Вікіпедія

Алжир: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Uawikibot1 (обговорення | внесок)
Боти
124 500 редагувань
Текст посилання ідентичний посиланню
м clean up, removed stub tag за допомогою AWB
Рядок 91:
* Атласький — [[середземноморський геосинклінальний пояс]]. Північна частина — [[шар'яж]]і, центральна (Оранська месета) — чохол [[мезозой]]-[[кайнозой]]ських відкладів, південна — [[Складчастість (геологія)|складчаста зона]] мезозойського прогину.
* Атлаські передгір'я — прогин [[Атласький розлом|Атласького розлому]]. Тут [[докембрій]]ські породи занурюються під осадовий чохол, складений морськими нижньо- і среднє[[палеозой]]ськими, лагунно-континентальними верхньопалеозойскими і [[Нижня Крейда|нижньокрейдовими]], а також морськими [[Верхня Крейда|верхньокрейдовими]] відкладами.
* Сахарський — частина древньої [[Африканська платформа|Африканської платформи]], докембрійські [[Граніт|гранітніграніт]]ні й [[метаморфічні гірські породи]] якої розбиті меридіональними [[Розломи|розломами]]. На півдні виділяється [[кристалічний щит]] масиву [[Ахаггар]], на південному-заході Ель-Еглаб (Регібат). Найвищі вершини — конуси [[Згаслі вулкани|згаслих вулканів]].
 
За запасами цінної [[Мінеральна сировина|мінеральної сировини]] Алжир займає одне з перших місць у Африці<ref name="ГЕС3"/>. Значними є поклади [[нафта|нафти]], [[Природний газ|газу]], залізної руди, [[фосфати|фосфатів]], [[Уран (хімічний елемент)|урану]], [[свинець|свинцю]], [[цинк]]у, [[мідь|міді]], [[олово|олова]], [[Сурма (хімічний елемент)|сурми]], [[марганець|марганцю]], [[вольфрам]]у, [[ртуть|ртуті]], [[барит]]у<ref name="УРЕ"/><ref name="ГЕС3"/>. За запасами нафти [[Алжиро-Лівійський нафтогазоносний басейн|Алжиро-Лівійського нафтогазоносного басейну]] Алжир займає 3-е місце в Африці (після [[Лівія|Лівії]] та [[Нігерія|Нігерії]]), а за запасами природного газу&nbsp;— 1-е<ref name="ГЕС3"/>.
Рядок 98:
* Гори Атласу і його передгір'я&nbsp;— залізняк, фосфорити, барит, будівельні матеріали.
* Західні сахарські плато&nbsp;— великі родовища залізняку.
* Масив Ахаггар&nbsp;— кольорові й дорогоцінні метали, радіоактивні руди, [[Алмаз|алмазиалмаз]]и.
 
{{see also|Корисні копалини Алжиру}}
 
=== Рельєф ===
За характером [[Рельєф географічний|рельєфу]] територію Алжиру умовно поділяють на північну гірську частину, середню-рівнинну і південну, складену [[плато]], гірськими [[Останець|останцями]] й [[Нагірнагір'я|нагір'ями]]ми<ref name="ВРЕ">{{ВРЕ|013161|Алжир}}</ref>. Територію країни здебільшого займають пустелі ([[Сахара]]). Середня відмітка висоти в Сахарі&nbsp;— близько 460&nbsp;м. Велику частину Сахари займають щебенисті і галечникові пустелі ([[Хамада|хамади]] і [[Рег|регирег]]и), приблизно 1/4 частина&nbsp;— піщані пустелі, які тут називають [[Ерг (пустеля)|ергами]] ([[Великий Західний Ерг|Великий Західний]], [[Великий Східний Ерг|Великий Східний]])<ref name="УРЕ"/>.
 
Берегова рівнина переривчаста. Береги переважно високі, скелясті, з неширокими пляжами, вздовж узбережжя великі затоки відсутні, незначна кількість зручних [[Бухта|бухт]]: [[Оранська бухта|Оранська]], [[Алжирська бухта|Алжирська]], [[Беджая (бухта)|Беджаія]], [[Аннаба (бухта)|Аннаба]].
 
На півночі країни розташована невисока гірська країна [[Тель-Атлас]]. Невисокі хребти, що чергуються з широкими низькими плато, вистеленими річковими наносами і [[Річкова тераса|терасами]], що спускаються до моря. Гірський ланцюг Тель-Атласу, що простягається на півночі, вздовж узбережжя прорізають нечисленні бухти і рівнини. Тель-Атлас підноситься над рівнем моря на понад 1830&nbsp;м і включає в себе масиви [[Тлемсен]], [[Велика Кабілія|Велику]] і [[Мала Кабілія|Малу Кабілію]], [[Меджерда|Меджерду]], [[Ходна]], [[Орес]] ([[Шелія]], 2328 м)<ref name="ГЕС3"/>. Далі на південь&nbsp;— хребет [[Сахарський Атлас]] (висоти до 2330 м), між якими лежать [[Високі плато]], що знижуються з 1100&nbsp;м на заході до 800&nbsp;м на сході&nbsp;— то абсолютно плоске на заході, то хвилясте, або навіть перерізане горами на сході<ref name="ВРЕ"/>. Високі плато зайняті великими солоними пресихаючими озерами&nbsp;— [[Себха|себхамисебха]]ми, найбільше з яких [[Шотт-Мельгір]]<ref name="ВРЕ"/>. Розташований на південь від Високих плато Сахарський Атлас сягає висоти до 2320&nbsp;м над рівнем моря ([[Джебель-Хеліа]]) і потім знижується до Сахари на 300&nbsp;м<ref name="ГЕС3"/>. Найбільш піднятою частиною Сахарського Атласу є гірські системи [[Ксур]], [[Амур (гори)|Амур]] і [[Улед-Наїль]].
 
Південніше Сахарського Атласу лежить Алжирська Сахара. На заході вона представляє собою ряд кам'янистих плато ([[Ель-Еглаб]], [[Танезруфт]], [[Адрар-Іфорас]]) з висотами до 500&nbsp;м, що переходять південніше в пониження, зайняті областю великих пісків, а на сході&nbsp;— обширну солончакову западину, що спускається до 30&nbsp;м нижче рівня моря<ref name="ВРЕ"/>. У центрі країни&nbsp;— плато [[Тадемаїт]].
Рядок 123:
Річок з постійною течією мало, річки течуть з гір, вони несудноплавні, але придатні для штучного зрошення та спорудження ГЕС на них. Найдовша річка країни&nbsp;— [[Шеліф]] (700 км)<ref name="ВРЕ"/>. Дуже багато тимчасових потоків&nbsp;— [[ваді]]: [[Ель-Гамман]], [[Суммам]], [[Ель-Кебір]]<ref name="УРЕ"/>. Річки північних схилів Атласу середземноморського типу з переважанням дощового живлення; витрати води від 0-2 м³/с влітку до 1000 м³/с під час [[Повінь|повеней]].
 
У розлогій приатлаській улоговині на північ від Сахари багато пересихаючих солоних озер&nbsp;— [[Шот|шотівшот]]ів ([[Шот-Мельгір]]). Багато їх і в міжгірській улоговині Атласу ([[Шот-еш-Шергі]], [[Шот-ель-Ходна]], [[Захрез-Шергі]], [[Захрез-Гарбі]]).
 
Запас води, що використовуються [[Артезіанська свердловина|артезіанськими свердловинами]] в Сахарі, досить значний<ref name="ВРЕ"/>. Найбільші [[Оаза|оазиси]]: [[Тідікельт]], [[Туггурт]], [[Ель-Голеа]].
Рядок 168:
{| class="colours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Egypt, Rome, Carthage and Numidia.jpg|border|150px|]]
|[[Файл:GM Massinissa.png|border|130px|]]
|[[Файл:History_Of_Algeria.jpeg|border|170px|]]
|[[Файл:Roman Arch of Trajan at Thamugadi (Timgad), Algeria 04966r.jpg|border|150px|]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Карта Нумідії<br/>(показана світло-бузковим)</small></div>
Рядок 196:
{| class="colours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Barbarossa Hayreddin Pasha.jpg|border|110px|]]
|
|[[Файл:Debarquement et maltraitement de prisonniers a alger.JPG|border|170px|]]
|[[Файл:De Engels-Nederlandse vloot in de Baai van Algiers ter ondersteuning van het ultimatum tot vrijlating van blanke slaven, 26 augustus 1816. Rijksmuseum SK-A-1377.jpeg|border|170px|]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Хайреддін Барбароса</small></div>
Рядок 216:
{| class="colours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Fighting_at_the_gates_of_Algiers_1830.jpg|border|170px|]]
|[[Файл:Arrival of Marshal Randon in Algier-Ernest-Francis Vacherot mg 5120.jpg|border|150px|]]
|[[Файл:Abd al-Qadir.jpg|border|110px|]]
|[[Файл:Algier1954.ogv|border|150px|]]
|[[Файл:Semaine des barricades Alger 1960 Haute Qualité.jpg|border|170px|]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Здобуття французами<br/>Алжирської фортеці, 1830 рік</small></div>
Рядок 252:
{| class="colours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Délégation du FLN - EVIAN.jpg|border|170px|]]
|[[Файл:1975 Algiers Agreement.jpg|border|170px|]]
|[[Файл:Arrêt du processus électoral de 1991 en Algérie.jpg|border|170px|]]
|[[Файл:Manifestation Algiers RCD - 01222011.jpg|border|110px|]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Фронт національного визволення<br/>у Евіані</small></div>
Рядок 318:
{{main|Адміністративний поділ Алжиру}}
 
В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 47 [[Вілаї|вілаїввілаї]]в ({{lang-ar|ولاية}}) і 1 столичний округ ({{lang-ar|ولاية}}). Вілаї в свою чергу поділяються на 553 [[Округи Алжиру|округи]] ({{lang-ar|دائرة}}; «даїра»), які складаються з 1541 [[Комуни Алжиру|комун]] ({{lang-fr|commune}}, {{lang-ar|بلدية}}, ''балядія'').
 
Адміністративний поділ країни кілька разів змінювався з моменту здобуття незалежності, при виокремленні, або створенні нових провінцій, номер старих провінцій не змінювався, отже номери провінцій не збігаються з алфавітним порядком<ref name="WF">< /ref>.
 
<div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2; text-align:left">
Рядок 419:
=== Агровиробництво ===
{{main|Аграрне виробництво Алжиру}}
У сільськогосподарському обробітку знаходиться 17&nbsp;% площі держави, з них лише п'ята частина під ріллею<ref name="ДубовичГЕС3"/><ref name="ГЕС3Дубович"/>. Сільськогосподарські угіддя зосереджені головним чином в північній частині країни, де м'який помірно-вологий середземноморський клімат. Головні [[сільськогосподарські культури]]: [[оливки]], [[цитрусові]] (540 тис. тон у 1975 році), [[фініки]], зернові, пшениця (652 тис. тон у 1975 році) і ячмінь (307 тис. тон у 1975 році), [[виноград]], [[картопля]], ранні овочі (800 тис. тон у 1975 році).
 
Поголів'я вівців складає 18&nbsp;млн голів, кіз&nbsp;— 3&nbsp;млн, великої рогатої худоби&nbsp;— 2&nbsp;млн. У 1946 році поголів'я малої рогатої худоби (вівці, кози) складало 9&nbsp;млн голів, великої&nbsp;— 0,8&nbsp;млн голів; а в 1975 році&nbsp;— 10 і 0,8&nbsp;млн голів, відповідно<ref name="УРЕ"/>. До 1&nbsp;млн голів налічує поголів'я коней і верблюдів в країні<ref name="ВРЕ"/>.
Рядок 434:
{| class="colours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Autoroute est ouest ghomri2.JPG|border|190px|]]
|[[Файл:Gare ferroviaire.jpg|border|150px|]]
|[[Файл:Algeria pipelines map.jpg|border|125px|]]
|[[Файл:Oran facade maritime.JPG|border|150px|]]
|
|-
Рядок 483:
Населення розміщене вкрай нерівномірно, близько 70&nbsp;% алжирців живуть у північній, прибережній зоні [[Середземне море|Середземного моря]]; менша кількість, мешкає в [[пустеля Сахара|пустелі Сахара]], й в основному зосереджена в [[оаза]]х, хоча близько 1,5&nbsp;млн чоловік залишаються [[кочовик]]ами або частково кочівниками.
 
Серед [[Адвокатура|адвокатів]] жінки становлять 70&nbsp;%, серед [[Суд|суддівсуд]]дів&nbsp;— 60&nbsp;%, вони домінують і в [[Медицина|медицині]]. Все частіше жінки вносять великий дохід до домашніх господарств, подекуди більше ніж чоловіки. 60&nbsp;% студентів університетів складають жінки (згідно з університетськими дослідженнями).
 
За даними [[ООН]], Алжир має одну з найнижчих ставок у світі за забезпеченням житлової площі, та й урядові чиновники публічно заявили, що країна має негативне [[сальдо]] в розмірі 1,5&nbsp;млн одиниць житла. Не сприяє покращенню цієї картини проблема [[біженці]]в, оскільки постійно в країні перебувають понад 95 тис. біженців та шукачів притулку. Це близько 90 тис. чоловік з [[Марокко]], і понад 4 тис. з колишньої [[Палестина|Палестини]], крім того в країні працює близько 35 тис. [[Китайська Народна Республіка|китайських]] [[мігрант]]ів.
Рядок 489:
=== Урбанізація ===
{{main|Міста Алжиру}}
Рівень [[Урбанізація|урбанізованості]] в 2000 році склав 56&nbsp;% і в порівнянні з 1974 роком (52&nbsp;%) змінився не істотно<ref name="ДубовичУРЕ"/><ref name="УРЕДубович"/>. Головний етап урбанізації припава на середину XX століття, коли лише за період 1954—1966 років частка міського населення збільшилась з ¼ до ⅓. Головні міста держави: [[Алжир (місто)|Алжир]] (2,36&nbsp;млн осіб), [[Оран]] (803 тис. осіб), [[Константіна (місто)|Константіна]] (448 тис. осіб).
 
У 2011 році було відкрито [[Алжирський метрополітен]]<ref name=rfi>{{cite news |first=|last=|title=Maghreb's first metro system opens in Algeria |url=http://www.english.rfi.fr/africa/20111031-maghrebs-first-metro-system-opens-algeria |newspaper=[[Radio France International]] |date=31 October 2011 |accessdate=2013-09-14}}</ref>.
Рядок 580:
{| class="colours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:GM Djemila Roman Theatre02.jpg|border|170px|]]
|[[Файл:Timgad rue.jpg|border|170px|]]
|[[Файл:Mansourah-1.jpg|border|170px|]]
|[[Файл:Theatre d'oran.jpg|border|170px|]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Римський театр<br/>у Джемілі</small></div>
Рядок 619:
=== Музика й танці ===
{{main|Музика Алжиру}}
Для музичних мотивів Алжиру характерне чергування пісенних (соло, унісонний хор) та інструментальних номерів (нуба-сюїта). Національні [[музичні інструменти]]: [[ребаб]] (смичковий), [[Уд|уд]] ([[лютня]]), [[Канун (музикальний інструмент)|канун]] (рід [[цитра|цитри]]), [[госба]] ([[флейта]]), [[тбел]] і [[деф]] (ударні). Для музичної історії Алжиру в XX столітті характерною рисою було виникнення жанру легкої музики&nbsp;— [[аль-джад]]. Особливо відзначився в цьому жанрі виконавець і композитор [[Хадж Мухаммед аль-Анка]]<ref name="УРЕ"/>.
 
Після здобуття Алжиром незалежності в столиці було створено [[Національний інститут музики (Алжир)|Національний інститут музики]].
Рядок 657:
* ''Рудик С. К.'' Алжирія (Країна сироко та блакитного неба).&nbsp;— {{comment|К.|Київ}} : АН ВШ України, 2005.&nbsp;— 156 с.
* ''Саранов С. В.'' Алжир у зовнішній та колоніальній політиці Франції, 1830—1870&nbsp;рр. : дис. … канд. іст. наук : 07.00.02 / Саранов Сергій Вікторович ; Держ. закл. «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».&nbsp;— {{comment|Л.|Луганськ}}, 2011.&nbsp;— 206 арк.&nbsp;— Бібліогр.: арк. 173—206.
 
* {{ref-en}} Algeria's economy // [[Економіст (журнал)|The Economist]].&nbsp;— Nov 28th 2007.
* {{ref-en}} Algeria // The Economist.&nbsp;— Nov 16th 2006.
Рядок 664 ⟶ 663:
* {{ref-en}} ''Hadjeres S.,'' Culture, independance et revolution en Algerie. 1880—1980, {{comment|P.|Париж}}, 1981.
* {{ref-en}} ''Heggoy A.'' Insurgency and counterinsurgency in Algeria, Bloomington, 1972.
 
* {{ref-ru}} ''Аваков Р.&nbsp;М.''&nbsp;Французский монополистический капитал в Северной Африке.&nbsp;— М., 1958.
* {{ref-ru}} Алжир. Справочник.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 1997.&nbsp;— С. 130—143.
Рядок 699 ⟶ 697:
* {{ref-ru}} ''Смирнов И. И.'' Алжир: индустриализация и социально-экономический прогресс.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}}, 1981.
* {{ref-ru}} ''Эгрето М.'' Алжирская нация существует.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}}, 1958.
 
* {{ref-fr}} ''Ageron Ch.-R.,'' Histoire de Agerie conlemporaino, 5 ed. {{comment|P.|Париж}}, 1974.
* {{ref-fr}} ''Ageron Ch.-R.,'' Les Algeriens muslimans et la France (1871—1919), t. 1—2, {{comment|P.|Париж}}, 1968.
Рядок 720 ⟶ 717:
* {{ref-fr}} ''Valensi L.,'' Le Maghreb avant la prise d'Alger (1790—1830), {{comment|P.|Париж}}, 1969.
* {{ref-fr}} ''Vatin J.-C.,'' L'Algerie politique: histoire et societe. {{comment|P.|Париж}}, 1974.
 
* {{ref-ru}} Культура современного Алжира.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}}, 1961.
 
* {{ref-ru}} ''Джугашвили Г. Я., Куделин А. Б., Никифорова И. Д.'' Литература Алжира // Современные литературы Африки. Северная и Западная Африка.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}}, 1973.
* {{ref-ru}} ''Эльвова В. А.'' Художественная литература стран Африки в советской печати. 1965—1974. Указатель литературы на русском языке.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}}, 1976.
Рядок 732 ⟶ 727:
* {{ref-fr}} ''Dejeux X J.,'' Bibliographie methodique et critique de la litterature algerienne de langue fran^aise. 1945—1977, Alger, 1981.
* {{ref-fr}} La litterature algerienne, «Europe», 1976, №&nbsp;567/568.
 
* {{ref-ru}} ''Каптерева Т.'' У художников Алжира // Искусство, 1973, №&nbsp;1.
* {{ref-ru}} ''Каптерева Т.'' Искусство стран Магриба. Древний мир.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}}, 1980.
* {{ref-fr}} ''Bouriba R.,'' L'art musulman en Algerie, Alger, 1972.
 
* {{ref-en}} ''Golvin L., Hill D.,'' Islamic architecture in North Africa, {{comment| L.|Лондон}}, 1976.
 
* {{ref-ru}} ''Башир-Хадрж-Али'', Музыка // Культура современного Алжира.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}}, 1961.
* {{ref-ru}} ''Власова О.'' Музыка Тлемсена // Азия и Африка сегодня, 1981, №&nbsp;5.
Рядок 747 ⟶ 739:
* {{ref-fr}} ''Mahdi S. el,'' La musique arabe. {{comment|P.|Париж}}, 1972.
* {{ref-de}} ''Touma H. H.'', Die Musik der Araber. Wilhelmshaven, 1975.
 
* {{ref-ru}} ''Путинцева T. A.'' Здесь начинается Африка.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}}, 1973.
* {{ref-ru}} ''Путинцева T. A.'' Тысяча и один год арабского театра.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}}, 1977.
Рядок 759 ⟶ 750:
* [http://ozi.pp.ua/alzhir-harakteristika_6197/ Характеристика Алжиру]
 
{{Algeria-stub}}
{{Алжир у темах}}
{{OPEC}}
Рядок 767 ⟶ 757:
{{Країни Середземного моря}}
{{бібліоінформація}}
 
[[Категорія:Алжир| ]]
[[Категорія:Країни Африки]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Алжир