Волго-Балтійський водний шлях: відмінності між версіями

'''Волго-Балтійський водний шлях''' (раніше — [[Маріїнська водна система]]) — система каналів, і озер на північному заході [[Російська Федерація|Російської Федерації]], з'єднуюча [[Волга|Волгу]] з [[Балтійське море|Балтійським морем]]. Прямує через [[Рибінське водосховище]] до міста [[Череповець]], р. [[Шексна]], [[Білозерський канал]], р. [[Ковжа]], [[Маріїнський канал]], р. [[Витегра]], [[Онезький канал]], [[Онезьке озеро]], р. [[Свір]], [[Ладозьке озеро]] і р. [[Нева]]. Маріїнську водну систему споруджено на [[XIX век]]а, після корінний реконструкцію у [[1964 год]]у отримала сучасне назву. Довжина шляху становить приблизно 1100 км, глибина судноплавного фарватеру — не менше 4 м., що забезпечує суден тоннажністю до 5000 т. Продовженням Волго-Балтійского шляху є [[Біломорсько-Балтійський канал]], що з'єднує Онезьке озеро з [[Біле море|Білим морем]].

 

Волго-Балтійский водний шлях доступний для судів вантажопідйомністю близько 5000 т, вантажі перевозяться без перевалки. Судна йдуть озерами (замість руху по обхідним каналами). Переважають перевезення в самохідних вантажних судах; ведеться наскрізна буксирування плотів. Різко зросла швидкість перевезень (Череповець — [[Санкт-Петербург]] 2,5—3 діб проти 10—15 до реконструкції). Значно зріс вантажообіг Волго-Балтійського водного шляху порівняно зі старою Маріїнською системою; збільшилася питома вага змішаних залізнично-водних перевезень. Найважливіші вантажі: з [[Кольський півострів|Кольського півострова]] (через [[Кандалакша|Кандалакшу]]) залізорудний концентрат на [[Северсталь|Череповецький металургійний комбінат]]; хибінський апатит, апатитовий концентрат, карельський [[граніт]] і [[діабаз]] в різні райони країни; ліс і пиломатеріали з Архангельської та Вологодської областей на Південь, Санкт-Петербург і на експорт; чорний метал з Череповця, донецьке і кузнецьке вугілля, уральський сірчаний колчедан, солікамські калійні солі — для Північного-Заходу і на експорт; баскунчацька сіль (особливо для Мурманська); зерно. У танкерах з Волги йдуть нафтовантажі для Північного-Заходу, та на експорт (див. [[Волготанкер]]). Через Санкт-Петербург на Волго-Балтійський водний шлях надходять імпортні вантажі для різних районів країни. У пасажирському русі значна кількість туристських теплоходів (маршрути з Санкт-Петербурга в [[Москва|Москву]], [[Астрахань]], [[Ростов-на-Дону]], [[Перм]] тощо).

 

 

 

[[Категорія:Історія СРСР]]

[[Категорія:Географія Росії]]