Юліан (граф): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
Haida (обговорення | внесок)
Рядок 56:
 
== Життєпис ==
Про походження нічого невідомо. Вже у 682 році був комітом [[ТанджерТанжер|Тінгіса]], уклавши тоді мирний договір з [[Укба ібн Нафі аль-Фіхрі|Укбою ібн Нафі]]. З кінця 680-х або початку 690-х років обіймав посаду коміта [[Сеута|Септему]]. Після поразок від арабів у Нумідії та біля Карфагену, ймовірно, дістав посаду дукса Мавретанії. Діяв спільно з берберськими племенами. У 698 році слідом за захоплення арабами Карфагену та невдалою спробою його відвоювати адміністративний центр Африканського екзархату було перенесено до Септема. Можливо, Юліан отримав посаду екзарха або виконував його функції без офіційного призначення на цю посаду. Є припущення, що ще раніше визнав зверхність короля [[Егіка|Егіки]]. В арабських джерелах значиться як малік (цар) Гхомара.
 
У 698 та 705—707 роках спробував відвоювати південну частину Піренейського півострова (Бетіку), проте зазнав поразки. Можливо тоді уклав союз з [[вітіца|Вітіцею]], відправивши доньку Ла Каву (відома в легендах як Флоринда) до королівського двору в Толедо. Згодом насилля над нею короля [[Родеріх]]а стало приводом до переходу Юліана на бік арабів. Втім, на думку сучасних дослідників, це є середньовічною іспанською легендою. Ймовірніше, Юліан залишався на посаді коміта або дукса, керуючи рештками Африканського екзархату. Можливо, мав дипломатичні відносини з вестготськими королями. Причиною переходу на бік арабів могло стати усвідомлення неможливості спротиву мусульманським військам, які до 707 року приборкали берберів, союзників візантійців. Втім особисті мотиви також можливі.