Н-1: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Причини аварії: Виправлена описка Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки |
Binc (обговорення | внесок) Коректура |
||
Рядок 128:
}}
}}
'''H-1''' — [[СРСР|радянська]] [[ракета-носій]], що розроблялась під керівництвом [[Корольов Сергій Павлович|Сергія Корольова]], а після його смерті — під керівництвом [[Мішин Василь Павлович|Василя Мішина]]. Належала до [[надважкі ракети-носії|надважких ракет]] і призначалася, найперше, для забезпечення польоту людини на поверхню [[Місяць (супутник)|Місяця]] і повернення його назад за [[Радянська місячна програма|радянською місячною програмою]].
== Основні характеристики РН ==
Рядок 146:
== Запуски комплексу Н1 — Л3 ==
{{main|Комплекс Н1 - Л3}}
* Перший запуск ракетно-космічного комплексу Н1-Л3 [[21 лютого]] [[1969]]-го року закінчився аварійно. Внаслідок високочастотних коливань у газогенераторі двигуна № 2 відірвався штуцер відбору тиску за турбіною і почалось витікання компонентів палива, що призвело до пожежі у хвостовому відсіку і порушення в роботі системи контролю роботи двигуна, яка на 68,7 з видала помилкову команду на вимикання двигунів.
Рядок 154 ⟶ 155:
* Другий запуск комплексу Н1-Л3 [[3 липня]] [[1969]]-го року закінчився аварійно через неправильну роботу двигуна № 8 блоку А. Однозначно причину аварії не встановили. За висновком аварійної комісії під головуванням Мішина найімовірнішою причиною аварії стало руйнування насоса окислювача двигуна при виході на головний етап роботи.
Два роки тривали аналіз результатів випробувань, додаткові розрахунки, дослідження та експериментальні роботи. У результаті були проведені заходи, що дозволили усунути всі можливі причини аварій, підвищити надійність двигунів, інших систем і агрегатів, а також убезпечити стартову споруду. Основними заходами були підвищення надійності насоса окислювача; установка перед насосами двигуна фільтрів, що виключають потрапляння до нього сторонніх предметів; заповнення перед стартом і продування азотом хвостового відсіку блоку А в польоті і встановлення фреонової системи пожежогасіння; встановлення теплозахисту елементів конструкції, приладів і кабелів систем, розташованих у хвостовому відсіку блоку А; встановлення блокування команди аварійного вимикання двигунів (АВД) до 50-
* Третій запуск ракетно-космічної системи Н1-Л3 відбувся [[27 червня]] [[1971]]-го року. Всі 30 двигунів блоку А вийшли на режим попереднього і
* [[23 листопада]] [[1972]]-го року відбувся четвертий запуск комплексу Н1-Л3. Ракета зазнала значних змін, спрямованих на усунення виявлених недоліків і збільшення маси корисного вантажу, що виводиться. Управління польотом здійснював бортовий обчислювальний комплекс за командами гіростабілізованої платформи (головний конструктор [[Пилюгін Микола Олексійович|Н. А. Пилюгін]]). До рушійних установок додали кермові двигуни, систему пожежогасіння, поліпшили механічний
Ракета пролетіла без зауважень 106,93 с, але за 7 с до розрахункового часу відокремлення першого ступеня відбулось практично миттєве руйнування насоса окислювача двигуна № 4, яке призвело до ліквідації ракети.
=== Причини аварії ===
Як встановили під час розслідування, різке вимкнення РРД призводить до виникнення коливань стовпу рідини у підвідних трубопроводах. Вони руйнуються, і багато палива проливається на відключені, але ще гарячі двигуни, а також у відсік
Черговий запуск намічався на четвертий квартал 1974-го року. До травня на ракеті були реалізовані всі проектні та конструкторські заходи щодо забезпечення живучості ракети, що випливали з аналізу попередніх польотів і додаткових досліджень. Розпочався монтаж модернізованих багаторазових двигунів. Однак призначений у травні 1974-го року керівником [[Енергія (РКК)|НПО «Енергія»]] академік [[Глушко Валентин Петрович|Глушко В.П.]] своїм наказом, з мовчазної згоди Міністерства загального машинобудування, припинив усі роботи за комплексом Н1-Л3.
Повні витрати за програмою Н1-Л3 до січня [[1973]]-го року склали 3,6 млрд руб., з них на створення Н1 — 2,4 млрд руб. (в цінах тих років). Постанова [[ЦК КПРС]] і Радміну СРСР про припинення робіт за комплексом і списання витрат вийшла в лютому [[1976]] року. Після цього виробничий заділ ракетних блоків, практично все обладнання технічного, стартового і вимірювальних комплексів було знищено. При цьому списані витрати в сумі 6 млрд руб. (у цінах 70-х років), витрачених за темою.
Досвід проектно-конструкторських і виробничо-технологічних розробок, експлуатації та забезпечення надійності потужної ракетної системи Н1 повною мірою був використаний при створенні ракети-носія «[[Енергія (ракета-носій)|Енергія]]».
|