Голгоча: відмінності між версіями

| рада = [[Голгочанська сільська рада]]

| засновано = [[1445]]

| щільність = 52.,89

| відстаньпрапор р =8

'''Голго́ча''' — [[село]] в [[Україна|Україні]] в [[Підгаєцький район|ПідгаєцькогоПідгаєцькому районурайоні]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Розташоване в [[південь|південній]] частині району, по обидва береги [[річка|річки]] [[Коропець (притока Дністра)|Коропець]]. До [[1990]] року належало до [[Бережанський район|Бережанського району]].

Населення — 2500 особиосіб (2001).

<br/>[[28 листопада]] [[1435]]&nbsp;р. рку&nbsp;— поселення ''Голгоче'' ({{lang-la|Holhocze}}) згадане в записі №&nbsp;34 «Найдавніших записів галицьких судів 1435–1475 років».<ref>[http://histans.com/LiberUA/e_dzherela_AktaGr_12/e_dzherela_AktaGr_12.pdf Акти ґродські і земські.-&nbsp;— Львів, 1887.&nbsp;— Т. 12.-564с.,(пол.,&nbsp;— латС.) с3.3]</ref>

<br/>Ще одна писемна згадка&nbsp;&nbsp;— [[22 березня]] [[1445]]&nbsp;р. року,<ref>[http://histans.com/LiberUA/e_dzherela_AktaGr_12/e_dzherela_AktaGr_12.pdf Акти ґродські і земські.-&nbsp;— Львів, 1887.&nbsp;— Т. 12.-564с.,(пол.,&nbsp;— латС.) с.140.]</ref> було селом Галицького повіту, власністю старости снятинського та коломийського [[Михайло «Мужило» Бучацький|Міхала «Мужила» Бучацького]], згадане в записі (№&nbsp;1561) в «Найдавніших записах галицьких судів 1435–1475 років» «Актів ґродських і земських». Згідно запису, Міхал «Мужило» Бучацький у випадку неповернення боргу галицькому каштеляну Яну повинен був передати йому село. Цитата:

<br/>''Generosus dominus Muszilo de Buczacz Sniathinensis et Colomiensis Capitaneus magnifico domino Iohanni Castellano Haliciensi dare habet nonaginta marcas minute peccunie in duabus septimanis post festivitatem sancti Petri prox. Si non, extune in crastino ducentas marcas 'przepadnye', que convertentur in capitales pecunias. | Si ducentas marcas non daret eodem die, crastino intromissionem dare habebit domino Iohanni in villam Holhocze in districtu Haliciensi sitam. Si Muszilo non curaret solvere pecunias nec intromissionem daret et daret se citare, post quamlibet citacionem pagabit decim marcas videlicet, in ius castrense citare habet. Et si nec solutionem, nec intromissionem, nec citationem curaret, Iohannes facultatem habebit Muszilonem increpare, vituperare, dehonestare et eius honori detrahere ubicumque divertetur coram universis dominis. Qui Muszilo nec manu, nec aliquo verbo nihil facere in premissis habet, si aliquid faceret, hoc esset contra ipsius honorem et fidem christianam. Iohannes villam obligare potest.''<ref>[http://histans.com/LiberUA/e_dzherela_AktaGr_12/e_dzherela_AktaGr_12.pdf Акти ґродські і земські.-&nbsp;— Львів, 1887.&nbsp;— Т. 12.-564с.,(пол.,&nbsp;— латС.) с.141.]</ref>

Між [[1481]] і [[1485]] роками власник Голгочого [[Давид Бучацький]]<ref>[http://histans.com/LiberUA/e_dzherela_AktaGr_7/e_dzherela_AktaGr_7.pdf Akta grodskie i ziemskie…] t.7. s.138</ref> виділив кошти на виготовлення вівтаря для старого [[Фарний костел (Бучач)|фарного]] костелу [[Бучач]]а, забезпечив утримання ''вівтариста Миколая зі Свіржева (можливо, [[Свірж (Перемишлянський район)|Свіржа]]'') десятину з дібр (маєтків) в Голгочому, який повинен був 3-чі щотижня відправляти [[Меса|меси]], допомагати [[ксьондз]]у<ref>''[[Баронч Садок|Barącz S.]]''. Pamiątki buczackie.- Lwów: Drukarnia «Gazety narodowej», 1882.- 168 s. {{lang-pl|}} s.87-88</ref>. Привілей (грамота) був писаний в Голгочому, затверджений львівським [[Католик|католицьким]] митрополитом (арцибіскупом) [[Ян «Вонтробка» Стшелєцкі|Яном Стшелєцким (Вонтробкою)]]<ref>[http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=7759&from=&from=metadatasearch&dirids=1&lang=pl Грамота Давида Бучацького] {{ref-la}}, {{ref-pl}} S. 159–161.</ref>.