Гайдельберзька людина: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 3:
| name = † Гейдельберзька людина
| image = Homo heidelbergensis-Cranium -5.jpg
| image_caption = Череп ''Homo heidelbergensis''
| domain = [[Еукаріоти]] (Eukaryota)
| regnum = [[Тварини]] (Animalia)
Рядок 30:
'''Гейдельберзька людина''' (''Homo heidelbergensis'')&nbsp;&nbsp;— вимерлий вид, європейський різновид людини прямоходячої, що мешкав в Європі та Західній Азії між 700 і 200 тис. років тому і вважається попередником [[неандерталець|неандертальця]]<ref name="smithsonian">{{Cite web/uk| назва = Homo heidelbergensis|видавець=Smithsonian Institution National Museum of Natural History NMNH| дата-доступу = 2015-12-13| url = http://humanorigins.si.edu/evidence/human-fossils/species/homo-heidelbergensis}}</ref>.
 
Вчені вважають, що Гейдельберзька &nbsp; людина з'явилась 700 000 років тому в Африці, та в період між 300 та 400 &nbsp;тис. років тому гейдельберзька людина іммігрувала в Європу та Азію. Скам'янілості були знайдені в Ефіопії, Намібії та Південній Африці. Близько 300 тис. років тому в Європі від гейдельберзької людини відокремився окремий вид неандерталець (''Homo neanderthalensis''), а  200–100200—100 тис. років тому в Африці [[людина розумна]] (''Homo sapiens'').
 
== Відкриття ==
21 жовтня 1907 року вперше було знайдено залишки гейдельберзької людини -&nbsp;— нижню щелепу. Першовідкривачем був Даніель Хартманн, який знайшов щелепу у піщаному кар'єрі в селі Мауер (поблизу [[Гейдельберг|Гейдельберга]]а, Німеччина)<ref>http://istorion.ru/uk/prehist/h_heidelbergensis.html</ref>. На глибині 24&nbsp;м було знайдено щелепу із зубами часів  раннього [[плейстоцен]]у (400–600400—600 тис.років тому). У даній знахідці не вистачало кількох зубів (премолярів), які згодом знайшли поблизу самої щелепи. Назву дав професор Отто Шотензак, вона  походить від Німецького міста [[Гейдельберг]]({{lang-de|Heidelberg}}).
 
Також скам'янілості гейдельберзької  людини були знайдені у Штайнхаймі-на-Мурі («Штайнхамський череп»), 1925&nbsp;р. в ІзрайліІзраїлі («Галілейський череп»), 1992&nbsp;р. в Сьєррі-де-Атапуєрка (Іспанія) знайдено більше 5 тис. кісток гейдельберзької  людини, кістки належали 32 особинам чоловічої та жіночої статі, інші залишки були знайдені у Франціїї, Італії, Греції, Китаї.
 
== Морфологічні ознаки ==
Рядок 49 ⟶ 50:
* доволі&nbsp; великий мозок (1000—1200 см<sup>3</sup>).
 
На основі знайдених решток, у печері [[Атапуерка]] (Іспанія) вчені змогли відтворити зовнішній вигляд гейдельберзької людини. Особина чоловічої статі мала ріст  від 1м 55&nbsp;см до 1&nbsp;м&nbsp;75&nbsp;см (залежно від регіону проживання) і вагу 55-65&nbsp;кг, жінки відповідно 1&nbsp;м&nbsp;50&nbsp;см&nbsp;— 1&nbsp;м&nbsp;57&nbsp;см при вазі 50-55&nbsp;кг.
 
Вчені, зробивши, стоматологічний аналіз стертості зубів припускають, що гейдельберзька людина, ймовірно, краще володіла правою рукою, як людина сучасної анатомічної будови.
Рядок 55 ⟶ 56:
== Соціальна поведінка ==
{{refimprovesect}}
Вчені припускають, що гейдельберзька людина була першим представником роду Homo, в яких існував обряд поховання. Свідченням цього є той факт, що починаючи з 1992 року, в печері Атапуерка іспанська команда знайшла понад 5500 людських кісток, вік яких щонайменше 350 000 років.
Слід зазначити, що в цій печері була знайдена яма, яка містила скам'янілості приблизно 32 осіб та м'ясоїдних тварин. Також важливим є те, що в цій ямі дослідники знайшли ашельську сокиру, яка була виготовлена з червоного кварциту і вона була призначена як ритуальна жерва для поховання.<ref name="bbc">[http://www.bbc.co.uk/sn/prehistoric_life/human/human_evolution/first_europeans1.shtml The first Europeans -&nbsp;— one million years ago] -&nbsp;— BBC.</ref> Якщо ці знахідки підтвердяться новими археологічними знахідками, тоді ми з впевненістю можемо свідчити про, що гейдельберзька людина була основоположником поховального обряду. Також в цій ямі вчені знайшли :
* кістки повного черепа;
* кістки повного тазу;
* зуби;
* кістки рук, ніг, хребці та ребра.
Гейдельберзькі люди жили великими племенами (30-50 особин), займались в основному збиральництвом та полюванням. Полювали великими групами на [[бізон]]ів, оленів, диких коней, за допомогою техніки загінного полювання, як зброю використовували дерев'яні списи (доказом цього є списи знайдені 1994 біля м. [[Шенінген]], Німеччина, разом із кістками вполюваних звірів)<ref name="bbc" />. Також припускається, що гейдельберзька людина для полювання могла використовувати
кам'яні наконечники, оскільки 1979 &nbsp;р. біля м. [[Кату]] (ПАР) знайдені кам'яні наконечники віком 500 тис. років<ref>http://istorion.ru/uk/prehist/h_heidelbergensis.html</ref>.
 
Для праці використовували інструменти наближені до ашельської культури (кам'яні рубила, відщепи, кам'яні сокироподібні знаряддями із прямим лезом), вміли будувати примітивне житло (проте віддавали перевагу природнім печерам недалеко від водойм), харчувались м'ясом диких тварин, ягодами, корінцями. Є знахідки, що вказують на те, що гейдельберзька людина могла добувати вогонь уже 790 тис. років тому (знайдено спалену деревину і оброблені вогнем знаряддя)<ref name="smithsonian" />.
Рядок 70 ⟶ 71:
 
=== Мауер 1 ===
21 жовтня 1907 року Даніель Хартманн знайшов щелепу в піщаному кар'єрі(с. Мауер).
 
=== Кабве 1 (Брокен-Гілл) ===
1921 року череп був визначений Артуром Смітом Вудвардом як зразок родезійської людина [[Родезійська людина]], але сьогодні більшість вчених вважають, що це череп гейдельберзької людини. Череп був знайдений між свинцем і цинком в печері Брокен-Гілл(Північна Родезія (нині Кабве, Замбія)).Також у цій печері знайшли два фрагменти стегнової кістки, кістки гомілки, крижі та верхню щелепу іншого індивідуума.
 
=== Шайтгаймський череп ===
Знайдений у [[Штайнгайм-на-Мурі]] (Німеччина), «Штайнхаймський череп», вік черепа -&nbsp;— 350 тис. років;
 
=== Галілейський череп ===
У 1925-19261925—1926 роках Френсіс Тервілл-Петрі розкопав "«Галілейський череп"» в печері Мугарет-ель-Зутті (Ізраїль) -&nbsp;— це перша скам'янілість представників роду [[Homo]], яку знайшли в Західній Азії.
 
=== Салданський череп або череп Еландсфонтейн ===
Рядок 85 ⟶ 86:
 
=== Петралонська печера ===
У [[Петралонська печера|Петралонській печері]] (Греція) 16 вересня 1960 року мешканець Петралони Христос Сарріяннідіс знайшов в печері череп гейдельберзької людини. Грецький дослідник Aris Poulianos заявив, що череп датований 700 тис. роками тому, проте у статті в журналі Nature інші науковці піддали сумніву такий висновок, і оцінили його вік у проміжку 160 тис. і 240 тис. років<ref>{{Cite web/uk| title = ESR-dating of the fossil hominid cranium from Petralona Cave, Greece| accessdate = 2015-12-19| url = http://www.nature.com/nature/journal/v292/n5823/abs/292533a0.html}}</ref>. Скелет гейдельберзької людини був знайдений серед решток примітивних знарядь праці, а також слідів вогнища{{джерело}}. Грецькі дослідники також заявили, що Петралонська печера є найдавнішою пам'яткою використання людиною вогню, проте їх критикують за недотримання наукового методу, а журнали Nature і Science відмовляються публікувати дослідження цієї групи дослідників{{джерело}}. У дослідженнях 1997 року вчені назвали череп "«загадковим"», через те, що цей череп містить ознаки людини прямоходячої, неандертальця та людини сучасної анатомічної будови.
 
=== Араго 21 ===
22 липня 1971 в печері Кон-де Л΄Араго (с. Тотавель в Східній Піренеї) команда професора Генрі де Ламлі виявили череп вік якого приблизно 450 000 років. З моменту відкриття Знахідки в Тотавель є одними з найстаріших людських скам'янілостей, виявлених коли-небудь Європі.
Гейдельберзька людина займала цю печеру між 690000 і 35000 років тому.
 
=== Череп Бодо ===
1976 році в Бодо д'Ар (Аваш, Ефіопія) був знайдений череп Бодо членами експедиції на чолі з Джоном Кальбом. Вік знахідки -&nbsp;— 600 000 років.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Література ==
* Mounier, Aurélien; Marchal, François; Condemi, Silvana (2009). «Is ''Homo heidelbergensis'' a distinct species? New insight on the Mauer mandible». ''Journal of Human ''
* Вишняцкий Л. &nbsp;Б. &nbsp;Введение в преисторию. Проблемы антропогенеза и становления культуры: Курс лекций / Л. &nbsp;Б. &nbsp;Вишняцкий. Изд. 2-е, испр. и доп. &nbsp;— Кишинев: Высшая Антропологическая школа, 2005, &nbsp;— 396 с.
 
{{Антропогенез}}