Беренгарія Наваррська: відмінності між версіями

Народилася між 1165—1170&nbsp;рр. Її батько був правителем королівства Навара на півночі Іспанії. Нібито, 1180 року на лицарському турнірі у Памплоні, куди Річарда запросив батько Беренгарії, познайомилася з майбутнім чоловіком. Переговори про одруження почалися в 1190 році, організацією шлюбу займалася мати Річарда Левове Серце Алієнора Аквітанська, якій тоді виповнилося уже близько 66-70 років. ВесілляПроте Амбруаз, середньовічний трувер і хроніст, що супроводжував Річарда у хрестовому поході, в своїй "Історії священної війни" каже, що ініціатором шлюбу був якраз Річард, палко закоханий у Беренгарію.<ref>{{Cite book|url=http://worldcat.org/oclc/927987868|title=2331. Ambroise, ~~L'Estoire de la guerre sainte~~, éd. par G. Paris (Documents inédits), 1897|last=Auguste|first=Molinier|date=1903|publisher=PERSEE|oclc=927987868}}</ref> У будь-якому разі саме в супроводі Алієнори Аквітанської Беренгарія прибула з рідної Навари до Кіпру, де відбулося наїї Кіпрівесілля з Річардом Левове Серце 12 травня 1191 року. Нареченому було 34 роки. Того ж дня Беренгарію коронували як королеву Англії.

Беренгарія також супроводжувала чоловіка у Третьому хрестовому поході. Вони одружилися 12 травня 1191 року у захопленому Річардом Кіпрі, коли той прямував у Хрестовий похід.

Як вдова Річарда, мала право на "долю вдови", майно і кошти, які мали забезпечили її життя після смерті чоловіка. Проте всі її звернення наступник Річарда на англійському престолі, Іоанн Безземельний, ігнорував. Навіть втручання Папи Римського, його погрози накласти на Англію інтердикт (заборону на проведення деяких релігійних церемоній. Зокрема, в XIII&nbsp;ст. при інтердикті заборонялося ховати померлих в освяченій землі) не допомогло Беренгарії добитися справедливості. «Доля вдови» Беренгарії включала Аквітанію. Після смерті Алієнори Аквітанської у 1204 році Іоанн віддав Беренгарії Ле-Ман замість Аквітанії. Нібито була досягнена домовленість між Іоанном і Беренгарією стосовно належного вдові забезпечення, але після смерті англійського короля він залишився винним вдові свого брата Річарда близько 4000 фунтів. Вирішити фінансові питання Беренгарії вдалося лише за правління Генріха III, сина Іоанна Безземельного. У Ле-Мані Беренгарія доживала віку, опікуючись релігійними установами. В 1228 році вона заснувала абатство Епо, в якому була похована після смерті.

# Жан Флори "РичардАлиенора Львиное СердцеАквитанская. Король-рыцарьНепокорная королева", СПб, Евразия, 20082012. ISBN: 97858071030799785918520185