Ерхіноальд: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис, стиль
правопис
Рядок 38:
Ерхіноальд успадкував від батьків маєтності поблизу міст Нуайон, Ам'єн, Жюмьеж, Сен-Квентін, Руан (в королівстві Нейстрія), а також у Бургундії. Перша письмова згадка про Ерхіноальда відноситься до 638 року, коли в одній з королівських хартій він був згаданий як герцог. У житії Елігія він наділений почесним титулом praepositus palatii, а [[Біда Високоповажний]] в «Церковній історії народу англів» називав його патрикієм, можливо успадкував його від діда Ріхомера. Можливо, мав також спадковий статус сенатора в Септиманії.
 
Після смерті в 641 році [[Еґа (мажордом)|Еґи]], мажордома Нейстрії та Бургундії, Ерхіноальд призначається на ці посади. Водночас разом з королевою-матір'ю Нантільдой став регентом при неповнолітньому королі [[Хлодвіг II|Хлодвігу II]]. У 642 році за рішенням Нантільди посаду мажордома Бургундії було передано [[Флаохад]]у, ймовірно, перебував у любовному зв'язку з королевою. Слідом за церемонією зведення Флаохада на посаду, що відбулася в березні в Орлеані, обидва майордомамажордоми обмінялися взаємними запевненнями у визнанні повноважень один одного і домовилися в усьому діяти спільно.
 
Після смерті королеви Нантільди 642 року Флаохад зіткнувся з ще більшим невдоволенням бургундської знаті. Бажаючи заручитися підтримкою Ерхіноальда, у вересні 642 року Флаохад організував поїздку короля Хлодвіга II з Парижа, що належав Нейстрії, до Отена в Бургундії. В дорозі їх супроводжували Ерхіноальд з іншими представниками знаті цього королівства. Сюди ж прибув Віллебад, патрикій Бургундії, противник Флаохада. Останній наступного дня напав на табір патрикія. Під час сутички Віллебада було вбито. В цей час нейстрійці на чолі з Ерхіноальдом байдуже спостерігали за бійкою, а коли бій закінчився, розграбували табір прихильників Віллебада. Після цього Флаохад прожив лише декілька днів, померши в Діжоні від лихоманки.
Рядок 46:
Більше уваги приділяв внутрішнім справам, проводив неагресивну зовнішню політику. Між 649 і 653 роками за наказом Ерхіноальда в Шалон-сюр-Соні збирався помісний собор франкських єпископів, на якому були обговорені питання взаємовідносин церкви і світської влади.
 
Домашньої рабинею Ерхіноальда була англосаксонка [[Батільда]]. Після смерті своєї дружини Леутсінди Ерхіноальд забажав взяти її в дружини, але та відкинула всі його домагання. Незабаром на вимогу Хлодвига II Ерхіноальд повинен був віддати її королю. Близько 650 року король одружився наз БатільдаБатільдою.
 
У 657 році після сходження на трон короля Хлотаря III, зберігши вплив і посади. Проте вже 658 року раптово помер. Новим мажордомом було призначено [[Еброїн]]а, родича Ерхіноальда.
 
== Меценатство ==
Надавав особливе заступництво ірландським ченцям, що прибували з Ірландії і Британії. Мажордом протегував Фонтенельскому абатству і його першому аббатуабату святому Вандрілю, якому надав кошти для заснування цього монастиря
 
== Родина ==