Вікіпедія

Катойконім: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 7:
Найпродуктивніша словотвірна модель утворюється суфіксами ''-ець'' (у формі чоловічого роду), ''-к-а'' (у формі жіночого роду) та ''-ц-і'' у формі множини на зразок:
 
* крим-ець (''не'' крим-чан-ин)  — крим-к-а  — крим-ц-і;
* луган-ець  — луган-к-а  — луган-ц-і;
* одес-ець &nbsp;— одес-к-а &nbsp;— одес-ц-і.;<ref>{{Cite book|title=Секрети української мови|last=Караванський|first=Святослав|authorlink1=Святослав Караванський|year=1994|publisher=УКСП «Кобза»|location=Київ|pages=152|language=укр.|isbn=5-87274-051-4}}</ref>
 
* полтав-ець &nbsp;— полтав-к-а &nbsp;— полтав-ц-і;
 
* тернопол-ець &nbsp;— тернопіль-к-а &nbsp;— тернополь-ц-і;.
 
Зазначені суфікси приєднуються до топонімів на:
 
* '''-ан-и:''' Бережани &nbsp;— бережан-ець &nbsp;— бережан-к-а &nbsp;— бережан-ц-і;
* '''-ин:''' Гусятин &nbsp;— гусятин-ець &nbsp;— гусятин-к-а &nbsp;— гусятин-ц-і;
* '''-єв-е:''' Єнакієве &nbsp;— єнакієв-ець &nbsp;— єнакієв-к-а &nbsp;— єнакієв-ц-і;
 
а також до основ на:
 
* '''-город:''' Вишгород &nbsp;— вишгород-ець &nbsp;— вишгород-к-а &nbsp;— вишгород-ц-і;
* '''-град:''' Кіровоград &nbsp;— кіровоград-ець &nbsp;— кіровоград-к-а &nbsp;— кіровоград-ц-і;
* '''-піль:''' Бориспіль &nbsp;— бориспол-ець &nbsp;— бориспіль-к-а &nbsp;— бориспіль-ц-і;
* '''-пілля:''' Білопілля —білопол-ець &nbsp;— білопіль-к-а &nbsp;— білопіль-ц-і &nbsp;— із супровідним чергуванням лише в чоловічому роді голосного [і] в закритому складі з [о] у відкритому складі.
 
Приєднуючись до основ із кінцевим '''-ів/-їв''', чергування [і] з [о] не відбувається через потребу зберегти звуковий склад вихідного топоніма:
 
* Харків Жашків&nbsp;— харківжашків-ець &nbsp;— харківжашків-к-а &nbsp;— харківжашків-ц-і ;
* Жашків Бердичів&nbsp;— жашківбердічів-ець &nbsp;— жашківбердиців-к-а &nbsp;— жашківбердичів-ц-і ;.
* Бердичів — бердічів-ець — бердиців-к-а — бердичів-ц-і.
 
Якщо основа топоніма закінчується на '''-ськ, -к''', то з огляду на закони милозвучності, вони усікаються:
 
* Бердянськ &nbsp;— бердян-ець &nbsp;— бердян-к-а &nbsp;— бердян-ц-і;
* Каховка &nbsp;— кахов-ець &nbsp;— кахов-к-а &nbsp;— кахов-ц-і;
* Мінськ &nbsp;— мін-ець &nbsp;— мін-к-а &nbsp;— мін-ц-і.
 
До топонімів на '''-а, -е''', перед якими виступає здебільшого два приголосних, суфікси ''-ець, -ц-і, -к-а'' приєднуються з допомогою звукосполук '''-ів-, -ан-, -ян-, -ин-''':
 
* Біла Церква &nbsp;— білоцерк-івець &nbsp;— білоцерк-івк-а &nbsp;— біло-церк-івц-і;
* Тараща &nbsp;— таращ-анець &nbsp;— таращ-анк-а &nbsp;— таращ-анц-і;
* Алушта &nbsp;— алушт-инець &nbsp;— алушт-инк-а &nbsp;— алушт-инц-і;
* Шостка &nbsp;— шостк-инець &nbsp;— шостк-инк-а &nbsp;— шостк-инц-і;
* Рокитне &nbsp;— рокитн-івець &nbsp;— рокитн-івк-а &nbsp;— рокитн-івц-і.
 
За цією продуктивною моделлю утворено й чужомовні етноніми на зразок:
 
* Данія &nbsp;— дан-ець, дані-єць (не дат-чан-ин) &nbsp;— дан-к-а, даній-к-а &nbsp;— дан-ц-і, даній-ц-і;
* Англія &nbsp;— англі-єць (не англі-чан-ин) &nbsp;— англій-к-а &nbsp;— англій-ц-і;
* Канада &nbsp;— канад-ець, канад-ієць &nbsp;— канад-к-а, канад-ійк-а &nbsp;— канад-ц-і, канад-ійц-і;
* Азія &nbsp;— азі-єць (не азіат) &nbsp;— азій-к-а &nbsp;— азій-ц-і.
 
Низка катойконімів, що викликають труднощі в процесі словотворення:
 
* Броди &nbsp;— брод-івець &nbsp;— брод-івк-а &nbsp;— брод-івц-і;
* Горлівка &nbsp;— горлів-ець &nbsp;— горлів-к-а &nbsp;— горлів-ц-і;
* Долина &nbsp;— долин-ець &nbsp;— долин-к-а &nbsp;— долин-ц-і;
* Дубно &nbsp;— дубн-івець &nbsp;— дубн-івк-а &nbsp;— дубн-івц-і;
* Запоріжжя &nbsp;— запоріж-ець &nbsp;— запоріж-к-а &nbsp;— запоріж-ц-і;
* Ічня &nbsp;— ічн-івець &nbsp;— ічн-івк-а &nbsp;— ічн-івц-і;
* Кам'янець-Подільський &nbsp;— кам'янець-подол-ець &nbsp;— кам'янець-поділь-к-а &nbsp;— кам'янець-поділь-ц-і;
* Коломия &nbsp;— коломи-єць &nbsp;— коломий-к-а &nbsp;— коломий-ц-і;
* Кривий Ріг &nbsp;— криворіж-ець &nbsp;— криворіж-к-а &nbsp;— криворіж-ц-і;
* Лубни &nbsp;— лубен-ець &nbsp;— лубен-к-а &nbsp;— лубен-ц-і;
* Острог &nbsp;— острож-ець &nbsp;— острож-к-а &nbsp;— острож-ц-і;
* Полтава &nbsp;— полтав-ець &nbsp;— полтав-к-а &nbsp;— полтав-ц-і;
* Рівне &nbsp;— рівен-ець &nbsp;— рівен-к-а &nbsp;— рівен-ц-і;
* Ромни &nbsp;— ромен-ець &nbsp;— ромен-к-а &nbsp;— ромен-ц-і;
* Харцизьк &nbsp;— харциз-ець &nbsp;— харциз-к-а &nbsp;— харциз-ц-і;
* Черкаси &nbsp;— черкас-ець &nbsp;— черкас-к-а &nbsp;— черкас-ц-і.
 
=== Суфікси -анин, -янин, -чанин ===
Другою за продуктивністю є словотвірна модель із суфіксами ''-анин, -янин, -чанин''. Їхня синонімна повноправність із ''-ець'' не викликає сумнівів, однак їм властиве поєднання з твірними основами на:
 
* '''-иц-я:''' Вижниця &nbsp;— вижнич-ан-ин &nbsp;— вижнич-ан-к-а &nbsp;— вижнич-ан-и;
** Вінниця &nbsp;— віннич-ан-ин &nbsp;— віннич-ан-к-а &nbsp;— віннич-ан-и;
 
* '''-ець:''' Кременець &nbsp;— кременч-ан-ин &nbsp;— кременч-ан-к-а &nbsp;— кременч-ан-и;
** Кролевець &nbsp;— кролевч-ан-ин &nbsp;— кролевч-ан-к-а &nbsp;— кролевч-ан-и;
 
* '''-ц-і:''' Чернівці &nbsp;— чернівч-ан-ин &nbsp;— чернівч-ан-к-а &nbsp;— чернівч-ан-и;
** Ярмолинці &nbsp;— ярмолинч-ан-ин &nbsp;— ярмолинч-ан-к-а &nbsp;— ярмолинч-ан-и;
 
* '''-цьк:''' Донецьк &nbsp;— донеч-чан-ин &nbsp;— донеч-чан-к-а &nbsp;— донеч-чан-и;
** Луцьк &nbsp;— луч-ан-ин &nbsp;— луч-ан-к-а &nbsp;— луч-ан-и;
 
* '''-ак:''' Судак &nbsp;— судач-ан-ин &nbsp;— судач-ан-к-а &nbsp;— судач-ан-и;
** Токмак &nbsp;— токмач-ан-ин &nbsp;— токмач-ан-к-а &nbsp;— токмач-ан-и;
 
* '''-ч:''' Галич &nbsp;— галич-ан-ин &nbsp;— галич-ан-ка &nbsp;— галич-ан-и;
** Дрогобич &nbsp;— дрогобич-ан-ин &nbsp;— дрогобич-ан-к-а &nbsp;— дрогобич-ан-и;
 
* '''(-к)и:''' Прилуки &nbsp;— прилуч-ан-ин &nbsp;— прилуч-ан-к-а &nbsp;— прилуч-ан-и;
** Суми &nbsp;— сум'-ян-ин, сум-ець &nbsp;— сум'-ян-к-а &nbsp;— сум'-ян-и, сум-ц-і.
 
Вибірково суфікси ''-анин, -янин, -чанин'' поєднуються з деякими основами топонімів, що мають у своєму складі суфікс присвійности '''-ів/-їв''', зокрема:
 
* Київ &nbsp;— ки-ян-ин (''не'' києвлянин) &nbsp;— ки-ян-к-а &nbsp;— ки-ян-и;
* Львів &nbsp;— львів'-ян-ин &nbsp;— львів'-ян-к-а &nbsp;— львів'-ян-и;
 
або є паралельними до продуктивнішого форманту ''-ець'':
або паралельна форма до ''харків-ц-і'':
 
* волин-ець, волин-ян-ин&nbsp;— волин-к-а, волин-ян-к-а&nbsp;— волин-ці, волин-ян-и;
* харків'-ян-и — харків'-ян-к-а — харків'-ян-и.<ref>{{Cite web|title=Палітра: Мовні норми(катойконіми)|url=http://petrishak.blogspot.com/2015/11/blog-post_24.html|website=Палітра|date=вівторок, 24 листопада 2015 р.|accessdate=2019-01-24|first=Іванна|last=Петришак}}</ref>▼
* сівер-ець, сівер-ян-ин&nbsp;— волин-ець, сівер-ян-к-а&nbsp;— сівер-ці, сівер-ян-и;<ref>{{Cite web|title=Альманах Українського Народного Союзу|url=http://svoboda-news.com/arxiv/almanachs/2003/files/assets/basic-html/page86.html|website=svoboda-news.com|accessdate=2019-01-24|last=|first=|date=2003|publisher=Видавництво «Свобода»|language=укр.|location=Парсипані, Нью-Джерзі}}</ref>
▲* харків-ець, харків'-ян-и ин&nbsp;— харків-к-а, харків'-ян-к-а &nbsp;— харків-ц-і, харків'-ян-и.<ref>{{Cite web|title=Палітра: Мовні норми(катойконіми)|url=http://petrishak.blogspot.com/2015/11/blog-post_24.html|website=Палітра|date=вівторок, 24 листопада 2015 р.|accessdate=2019-01-24|first=Іванна|last=Петришак}}</ref>
 
=== Помилкове утворення катойконімів ===
Рядок 114 ⟶ 115:
 
== Інші слов'янські мови ==
 
==== Спільні з українськими ====
Більшість українських катайконімних суфіксів (продуктивних і непродуктивних) функціонує в катайконімах інших слов'янських мов, відрізняючись у певних випадках ступенем активності, продуктивності, поширеності та особливостями [[Морфоматика|морфоматики]].
Рядок 119 ⟶ 121:
До власне українських належать:
 
* '''-ух-и''' (бортюхи́, від [[Бортятин]])
* '''-чин''' (брони́ччин, від [[Брониця (Дрогобицький район)|Брониця]])
 
Суфікси, які також функціонують у білоруській мові:
 
* '''-ун-и''' (ображуни́, від [[Ображіївка]])&nbsp;— {{lang-be|Па́цкаў&nbsp;— пацкуни́, пацку́н}} ([[Гомельська область]])
* '''-иц-я''' (ставчани́ця, від [[Ставок (Носівський район)|Ставок]])&nbsp;— {{lang-be|Ві́лька&nbsp;— віляні́ца}} ([[Берестейська область]])
 
Суфікси '''-ат-а, -чат-а''' (солотвинча́та, від [[Солотвина]]) також функціонують у [[Російська мова|російській мові]]: {{lang-ru|Мака́рьев&nbsp;— макаря́та}}<ref>Словарь названий жителей РСФСР/ Под редакцией А.&nbsp;М.&nbsp;Бабкина., Москва, 1964, стор. 128</ref>
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Катойконім