Давид д'Анже: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shmurak (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 28:
Народився в місті [[Анже]]. Батько, колишній [[солдат]], був провінційним різьбярем-[[скульптор]]ом та майстром-декоратором. Перші художні навички юнак отримав у батька в майстерні та в Центральній школі міста Анже, де його вчителем був Жан-Жак Делюссе. Бажання податися в Париж на навчання викликало спротив батька. Юнак відповів спробою самогубства. Родина поступилася вимогам юнака, батько та сестри зібрали сорок п'ять франків на дорогу. До родинної суми вчитель Жан-Жак Делюссе додав власні п'ятдесят франків…
 
== Майстерня художника Ж.-Л. ДавідаДавида і зміна прізвища ==
Митець-початківець [[1808]] року працював помічником скульпторів-декораторів, що працювали над декором триумфальноїтріумфальної арки Карусель та над [[фриз]]ами в палаці Лувр, котрий тоді перетворили на музей трофейних захоплень Наполеона Бонапарта. За власні твори [[1809]] року він отримав медаль в Академії мистецтв.
 
На здібного митця-початківця звернув увагу художник [[Жак-Луї Давід]], що сприяло переходу в його майстерню для удосконалення [[Малюнок|малюнку]]. Саме через збіг прізвищ П'єр Жан Давид обрав новий псевдонім — Давид д'Анже, під яким і увійшов в історію мистецтв. Успіхи митця-початківця були помічені і на його батьківщині, муніципалітет міста Анже надав йому [[Стипендія|стипендію]] у 600 франків.
Рядок 53:
[[Файл:Pantheon of Paris 009.jpg|міні|праворуч|300пкс|Скульптурна група для фронтону Пантеона, Париж.]]
 
Скульптор отримав визнання і в Парижі. Спроби приручити митця зробив і монархічний уряд Франції. Давид д'Анже отримав замову на монумент принцу-полководцю Конде для двору в палаці [[Версаль]]. Він багато працював майстром меморальноїмеморіальної пластики і створив низку художніх надгробків. Його репутацію як талановитого скульптора зміцнив і орден Почесного легіону, котрий йому надала влада [[1825]] року. [[1826]] року він став членом Інституту Франції.
 
Серед відомих творів в Парижі — скульптурна група для фронтону Пантеона. Холодна, ампірна стилістика архітектури Пантеона примусила митця звернутися до алегоричного зображення і він створив [[пафос]]ну Алегорію Франції між алегоріями історії та свободи. В пишну, але офіциознуофіціозну стилістику французького [[академізм]]у компромісно і невиправдано внесено реалістичні постаті героїв минулого, що стало ще одним покажчиком глибокої кризи французького [[академізм]]у середини 19 століття.
 
Погіршився стан здоров'я скульптора. І він відбув у [[Греція|Грецію]], що відновила власну державність після століть поневолення Туреччиною. Згодом він повернувся в Париж, де і помер в січні [[1856]] року.
Рядок 76:
* [[Жорж Леопольд Кюв'є]], [[погруддя]]
 
* Рельєфи для триумфальнихтріумфальних воріт в місті [[Марсель]], декор — [[Тріумфальна арка на площі Каррузель]], Париж.
* Пантеон в Парижі. Алегоричні скульптури для [[фронтон]]у.
 
Рядок 92:
[[Файл:Galerie David d'Angers (1).jpg|міні|праворуч|200пкс|Готична церква абатства 13 століття Туссен, нині музей Давида д'Анже. ]]
 
В місті Анже(р) були законсервовані та накриті скляним дахом залишки старовинного [[Готика|готичного]] абатства 13 століття Туссен. Відновлювальні роботи закінчили [[1984]] року. Готична церква перетворена на меморіальний музей скульптора і медальєра Давида д'Анже, уродженця міста. Сюди передані двадццятьдвадцять три (23) монументальні моделі скульптора, низка погрудь, [[рельєф]]ів та значна кількість медалей його роботи.
 
== Джерела ==