Йосиф (Жук): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення |
|||
Рядок 4:
'''Йосиф Жук''' ({{lang-en|Joseph A. Žuk}}; [[24 грудня]] [[1872]], [[Підкамінь (Рогатинський район)|Підкамінь]], [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівство Галичини і Володимирії]] — [[23 лютого]] [[1934]], [[Сент-Пітерсбург]], [[Флорида]], [[Сполучені Штати Америки|США]]) — засновник і перший предстоятель [[Українська православна церква в Америці|Української православної церкви в Америці]], яка на момент його смерті була неканонічною, але в 1936 році прийнята до юрисдикції [[Константинопольська православна церква|Константинопольського патріархату]].
== Походження та навчання ==
Йосиф Жук народився 24 грудня 1872 року в селі [[Підкамінь]] (нині Львівська область) у греко-католицькій родині<ref name="Marunchak">Михайло H. Марунчак {{Google books|IcURAQAAIAAJ|Биографiчний довiдник до исторiï украïнцiв Канади, Том 1}}</ref>.
Закінчив Духовну семінарію в [[Івано-Франківськ|Станиславові]], потім в єзуїтській колегії Canisianum в [[Інсбрук]]у<ref name="Marunchak">Михайло H. Марунчак {{Google books|IcURAQAAIAAJ|Биографiчний довiдник до исторiï украïнцiв Канади, Том 1}}</ref>.
== Служіння у греко-католицтві ==
У [[1899|1899 році]], ставши єпископом, [[Андрей (Шептицький)|Андрей Шептицький]] взяв Йосифа Жука до себе секретарем і висвятив його на священика<ref name="Marunchak">Михайло H. Марунчак {{Google books|IcURAQAAIAAJ|Биографiчний довiдник до исторiï украïнцiв Канади, Том 1}}</ref>; це була перша хіротонія, здійснена Шептицьким<ref name="apo"><div>УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ, Український Католицький Тижневик у Канади від 28 лютого 1938 року, стор 1, 2</div></ref>.
У 1904 році Йосиф Жук захистив [[Дисертація|докторську дисертацію]] у богословській колегії «Canisianum» (Австро-Угорщина)<ref name="Marunchak">Михайло H. Марунчак {{Google books|IcURAQAAIAAJ|Биографiчний довiдник до исторiï украïнцiв Канади, Том 1}}</ref>.
Після того як Андрей Шептицький став главою УГКЦ, він призначив Йосифа ректором [[Львівська греко-католицька семінарія|Львівської греко-католицької семінарії]]<ref name="apo"><div>УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ, Український Католицький Тижневик у Канади від 28 лютого 1938 року, стор 1, 2</div></ref>.
Потім він був зведений у сан [[Митра|митрата]] і призначений генеральним вікарієм архієпископа
У 1924 році переїхав до Канади<ref><div>[http://izbornyk.org.ua/encycl/euii068.htm Йосиф Жук] // [[Енциклопедія українознавства]]. В 10-ти т. / Гол. ред. В. Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.</div></ref>. Служив на різних парафіях<ref name="Marunchak">Михайло H. Марунчак {{Google books|IcURAQAAIAAJ|Биографiчний довiдник до исторiï украïнцiв Канади, Том 1}}</ref>.
== Перехід до православ'я ==
Прагнення [[Ватикан]]у латинизувати американських греко-католиків привело його у 1928 році до рішення перейти до [[православ'я]]. У 1929 році, американські греко-католики, що сумнівалися у канонічності Івана Теодоровича і конфліктували з єпископом Костянтином Богачевським, провели нараду в Аллентауні (штат Пенсильванія). Разом вони вирішили створити Українську православну єпархію. Духовно її почав опікати сирійський єпископ Афтіміос Офейш — лідер однієї з невизнаних американських юрисдикцій.
У 1931 році учасники наради українських греко-католицьких парафій у Північній Америці обрали священика Йосифа Жука кандидатом на єпископське рукоположення. Разом з тим, Йосиф Жук та духовенство, що його підтримувало, не бажали переходити в підпорядкування [[Іоанн (Теодорович)|Іоанна Теодоровича]], який не мав [[Апостольське спадкоємство|апостольського спадкоємства]].
Єпископ Вінніпегський [[Арсеній (Чаговцов)]] писав у листі єпископу [[Леонтій (Туркевич)|Леонтію (Туркевичу)]] о 24 жовтня 1931 року<ref>http://www.cjoc.ca/pdf/Timeline.pdf</ref>:
Всюду и в Америке и в Канаде организовывают какие-то новые православные церкви с Жуками и прочими, а мы, Православные, молчим и наблюдаем, как наши овцы разбридаются по чужим оградам. Почему нам не войти в соглашение со всеми православными епископами, здесь греки, сербы, болгари, сиро-арабы и не поговорить на Соборе о мерах и средствах к сохранению исконного (Первоначального, древнего) Православия. Я боюсь умирать, оставляя Церковь в таком хаосе.<templatestyles src="Шаблон:Конец цитаты/styles.css" /></blockquote>25 вересня 1932 року Йосиф Жук був висвячений на єпископа Нью-Йоркського. Хіротонію звершили архієпископ і Примас Американської Православної Католицької Церкви Євфимій (Офеш), єпископ Лос-Анджелеський Софроній (Бишара), єпископ Монреальський Еммануїл (Абу-Хатаб) (Північно-Американська митрополія) та сирійський єпископ Афтіміос Офейш. Після цього до Йосифа Жука приєдналися впливові українські священики Теодоровича. Згодом Афтіміос одружився на молодій сирійській протестантці й УПЦ в Америці очолив Йосиф Жук. Між двома українськими Церквами в США почалася запекла боротьба за вплив на громаду.▼
{{цитата|Усюди і в Америці і в Канаді організовують якісь нові православні церкви з Жуками та іншими, а ми, Православні, мовчимо і спостерігаємо, як наші вівці разбрідаются чужими огорожами. Чому нам не увійти в угоду з усіма православними єпископами, тут греки, серби, болгари, сиро-араби і не поговорити на Соборі про заходи та засоби до збереження споконвічного (Початкового, стародавнього) Православ'я. Я боюся вмирати, залишаючи Церкву в такому хаосі.}}
▲
Окормляв до того часу приблизно півдюжини українських парафій АПКЦ. Після розпаду АПКЦ в 1933 році Йосиф Жук створив Українську Православну Церкву Америки.
9 листопада 1933 року він оголосив, що в підпорядкованих йому парафіях
Також Йосиф Жук почав переговори з Константинопольським патріархатом аби врегулювати свою канонічність. Але він не встиг це завершити, померши 2 лютого 1934 року в Сент-Пітерсбурзі, штат Флорида.
| |||