Позитрон: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м шаблон |
Використання |
||
Рядок 41:
У 1934 році [[Андрія Мохоровичич]] теоретично припустив існування зв'язаного стану електрона і позитрона — [[Позитроній|позитронію]], а у 1951 {{не перекладено|Мартін Дойч|||Martin Deutsch}} відкрив його експериментально<ref>[http://www.positronannihilation.net/index_files/Page364.htm History]{{ref-en}}</ref>
У 1939 році випромінюючі позитрони ізотопи були використані для дослідження рослин, а у 1945 році — людей. У 1948 році з'явився принциповий теоретичний опис [[Позитрон-емісійна томографія|позитрон-емісійної томографії]], а у 1962 вона була вперше використана для дослідження пухлин мозку<ref name="snm">[http://tech.snmjournals.org/content/25/1/4.full.pdf A Brief History of Positron Emission Tomography]</ref>.
== Джерела ==
Рядок 60 ⟶ 62:
* [[Синхротронне випромінювання]] електронів у спіральному [[ондулятор]]і
* Зворотне [[комптонівське розсіювання]] ультрафіолетових фотонів на пучці ультра-релятивістських електронів.
== Використання ==
Найбільш масово позитрони використовуються для [[Позитрон-емісійна томографія|позитрон-емісійної томографії]]. Принцип її дії полягає в тому, що у організм пацієнта вводять радіонуклід, що утворює позитрони при розпаді. Ті, в свою чергу, анігілюють з електронами, присутніми в навколишній матерії, і випромінюють гамма-кванти. Завдяки тому, що позитрони мають низьку початкову енергію, вони породжують завжди два кванта з сталою енергією (511 КеВ), що розлітаються в протилежних напрямках, тому, фіксуючи обидва кванти можна дуже точно визначити місце їх виникнення<ref name="snm"></ref>.
== Див. також ==
| |||