Єдиний міграційний простір: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м Заголовок статті в газеті береться без змін
Мітка: Скасування
Рядок 44:
{{main|Вихід Великої Британії з Європейського союзу}}
{{поточна подія|розділ}}
В 2016 році відбувся [[референдум щодо членства Великої Британії в ЄС]], на якому 52% британців висловились за вихід Великої Британії зі складу [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]. Цей вихід перетворить ірландсько-британський кордон із внутрішнього на [[Країни, які межують з Європейським Союзом|зовнішній кордон Європейського Союзу]].<ref>{{Cite web|url=http://www.historyandpolicy.org/policy-papers/papers/brexit-and-the-history-of-policing-the-irish-border|title=Brexit and the history of policing the Irish border|trans_title=Брекзіт та історія охорони ірландського кордону|last=Smith|first=Evan|date=20 липня 2016|website=History & Policy|publisher=History & Policy|access-date=21 липня 2016}}</ref> Попри це, [[Уряд Ірландії|ірландський]] та [[Кабінет міністрів Великої Британії|британський]] уряди разом з [[Голова Європейської Ради|Головою Європейської Ради]] заявили що вони не хочуть щоб ірландсько-британський кордон став "твердим кордоном", тобто кордоном із повноцінними прикордонними та митними перевірками, враховуючи історичні та соціальні "чутливості" регіону, особливо нещодавній [[конфлікт у Північній Ірландії]].<ref>{{cite web|url=https://apostrophe.ua/ua/article/world/europe/2017-03-31/chto-mojet-pomeshat-velikobritanii-pokinut-es/11369|title=Що може завадити Великій БританіїВеликобританії покинути ЄС|author=Владислав Кудрик|date=31 березня 2017|website=apostrophe.ua|publisher=[[Апостроф (інтернет-видання)|«Апостроф»]]|accessdate=10 лютого 2019}} {{ref-uk}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.express.co.uk/news/uk/786284/northern-ireland-brexit-irish-border-donald-tusk|title=EU pledges NO hard border in Ireland - but admits "creative" solution needed|trans_title=ЄС гарантує що в Ірландії не буде "твердого" кордону, але визнає необхідність "креативного" рішення|last=Міллар|first=Джої|date=31 березня 2017|website=www.express.co.uk|publisher=[[Дейлі ікспрес|Daily Express]]|access-date=10 лютого 2019}}</ref>
 
У вересні 2016 року, через 4 місяці після референдуму, уряди двох країн розробили чернетку плану відповідно до якого після Брекзіту в ірландських аеропортах та морських портах застосовуватиметься британський міграційний контроль, щоб Велика Британія могла контролювати міграцію [[Громадянство Європейського Союзу|громадян ЄС]] (окрім громадян Ірландії) через відкритий кордон із Великою Британією. Цей план міг би запобігти необхідності паспортного контролю між Республікою Ірландія та Північною Ірландією.<ref>{{cite news|url=https://www.theguardian.com/politics/2016/oct/10/idea-of-uk-border-controls-in-ireland-is-ridiculous-says-irish-mep-matt-carty|title=Irish Republic signals support for UK plan to avoid post-Brexit "hard border"|trans_title=Республіка Ірландія висловлює підтримку планам Великої Британії щодо уникнення "твердого кордону" після Брекзіту|work=[[Гардіан|The Guardian]]|date=10 жовтня 2016|accessdate=12 жовтня 2016}}</ref> Але ця угода так ніколи і не була завершена та була розкритикована деякими політичними партіями в Республіці Ірландія.<ref>{{Cite news|access-date=14 грудня 2016|url=http://www.irishtimes.com/news/politics/oireachtas/brexit-ireland-has-no-agreement-with-uk-on-use-of-irish-ports-1.2844005|title=Brexit: Ireland has no agreement with UK on use of Irish ports|trans_title=Брекзіт: Ірландія не домовилась з Великою Британією щодо використання ірландських портів|newspaper=The Irish Times}}</ref> 23 березня 2017 було остаточно оголошено що британським міграційним офіцерам не буде дозволено працювати в ірландських аеропортах та морських портах.<ref>{{cite web|url=https://www.rte.ie/news/brexit/2017/0323/862001-brexit-border/|title=UK officials at Irish ports ruled out|trans_title=Британським чиновникам не дали доступ до ірландських портів|date=23 березня 2017|accessdate=29 квітня 2017|publisher=Raidió Teilifís Éireann}}</ref>