Вікіпедія

HTML: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 14; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta10ehf1)
Рядок 38:
Вже наприкінці 1990 року він розробив HTML і написав [[браузер]] та серверне [[програмне забезпечення]] для запропонованої системи. У цьому ж році Тім Бернерс-Лі та [[Роберт Кайо]], інженер інформаційних систем CERN, подали спільну заявку на фінансування проекту, проте цей проект не був офіційно прийнятий CERN.
 
Наприкінці 1991 року Тім Бернерс-Лі опублікував в Інтернеті перший загальнодоступний опис мови розмітки HTML, відомий як документ «HTML-теги» (HTML Tags).<ref>{{cite web|url=http://lists.w3.org/Archives/Public/www-talk/1991SepOct/0003.html|title=First mention of HTML Tags on the www-talk mailing list|publisher=World Wide Web Consortium|date=1991-10-29|accessdate=2009-11-19|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6GYgsW0Uz?url=http://lists.w3.org/Archives/Public/www-talk/1991SepOct/0003.html|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}</ref> В ньому були описані 20 елементів первісної, відносно простої схеми розмітки HTML. За винятком [[тег]]у гіперпосилання, який був жорстко підпорядкований внутрішньому [[SGML]]-формату документації CERN. Тринадцять із тих елементів ще й досі існують у HTML4.<ref name="html4spec">{{cite web|url=http://www.w3.org/TR/1999/REC-html401-19991224/index/elements|title=Index of elements in HTML 4|publisher=World Wide Web Consortium|date=1999-12-24|accessdate=2009-11-19|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6GYgt0Hra?url=http://www.w3.org/TR/1999/REC-html401-19991224/index/elements|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}</ref>
 
Бернерс-Лі розглядав HTML як похідну мову від SGML, і в середині [[1990-ті|1993]] року [[IETF|Спеціальна Комісія Інтернет-розробок]] (IETF) офіційно визначила її такою, опублікувавши першу специфікацію HTML: [http://www.w3.org/MarkUp/draft-ietf-iiir-html-01.txt «Hypertext Markup Language (HTML)» Internet-проект], авторами якої були Тім Бернерс-Лі та [[Ден Конолі]]. Ця специфікація вже містила [[Document Type Definition|визначення типу документа]], яке чітко зазначало граматику HTML.<ref>{{cite web|url=http://lists.w3.org/Archives/Public/www-talk/1991NovDec/0020.html|title=Re: SGML/HTML docs, X Browser (archived www-talk mailing list post)|author=Tim Berners-Lee|date=1991-12-09|accessdate=2009-11-19|quote=SGML is very general. HTML is a specific application of the SGML basic syntax applied to hypertext documents with simple structure.|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6GYgtUjNy?url=http://lists.w3.org/Archives/Public/www-talk/1991NovDec/0020.html|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}</ref>
 
Проект втратив силу через 6 місяців, проте був відомий за офіційне визнання в ньому створеного для браузера [[NCSA Mosaic]] тега додавання зображень, не розділяючи філософію IETF щодо заснування стандартів на успішних прототипах.<ref name="raymond">{{cite book|url=http://www.faqs.org/docs/artu/|chapterurl=http://www.faqs.org/docs/artu/ietf_process.html|title=The Art of Unix Programming|last=Raymond|first=Eric|chapter=IETF and the RFC Standards Process|accessdate=2009-11-21}}</ref> Так само пізніше в [[1990-ті|1993]] році в конкуруючому Інтернет-проекті [[Дейв Раджетт|Дейва Раджетта]] «HTML+ (Hypertext Markup Format)», було запропоновано стандартизувати вже запроваджені браузерами сенсаційні на той час можливості, такі як таблиці та перші інтерактивні форми.
Рядок 275:
Згідно з цією концепцією, «''валідація HTML розмітки''» визначається як процес перевірки веб-документа за правилами граматики (визначеними в DTD), на які він посилається із [[Елементи HTML|елемента]] <code>doctype</code>.
 
Один із важливих принципів програмування: «Будьте консервативні в тому, що ви робите; будьте ліберальним в тому, що ви приймаєте».<ref>{{cite web|url=http://validator.w3.org/docs/help.html#why-validate|title=Help and FAQ for the Markup Validator|publisher=World Wide Web Consortium|date=2007-07-06|accessdate=2009-11-29|quote=One of the important maxims of computer programming is: «Be conservative in what you produce; be liberal in what you accept.»|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6GYgtwHq4?url=http://validator.w3.org/docs/help.html#why-validate#why-validate|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}</ref>
 
[[Браузер]]и дотримуються другої частини цього принципу: вони приймають веб-документи такими, які вони є, та намагаються відтворити їх на екрані, навіть якщо вони не використовують стандартний HTML. Зазвичай це означає, що браузер спробує «здогадатися» про те, що автор документа мав на увазі. Проблема полягає в тому, що різні браузери (або навіть різні версії одного браузера) зроблять різні припущення щодо одних і тих же нестандартних конструкцій, і навіть гірше: якщо HTML-код дуже відрізняється від стандарту, браузер безнадійно заплутається і безладно відтворить сторінку на екрані, або навіть аварійно закриється.
Рядок 301:
 
З моменту свого створення HTML і пов'язані з нею протоколи порівняно швидко отримали визнання. Однак у перші роки існування цієї мови розмітки не було жодних чітких стандартів. Хоча її творці спочатку і задумували HTML як семантичну мову, позбавлену презентаційних можливостей<ref>{{Cite web
| url = http://www.w3.org/History/19921103-hypertext/hypertext/WWW/MarkUp/HTMLConstraints.html
| title = HTML Design Constraints
| accessdate = 2009-12-01
| date = 03
| year = 1992
| month = 11
| quote = Many text editing systems (Microsoft Word, The NeXT text object, the Mac text object, etc) handle text in a variety of styles but do not have any concept of nestable structure in the SGML sense. …It is required that HTML be a common language between all platforms. This implies no device-specific markup, or anything which requires control over fonts or colors, for example. This is in keeping with the SGML ideal.
| archiveurl = httphttps://www.webcitation.org/6GYguVA4h?url=http://www.w3.org/History/19921103-hypertext/hypertext/WWW/MarkUp/HTMLConstraints.html
| archivedate = 2013-05-12
|deadurl = no
}}</ref>, її практичне використання із різними браузерами призвело до додавання багатьох презентаційних елементів і атрибутів в HTML. Останні стандарти, пов'язані з HTML, відображають зусилля з подолання хаотичного розвитку мови і створення раціональної основи для розробки як змістовних, так і виразних документів.<ref>{{Cite web
| url = http://ei.cs.vt.edu/~wwwbtb/book/chap13/who.html
| title = HTML
| accessdate = 2009-12-01
| year = 1996
| author = Pris Sears
| quote = The final control of HTML rests squarely on the shoulders of individual authors of HTML documents. If authors can be seduced by blinking, barking, and spinning proprietary tags, and do not care who is excluded by such practices, the Web will become more and more fragmented. If authors decide that the most important facet of HTML is its device independence, its ability to make information sharable to everyone in the world, regardless of software and hardware, then HTML specifications will be adhered to.
| archiveurl = httphttps://www.webcitation.org/6GYpUfWpd?url=http://ei.cs.vt.edu/~wwwbtb/book/chap13/who.html
| archivedate = 2013-05-12
|deadurl = no
}}</ref> Щоб повернути HTML її роль семантичної мови, [[W3C|Консорціум Всесвітньої павутини]] розробив мови стилізування, такі як [[CSS|Каскадні таблиці стилів]] та [[XSL|Розширена мова таблиць стилів]], аби перенести на них відповідальність за вигляд документа. У зв'язку з цим специфікація HTML повільно почала повертатися виключно до семантичних елементів.
 
Рядок 336 ⟶ 338:
|date=2000
}}</ref>, проте також мав і елементи презентаційної розмітки, такі як <code>font</code>, <code>i</code> та <code>center</code>. Також HTML має семантично-нейтральні елементи <code>span</code> та <code>div</code>. З кінця 1990-х, коли [[CSS|Каскадні таблиці стилів]] почали належно працювати в більшості браузерів, авторам документів було рекомендовано уникати використання презентаційної розмітки HTML з метою розділення представлення і змісту.<ref>{{cite web
| url = http://www.w3.org/TR/CSS21/
| title = Cascading Style Sheets Level 2 Revision 1 (CSS 2.1) Specification
| date = 2009-09-08
| publisher = W3C
| accessdate = 2009-12-01
| quote = CSS 2.1 is a style sheet language that allows authors and users to attach style (e.g., fonts and spacing) to structured documents (e.g., HTML documents and XML applications). By separating the presentation style of documents from the content of documents, CSS 2.1 simplifies Web authoring and site maintenance.
| archiveurl = httphttps://www.webcitation.org/6GYqA1fBs?url=http://www.w3.org/TR/CSS21/
| archivedate = 2013-05-12
|deadurl = no
}}</ref>
 
У 2001 році в статті про [[Семантична павутина|Семантичну павутину]] [[Тім Бернерс-Лі]] та інші навели приклади шляхів, за якими одного дня «агенти» інтелектуального програмного забезпечення зможуть автоматично прочесати Всесвітню мережу та відшукати, відфільтрувати та встановити співвідношення попередньо непов'язаних фактів на благо користувачів.<ref>{{cite web
| url = http://www.scientificamerican.com/article.cfm?id=the-semantic-web
| title = The Semantic Web
| author = Tim Berners-Lee, James Hendler and Ora Lassila
| publisher = Scientific American
| date = 2001
| accessdate = 2009-12-01
| quote = At the doctor's office, Lucy instructed her Semantic Web agent through her handheld Web browser. The agent promptly retrieved information about Mom's prescribed treatment from the doctor's agent, looked up several lists of providers, and checked for the ones in-plan for Mom's insurance within a 20-mile radius of her home and with a rating of excellent or very good on trusted rating services. It then began trying to find a match between available appointment times at Pete's and Lucy's busy schedules.
 
In a few minutes the agent presented them with a plan. Pete didn't like it. University Hospital was all the way across town from Mom's place, and he'd be driving back in the middle of rush hour. He set his own agent to redo the search with stricter preferences about location and time. Lucy's agent, having complete trust in Pete's agent in the context of the present task, automatically assisted by supplying access certificates and shortcuts to the data it had already sorted through. Almost instantly the new plan was presented: a much closer clinic and earlier times.…
| archiveurl = httphttps://www.webcitation.org/6GYqAtSpA?url=http://www.scientificamerican.com/article.cfm?id=the-semantic-web
| archivedate = 2013-05-12
|deadurl = no
}}</ref> Такі агенти є незвичайними навіть зараз, але деякі з ідей [[Web 2.0]], [[Mashup|мешапів]] та сервісів порівняння цін стають все ближчими до реалізації. Основна відмінність між цими гібридними [[веб-застосунок|веб-застосунками]] та семантичним агентом, який згадується у статті Бернерса-Лі, полягає в тому, що нинішні шляхи збирання та гібридизації інформації, як правило, створені веб-розробниками, які вже точно знають де шукати потрібну інформацію і яка в неї [[Прикладний програмний інтерфейс|API]]-семантика.
 
Рядок 363 ⟶ 367:
 
Для того щоб [[Пошуковий робот|пошукові роботи]] мали можливість оцінити значення фрагментів тексту, які вони знаходять в документах HTML, а також для тих, хто створює [[Mashup|мешапи]] та інші гібридні агенти, так само як і для більш автоматизованих агентів, необхідно аби семантичні структури, які існують в HTML, набули широкого і рівномірного застосовування, щоб виділити зміст опублікованого тексту.<ref name="SWR">{{cite web
| url = http://eprints.ecs.soton.ac.uk/12614/1/Semantic_Web_Revisted.pdf
| title = The Semantic Web Revisited
| author = Nigel Shadbolt, Wendy Hall and Tim Berners-Lee
| publisher = IEEE Intelligent Systems
| date = 2006
| accessdate = 2009-10-02
| archiveurl = httphttps://www.webcitation.org/6GYqDWF2O?url=http://eprints.soton.ac.uk/262614/1/Semantic_Web_Revisted.pdf
| archivedate = 2013-05-12
|deadurl = no
}}</ref>
 
Рядок 383 ⟶ 388:
[[HTML 5]]&nbsp;— це наступна значна переробка стандарту HTML. Робота над створенням специфікації, відома під назвою «Web Applications 1.0», розпочата [[WHATWG]] в червні [[2004]] року.<ref>http://lists.whatwg.org/htdig.cgi/whatwg-whatwg.org/2004-June/000005.html</ref>
 
HTML 5 спрямований на скорочення використання заснованих на [[плагін]]ах [[RIA]]-технологій, таких як [[Adobe Flash]], [[Microsoft Silverlight]] і [[Sun JavaFX]], хоча досягнення цієї мети займе багато років.<ref>{{cite web|last=Krill|first=Paul|url=http://www.computerworld.com/action/article.do?command=viewArticleBasic&taxonomyName=development&articleId=9134422&taxonomyId=11&intsrc=kc_feat|title=HTML 5: Could it kill Flash and Silverlight?|publisher=Computerworld|work=InfoWorld|date=2009-06-16|accessdate=2009-12-02|quote=HTML 5, a groundbreaking upgrade to the prominent Web presentation specification, could become a game-changer in Web application development, one that might even make obsolete such plug-in-based rich Internet application (RIA) technologies as Adobe Flash, Microsoft Silverlight, and Sun JavaFX.|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6GYqE9SBI?url=http://www.computerworld.com/s/article/9134422/HTML_5_Could_it_kill_Flash_and_Silverlight_?taxonomyId=11|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}</ref>
 
Специфікація [[HTML 5]] зводиться до надання [[Семантика|семантичного]] рівня мови розмітки і пов'язаних з ними семантичних рівнів [[API]] для сценаріїв задля авторизації доступних сторінок у [[Всесвітня павутина|Всесвітній павутині]], починаючи від статичних документів і закінчуючи динамічними [[веб-застосунок|застосунками]].<ref>{{cite web|url=http://www.w3.org/TR/html5/introduction.html#introduction|title=Introduction — HTML5|publisher=W3C|accessdate=2009-12-02|quote=This specification is limited to providing a semantic-level markup language and associated semantic-level scripting APIs for authoring accessible pages on the Web ranging from static documents to dynamic applications.|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6GYqFwEHg?url=http://www.w3.org/TR/html5/introduction.html#introduction#introduction|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}</ref> HTML 5 вводить ряд нових елементів і атрибутів, які відображають типову архітектуру сучасних веб-сторінок. Деякі з них є ''семантичними замінами'' загально-використовуваних блочних (<code>div</code>) і вбудованих (<code>span</code>) елементів, наприклад елемент <code>nav</code> (навігаційного блок сторінки) і <code>footer</code>. Інші елементи забезпечують нові функціональні можливості через стандартизований інтерфейс, наприклад елементи <code>audio</code> і <code>video</code>.
 
Наразі специфікація має статус «у розробці», та, як очікується, матиме його ще протягом трьох років, хоча розробка частин HTML 5 буде завершена і реалізована в [[браузер]]ах ще до того, як специфікація отримає остаточний статус ''Рекомендації W3C''.<ref>{{cite web|url=http://wiki.whatwg.org/wiki/FAQ#When_will_HTML5_be_finished.3F|title=When will HTML5 be finished?|publisher=WHATWG Wiki|accessdate=2009-12-02|quote=Different parts of the specification are at different maturity levels. Some sections are already relatively stable and there are implementations that are already quite close to completion, and those features can be used today. But other sections are still being actively worked on and changed regularly, or not even written yet.|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6GYqGPthO?url=http://wiki.whatwg.org/wiki/FAQ#When_will_HTML5_be_finished.3F#When_will_HTML5_be_finished.3F|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}</ref>
 
=== XHTML ===
Рядок 394 ⟶ 399:
{{Main|XHTML}}
 
Ймовірно, HTML&nbsp;— найуспішніша мова розмітки документів у всьому світі.{{fact}} Проте, коли світові представили [[XML]], було вирішено створити нову версію HTML, похідну від XML. Адже з XML-заснованим HTML інші XML-мови могли би включати частини [[XHTML]], а XHTML-документи могли б включати частини інших мов розмітки. Також автори веб-документів могли б скористатися перевагами редизайну задля очищення деяких з найбільш неохайних частини HTML, а також додати деякі з нових необхідних функцій, таких як покращені форми.<ref>{{cite web|url=http://www.w3.org/MarkUp/2004/xhtml-faq#need|title=HTML and XHTML Frequently Answered Questions|author=Steven Pemberton|date=2004-07-21|accessdate=2009-12-08|quote=HTML is probably the most successful document markup language in the world. But when XML was introduced, a two-day workshop was organised to discuss whether a new version of HTML in XML was needed. The opinion at the workshop was a clear 'Yes': with an XML-based HTML other XML languages could include bits of XHTML, and XHTML documents could include bits of other markup languages. We could also take advantage of the redesign to clean up some of the more untidy parts of HTML, and add some new needed functionality, like better forms.|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6GYqHXK3a?url=http://www.w3.org/MarkUp/2004/xhtml-faq#need#need|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}</ref> Нижче зазначені деякі переваги використання XHTML замість HTML.
 
Якщо документ є лише чистим XHTML 1.0 (не включає інші мови розмітки), то різниця між XHTML та HTML майже не помітна. Проте, оскільки стають доступними все більше і більше XML-інструментів (наприклад, [[XSLT]] для перетворення документів), переваги використання XHTML стають все помітнішими. Наприклад, [[XForms]] дозволяє досить просто керувати редагуванням документів XHTML (або будь-яких інших видів документа XML). Семантичні [[веб-застосунок|веб-застосунки]] також зможуть скористатися документами XHTML за своїми потребами.<ref>{{cite web|url=http://www.w3.org/MarkUp/2004/xhtml-faq#advantages|title=HTML and XHTML Frequently Answered Questions|author=Steven Pemberton|date=2004-07-21|accessdate=2009-12-08|quote=If your document is just pure XHTML 1.0 (not including other markup languages) then you will not yet notice much difference. However as more and more XML tools become available, such as XSLT for tranforming documents, you will start noticing the advantages of using XHTML. XForms for instance will allow you to edit XHTML documents (or any other sort of XML document) in simple controllable ways. Semantic Web applications will be able to take advantage of XHTML documents. If your document is more than XHTML 1.0, for instance including MathML, SMIL, or SVG, then the advantages are immediate: you can't do that sort of thing with HTML.|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6GYqHXK3a?url=http://www.w3.org/MarkUp/2004/xhtml-faq#advantages#advantages|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}</ref> Якщо документ більш ніж просто XHTML 1.0 (наприклад, у документі використовуються мови розмітки [[MathML]], [[SMIL]], або [[SVG]]), тоді переваги використання XHTML значно помітніші, адже HTML не підтримує такі комбінації мов розмітки в одному документі.
 
== Джерела ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/HTML