Вікіпедія

Яремче: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Rausch (обговорення | внесок)
5640 редагувань
Немає опису редагування
Нові відомості, верифікація
Рядок 25:
| lon_deg = 24 | lon_min = 33 | lon_sec = 31
| висота =
| водойма = Річка [[Прут]], потік [[Явірницький]]
| станція = [[Яремче (станція)|Яремче]]
| відстань = 0
Рядок 45:
| ремарки = бюджет 80 млн грн. 2010
}}
'''Яре́мче''' (? —[[2006]] — ''Яремча'') — [[місто]] обласного підпорядкування в [[Україна|Україні]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській області]]. Розміщене на річці [[Прут]], на автошляху [[Івано-Франківськ]] — [[Рахів]] — [[Ужгород]]. [[Залізниця]] зв'язує місто з обласним центром, [[Тернопіль|Тернополем]], [[Київ|Києвом]] та [[Львів|Львовом]]. Яремче — найвідоміший кліматичний курорт [[Прикарпаття]], туристичний центр Івано-Франківщини та цілої [[Гуцульщина|Гуцульщини]]; центр «зеленого» туризму [[Прикарпаття]], також називають обличчям гірськолижної країни [[Буковель]] (c.[[Поляниця (Яремчанська міськрада)|Поляниця]]).
 
Вважають, що першим поселився серед гір бідняк Ярема і від його імені пішла назва міста. Утворене в [[1787]] році. Статус міста з [[1963]] року. [[14 грудня]] [[2006]] року ВР України відновила назву міста — з Яремча на Яремче. До Яремче приєднано два стародавні села — [[Дора]] та [[Ямна]], які розміщені відповідно нижче і вище за течією річки Пруту. У цих селах збереглися окремі залізничні станції.
 
== Географія ==
На південно-східій частині міст потік [[Явірницький]] впадає у [[Прут]].
 
== Історія ==
 
=== Стародавні часи ===
Археологічних знахідок у районі Яремча небагато. В праці відомого археолога [[Ярослав Пастернак|Ярослава Пастернака]] (1892–19691892—1969) «Станіславщина в сивій давнині» є дані про те, що в селі [[Дора]], в гірському ярі над Прутом, 1874 року знайдено разом кільканадцять штук різного крем'яного знаряддя з надбужанського сирівцю. Був це так званий крем'яний скарб, що засвідчує наявність зв'язків праісторичної Станіславщини із західною [[Волинь|Волинню]] тодішнім товарообмінним шляхом, що йшов з околиць [[Володимир-Волинський|Володимира-Волинського]] вздовж річок [[Буг]]у і [[Серет (притока Дністра)|Серету]] в Подністров'я й [[Покуття]].
 
Як стверджує доцент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника В. Клапчук, вік перших археологічних знахідок поблизу с. Дори сягає 40 тисяч років. А вже з часів [[мезоліт]]у (11—7 тис. р. тому) є конкретні докази переходів первісної людини через цю територію: в [[Старуня|Старуні]] Богородчанського району знайдено вироби з [[обсидіан]]у, родовища якого відомі на [[Закарпаття|Закарпатті]]; в околицях сусіднього [[Делятин]]а виявлено так звану [[площанська культура|площанську культуру]], що пов'язана комплексом знахідок, розповсюджених у [[Паннонія|Паннонії]].
Рядок 61 ⟶ 64:
Активне заселення [[Гуцульщина|Гуцульщини]] відбулося у княжу добу. Це відбилося в топонімах Яремчанщини — гора Маливо, потік Боярський (Дора), село [[Микуличин]].
 
Відомий львівський історик [[Петро Сіреджук]] у «Хронології найдавніших згадок міст і сіл Галицької Гуцульщини» наводить дату першої згадки за архівним документом с. Дора — [[1618]] рік, [[Ямна]] — [[1618]] рік і Яремче — 1787 рік. Цікавою була символіка с. [[Дора]] XIX–XXXIX—XX ст., до складу якої тривалий час входило Яремче: постать лева, що крокує вліво (по-геральдичному). Лев зображений з піднятою лівою лапою.
 
Помітний слід в історії українського народу залишило карпатське [[опришки|опришківство]]. Вже наприкінці XVII ст. в околицях Дори і Ямни з'являлися опришки. У загоні Нестора, якого 1618 р. шляхті вдалося спіймати біля Делятина, був один селянин з Ямної. Мешканці Дори і Ямної були учасниками загонів Пискливого та [[Пинтя|Пинті]] в 1703–17041703—1704 рр.; Григорія Дранки (дорянці Семен Кочержук, Семен Баюрак, Юрко Панчук, Петро Марчук) 1734 р.
Славетний ватажок опришків [[Довбуш Олекса|Олекса Довбуш]] часто бував в околицях Яремче. В селі Ямна проживала сестра Довбуша і звідси походив його побратим і племінник Павло Орфенюк, тут його підтримували однодумці Павло та Степан Дроніви. Уродженцем Дори був побратим і продовжувач справи Довбуша [[Баюрак Василь|Василь Баюрак]].
 
Рядок 130 ⟶ 133:
 
=== Повоєний період ===
У грудні [[1952]] р. в урочищі «Скала» в с. [[Дора]] застрелились, щоб не потрапити живими до рук ворога, троє повстанців: Орфенюк Василь — «Чорноморець», Дудзякий Микола — «Гора», Струк Юрій — «Чорновус».
 
[[1963]] року в Яремчі створено Музей партизанської слави. [[12 грудня]] [[1967]] року на могилі С. &nbsp;В. &nbsp;Руднева і 72 партизанів-ковпаківців була встановлена скульптурна композиція&nbsp;— постать партизана, який закриває собою прохід в гори (скульптор [[Бородай Василь Захарович|В. Бородай]], архітектори [[Ігнащенко Анатолій Федорович|А.&nbsp;Ігнащенко]] і [[Тутученко Семен Павлович|С.&nbsp;Тутученко]]). За цю роботу авторів було удостоєно золотої медалі ім. М.&nbsp;Б.&nbsp;Грекова. [[1968]] року для Музею партизанської слави споруджено новий будинок за проектом В.&nbsp;Стасової.<ref>{{книга |автор = Богуславский&nbsp;Г. |частина = |заголовок = Вечным сынам Отчизны. Памятники Великой Отечественной войны|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = М.|видавництво = Советская Россия|рік = 1975|том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }} <!--в кінці книги, сторінки не нумеровані--></ref>
Після війни в Яремчі розпочався період відбудови. Населений пункт отримав статус міста обласного підпорядкування. Сюди круглорічно приїжджають багато туристів, їх приваблює не тільки чудова природа, цілюще гірське повітря і можливість займатися зимовими видами спорту. [[Гуцули]]&nbsp;— це одна з найяскравіших складових українського етносу, яка зберегла свою самобутність досі. Неповторна природа, пам'ятки історії та культури, своєрідні риси в культурі і побуті гуцулів завжди приваблюють у Карпати туристів. Ці гори однаково красиві, як улітку, так і взимку. «Гори самовартністні і досконалі»&nbsp;— сказав сучасний Івано-Франківський письменник [[Прохасько Тарас Богданович|Тарас Прохасько]].
Рядок 161 ⟶ 164:
==== Пасажирські поїзди ====
 
* Щоденний пасажирський [[Гуцульщина (поїзд)|поїзд "«Гуцульщина"»]] сполученням Київ-Рахів-Київ. Вагони люкс, купе, плацкарт. Вартість -&nbsp;— близько ста п`'ятдесяти гривень (плацкарт до Києва).
* Щоденний пасажирський поїзд "«Львів-Рахів-Львів"». Вагони купе, плацкарт, загальні.
 
Відправлення зі Львова і Києва ввечері. Прибуття до Львова та Києва обох поїздів зранку.
Рядок 168 ⟶ 171:
==== Приміські поїзди ====
 
* Ворохта -&nbsp;— Коломия -&nbsp;— Ворохта
* Яремче -&nbsp;— Івано-Франківськ -&nbsp;— Яремче
* Коломия -&nbsp;— Рахів -&nbsp;— Коломия
* Івано-Франківськ -&nbsp;— Рахів -&nbsp;— Івано-Франківськ
 
Вартість квитка в межах шіснадцяти гривень до кінцевих зупинок.
Рядок 186 ⟶ 189:
У Карпатах бере початок багато річок: [[Прут]], [[Дністер]], [[Тиса]], [[Лімниця]], [[Черемош]], [[Латориця]], [[Теребля (річка)|Теребля]], [[Бистриця Надвірнянська|Бистриці&nbsp;— Надвірнянська]] і [[Бистриця Солотвинська|Солотвинська]]. Течія їхня стрімка, вони несуть велику кількість уламкового матеріалу, який відкладають у своїй нижчій течії.
 
Ґрунти у Карпатах різноманітні і відповідно до кліматичних умов розміщуються вертикальними поясами. В Передкарпатті сформувалися [[дерново-підзолисті ґрунти]], вище 1200–14001200—1400 м&nbsp;— бурі гірсько-лісові ґрунти, на висоті 1500–16001500—1600 м&nbsp;— сіро-бурі, вище 1600 м (під субальпійськими луками)&nbsp;— [[гірсько-лучні ґрунти|гірсько-лучні]].
 
[[Файл:STx 1025-1029 small.jpg|центр|750пкс|thumb|Яремчанський водоспад «[[Пробій (водоспад)|Пробій]]» узимку]]
 
=== Флора ===
На території Карпатського національного парку налічується близько 1100 видів рослин (54&nbsp;% усієї флори українських Карпат). Основним видом рослин Карпатського парку є [[хвойні ліси]], зокрема [[смерека|смерекові]], [[Сосна|соснові]], а також [[ялиця біла|ялиці білої]]. Окрім хвойних дерев у національному парку поширені [[Бук|букові ліси]], переважно у басейні річки Прут.
 
Трав'яна рослинність національного парку представлена різними деревами, чагарниками і чагарничками, серед останніх поширені [[чорниця]], [[брусниця]], [[журавлина]], сланка верба, насельниця. Чимало видів рослин, зокрема коренебульбистих і цибулинних&nbsp;— [[підсніжник звичайний]], [[білоцвіт весняний]], [[шафран Гейфелів]], занесено до [[Червона книга України|Червоної книги України]]. Статистика свідчить: із 132 видів вищих судинних рослин Карпат, які занесено до ІІ-го видання Червоної книги України, 80 ростуть на території Карпатського природного парку.
Рядок 212 ⟶ 215:
У місті Яремче природною основою економіки є і залишається туристично-рекреаційна галузь, що і зумовлює майже повну відсутність великих промислових підприємств.
 
На сьогодні на території Яремчанської міської ради залучено у виробництві чотири промислові підприємства, зокрема: ТзОВ «Ворохтянська лісова компанія», ТОВ «Татарівський лісозавод», СП ТзОВ «Вест-Вуд», ПВКФ «Керманич і К». Для прикладу: за 2002 рік підприємствами промисловості вироблено товарної продукції на суму 2988.8 тис. грн. у порівняних цінах, що на 118,7&nbsp;% більше проти відповідного періоду 2001 року.
 
=== Сувенірні ринки ===
Рядок 239 ⟶ 242:
 
=== Монастирі ===
* чоловічий монастир св. Петра і Павла; музей А.Шептицького;
* монастир монахів Студійського Уставу;
* жіночий монастир Згромадження сестер милосердя св. Вікентія.
Рядок 310 ⟶ 313:
== Посилання ==
{{commonscat|Yaremche}}
* [http://yaremcha.com.ua Яремче Інформційний туристичний каталог Готелі, приватні садиби, визначні місця, фотогалереї, туристичні маршрути]
* [http://yaremche.if.ua Форум Яремче]
* [http://yaremche.org/ Туристичний портал міста, створений виконавчим комітетом Яремчанської міської ради]
* [http://www.unian.net/ukr/news/news-177014.html ВР змінила назву міста Яремча] Уніан
* [http://www.castles.com.ua/jaremcze.html Замки та храми України. Яремче, якого ви не знали]
* [http://zymaghory.com/images/enterprise/yaremche/movies/yaremche1.swf 3D панорами водоспаду "«Пробій"»] на сторінці порталу "«[http://zymaghory.com/Tourism/yaremche/ukr Курорти та відпочинок в Карпатах]"»
* [http://www.zamky.com.ua/zamki/yaremche-i-bukovel/ Яремче і Буковель, замки Галичини]
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Яремче