Фукусімська АЕС-1: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стиль, правопис
правопис, стиль
Рядок 137:
Архітектурне проектування було виконано компанією [[Electric Bond and Share Company|Ebasco]]. А все будівництво — [[Kajima Construction Corporation, Ltd|Kajima]].<ref name="nuctrans">{{Cite web|url=http://nuctrans.org/Nuc_Trans/locations/daiichi/daiichi.htm|title=Nuclear Reactor Maps: Fukushima-Daiichi|publisher=Council for Security Cooperation in the Asia Pacific|accessdate=2011-03-14|archiveurl=http://www.webcitation.org/69N2JFYWf|archivedate=2012-07-23}}</ref>
 
На АЕС Фукусіма-1 використовуються киплячі ядерні реактори типу BWR. КонструктивнаЇхня особливістьконструктивна якихособливість і принципова відмінність від реакторів типу [[ВВЕР-1000]], які експлуатуються в [[Україна|Україні]], в тому, що вони одноконтурні. В них пароводяну суміш отримують в активній зоні. Тиск води в першому контурі становить близько 70 атм (в ВВЕР-1000&nbsp;— Р=160, t=290-320&nbsp;°C). При цьому тиску вода закипає в об'ємі активної зони вже приза температурітемператури 280&nbsp;°C. Киплячі реактори мають ряд переваг ву порівнянні з не киплячиминекиплячими. У киплячих реакторах корпус працює при нижчому тиску, у схемі АЕС немає парогенератора. Вони більш економічні. Недоліком є відсутність другого контуру. Пар з активної зони реактора подається в машзал на [[турбіна|турбіну]], що істотно розширює зону суворого режиму («брудну» зону). Також принциповою відміною цих реакторів є те, що стрижні управління і захисту (СУЗ) реактора подаються в активну зону знизу.
 
Блок №&nbsp;1, потужністю&nbsp;— 460 &nbsp;МВт з киплячим ядерним реактором (BWR-3), почав будуватися в липні [[1967]] року, а вже [[26 березня]] [[1971]] року почав виробництво електроенергії. Зняття з експлуатації цього блоку було заплановано на початок [[2011]] року.<ref>{{Cite web|url=http://www.icjt.org/npp/podrobnosti.php?drzava=14&lokacija=818|title=Fukushima Daiichi Information Screen|publisher=Icjt.org|date=|accessdate=2011-03-15|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I3e6BS19|archivedate=2013-07-12}}</ref>
У лютому 2011 року, японські регуляторні органи надали відстрочку закриття реактора на десять років для продовження його експлуатації.<ref name="Forbes20110311">{{Cite news |url=http://www.forbes.com/feeds/ap/2011/03/12/general-as-japan-quake-power-plant_8352691.html|title= Japan quake causes emergencies at 5 nuke reactors|first1 = Mari | last1 = Yamaguchi |first2 = Jeff | last2 = Donn|work=Forbes | date=March 12, 2011 | accessdate=March 12, 2011|archiveurl=http://web.archive.org/web/20110317234445/http://www.forbes.com/feeds/ap/2011/03/12/general-as-japan-quake-power-plant_8352691.html|archivedate=March 17, 2011}}</ref> [[12 березня]] [[2011]] року о 8:36 за київським часом реакторне відділення блоку №&nbsp;1 було зруйноване вибухом водню.
 
Рядок 177:
 
За обережними прогнозами аварія на АЕС може сягнути 6-го рівня, зважаючи на ступінь руйнації 1-го і 3-го енергоблоків і густонаселені території в районі аварії.
 
===Цікаво===
* При ліквідації наслідків аварії роботи, що наближаються до високоактивних зон, швидко виходять з ладу. Радіація "«вбиває"» техніку шляхом швидкого її зношування, зокрема електропроводки роботів.<ref>http://blog.rabota.ua/na-fukusime-ot-radiatsii-umirayut-robotyi-chistilshhiki/</ref>
 
== Див. також ==