Музичний інтервал: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
JAnDbot (обговорення | внесок) м робот змінив: es:Intervalo (música) |
Xqbot (обговорення | внесок) м робот додав: fa:فاصله (موسیقی); cosmetic changes |
||
Рядок 3:
Найменш розрізнимий інтервал між двома сусідніми за частотою [[звук музичний|музичними звуками]] (кожний музичний звук має строго визначену [[частота|частоту]]) називається [[півтон]]ом, а інтервал частот з відошенням 2''':'''1 — [[октава|октавою]] (музична октава складаєтсья з 12 напівтонів); інтервал з відношенням 10''':'''1 називають [[декада|декадою]].
Інтервали, що утворюються в межах октави називаються простими, таких інтервалів вісім:
1 — ''[[Прима (інтервал)|Прима]]'',
2 — ''[[Секунда (музичний інтервал)|Секунда]]'',
Рядок 17:
Також інтервали бувають збільшеними (зб) та зменшеними (зм), великими (в) й малими (м) (2, 3, 6, 7), чистими (ч) (1, 4, 5, 8).
Теоретично в «правильних» інтервалах частоти мають співвідноситись як невеликі цілі числа; проте на практиці це можливо лише при можливості плавної зміни висоти тону (вокал, скрипка, ...). В сучасній музичній практиці (перш за все при настроюванні клавішних інструментів) застосовують т.зв. рівнотемперований стрій, при якому
В акустичному відношенні розрізняють [[консонанс|консонуючі]] інтервали та [[дисонанс|дисонуючі]]. До консонуючих відносяться: прима, октава, кварта та квінта, терція та секста. До дисонуючих - секунда, септима та тритон. Переміщення звуків інтервалу, при якому нижній звук стає верхнім, а верхній - нижнім, називається оберненням інтервалу. При цьому чисті інтервалу обертаються в чисті, малі - в великі, збільшені - в зменшені.
Рядок 70:
[[es:Intervalo (música)]]
[[et:Intervall (muusika)]]
[[fa:فاصله (موسیقی)]]
[[fi:Intervalli]]
[[fr:Intervalle (musique)]]
| |||