Гуцульська церква: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення |
→Архітектура: уточнення |
||
Рядок 3:
== Архітектура ==
Характерною особливістю гуцульських церков, є хрещате заложення, як і у мурованих та дерев'яних церквах [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]]. Муровані хрещаті церкви є найдавнішим типом церков, які відомі з часів раннього християнства у [[Херсонес Таврійський|Херсонесі Таврійському]] (IV—VI ст.). Гуцульські церкви були завжди п'ятизрубними, з однією центральною [[баня (архітектура)|банею]], трьома або п'ятьма банями. На п'ятибанних церквах на чотири бічні зруби ставили нижчі бані. На бічні зруби ставили такі самі як і на центральний зруб, [[восьмерик]]и, бані, a на бані [[ліхтар]]ні, [[маківка (архітектура)|
Ставили гуцульські церкви («Дім божий») — майстри, з такого самого матеріалу і таким самим способом, як і [[рублена хата|хати]]. Гуцульська церква являє в поземному плані рівнобічний хрест. Церква була розміщена завжди [[вівтар]]ем на схід, а [[бабинець|бабинцем]] на захід. При вході в церкву містився бабинець, де стояли жінки, навпроти бабинця був вівтар, бічні крила називалися — ''[[притвор]]и''. Зі заходу, перед входом був ''ґанчик''. Висота церкви середнього зрубу була рівна довжині всієї церкви. Низ гуцульської церкви складався з брусів, які стояли на кам'яному підмурку, що частково вирівнював поверхню, на якій закладали церкву. Нижній зруб церкви клався «[[Зруб (архітектура)#Рублення із залишком|в замки]]», частини яких виступали (''веґлі''). На ці веґлі було покладене «[[опасання]]» у вигляді [[накриття|піддашшя]].
| |||