit_karyeru_v_sidneyi_n127658/|title=Дель П'єро продовжить кар'єру в "Сіднеї"|publisher=football24.ua|date=31.06.2012|accessdate=31 червня 2012 року}}</ref>. 5 вересня 2012 року з гравцем був підписаний 2-річний контракт<ref>{{cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/serie-a-1/2012-2013/story_sto3413508.shtml|title=Дель Пьеро перешёл в «Сидней»|publisher=eurosport.ru|date=5.09.2012|accessdate=5 вересня 2012 року|archiveurl=https://www.webcitation.org/6CIH8WqNi|archivedate?url=2012http://www.eurosport.ru/football/serie-11a-1/2012-2013/story_sto3413508.shtml|archivedate=19.11.2012|lang=рос.|deadurl=no}}</ref>, який став найдорожчим в історії австралійського футболу<ref>{{cite web|url=https://football24.ua/del_pyero_pidpisav_naydorozhchiy_kontrakt_v_istoriyi_avstraliyskogo_sportu_n128523/|title=Дель П'єро підписав найдорожчий контракт в історії австралійського спорту|publisher=football24.ua|date=6.09.2012|accessdate=6 вересня 2012 року}}</ref>. Він отримав 10 номер. 6 жовтня 2012 року зіграв перший матч за нову команду. Форвард провів на полі всі 90 хвилин і був близький до взяття воріт у кінцівці зустрічі<ref>{{cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/a-league/2012-2013/story_sto3448867.shtml|title=Дель Пьеро дебютирован за «Сидней»|lang=рос.|date=6.10.2012|accessdate=6 жовтня 2012 року|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BSJlfJVm|archivedate?url=http://www.eurosport.ru/football/a-league/2012-10-2013/story_sto3448867.shtml|archivedate=16.10.2012|deadurl=no}}</ref>. 3 жовтня забив м'яч зі штрафного, у грі проти «[[Ньюкасл Юнайтед Джетс]]», але матч закінчився поразкою «Сіднея» з рахунком 2:3. Забив також переможний м'яч у першому сіднейському дербі проти «[[Вестерн Сідней Вондерерз]]», добивши м'яч у ворота після того, як воротар відбив пенальті<ref>{{cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/story_sto3464068.shtml|title=Дель Пьеро забил гол сиднейском дерби|lang=рос.|date=20.10.2012|accessdate=20 жовтня 2012 року|archiveurl=http://www.eurosport.ru/football/story_sto3464068.shtml|archivedate=2012-10-20}}</ref>. Також відзначився голом з 11-и метрової позначки у ворота «[[Перт Глорі]]»<ref>{{cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/a-league/2012-2013/live_mtc519714.shtml|title=Сидней — Перт Глори|lang=рос.|date=28.10.2012|accessdate=28 жовтня 2012|archiveurl=http://www.eurosport.ru/football/a-league/2012-2013/live_mtc519714.shtml|archivedate=2012-10-28}}</ref>. 9 листопада відзначив свій 39-й день народження реалізованим пенальті у ворота «[[Мельбурн Вікторі]]». Команда з Сіднею у меншості змогла втримати перемогу в тому поєдинку (3:2)<ref>{{cite web|url=https://football24.ua/del_pyero_na_sviy_39_den_narodzhennya_zabiv_peremozhniy_gol_video_n182018/|title=Дель П'єро на свій 39 день народження забив переможний гол. ВІДЕО|publisher=football24.ua|date=09.11.2013|accessdate=9 листопада 2013}}</ref>. 17 листопада зробив дубль у матчі проти «[[Брисбен Роар]]»<ref>{{cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/a-league/2012-2013/story_sto3494266.shtml|title=Два гола Алессандро Дель Пьеро не спасли «Сидней» от поражения|lang=рос.|date=17.11.2012|accessdate=17 листопада 2012 року|archiveurl=http://www.eurosport.ru/football/a-league/2012-2013/story_sto3494266.shtml|archivedate=2012-11-17}}</ref>. У матчі проти «Мельбурн Харт» Дель П'єро отримав травму<ref>{{cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/a-league/2012-2013/story_sto3513273.shtml|title=Дель Пьеро получил травму|lang=рос.|date=2.12.2012|accessdate=8 грудня 2012 року|archiveurl=http://www.eurosport.ru/football/a-league/2012-2013/story_sto3513273.shtml|archivedate=2012-12-8}}</ref>. 19 січня 2013 року забив 4 м'ячі в ворота «[[Веллінгтон Фенікс]]»<ref>{{cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/a-league/2012-2013/story_sto3580923.shtml|title=Алессандро Дель Пьеро отметился покером в матче за «Сидней»|date=19.01.2013|accessdate=19.01.2013|archiveurl=http://www.eurosport.ru/football/a-league/2012-2013/story_sto3580923.shtml|archivedate=19.01.2013}}</ref>. 21 лютого футболіст підтвердив, що залишиться в клубі й на наступний сезон 2013/14 років<ref>{{cite web|url=http://www.footballaustralia.com.au/sydneyfc/news-display/Alessandro-Del-Piero-and-Sydney-FC-Commit-to-Second-Season/61306|title=Alessandro Del Piero and Sydney FC Commit to Second Season|publisher=Офіційний сайт ФК «Сідней»|lang=англ.|date=21.02.2013|accessdate=21 лютого 2013 року|archiveurl=https://www.webcitation.org/6EhtJBG6u?url=http://www.footballaustralia.com.au/sydneyfc/news-display/Alessandro-Del-Piero-and-Sydney-FC-Commit-to-Second-Season/61306|archivedate=2013-25.02-26.2013|deadurl=no}}</ref>. За підсумками сезону «Сідней» зайняв 7-ме місце і не потрапив у міні-турнір, перемога в якому дозволяє виступати в [[Ліга чемпіонів АФК|Лізі чемпіонів АФК]]. Дель П'єро став володарем чотирьох нагород: найкращий футболіст клубу, найкращий гравець за версією вболівальників, найкращий гравець чемпіонату Австралії і найкращий бомбардир команди<ref>{{cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/a-league/2012-2013/story_sto3704918.shtml|title=Алессандро дель Пьеро признан лучшим игроком «Сиднея» в сезоне|date=10.04.2013|accessdate=10.04.2013|archiveurl=https://www.webcitation.org/6FsKdK4jk|archivedate?url=2013http://www.eurosport.ru/football/a-04league/2012-2013/story_sto3704918.shtml|archivedate=14.04.2013|lang=рос.|deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.euro-football.ru/article/34/1002887421_del_pero_-_igrok_goda_v_avstralii|title=Дель Пьеро - Игрок года в Австралии|date=10.04.2013|accessdate=15.04.2013|archiveurl=https://www.webcitation.org/6FwQvTI2e|archivedate?url=2013http://www.euro-04football.ru/article/34/1002887421_del_pero_-_igrok_goda_v_avstralii|archivedate=17.04.2013|lang=рос.|deadurl=no}}</ref>. Також увійшов до символічної збірної турніру<ref>{{cite web|url=http://www.pfa.net.au/index.php?id=5&tx_ttnews[tt_news]=470&tx_ttnews[backPid]=4&cHash=566954615d|title=PFA’s A-League Team of the Season|date=2013-04-26|accessdate=2013-04-10|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HIkUgdHf|archivedate=2013-06-11|lang=англ.}}</ref>. У вересні Алексу довірили капітанську пов'язку. Він сказав: {{Цитата|Це велика честь для мене, отримати капітанську пов'язку. Для мене це момент великої гордості, і я обіцяю віддати все, щоб допомогти команді виграти чемпіонат<ref>{{cite news|url=http://www.repubblica.it/sport/calcio/esteri/2013/09/18/news/calcio_sydney_del_piero_nominato_nuovo_capitano-66778957/|title=Calcio, Sydney: Del Piero è il nuovo capitano|date=2013-09-18|publisher=la repubblica|lang=італ.|accessdate=2013-09-18}}</ref>.}}
 
Перший м'яч у новому сезоні забитий у ворота «Ньюкасл Джетс», 11 жовтня. «Сідней» виграв, 2:0<ref>{{cite news|url=http://www.repubblica.it/sport/calcio/esteri/2013/10/11/news/australia_del_piero_subito_a_segno_nella_prima_vittoria_del_sydney-68370276/?ref=search|title=Australia, Del Piero subito a segno nella prima vittoria del Sydney|date=2013-10-11|publisher=la repubblica|lang=італ.|accessdate=2013-09-18}}</ref>. 6 квітня 2014 року 40-річний Алекс відзначився двома голами та гольовою передачею в поєдинку австралійського чемпіонату проти «[[Веллінгтон Фенікс]]», в якому «Сідней» переміг з рахунком 4:1<ref>{{cite news|url=https://football24.ua/magiya_del_pyero_u_mayzhe_40_rokiv_video_n199817/|title=Магія Дель П'єро у майже 40 років. ВІДЕО|date=6 квітня 2014 року|publisher=football24.ua|accessdate=6 квітня 2014 року}}</ref>.
 
Наприкінці квітня 2014 року заявив, що після закінчення сезону залишить «Сідней», але не збирається завершувати кар'єру гравця<ref>{{Cite web|url=http://www.sports.ru/football/1020162940.html|title=Дель Пьеро покидает «Сидней»|publisher=sports.ru|archiveurl=https://www.webcitation.org/6PSbgibBG?url=http://www.sports.ru/football/1020162940.html|archivedate=2014-05-10|lang=рос.|accessdate=2017-12-08|deadurl=no}}</ref>.
 
10 серпня 2014 року Дель П'єро з капітанською пов'язкою вивів команду всіх зірок А-ліги на матч проти свого колишнього клубу, «Ювентуса»<ref>{{Cite web|url=https://football24.ua/yuventus_virvav_peremogu_v_komandi_del_pyero_video_n217388/|title="Ювентус" вирвав перемогу в команди Дель П'єро. ВІДЕО|date=10 серпня 2014 року|publisher=football24.ua}}</ref>. Гра проходила в Сіднеї перед 55-тисячною публікою на стадіоні «Австралія». Дель П'єро під овації<ref>{{Cite web|url=https://football24.ua/del_pyero_provodzhali_ovatsiyeyu_i_stoyachi_video_n217389/|title=Дель П’єро проводжали овацією і стоячи. ВІДЕО|date=10 серпня 2014 року|publisher=football24.ua}}</ref> був замінений на 63-й хвилині матчу на Девіда Вільямса. «Ювентус» на останніх хвилинах забив переможний м'яч і виграв з рахунком 3:2<ref>{{Cite web|url= http://www.a-league.com.au/article/juventus-late-show-stuns-all-stars/1nnv348zh6l1l1bqbuagsdozw5|title= Juventus late show stuns All Stars|date= 10.08.2014|publisher= a-league.com.au|lang=англ.}}</ref>.
Рядок 200:
 
=== Молодіжні збірні ===
Розпочав кар'єру в збірній з команди U-17 і в її складі взяв участь у чемпіонаті світу 1991 року, на якому зіграв три матчі й забив м'яч у ворота збірної Китаю<ref>{{cite web|url=https://www.fifa.com/tournaments/archive/tournament=102/edition=191544/matches/match=31236/report.html|title=Italia - China PR|date=9 листопада 2009 року|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BSJqvANj?url=http://www.fifa.com/tournaments/archive/tournament=102/edition=191544/matches/match=31236/report.html|archivedate=2012-10-16|lang=англ.|accessdate=2017-12-08|deadurl=no}}</ref>. У 1992 і 1993 роках забив 12 м'ячів у чотирнадцяти іграх з командою U-18. Сандро був у складі команди U-19 і виграв чемпіонат Європи серед молоді в 1992 і в 1994 роках<ref>{{cite web|url=http://www.figc.it/it/3146/3232/Storia.shtml|title=Europeo Under 21 1992-1994|date=8 квітня 2010 року|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BSJrTPAr?url=http://www.figc.it/it/3146/3232/Storia.shtml|archivedate=2012-10-16|accessdate=2017-12-08|deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.figc.it/it/3145/3233/Storia.shtml|title=Europeo Under 21 1992-1994|date=8 квітня 2010 року|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BSJvjZsJ?url=http://www.figc.it/it/3145/3233/Storia.shtml|archivedate=2012-10-16|accessdate=2017-12-08|deadurl=yes}}</ref>.
 
=== Національна збірна ===
Рядок 208:
У 1997 він входив до складу нового головного тренера [[Чезаре Мальдіні]] на «Турнір Франції», який проходив з 3 по 11 червня. Окрім Італії на турнірі грали [[Збірна Англії з футболу|Англія]], [[Збірна Франції з футболу|Франція]] і [[Збірна Бразилії з футболу|Бразилія]]. За підсумками турніру став найкращим бомбардиром з 3 голами, забивши 2 м'ячі збірній Бразилії і один м'яч Франції<ref>Eugène Saccomano, Une saison de football 97.&nbsp;— pp 174—179.</ref><ref>Gérard Ejnès, Le livre d'or du football 1997.&nbsp;— pp 105—114.</ref>.
 
На [[Чемпіонат світу з футболу 1998|чемпіонаті світу 1998 року]] в лінії атаки виступали [[Крістіан Вієрі]] та [[Роберто Баджо]]. Дель П'єро зіграв на груповому етапі проти [[Збірна Камеруну з футболу|збірної Камеруну]]<ref>{{Cite web|url=http://fannet.org/worldcup-1998/match-2533|title=Италия - Камерун 1998|archiveurl=http://fannet.org/worldcup-1998/match-2533|archivedate=2012-10-5|publisher= fannet.org|lang=рос.}}</ref> та проти [[Збірна Австрії з футболу|збірної Австрії]]<ref>{{Cite web|url=http://fannet.org/worldcup-1998/match-2534|title=Италия - Австрия 1998|archiveurl=http://fannet.org/worldcup-1998/match-2534|archivedate=2012-10-5|publisher= fannet.org|lang=рос.}}</ref>. Надалі тренер вирішив зробити «Пінтуріккіо» основним гравцем. У 1/8 проти [[Збірна Норвегії з футболу|збірної Норвегії]] Сандро замінили на 78-й хвилині<ref>{{Cite web|url=http://fannet.org/worldcup-1998/match-2573|title=Италия - Норвегия 1998|archiveurl=http://fannet.org/worldcup-1998/match-2573|archivedate=2012-10-5|publisher= fannet.org|lang=рос.}}</ref>. У чвертьфіналі проти Франції замінений на 67-й хвилині<ref>{{Cite web|url=http://www.rsssf.com/tables/98full.html|title=World Cup 1998 finals|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A18jUIpD?url=http://www.rsssf.com/tables/98full.html|archivedate=2012-08-1918|publisher= rsssf.com|lang=англ.|accessdate=2017-12-09|deadurl=no}}</ref>. «Скуадра адзурра» вибула з турніру у чвертьфіналі.
 
На [[Чемпіонат Європи з футболу 2000|чемпіонаті Європи 2000 року]] основними були [[Франческо Тотті]] та [[Філіппо Індзагі]]. Але Дель П'єро також вніс великий вклад у завоювання збірною срібних медалей. У матчі групового етапу проти [[Збірна Швеції з футболу|Швеції]], єдиний для Алекса, який він розпочав зі стартового складу, забив переможний м'яч на 88-й хвилині гри: пройшов між двох захисників і вдарив у кут воріт<ref>{{cite news|url=http://www.repubblica.it/online/camp_europeo/terzapartita/terzapartita/terzapartita.html?ref=search|title=Una piccola Italia vince e va nei quarti|date=2000-06-19|publisher=repubblica.it|lang=італ.|accessdate=2013-07-21}}</ref>. У чвертьфінальному матчі проти [[Збірна Румунії з футболу|Румунії]] Дель П'єро вийшов на заміну, але відзначитися йому не вдалося<ref>{{cite news|url=http://www.repubblica.it/online/camp_europeo/quarto2/quarto2/quarto2.html?ref=search|title=L'Italia fa tutto bene Romania ko, è semifinale|date=2000-06-24|publisher=repubblica.it|lang=італ.|accessdate=2013-07-23}}</ref>. У фіналі, проти збірної Франції, італійці програли при тому, що до 90-ї хвилини вони вели 1:0: все змінив гол [[Сільвен Вільтор|Сільвена Вільтора]], після якого було призначено додатковий час, [[Золотий гол|Золотим голом]] відзначився майбутній одноклубник Дель П'єро, Давід Трезеге.
 
Наступним великим турніром Алессандро став [[Чемпіонат світу з футболу 2002|японсько-корейський «мундіаль» 2002 року]]. Примітно, що саме гол футболіста, проведений у ворота угорців, допоміг Італії кваліфікуватися на цю світову першість. У тріумфальному першому матчі фінального турніру проти [[Збірна Еквадору з футболу|Еквадору]] Дель П'єро увійшов у гру на 74 хвилині, але в наступному матчі проти [[Збірна Хорватії з футболу|Хорватії]] він не грав. М'яч, забитий ним у ворота [[Збірна Мексики з футболу|збірної Мексики]], вивів «Скуадру Адзурру» в 1/8 фіналу, однак на цей раз вона не змогла дійти навіть до чвертьфіналу турніру<ref>{{Cite web|url=http://ohuennoprofutbol.ru/world_cups/pages/world_cups/2002mundial.html|title=Чемпионаты мира по футболу > Финальный турнир чемпионата мира по футболу 2002 г. — Корея/Япония > История|author= А. Агапов|lang=рос.|accessdate=9 грудень 2017|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A18meI8b?url=http://ohuennoprofutbol.ru/world_cups/pages/world_cups/2002mundial.html|archivedate=18 серпень 2012|deadurl=yes}}</ref>.
[[Файл:Maglia di alex del piero indossata nel 2000, 02.JPG|міні|Футболка Дель П'єро в музеї італійського футболу (Флоренція)]]
На [[Чемпіонат Європи з футболу 2004|чемпіонаті Європи в 2004 році]] Дель П'єро зіграв у 2 матчах. Почавши матч проти [[Збірна Данії з футболу|Данії]] в стартовому складі, він мав декілька хороших можливостей забити м'яч, але данський голкіпер [[Томас Соренсен]] відбив усі удари. Матч закінчився нульовою нічиєю. У грі зі збірною [[Збірна Швеції з футболу|Швеції]] Дель П'єро також не вдалося відзначитися, а матч знову закінчився внічию, 1:1. М'ячі забили [[Антоніо Кассано]] і [[Златан Ібрагімович]]. Хоча Італія виграла останній матч проти [[Збірна Болгарії з футболу|Болгарії]], 2:1, після цього турнір для Італії закінчився, тому що Данія й Швеція поділили очки в останньому матчі<ref>{{Cite web|url=http://www.rsssf.com/tables/04e.html|title=European Championship 2004|archiveurl=https://www.webcitation.org/65RBnWBd5?url=http://www.rsssf.com/tables/04e.html|archivedate=2012-02-14|publisher= rsssf.com|lang=англ.|accessdate=2017-12-10|deadurl=no}}</ref>.
 
У перших числах січня 2006 року Марчелло Ліппі, тренер національної команди, відкрито заявив, що був би радий бачити Алессандро в заявці збірної на майбутній «мундіаль». За словами [[Фабіо Капелло|Капелло]], Дель П'єро набрав відмінну форму і, як ніхто інший, заслужив відправитися в Німеччину. До цього перебування футболіста в числі 23-х обраних було під питанням. Причиною цього частково служило не надто вдалий виступ на початку кваліфікаційного турніру. Але, набравши хорошу форму до його завершення, Алессандро Дель П'єро довів тоді ще головному тренеру Марчело Ліппі, що його претензії на участь у [[Чемпіонат світу з футболу 2006|світовому форумі]] досить обґрунтовані<ref name="CNN">{{Cite web|url=http://edition.cnn.com/2005/SPORT/football/10/12/worldcup.italy/index.html|title=Del Piero shines in Italy triumph|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A18ulmLw?url=http://edition.cnn.com/2005/SPORT/football/10/12/worldcup.italy/index.html|archivedate=2012-18.08-19.2012|publisher= CNN|date= 12.10.2005|lang=англ.|accessdate=10.12.2017|deadurl=no}}</ref>. «Переломним моментом» став останній матч італійців проти збірної команди [[Збірна Молдови з футболу|Молдови]], який «Скуадра Адзурра» виграла з рахунком 2:1, а Дель П'єро був визнаний головним героєм протистояння<ref name="CNN" />. Незважаючи на те, що він так і не з'явився в поєдинку напередодні гри зі [[Збірна Словенії з футболу|словенцями]], у матчі проти Молдови Алессандро вийшов з перших хвилин і провів на полі всі два тайми. Виконаний ним у середині першої половини матчу штрафний ледь не призвів до голу&nbsp;— м'яч потрапив у поперечину, Крістіан Вієрі, який встиг першим на добивання, опинився в офсайді, проте саме ця зв'язка гравців зуміла організувати взяття воріт [[Пащенко Сергій Юрійович|Сергія Пащенка]] за двадцять хвилин до фінального свистка. Алессандро Дель П'єро зробив технічний прохід у штрафну супротивника, після чого віддав пас Крістіану Вієрі, якому залишалося тільки не промахнутися. У підсумку, обмінявшись голами під завісу зустрічі, суперники закінчили гру з рахунком 2:1. Італія кваліфікувалася на мундіаль з першого місця, випередивши збірну Норвегії, яка стала другою, на 5 очок.
 
У складі збірної Італії на полях чемпіонату світу 2006 року Алессандро Дель П'єро виконав роль головного козиря в півфінальному матчі з [[Збірна Німеччини з футболу|німецькою збірною]]. Вийшовши на поле в додатковий час, він зумів перевернути хід подій, забивши дуже важливий м'яч, який і став запорукою загального успіху. До цього моменту Німеччина вже програвала з рахунком 0:1. Під час розіграшу кутового удару захисники вибили м'яч точнісінько на [[Андреа Пірло]], який тонким пасом знайшов у штрафному майданчику «вільного» [[Фабіо Гроссо]]. Відразу ж після цього німці зробили спробу відігратися, але пропустили стрімку атаку: [[Альберто Джилардіно]] доставив м'яч Алессандро Дель П'єро, і той, вийшовши один на один з голкіпером, відправив снаряд у дальній верхній кут воріт.
Рядок 224:
 
У підсумку, здолавши у фіналі світової першості французів, італійці завоювали довгоочікуваний трофей. Алессандро Дель П'єро вийшов на поле на 86-й хвилині матчу. Під час серії пенальті, яка була призначена внаслідок нічийного результату, він підійшов до м'яча четвертим у своїй команді і, не залишивши [[Фаб'єн Бартез|Фаб'єну Бартезу]] шансів, зробив рахунок 4:2. За іронією долі, єдиним, хто зробив промах, виявився Давід Трезеге, партнер Дель П'єро по нападу в «Ювентусі». Після чемпіонату світу його запитали:
{{Цитата|— Ви ніколи не думали закінчити свої виступи за національну збірну?<br/>— Ще в дитинстві в мене було дві мрії: грати за збірну Італії й «Ювентус». Але поки я буду відчувати, що в змозі виступати за обидві команди, я буду робити все, щоб це тривало якомога довше<ref>Цитується зі статті {{Cite web|url=http://www.sports.ru/football/3368093.html|title=Алессандро Дель Пьеро: «В Серии В мы научились страдать и терпеть».|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A191rHPq?url=http://www.sports.ru/football/3368093.html|archivedate=2012-18.08-19.2012|editor= Г. Бычков|publisher= sports.ru|date= 05.09.2007|lang=рос.|accessdate=10.12.2017|deadurl=no}}</ref>.}}
 
Незважаючи на виклик до збірної на [[Чемпіонат Європи з футболу 2008|чемпіонат Європи 2008 року]], Алессандро Дель П'єро, як і вся збірна Італії, не зміг виправдати покладених на нього надій. Дель П'єро зіграв перший матч проти [[Збірна Нідерландів з футболу|Голландії]]. Матч закінчився з рахунком 3:0 на користь голландців. Алекс зіграв проти [[Збірна Румунії з футболу|Румунії]] з капітанською пов'язкою, матч закінчився внічию 1:1. Дель П'єро не грав в останньому матчі групового етапу, але вийшов на заміну у чвертьфіналі, у якому «Скуадра Адзурра» поступилася [[Збірна Іспанії з футболу|Іспанії]] (основний і додатковий час матчу закінчився безгольовою нічиєю, тоді як у серії пенальті удача була на боці піренейців&nbsp;— 2:4). 20 серпня 2008 року футболіст провів 90-й матч у складі національної збірної своєї країни і став п'ятим «адзуррі», кому підкорилася ця віха.
 
{{Цитата|Планую завершити свою кар'єру в збірній після чемпіонату світу 2010 року. Не приховую, що участь у світовому форумі є однією з моїх основних цілей. Хоча розумію, що до 2010 року ще дуже далеко<ref>Цитируется по статье {{Cite web|url=http://futbol-1960.ru/italy/news/44700.html|title=Дель Пьеро уйдет из сборной после ЧМ-2010.|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A19384KV?url=http://www.sports.ru/tribuna/blogs/footballweekly/|archivedate=2012-08-1918|publisher=sports.ru|lang=рос.|accessdate=2017-12-10|deadurl=yes}} Посилання на {{Cite web|url=http://www.futbol-1960.ru/|title=сайта Футбол-1960|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A1955rZm?url=http://www.sports.ru/tribuna/blogs/footballweekly/|archivedate=2012-08-1918|lang=рос.|accessdate=2017-12-10|deadurl=no}}.</ref>.}}
 
Після закінчення своєї кар'єри професійного футболіста Алессандро Дель П'єро планує стати тренером. В інтерв'ю «L'Equipe»<ref>{{Cite web|url=http://futbol-1960.ru/italy/news/52309.html|title=Дель Пьеро: «После окончания карьеры я стану тренером».|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A196oMqL?url=http://www.sports.ru/tribuna/blogs/footballweekly/|archivedate=2012-08-1918|publisher= sports.ru|lang=рос.|accessdate=2017-12-10|deadurl=yes}}</ref> він сказав, що протягом кар'єри грав під керівництвом багатьох тренерів і перейняв у них дуже багато. У зв'язку з чим висловлює припущення, що і в нього є чим поділитися з підростаючим поколінням.
 
Після Євро Дель П'єро зіграв всього в 2 матчах збірної. Також він хотів поїхати на Чемпіонат світу в [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]], але [[Марчелло Ліппі]] не взяв його на мундіаль<ref>{{Cite web|url=http://ru.uefa.com/memberassociations/association=ita/news/newsid=1494316.html|title=Липпи готов к защите|archiveurl=http://ru.uefa.com/memberassociations/association=ita/news/newsid=1494316.html|archivedate=2012-10-4|date= 01.06.2010|publisher= uefa.com|lang=рос.}}</ref>. У 2012 році головний тренер збірної [[Чезаре Пранделлі]] не виключив потрапляння Дель П'єро в заявку на [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|чемпіонат Європи 2012 року]]<ref>{{Cite web|url=http://news.sportbox.ru/Vidy_sporta/Futbol/Euro-2012/spbnews_NI304901_Prandelli-gotov-vzyati-Totti-i-Deli-Piero-na-Evro|title=Пранделли может взять Тотти и Дель Пьеро на Евро|date=18.04.2012|publisher=sportbox.ru|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ERgN895g|archivedate?url=2013http://news.sportbox.ru/Vidy_sporta/Futbol/Euro-022012/spbnews_NI304901_Prandelli-gotov-vzyati-Totti-i-Deli-Piero-na-Evro|archivedate=15.02.2013|lang=рос.|accessdate=10.12.2017|deadurl=no}}</ref>, однак, в остаточний склад він так і не потрапив.
 
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="font-size: 95%" width=790
Рядок 888:
== Стиль гри ==
[[Файл:Del Piero 250.jpg|thumb|Пенальті у виконанні Дель П'єро]]
Дель П'єро став дуже відомим завдяки тому, що він ніколи не грав прямолінійно, саме через свій унікальний стиль він став зіркою. Його штрафний удар і пенальті оцінюються однаково високо. Як говорив сам Дель П'єро, його навчив цьому в «Падуї» Анджело Ді Лівіо. Частина поля, звідки Дель П'єро забивав м'ячі, є зоною перед штрафним майданчиком, яку іноді називають «Зоною Дель П'єро»<ref name="zone" />. Також Дель П'єро хороший диспетчер, він міг однаково точно дати пас як низом, так і верхом. Одна з найсильніших сторін Дель П'єро як футболіста&nbsp;— його універсальність, що дозволяє йому грати на різних атакувальних позиціях. Він також міг зіграти роль [[Півзахисник#Опорні півзахисники|плеймейкера]] в центрі поля. У схемах Марчелло Ліппі, тренера «Ювентуса», Дель П'єро був частиною атаки-тризуба разом з ветеранами Джанлукою Віаллі і Фабріціо Раванеллі. Після цього він грав у тандемі із [[Зінедін Зідан|Зінедіном Зіданом]] під [[Філіппо Індзагі]]. Так як стиль гри «Юве» змінився після другого приходу Ліппі, починаючи з 2001 року, Дель П'єро став грати разом з Павелом Недведом у півзахисті під Давідом Трезеге<ref>{{cite web|url=http://www.uefa.com/uefachampionsleague/season=2002/matches/round=1639/match=1044119/postmatch/report/index.html|title=Madrid fall to brilliant Nedved|publisher=UEFA|date=15 May 2003|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BSJx0QgN?url=http://www.uefa.com/uefachampionsleague/season=2002/matches/round=1639/match=1044119/postmatch/report/index.html|archivedate=2012-10-16|lang=англ.|accessdate=2017-12-03|deadurl=no}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.repubblica.it/online/calcio_partite/juveven/juveven/juveven.html|title=«Del Piero e Trezeguet lanciano la sfida alla Roma»|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BSJy5SKM?url=http://www.repubblica.it/online/calcio_partite/juveven/juveven/juveven.html|archivedate=2012-10-16|lang=італ.|accessdate=2017-12-03|deadurl=no}}. ''[[la Repubblica]]''. 13 грудня 2004 року.</ref>. Сандро славився виконанням стандартів. Він забив 62 м'яч з пенальті і 42 м'ячі зі штрафних. Аргентинський футболіст [[Дієго Марадона]] сказав:{{Цитата|Ставлення до гри в Дель П'єро і стиль гри відрізняється від Зінедіна Зідана. Він любить грати, він відчуває це в своїй душі. Між ним і французом, я вибираю його<ref>{{cite web|url=http://www.goal.com/en-ie/news/3920/features/2012/05/21/3116024/there-will-never-be-another-del-piero-juventus-say|title=There will never be another Del Piero: Juventus say arrivederci to the most loved player in their history|publisher=Goal|date=21 May 2012|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A19GAHrg?url=http://www.goal.com/en-ie/news/3920/features/2012/05/21/3116024/there-will-never-be-another-del-piero-juventus-say|archivedate=2012-08-1918|lang=англ.|accessdate=2017-12-13|deadurl=no}}</ref>.}} Дель П'єро добре характеризують слова данського критика й футбольного експерта, Ганса Йоргена Нільсона:{{Цитата|Є три категорії гравців: Перші — бачать моменти, які видно і глядачам на трибунах, і, забивши гол, вони отримують задоволення від виконаної роботи. Другі — допомагають побачити партнерам моменти, які вони б і самі побачили, якби були трішки уважніше, і після голу вони відчувають душевний спокій, наповнюються ентузіазмом. І є третя категорія гравців, які створюють моменти там, де їх, за ідеєю, бути не може<ref>{{Cite web|url=http://www.soccerland.ru/footballstars/trofyroom12.html|title=Алессандро Дель Пьеро — биография, карьера, фото|publisher= soccerland.ru|lang=рос.}}</ref>.}}
 
=== «Гол Дель П'єро» ===
Рядок 1233:
[[Файл:Alessandro Del Piero 2007.jpg|thumb|left|Дель П'єро в 2007 році]]
[[Файл:Sonia Del Piero, Alessandro Del Piero (11149485886).jpg|міні|Соня Аморузо й Алессандро Дель П'єро]]
12 червня 2005 року Дель П'єро одружився з Соні Аморузо, з якою познайомився випадково, коли вона працювала в одному з магазинів Турина<ref>{{cite web|url=http://sportmir.net/28-velikaya-zhizn-i-velikie-tragedii-alessandro-del-pero-chast-2.html|title=Великая жизнь и великие трагедии Алессандро Дель Пьеро. Часть 2|publisher=sportmir.net|lang=рос.|date=12.01.2008|accessdate=12 січня 2008 року}}</ref>. З нею він зустрічався з 1999 року<ref name="footcin">{{cite web|url=http://www.repubblica.it/2005/f/sezioni/sport/calcio/pierosposa/pierosposa/pierosposa.html|title=Torino, nozze segrete per Alex Del Piero|publisher=la Repubblica.it|lang=італ.|date=13.06.2005|accessdate=13 червня 2005 року|archiveurl=https://www.webcitation.org/65apefian?url=http://www.repubblica.it/2005/f/sezioni/sport/calcio/pierosposa/pierosposa/pierosposa.html|archivedate=2012-02-20.02.2012|deadurl=no}}</ref>. 22 жовтня 2007 року в лікарні Святої Анни в Турині Соня народила сина Тобіаса, 4 травня 2009 року&nbsp;— доньку Доротею, а 28 грудня 2010 року&nbsp;— другого сина Сашу<ref>{{Cite web|url=http://www.therichest.org/sports/soccer-players-and-their-wives/|title=Footballers And Their Wives|publisher=therichest.org|date=06.03.2011|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ERgOEyGr|archivedate?url=2013http://www.therichest.org/sports/soccer-02players-and-their-wives/|archivedate=15.02.2013|lang=англ.|accessdate=15.12.2017|deadurl=no}}</ref>. Сандро і Соня досить довго жили в цивільному шлюбі ще до весілля. На самому торжестві були присутні виключно близькі родичі, на святкування весілля не були допущені ЗМІ. Незабаром після одруження Дель П'єро оголосив своїм товаришам по команді, що одружився, і, не забуваючи одноклубників, відзначив цю знаменну подію ще й у своєму спортивному колективі.
 
Не можна сказати, що Алессандро категорично відкидає світське життя. Він є частим відвідувачем [[Венеційський кінофестиваль|венеціанського кінофестивалю]], причому на одному з них він отримав приз «Найкраща маска»<ref name="footcin" />. Також Дель П'єро любить музику, він записав компакт-диск з авторськими піснями<ref name="footcin" />. Будучи шанувальником творчості групи «[[Oasis]]» та другом її лідера [[Ноел Галлахер|Ноела Галлахера]]<ref name="renesans" />, після закінчення кар'єри Алессандро виявив бажання записати з британськими музикантами спільний альбом. Серед друзів Алекса й відомий італійський співак [[Ерос Рамаццотті]]<ref>{{Cite web|url=http://www.sorrisi.com/2009/05/18/questa-sera-si-gioca-la-partita-del-cuore-in-campo-anche-i-finalisti-di-x-factor/|title=Questa sera si gioca la Partita del Cuore. In campo anche i finalisti di X Factor|publisher=sorrisi.com|date=2009-05-18|accessdate=2013-02-15|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GrlHUU8D?url=http://www.sorrisi.com/2009/05/18/questa-sera-si-gioca-la-partita-del-cuore-in-campo-anche-i-finalisti-di-x-factor/|archivedate=2013-05-25|lang=італ.|deadurl=yes}}</ref>. Дель П'єро вміє танцювати, і зі своїм другом і колишнім тренером Анджело Ді Лівіо він відкрив приватний танцпол<ref>{{Cite web|url=http://www.sports.ru/tribuna/blogs/elina_/233130.html|title=Вне футбольного поля: Алессандро Дель Пьеро и Соня Аморузо|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A19KIc8D?url=http://www.sports.ru/tribuna/blogs/elina_/233130.html|archivedate=2012-18.08-19.2012|publisher= sports.ru|date= 14.09.2011|lang=рос.|accessdate=15.12.2017|deadurl=no}}</ref>. 12 липня 2015 року відвідав фінальний матч [[Вімблдонський турнір|Вімблдонського турніру]], в якому зустрічалися [[Новак Джокович]] та [[Роджер Федерер]]<ref>{{Cite web|url=https://football24.ua/del_pyero_vidvidav_final_vimbldonu_foto_n271361/|title=Дель П'єро відвідав фінал Вімблдону (ФОТО)|date=12 липня 2015 року|publisher=football24.ua}}</ref>. Окрім футболу Алессандро любить грати в баскетбол (його улюбленими командами є «[[Чикаго Буллз]]» і «[[Лос-Анджелес Лейкерс]]»), волейбол і гольф<ref>{{Cite web|url=http://alexdelpiero.narod.ru/profile.htm|title=Профиль|archiveurl=http://alexdelpiero.narod.ru/profile.htm|archivedate=2012-11-18|publisher= narod.ru|lang=рос.}}</ref>. У жовтні 2015 року вперше взяв участь у турнірі з гольфу, який проходив у Шотландії. Разом з Алексом у турнірі взяли участь й інші колишні футболісти: [[Шевченко Андрій Миколайович|Андрій Шевченко]], [[Йоган Кройф]] та [[Міхаель Баллак]]<ref>{{Cite web|url=https://football24.ua/shevchenko_del_pyero_kroyf_ta_ballak_grayut_razom_u_golf_n283625/|title=Шевченко, Дель П'єро, Кройф та Баллак грають разом у гольф|date=3 жовтня 2015 року|publisher=football24.ua}}</ref>.
 
За даними опитування, яке проводилося компанією «Panini» в 2009 році, Дель П'єро був визнаний найулюбленішим гравцем Серії А. У 2006 році на церемонії відкриття XX зимових Олімпійських ігор у Турині ніс олімпійський вогонь<ref>{{Cite news|url=http://www.comune.torino.it/torinoplus/italiano/citynews/02-2006/torcia-torino.html|title=La torcia Olimpica a Torino|publisher=comune.torino.it|date=10 лютого 2006 року|accessdate=10 вересня 2008 року|lang=італ.}}</ref>. Дель П'єро цінують за його людські якості. За словами редактора «La Gazzetta dello Sport» Алекса завжди відрізняв спокій і почуття відповідальності<ref>{{cite news|author=Stefano Cazzetta|url=http://archiviostorico.gazzetta.it/2005/marzo/08/fair_play_Del_Piero_diventi_ga_10_0503086543.shtml|title=Il fair play di Del Piero diventi uno spot|publisher=gazzetta.it|accessdate=16 вересня 2009 року|lang=італ.}}</ref>.
Рядок 1245:
 
=== Благодійність ===
29 травня 1998 він виставив свою майку під номером 10 на [[аукціон]], яка була продана за 5,2 мільйонів лір з метою допомогти фонду «Діти в надзвичайних обставинах» під головуванням Міно Дамато, а також для будівництва школи і будинку для покинутих і знедолених дітей. У 2006 році він використовував свій прибуток на дослідження раку і був заохочений Президентом Республіки й Італійської асоціації з дослідження раку (AIRC)<ref>{{cite web|url=http://www.aia-figc.it/dettaglio.asp?ID=5737|title=L'AIA sostiene l'AIRC nella ricerca contro il cancro|publisher=aia-figc.it|accessdate=2009-09-16|archiveurl=https://www.webcitation.org/6I3CJC2l9?url=http://www.aia-figc.it/dettaglio.asp?ID=5737|archivedate=2013-07-12|lang=італ.|deadurl=no}}</ref>. У травні 2008 року він брав участь у турнірі з [[гольф]]у, організованому Джанлукою Віаллі, щоб зібрати кошти для дослідження [[бічний аміотрофічний склероз|бічного аміотрофічного склерозу]]<ref>{{cite web|url=http://www.gossipnews.it/sport/alex_del_piero_e_pavel_nedved_giocano_a_golf_per_beneficenza_sperw.html?id=b29c7ea8e773a83c5da79d619012c5c6|title=Alex Del Piero e Nedved giocano a golf per beneficenza|publisher=gossipnews.it|date=16.09.2009|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BSK1u6jT?url=http://www.gossip.it/spettacolo/alex_del_piero_e_pavel_nedved_giocano_a_golf_per_beneficenza_sperw.html?id=b29c7ea8e773a83c5da79d619012c5c6|archivedate=2012-10-16.10.2012|lang=італ.|accessdate=16.12.2017|deadurl=no}}</ref>. 18 травня 2009 року разом з Національною спілкою італійських співаків заспівав на «Стадіо Олімпіко». Всі гроші пішли на благодійність. Також він допоміг дівчинці, яка була в [[Кома (медицина)|комі]]. Він відправив їй аудіозапис:{{Цитата|Привіт, Джада, це Алессандро Дель П'єро. Сподіваюся, що ти прокинешся й повернешся до нас до всіх якомога швидше, щоб дивитися ігри «Ювентуса»<ref>{{Cite web|url=http://www.eurosport.ru/football/serie-a/2011-2012/story_sto3152747.shtml|title=Дель Пьеро спас девочку|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A19QM48l?url=http://www.eurosport.ru/football/serie-a/2011-2012/story_sto3152747.shtml|archivedate=2012-18.08-19.2012|date= 14.02.2012|publisher= eurosport.ru|lang=рос.|accessdate=16.12.2017|deadurl=no}}</ref>.}}
 
У листопаді 2008 року разом з [[Дженнаро Гаттузо]] й [[Хав'єр Санетті|Хав'єром Санетті]] він брав участь у проекті, мета якого&nbsp;— сприяння італійській асоціації з дослідження раку в співпраці з «Lega Calcio» і «Telecom Italia Mobile»<ref>{{cite web|url=http://signora1897.com/ii-pinturrichio-alessandro-del-piero-1/|title=Il Pinturrichio, Alessandro Del Piero|author=Samuellauw|date=07.09.2011|publisher=signora1897.com|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ERgT0eWt|archivedate?url=2013http://signora1897.com/ii-02pinturrichio-alessandro-del-piero-1/|archivedate=15.02.2013|lang=італ.|accessdate=16.12.2017|deadurl=no}}</ref>. 1 квітня 2011 року розпочався проект Ale10friendsforJapan, який полягав у створенні веб-сайту для продажу з метою допомогти людям, які постраждали від землетрусу й цунамі в Японії 2011 року. Проект тривав до 13 вересня 2011 року, було зібрано 303 880 [[долар]]ів (близько 221438 [[євро]])<ref>{{Cite web|url=http://www.juventus.ru/print.php?type=N&item_id=14499|title=Итоги проекта Ale10friendsforJapan|archiveurl=http://www.juventus.ru/print.php?type=N&item_id=14499|archivedate=2012-09-3|author= James Hetfield|date= 14.09.2011|publisher= Ювентус.Ру|lang=рос.}}</ref>.
 
21 серпня 2012 року, Дель П'єро відправився до [[Касіма (Ібаракі)|Касіми]] для того, щоб взяти участь у спеціальному благодійному матчі<ref>{{cite web|url=http://www.alessandrodelpiero.com/news/giappone-si-parte-_284.html|title=GIAPPONE SI PARTE !|publisher=alessandrodelpiero.com|date=2012-07-15|accessdate=2012-07-31|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GrCWj5nU?url=http://www.alessandrodelpiero.com/news/giappone-si-parte-_284.html|archivedate=2013-05-24|lang=італ.|deadurl=no}}</ref>. У ньому Алекс відзначився голом<ref>{{cite news|url=http://www.alessandrodelpiero.com/news/gol-a-kashima_285.html|title=GOL A KASHIMA|publisher=alessandrodelpiero.com|date=21 липня 2012 року|accessdate=31 липня 2012 року|lang=італ.}}</ref>.
 
=== Телебачення ===
Дель П'єро також відомий своїм почуттям гумору і є популярним гостем на італійських шоу, таких як «Paperissima»<ref>{{Cite web|url=http://www.tuttojuve.com/?action=read&idnotizia=38498|title=Stasera a Paperissima Del Piero e Buffon|date=2011-01-12|publisher=tuttojuve.com|author=Federico Bettucci|accessdate=2013-05-24|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GrCXfS34|archivedate=2013-05-24|lang=італ.}}</ref>, «Striscia la notizia»<ref>{{Cite web|url=http://juvemania.it/striscia-la-notizia-consegna-il-tapiro-doro-a-del-piero/|title=Striscia la Notizia consegna il Tapiro d’Oro a Del Piero|date=2011-10-22|publisher=juvemania.it|author=Mirko Nicolino|accessdate=2013-05-24|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GrCZRLIO?url=http://juvemania.it/striscia-la-notizia-consegna-il-tapiro-doro-a-del-piero/|archivedate=2013-05-24|lang=італ.|deadurl=no}}</ref> та «Che tempo che fa»<ref>{{Cite web|url=http://tv.lospettacolo.it/2013/05/24/che-tempo-che-fa-25-26-maggio-ospiti-puntata-finale-alessandro-del-piero-franco-battiato-zucchero-fornaciari/|title=Del Piero, Battiato e Zucchero a Che tempo che fa|date=2013-04-26|publisher=lospettacolo.it|accessdate=2013-05-27|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Gvj37jyB?url=http://tv.lospettacolo.it/2013/05/24/che-tempo-che-fa-25-26-maggio-ospiti-puntata-finale-alessandro-del-piero-franco-battiato-zucchero-fornaciari/|archivedate=2013-05-27|lang=італ.|deadurl=no}}</ref>. Він брав участь у шоу «La sai l'ultima di Totti», комедії, створеній його другом, капітаном «Роми» [[Франческо Тотті]], у ньому брали участь також товариш Алекса по збірній, захисник [[Алессандро Неста]] і партнер по «Ювентусу» [[Джанлуїджі Буффон]]. На цьому шоу футболісти розповідали анекдоти один про одного і жартували на тему футболу<ref>{{YouTube|id=Vg0xI97Gd1I|title=La sai l'ultima di Totti}}</ref>. Під час кубка Конфедерацій 2013 року коментував матчі збірної Італії<ref>{{cite news|url=http://www.repubblica.it/sport/calcio/serie-a/2013/05/31/news/del_piero_commentatore_sky-60057458/?ref=search|title=Del Piero, dal campo alla tv: ''Spero di emozionare''|date=2013-05-31|publisher=repubblica.it|lang=італ.|accessdate=2013-06-17}}</ref>. На початку березня 2016 року взяв участь в італійській версії реаліті-шоу «Танці з зірками». Його партнеркою була професійна танцівниця Роберта Бекаріні. Варто зазначити, що в цей танець «вплели» фрагмент 1/2 фіналу Чемпіонату світу-2006, коли гол Дель П'єро допоміг [[Збірна Італії з футболу|Італії]] вибити [[Збірна Німеччини з футболу|Німеччину]]. За цей танець пара отримала найвищий бал<ref>{{Cite web|url=https://football24.ua/del_pyero_vraziv_tango_iz_zapalnoyu_krasuneyu_na_tantsi_z_zirkami__zyavilos_video_n305715/|title=Дель П'єро вразив танго із запальною красунею на "Танці з зірками", - з'явилось відео|date=3 березня 2016 року|publisher=football24.ua}}</ref>.
 
=== Реклама ===
Дель П'єро знявся в багатьох рекламних роликах<ref name=bliss>{{cite web|url=http://www.lastampa.it/multimedia/multimedia.asp?IDmsezione=26&IDalbum=13599&tipo=FOTOGALLERY|title=Alex Del Piero, campione anche fuori dal campo|date=16.09.2008|lang=італ.}}</ref>. Він з'явився на обкладинці відеогри «[[FIFA Football 2004|FIFA 2004]]», італійської версії ЧС-2006 і «[[Pro Evolution Soccer 2010]]»<ref>{{Cite news|url=http://www.gamesnation.it/news/2748/del-piero-accando-a-messi-in-pro-evolution-soccer-2010.html|title=Del Piero accanto a Messi in Pro Evolution Soccer 2010|date=16.07.200|lang=італ.}}</ref><ref>{{Cite news|url=http://www.zapster.it/news/Del-Piero-testimonial-di-PES-2010|title=Del Piero testimonial di PES 2010|date=16.07.2009|lang=італ.}}</ref>, знімався в рекламі таких брендів, як «[[Adidas]]»<ref>{{Cite web|url=http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/1998/06/14/lo-sponsor-ha-scelto-gioca-alex.html?ref=search|title=Lo sponsor ha scelto: gioca Alex|date=1998-06-14|publisher=repubblica.it|lang=італ.|accessdate=2013-06-23|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Hc9u8h7A?url=http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/1998/06/14/lo-sponsor-ha-scelto-gioca-alex.html?ref=search|archivedate=2013-06-24|deadurl=no}}</ref>, «Bliss»<ref name=bliss />, [[Suzuki Motor Corporation|«Suzuki»]]<ref>{{Cite web|url=http://www.moto.it/news/alex-piero--nuovo-testimonial-suzuki-mr-burgman-1310.html|title=Alex Del Piero è il nuovo testimonial Suzuki Mr. Burgman|date=2006-01-20|publisher=moto.it|accessdate=2013-07-20|archiveurl=https://www.webcitation.org/6I3CJyg3O?url=http://www.moto.it/news/alex-piero--nuovo-testimonial-suzuki-mr-burgman-1310.html|archivedate=2013-07-12|lang=італ.|deadurl=no}}</ref>, «Cepu»<ref>{{Cite web|url=http://www.brigatatapasciona.net/DaniloBlog.htm|title=In attesa...corro|date=2008-02-06|publisher=brigatatapasciona.net|lang=італ.|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GoDkC9W3?url=http://www.brigatatapasciona.net/DaniloBlog.htm|archivedate=2013-05-22|accessdate=2017-12-16|deadurl=no}}</ref>, [[The Walt Disney Company|«Walt Disney»]]<ref>{{Cite web|url=http://archiviostorico.corriere.it/1998/aprile/07/Del_Piero_segna_gol_per_co_0_9804072569.shtml|title=E Del Piero segna un gol per la Walt Disney|date=1998-04-07|publisher=Corriera della sera|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GoDoRlfa?url=http://archiviostorico.corriere.it/1998/aprile/07/Del_Piero_segna_gol_per_co_0_9804072569.shtml|archivedate=2013-05-22|lang=італ.|accessdate=2017-12-16|deadurl=no}}</ref>, [[Пепсі|«Pepsi»]]<ref>{{YouTube|id=nVGJBRtlQHI|title= Pepsi Commercial}}</ref>, «[[Fiat]]»<ref>{{Cite web|url=http://www.spotlandia.com/musica_spot_fiat_311/canzone_ducato_586.html|title=Pubblicità Fiat Ducato|publisher=spotlandia.com|accessdate=2013-07-23|archiveurl=https://www.webcitation.org/6IKDjuLkL?url=http://www.spotlandia.com/musica_spot_fiat_311/canzone_ducato_586.html|archivedate=2013-07-23|lang=італ.|deadurl=no}}</ref>, «Uliveto»<ref>{{cite web|url=http://www.tuttonapoli.net/?action=read&idnotizia=19184|title=Bimbi napoletani sfottono Del Piero nello spot dell'Acqua Uliveto|publisher=tuttonapoli.net|date=2007-04-08|accessdate=2013-05-22|lang=італ.|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GoDrEv6D|archivedate=2013-05-22}}</ref> та «Upper Deck»<ref>{{cite news|url=http://archiviostorico.gazzetta.it/1998/maggio/08/Del_Piero_che_faccia_spot_ga_0_9805081924.shtml|title=Del Piero, che faccia da spot|publisher=gazzetta.it|date=8 травня 1998 року|accessdate=22 квітня 2013 року|lang=італ.}}</ref>. З 2004 року разом з Крістіною Чіаботто брав участь у рекламних роликах мінеральної води «Rocchetta».
 
=== Літературна діяльність ===
Рядок 1288:
* [http://www.footballdatabase.eu/football.joueurs.alessandro.del-piero.1355.en.html Профіль гравця] на сайті footballdatabase.eu
* [http://www.worldfootball.net/player_summary/alessandro-del-piero/ Профіль гравця] на сайті worldfootball.net
* [https://web.archive.org/web/20170909191911/http://www.figc.it/nazionali/DettaglioConvocato?codiceConvocato=1148&squadra=1 Профіль гравця] на сайті figc.it
* [http://aic.football.it/scheda/78 Профіль гравця] на сайті aic.football.it
* [http://www.footballdatabase.com/index.php?page=player&Id=6&b=true&pn=Alessandro_Del_Piero Дані про гравця на ''footballdatabase.com'']{{ref-en}}
* [http://www.juworld.net/giocatori-scheda.asp?idgiocatore=623&st=Campionato&ty=tabgen Детальна статистика виступів за «Юве»]{{ref-it}}
* [https://web.archive.org/web/20070927205353/http://213.92.78.197/nazionali/menu_cifre.htm Виступи за збірну Італії]{{ref-it}}
* [http://www.youtube.com/results?search_query=Alessandro+Del+Piero&search_type= Відео&nbsp;— Дель П'єро на YouTube]
* [https://www.sports.ru/del-piero/ Профіль гравця] на сайті sports.ru