Шрі-Ланка: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Batsv (обговорення | внесок) м →Анурадхапурський період: вікіфікація |
Batsv (обговорення | внесок) м вікіфікація |
||
Рядок 137:
Територію Шрі-Ланки складають переважно стародавні кристалічні породи, стійкі до ерозійних процесів. Тут розрізняють сильно метаморфізовані й інтрузивні гірські породи. У будові [[півострів Джафна|півострова Джафна]], що на крайній півночі країни, і прибережних низовин на північному заході аж до Путталама беруть участь осадові породи. Поверхня півострова Джафна, що, по суті, являє собою піднятий риф, складена кораловими вапняками.
У Шрі-Ланці місцями розвинуті четвертинні [[алювій|алювіальні відкладення]], головним чином на прибережних низовинах, і особливо в районі лагун східного узбережжя й у дельті річки [[Махавелі]].
=== Водойми ===
Рядок 149:
Ця сезонна ритмічність у поєднанні з впливом орографічного фактора визначає наявність різких районних розходжень у кліматі Шрі-Ланки. Так, південно-західні низовини, що лежать між горами і морем, входять у вологу зону, де опади притаманні обом мусонним періодам, а між ними дощі випадають досить рідко. Тому постійно тримається висока вологість повітря, тільки лютий у більшості місцевостей відносно сухий.
На схилах західної частини Центрального масиву в межах вологої зони температури знижуються з висотою, а річна сума опадів у деяких пунктах перевищує 5100
Низовинам сухої зони, розташованим на півночі і сході острова, включаючи півострів Джафна, властивий очевидний, але не чітко виражений максимум опадів у період з жовтня по січень, коли виявляється вплив північно-східного мусону. З червня по вересень триває посушливий сезон. У міжмусонний час реєструються рідкі опади. У цілому в сухій зоні опади менш рясні, аніж у вологій, і в середньому за рік їхня кількість не перевищує 1900 мм на північно-західному узбережжі і 1300 мм на південно-східному. Проте сама величина цього показника в сухій зоні не дає підстав відносити її до аридних територій, і сухість клімату відчувається лише влітку. У східних горах і міжгірській улоговині Ува, що також відносяться до сухої зони, сезонний хід опадів приблизно такий же, як і на низовинах, але менш різко виражений. Тому зливи там сягають такої інтенсивності, яка рідко відзначається на низовинах цієї зони.
Рядок 164:
== Населення ==
{{main|Населення Шрі-Ланки}}
19 742 439 (2003) ([[сингали]] — 74 %, таміли — 17 %,
В етнічному плані більшість мешканців країни — [[сингали]] (75 %), а також [[ланкійські таміли]] (16 %), [[араби]], [[малайці]], бюргери (нащадки змішаних шлюбів ланкійців з вихідцями з Європи), [[ведди]] (найдавніша, корінна етнічна група острову) та інші. Спостерігається інтенсивний відтік тамільського населення до [[Індія|Індії]] та інших країн [[Південна Азія|Південної Азії]]. Мови: [[сингальська мова|сингальська]], [[тамільська мова|тамільська]], [[англійська мова|англійська]].
Рядок 175:
У світовій економіці Шрі-Ланка традиційно асоціювалася з виробництвом чаю, натурального каучуку, кориці; видобутком коштовних каменів ([[Ратнапура]]). У наш час{{коли}} країна посідає лише 4-е місце у світі за виробництвом чаю, поступаючись Індії, [[КНР]] і [[Туреччина|Туреччині]].
Сьогодні сільське господарство дає лише 20 % експорту (93 % у 1972 р.), головна галузь промисловості — текстильна (63 % експорту). Проте по Шрі-Ланці сильно ударила відміна розвиненими країнами в січні 2005 р. квот на імпорт одягу, що діяли (в рамках [[СОТ]]) понад 30 років, яка привела до заміщення ланкийської продукції дешевшою китайською. Головний економічний центр країни і найбільший порт — [[Коломбо]]. Зростання ВВП близько 5 % на рік. Шрі-
Експорт: [[чай]], [[гума]], [[кокос]]и, [[графіт]], [[сапфір]]и, [[рубін]]и, інші дорогоцінні камені.
| |||