Розпад Австро-Угорської імперії: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 16:
1 травня по всій Австро-Угорщині прокотилася хвиля демонстрацій. Продовжувалися поодинокі спонтанні військові виступи, які придушувалися. 17 червня у [[Відень|Відні]] стався голодний бунт.
В останні місяці існування імперії з армії
Згодом почалися загальнонаціональні страйки під керівництвом місцевих національних комітетів, що і було останньою причиною розпаду імперії.
Рядок 26:
Наприклад, в ідеалі, німці та австрійці мали власноруч вирішити свою долю. Але Франція була занепокоєна можливою небезпекою Великої Німеччини. Ситуацію ускладнювало зазіхання чеських і словенських націоналістів на німецькомовні терени.
Результат угоди поховав багато очікувань. Зміни
* Утворення незалежних Австрії і Угорщини—відмова від [[Габсбурги|габсбурзького]] правоприємництва.
* Кордони новітньої незалежної Угорщини не включали дві третини
* [[Королівство Богемія]], [[Маркграфство Моравія]], [[Чеська Сілезія]]
* [[Королівство Галичини і Володимерії]], східна частина [[Тешинське князівство|Тешинського князівства]], північна [[Орава (графство)|графство Орава]] і північний [[Спиш]] були надані [[Польська Республіка (1918—1939)|Польській республіці]].
* [[Больцано (провінція)|Больцано — Південний Тіроль]] и [[Трієст]] надані Королівству Італія.
| |||