Василевська Ванда Львівна: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 24:
}}
 
'''Ва́нда Льві́вна Василе́вська''' ({{lang-pl|Wanda Wasilewska}}; {{ДН|21|1|1905}}, [[Краків]] — {{ДС|29|7|1964}}, [[Київ]]) — [[Польська мова|польська]] [[Письменник|письменниця]]-радянофілка, українська радянська [[громадський діячАктивізм|громадська діячка]], противниця українських шкіл, тричі лауреатка [[Сталінська премія|Сталінської премії]] (1943, 1946, 1952).
 
Входить до списку осіб, які підлягають декомунізації<ref>{{Cite web|url=http://www.memory.gov.ua/publication/spisok-osib-yaki-pidpadayut-pid-zakon-pro-dekomunizatsiyu|title=Список осіб, які підпадають під закон про декомунізацію {{!}} Офіційний веб-сайт УІНП|website=www.memory.gov.ua|accessdate=2019-01-19}}</ref>.
 
== Життєпис ==
Народилась у м. [[Краків]] (тоді [[Австро-Угорщина]], нині Польща). Дочка одного з лідерів Польської соціалістичної партії, в 1918—1919 міністра закордонних справ Польщі [[Василевський Леон Василевський|Леона Василевського]].
 
Освіту одержала у Краківському університеті (1929).
 
У [[1939]] році переїхала в приєднаний доанексований УРСР ([[Львів]]) і отримала радянське громадянство.
 
У [[1940]] її обрано депутатом [[Верховна Радарада СРСРСоюзу Радянських Соціалістичних Республік|Верховної Ради СРСР]]. [[1941]] року вступила до [[Комуністична партія Радянського Союзу|ВКП(б)]].
 
Авторка трилогії «Пісня над водами» (1940—1951), що в ній писала про боротьбу поляків за національну незалежність. Її книжки, за відгуками критиків, «обвинувальний акт проти капіталізму в Польщі».
Рядок 40 ⟶ 42:
<blockquote>«В українському місті на той час було 90 польських, 14 єврейських і лише 3 українські школи. Я почав переводити школи на українську мову навчання, i вже за рік їх було 70. Серед населення це не викликало спротиву. Однак письменниця Ванда Василевська написала особисто Сталіну скаргу, що Березняк „извращает понимание национальной политики“. Вже за кілька днів приїхала комісія з Москви, яка мала завершити перевірку до кінця червня. Я розумів, що наслідки для мене будуть невтішними, якщо не трагічними. Адже Сталін прихильно ставився до пані Ванди, тож московські гості були налаштовані проти мене. До того ж, секретар обкому (А. Д.) Приходько злякався і збрехав їм, ніби я провадив реформу без відома обкому. Але 22 червня на місто впали перші бомби..»<ref>[http://expres.ua/main/2013/05/20/87349-mayor-vyhor-ostatochno-mene-reabilituvaly-1965-roku Ванда Василевська]</ref></blockquote>
 
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] працювала в Політуправлінні [[Червона армія|РСЧА]] агітатором, їй було присвоєно звання полковника. Певний час редагувала газету політуправління Південно-Західного фронту [[За Радянську Україну (газета)|«За Радянську Україну»]] (українською мовою)&nbsp;— починаючи від 31 липня 1941, до редакційної колегії увійшли й [[Бажан Микола БажанПлатонович|М.Бажан]], О.Корнійчук . У [[1942]] випустила повість «Веселка», де головною темою стала мужність радянських людей у війні. У [[1943]] за повістю поставлено фільм<ref>http://www.kinopoisk.ru/level/1/film/42037 {{ref-ru}}</ref>.
 
У 1943—1945&nbsp;— головна редакторка газети «Радянська Польща», голова Спілки польських патріотів.