Зморович Юрій Валентинович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 7:
 
== Біографія ==
Син відомого українського математика, [[Доктор фізико-математичних наук | доктора фізико-математичних наук]] Валентина Анатолійовича Зморовича (1909-1994). Сестра, '' Олена Валентинівна Забара '' (нар. 1935, одружена з видатним вченим у галузі [[Комп'ютерні технології | комп'ютерних технологій]] [[Забара, Станіслав Сергійович | С. С. Забарило]]), також стала художником.
 
Закінчив [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | Київський державний художній інститут]] (архітектурний та мистецтвознавчий факультети; диплом за фахом — історія і теорія мистецтва) і [[Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії]] (відділення режисури кіно і театру ). Працював лаборантом і техніком в [[Інститут фізики НАН України | Інституті фізики АН УРСР]] (1962-1964), завсектором народної архітектури (1969-1972) в [[Музей народної архітектури та побуту України | Музеї народної архітектури та побуту України]], редактором, сценаристом і режисером на студіях [[Київнаукфільм]] (1972-1989), [[Центрнаучфільм]] (Москва) (1988-1990), [[Екран (творче об'єднання) | об'єднання «Екран»]] (Центральне телебачення , Москва) (1992), РЕН-ТВ-Москва (1994).
 
== Творчість ==
Рядок 17:
 
=== Візуальне мистецтво ===
Автор нефігуративних композицій, виконаних в [[змішана техніка |у змішаній техніці]]. Створює скульптурні композиції зі старого заліза та інших некондиційних матеріалів; ці роботи виставлялися у Києві, Нью-Йорку, Гельсінкі, Стамбулі, в декількох московських галереях («Агасфер», «Арбатр», [[Звірівському центрі сучасного мистецтва]], а також у Посольстві США).
 
=== Театр ===
З середини 1980-х років виступав у київських художніх майстернях і галереях як акціоніст, називаючи свої виступи «глоссолаліямиглосолаліями» — синтезом містеріального вакхічного дійства (танець, атональна та поліфонічна гра на музичних інструментах та інших предметах). У 1991-1996 рр. керував авторським театром-студією «ААА».
 
У 2000-і роки співпрацює як режисер і виконавець з Київським театром поезії «Під зоряним небом» під керівництвом [[Недашківська, Раїса Степанівна | Раїси Недашківської]]. У 2008 році літературно-музичний спектакль театру «Ангел мій, ти бачиш мене?», у якому Зморович брав участь як автор літературної композиції, режисер і один з виконавців, отримав Срібний диплом фестивалю [[Золотий Витязь | «Золотий Витязь»]] ву Москві.
Режисер і виконавець моновистав «М. В. Гоголь. Заповіт» (2010) і «Мінімаліссімус» (2011).
 
=== Музика ===
Як композитор і виконавець, Юрій Зморович тяжіє до спонтанної імпровізації, фрі-джазу, етніки. Грає на саксофонах (сопрано, альт, тенор, баритон, C-Melody), бас-кларнеті, флейтах (включаючи альтову і флейту пікколо), етнічних дерев'яних духових інструментах, клавішних — фортепіано і синтезаторах, перкусії, а також інструментах власного винаходу і виготовлення. Виступає як читець і вокаліст. Брав участь у різних проектах з об'єднанням «Арфі» (Франція, 1991), Ладонною Сміт (США), Жаком Сіроном (Швейцарія), Борисом Райскіним (США), [[Лєтов, Сергій Федорович | Сергієм Лєтовим]], [[Фрімен, Аркадій | Аркадієм «ФріменФріменом» Кириченко]] (Москва), [[Макаров, Владислав | ВладомВладиславом Макаровим]] (Смоленськ), Олександром Александровим (Німеччина), Олександром НесторовимНестєровим, Юрієм Яремчуком, Марком Токарем, Романом Росем, Сергієм Охрімчуком, Сергієм Горюновичем, Михайлом Самохваловим, Віктором Мележиком (Україна) та іншими відомими музикантами. Автор понад 30 авторських музичних дисків.
 
Зморович написав музику до фільму «Собачка» (Центрнаучфільм, 1988), а також до власних документальних фільмів «Портрет без обличчя. Олександра Екстер» (Національна синематека України, 1993; спільно з Олександром Нестеровим, Жаком Сіроном, Тарасом Волощуком), «І світ його не спіймав. Григорій Сковорода» ([[Кіностудія імені О. Довженка | Національна кіностудія ім. О. Довженка]], 2004).
 
В рамках 4-го [[Боспорський форум | Боспорського форуму сучасної культури]] (Керч, Сімферополь, 2011) відбувся майстер-клас Юрія Зморовича «СТРАДІВАРІ XXI СТОЛІТТЯ»: виготовлення музичних інструментів з побутових предметів і відходів сучасної цивілізації.
 
=== Спеціальні проекти ===
Головний герой монофестівалю «Зморро-фест» (червень 2008, Москва, [[Звірівський центр сучасного мистецтва]].
 
У 2011 році Юрій Зморович — центральна фігура, разом з [[Александров, Олександр (музикант) | Олександром «Фаготом» Александровим]], 4-го Боспорського форуму сучасної культури (Керч, Сімферополь), який представляв авторів з Росії, України, Канади і Мадагаскару.
 
На запрошення організаторів [[Боспорський форум | Боспорського форуму]], з 2012 року реалізується сольна мультижанрова програма [http://liter.net/=/Zmorovich «Школа Зморовича»] — багатоденний міні-фестиваль, де автор не тільки виступає сам в різних [[амплуа]], але і представляє публіці відомих діячів сучасної культури.
 
== Посилання ==