Катеринославська губернія: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Адміністративна одиниця Російської імперії
|назва
|статус
|Герб
|карта
|центр
|утворена
|Площа
|Одиниця
|Дата обрахунку= [[1897]]
|Населення
|Дата перепису = [[1897]]
|до
|після
}}
[[Файл:Gubernia de Ekaterinoslav - Imperio ruso.png|міні|Катеринославська губернія]]
'''Катериносла́вська губе́рнія''' — історична [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Російська імперія|Російської імперії]], [[УНР]], [[Українська держава|Української держави]] та [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української СРР]].
== Історія ==
У [[1805]] році в складі губернії були утворені Олександрівський, Верхньодніпровський і Слов'яносербський повіти.
1897 року Ростовське й Таганрізьке градоначальства відійшли до [[Область Війська Донського|Області війська Донського]].
Рядок 31 ⟶ 29:
== Адміністративний склад ==
=== Катеринославська губернія
[[Файл:Yekaterinoslav Governorate Map 1821.jpg|міні|300пкс|Карта Катеринославської губернії (1821
У 1805 році в складі Катеринославської губернії були утворені Олександрівський, Верхньодніпровський і Слов'яносербський повіти.
1859 року від Тагарізького міського начальства відділені [[
==== Склад населення 1859 року ====
[[Файл:Катеринославська губернія, 1859.jpg|міні|Катеринославська губернія, адміністративний поділ на 1859 рік]]
На 1859 рік населення губернії склало
Національний склад:
*
*
** Росіяни у Катеринославському повіті живуть у
*** майже повністю російських поселеннях (Растання (Бажанове), Олександрівка (Яковлеве, Красна Долина), Мишина, хутір Петрівка, Олексіївка (Савицького), Струківка (Ольцова)),
*** змішані з іншими народами ([[Микільське-на-Дніпрі]], Новопокровське, Шумаківка, Якимівка, [[Лошкарівка (село)|Лошкарівка]], Невчая (Сергіївка), Михайлівка (Мавросіївка), Арбузівка, [[Вищетарасівка|Вище-Тарасівка]]).
** Росіяни у Олександрівському повіті живуть як у майже повністю російських поселеннях (панська [[Михайлівка (Вільнянський район)|Михайлівка]], державний хутір Любицький, панське село [[Добропілля (Гуляйпільський район)|Хвалибогівка]], хутір [[Старокасянівське|Касьянів]], панське село [[Веселе (Нікольський район)|Богодарівка]]), так і у змішаних з іншими народами ([[Федорівка (Пологівський район)|Круте]], [[Новоукраїнка (Більмацький район)|Гайчул]], [[Темрюк (Нікольський район)|Темрюк]]).
** Росіян у Бахмутському повіті до 20 тисяч живуть як у майже повністю російських поселеннях ([[Віролюбівка]], [[Олексієво-Дружківка|Миколаївка]], [[Олександро-Шультине|Олександрівське]], 874, 907,
** Росіяни у Новомосковському повіті живуть як у майже повністю російських поселеннях (№
** Росіян у Павлоградському повіті до 17 тисяч <noinclude>живуть як у майже повністю російських поселеннях (Миколаївка, Хороше (Писемське), Добринька (Іродове), Олександропіль (Мала Дача), хутір Шатохинський, Тернівка, Богданівка, Надежине (Теленневе)), так і у змішаних з іншими народами (Дмитрівка, Катеринівка, Петрівське, Новопавлівка, Миколаївка (Рудове), хутір Букріївський, Олксандропіль, Варварівка, Троїцьке, Самойлівка).</noinclude>
<noinclude>** Росіяни у Ростовському повіті живуть як у майже повністю російських поселеннях(№
** Росіян у Слов'яносербському повіті до 23 тисяч<noinclude>живуть як у майже повністю російських поселеннях(№
* Білоруси. Чисельність до 1500 осіб (0,14
* Поляки. Чисельність до 1500 осіб (0,14
* Серби. На 1859 рік суцільно злилися з українцями, прийняли українську мову та звичаї. Сліди їх у Слов'яносербському повіті (Черкаське
* Молдавани й Волохи. Чисельність до 12 тисяч осіб (1,1
* Німці. Чисельність до 23 тисяч (2,2
** У Катеринославському повіті група менонітських колоній у Дніпрових порогів (хутір Савельївський, [[Нейгорст]] (Жорнувата), [[Марієнталь]] (Лачинове), Неєнбург ([[Малашівка]]), [[Ейнлаге]] ([[Кічкас]]), [[Кронсвейд]] (Новий Кронсвейд), [[Шенгорст]], [[Нейдорф]] ([[Широке (Запорізький район)|Широке]]), [[Розенталь (місцевість)|Розенталь]], [[Кронсталь]], [[Розенгарт]] (Нова Слободка), [[Бурвальд]] ([[Бабурка (село)|Бабурка]]), [[Блюменгардт]] (Капустяне), Шенсберг ([[Смоляне (Запорізький район)|Смоляне]]), Нейостеринк, Кронсвейд (Старий Кронсвейд), [[Хортиця|Острів Хортиця]], [[Нижня Хортиця]]) та окрема католицька у [[Дніпрове|Ямбурзі]].
** У Олександрівському повіті група лютеранських колоній на лівобережжі Дніпра ([[Шенвіз]], Блюменфельд, Кринфельд, хутори Шенвізький, Киршів, Аманів, Кернерів, колонія [[Кущове (Оріхівський район)|Обідне]]) та група лютеранських й католицьких колоній між річками [[Мокрі Яли]] й її притокою, та землею [[Азовське козацьке військо|Озівського козацького війська]] (Спартівка Третя, Класинівка, Нейєнлаге (Булгаківка), Блюменфельд, менонітський хутір Блюменталь, хутір Федоровський (Бурлацький), [[Ксенівка|Шенфельд]], [[Сергіївка (Нікольський район)|Гайбуден]], [[Пробудження (Більмацький район)|Кейзердорф]], [[Мар'янівка (Більмацький район)|Готланд]], [[Мар'янівка (Більмацький район)|Компенау]], [[Багатівка (Розівський район)|Рейхенберг]], [[Кузнецівка|Вікерау]], [[Першотравневе (Розівський район)|Клейн-Вердер]], Гросс-Вердер, [[Зоряне (Розівський район)|Резенберг]], [[Луганське (Розівський район)|Рундевізе]], [[Кальчинівка (Нікольський район)|Кальчинівка]], [[Листвянка|Шенбаум]], Розенгарт, [[Біловеж|Білі Вежі]], [[Новокраснівка (Нікольський район)|Нейямбург]], [[Федорівка (Нікольський район)|Фрідріхсталь]], [[Новороманівка (Нікольський район)|Шенталь]], Ейнфельд, [[Розівка (смт)|Кронсдорф]], [[Розівка (смт)|Грунау]], [[Зоря (Розівський район)|Людвігсталь]], [[Новгород (село)|Дармштат]], [[Новодворівка|Нейгоф]], [[Красна Поляна (Великоновосілківський район)|Елізабетдорф]], Тіргарт, [[Антонівка (Розівський район)|Тігенорт]], [[Вільне (Розівський район)|Тігенгоф]], [[Вишнювате|Кіршвальд]], Розенфельд).
** У Новомосковському повіті 3 окремих католицькі колонії: [[Рибальське (Дніпро)|Рибальське]], [[Самарівка|Йосипівка]] й [[Підгородне|Кронгартен]].
* Євреї до 23 тисяч осіб (2,2
* Греки. Греки селяни у своїх поселеннях у Маріупольському повіті. Велика частина населення Таганрогу та Маріуполя складають греки торговці та ремісники.
* Вірмени; до 20 тисяч осіб (1,9
{| class="wikitable sortable collapsible" style="text-align: right; width:70%;"
|+ Населення найбільшіх міст губернії станом на 1859 рік<ref>{{снмрі}}</ref>
! style="width:40%;" | Місто || Число будівель || Число мешканців
|-
| align="left" | [[Дніпро (місто)|Катеринослав]] || {{СЧТ|1761}} || {{СЧТ|16929}}
|-
| align="left" | [[Таганрог|Таганріг]] || {{СЧТ|2032}} || {{СЧТ|21099}}
|-
| align="left" | [[Ростов-на-Дону]] || {{СЧТ|2839}} || {{СЧТ|18530}}
|-
| align="left" | [[Нахічевань-на-Дону|Нахічевань]] || {{СЧТ|2160}} || {{СЧТ|15658}}
|-
| align="left" | [[Новомосковськ]] || {{СЧТ|1582}} || {{СЧТ|10317}}
|-
| align="left" | [[Бахмут]] || {{СЧТ|1940}} || {{СЧТ|9514}}
|-
| align="left" | [[Павлоград]] || {{СЧТ|1122}} || {{СЧТ|7934}}
|-
| align="left" | [[Маріуполь]] || {{СЧТ|850}} || {{СЧТ|5258}}
|-
| align="left" | [[Слов'яносербськ]] || {{СЧТ|414}} || 3228
|-
| align="left" | [[Запоріжжя|Олександрівськ]] || {{СЧТ|428}} || 3108
|-
| align="left" | [[Верхньодніпровськ]] || {{СЧТ|418}} || {{СЧТ|2274}}
|
{| class="wikitable sortable collapsible" style="text-align: right; width:70%;"
|+ Населення адміністративних одиниць губернії станом на 1859 рік<ref>{{снмрі}}</ref>
! style="width:40%;" | Адміністративна одиниця || Подвір'їв || Мешканців
|-
| align="left" | [[Катеринославський повіт]] || {{СЧТ|13991}} || {{СЧТ|96337}}
|-
| align="left" | [[Олександрівський повіт (Катеринославська губернія)|Олександрівський повіт]] || {{СЧТ|24900}} || {{СЧТ|171266}}
|-
| align="left" | [[Бахмутський повіт]] || {{СЧТ|17458}} || {{СЧТ|124040}}
|-
| align="left" | [[Верхньодніпровський повіт]] || {{СЧТ|14239}} || {{СЧТ|96494}}
|-
| align="left" | [[Новомосковський повіт]] || {{СЧТ|17239}} || {{СЧТ|121987}}
|-
| align="left" | [[Павлоградський повіт]] || {{СЧТ|16341}} || {{СЧТ|115275}}
|-
| align="left" | [[Ростовський повіт (Катеринославська губернія)|Ростовський повіт]] || {{СЧТ|9656}} || {{СЧТ|16643}}
|-
| align="left" | [[Слов'яносербський повіт]] || {{СЧТ|11615}} || {{СЧТ|83777}}
|-
| align="left" | [[Озівське козацьке військо]] || {{СЧТ|1771}} || {{СЧТ|10477}}
|-
| align="left" | [[Маріупольська грецька округа]] || {{СЧТ|5996}} || {{СЧТ|38350}}
|-
|
|-
| align="left" | [[Таганрізьке
|}
=== Катеринославщина в
Після [[Лютнева революція|Лютневої революції
За законом про адміністративно-територіальний поділ України від 2-4 березня 1918
* Катеринославський повіт, частини Верхньодніпровського, Новомосковського Олександрівського повітів уходили до землі [[Січ (УНР)|Січ]],
* частина Верхнєдніпровського повіту
* Слов'яносербський та Бахмутський повіт
* частина Новомосковського повіту
* [[Маріупольський повіт]], [[Павлоградський повіт]] та частина Олександрівського повіту
Але цей закон так і не вступив у силу; З 3 квітня до початку травня тимчасовим губернатором (губернським комісаром) УНР в Катеринославській губернії був [[Ісаак Мазепа]], у майбутньому — прем'єр-міністр УНР;
Після державного перевороту 29-30 квітня 1918 року, здійсненого генералом Павлом Скоропадським новим губернатором (губернським старостою) був призначений [[Черніков Іван|Іван Черніков]]. Губернія мала бути складеною з 9 повітів: до вже існуючих 8 повітів планувалося долучити [[Таганрізький округ (Область війська Донського)|Таганрізьким цивільний округ]] з Області Війська Донського.
Губернський центр зберігався у Катеринославі. Восени 1918 року в південно-східних повітах губернії виник анархістський повстанський рух під проводом [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]]. Після повалення [[Директорія УНР|Директорією УНР]] влади гетьмана губернським комісаром став [[Магалевський Юрій|Юрій Магалевський]] (листопада 1918 — лютого 1919). Але розпочалась друга війна [[РСФРР]] проти [[УНР]] і [[26 січня]] [[1919]] року [[Катеринослав]] вдруге було захоплене російськими більшовиками, чому сприяв тоді і Нестор Махно.
Водночас у кінці 1918 року південні і східні райони губернії почали захоплювати війська білих росіян — [[Донська армія]] і [[Добровольча армія]], які на початку 1919 року об'єднались під керівництвом [[Антон Денікін|Антона Денікіна]] в [[Збройні сили Півдня Росії]]. [[Нестор Махно|Махно]] згідно своїх анархістських переконань боровся проти діючих влад — незалежної України ([[УНР]] і [[УД]]), військ [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] і [[Німеччина|Німеччини]], білих росіян, але симпатизував спочатку російським більшовикам. Саме з допомогою Махна [[Радянська Росія]] взяла під свою владу східну частину Катеринославської губернії. Протягом всієї першої половини 1919 року в східних повітах Катеринославщини тривали важкі бої військ РСФРР, у складі яких була і дивізія Махна, з російськими білогвардійцями. Врешті денікінці змогли у травні-червні 1919 року перейти в наступ. Цьому сприяла політика російських більшовиків, які своєю насильницькою [[продрозкладка|продрозверткою]] і жорстокими репресіями проти багатьох категорій населення підірвали до себе довіру. [[30 червня]] кубанська дивізія [[Шкуро]] відібрала у більшовиків [[Катеринослав]].
Більшовики на чолі з [[Володимир Ленін|Леніном]] і [[Лев Троцький|Троцьким]] вирішили перекласти всю вину за свої невдачі на Махна і оголосили його поза законом. Це викликало лють у Махна і з того часу він почав воювати і проти російських більшовиків. У липні-серпні 1919 року вся територія губернії опинилась під контролем білих росіян. [[Антон Денікін|Денікін]] призначив сюди свого губернатора, прізвище котрого було С. С. [[Щетінін]]. Але в жовтні сюди з [[Херсонська губернія|Херсонщини]] прорвалась [[Махновський рух|Повстанська армія]] Махна і взяла під свій контроль більшу частину губернії в тому числі 28 жовтня Катеринослав. Денікін був змушений кинути частину військ проти Махна. Врешті-решт російські білогвардійці Денікіна зазнали повної поразки від [[РСФРР]] через повну зневагу до всіх неросійських народів, селянства, яких вони відкинули як своїх потенційних союзників.
У грудні 1919 — січні 1920 року [[Радянська Росія]] витіснила з Катеринославщини і денікінців і махновців. Махно продовжив війну тепер вже проти комуністів. Губернія стала частиною [[УРСР]] (з 1922 року — увійшла до складу [[СРСР]]). Лише влітку — восени 1920 року білоросійським військам генерала [[Петро Врангель|Врангеля]] вдавалося захоплювати деякі південні райони губернії — 15-28 вересня білогвардійці зайняли [[Запоріжжя|Олександрівськ]], [[Гуляй-Поле]], [[Синельникове]], [[Маріуполь]], [[Волноваха|Волноваху]], [[6 жовтня]] — [[Нікополь]] та інші населені пункти. Проте вже за кілька тижнів війська Врангеля були повністю розбиті [[РСЧА]]. У 1921 році більшовики розбили і армію Махна.
=== За УСРР 1918–1925 ===
[[Файл:Катеринославська губернія 1923.jpg|міні|Карта Катеринославської губернії, адміністративний поділ від 12 квітня 1923 року]]
[[1919]] року до Катеринославської губернії долучені землі з [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]] для створеного [[Криворізький повіт|Криворізького повіту]].
Рядок 208 ⟶ 157:
== Населення ==
Мовний склад населення повітів Катеринославської губернії за даними перепису 1897 р.<ref>[http://etno.uaweb.org/nsklad/1897-katerynoslavska.html Перепис 1897 року: Катеринославська губернія]</ref>
[[Файл:1897 Gov Katerinoslav ethno.jpg|міні|Мовний склад населення Катеринославської губернії (1897)]]
{{-}}
{| class="wikitable sortable collapsible" style="text-align: right; width:100%; font-size:90%;"
|+ Розподіл населення за мовою по повітах
! Повіт || Населення || Українська || Російська || Єврейська || Німецька || Грецька || Татарська || Білоруська || Польська || Румунська || Турецька
|-
| align="left" | [[Катеринославський повіт]] ||
|-
| align="left" | [[Олександрівський повіт (Катеринославська губернія)|Олександрівський повіт]] ||
|-
| align="left" | [[Бахмутський повіт]] ||
|-
| align="left" | [[Верхньодніпровський повіт]] ||
|-
| align="left" | [[Маріупольський повіт]] ||
|-
| align="left" | [[Новомосковський повіт]] ||
|-
| align="left" | [[Павлоградський повіт]] ||
|-
| align="left" | [[Слов'яносербський повіт]] ||
|- class="unsortable; shadow"
| align="left" | '''
|}
{| class="wikitable sortable collapsible" style="text-align: right; width:100%; font-size:90%;"
|+ Розподіл населення за мовою по повітах (у відсотках)
! Повіт || Населення || Українська || Російська || Єврейська || Німецька || Грецька || Татарська || Білоруська || Польська || Румунська || Турецька
|-
| align="left" | [[
|-
| align="left" | [[Олександрівський повіт (Катеринославська губернія)|Олександрівський повіт]] || {{СЧТ|271678}} || 82,5% || 5,7% || 5,1% || 5,2% || || || 1,2% || 0,1% || ||
|-
| align="left" | [[
|-
| align="left" | [[
|-
| align="left" | [[
|-
| align="left" | [[
|-
| align="left" | [[Павлоградський повіт]] || {{СЧТ|251460}} || 79,7% || 14,4% || 2,9% || 2,3% || || 0,1% || 0,2% || 0,2% || ||
|-
| align="left" | [[Слов'яносербський повіт]] || {{СЧТ|174753}} || 50,5% || 45,4% || 1,5% || 0,5% || || 0,1% || 0,9% || 0,3% || 0,5% ||
|- class="unsortable; shadow"
| align="left" | '''Загалом по губернії''' || '''{{СЧТ|2113674}}''' || '''68,9%''' || '''17,3%''' || '''4,7%''' || '''3,8%''' || '''2,3%''' || '''0,8%''' || '''0,7%''' || '''0,6%''' || '''0,4%''' || '''0,3%'''
|}
{| class="wikitable sortable collapsible" style="text-align: right; width:100%; font-size:90%;"
! style="width:20%;" | Місто || Українська || Російська || | Їдиш || Польська || Німецька || Інша
|-
| align="left" | [[Катеринослав]] || 15,8% || class="shadow" | 41,8% || 35,4% || 3,0% || 1,3% || 2,7%
|-
| align="left" | [[Запоріжжя|Олександрівськ]] || class="shadow" | 43,0% || 24,8% || 27,8% || 0,8% || 2,0% || 1,6%
|-
| align="left" | [[Бахмут]] || class="shadow" | 61,8% || 18,9% || 16,7% || 0,2% || 0,6% || 1,8%
|-
| align="left" | [[Верхньодніпровськ]] || class="shadow" | 56,0% || 11,0% || 30,8% || 0,5% || 0,2% || 1,5%
|-
| align="left" | [[Маріуполь]] || 10,0% || class="shadow" | 63,2% || 15,1% || 0,7% || 0,8% || 10,2%
|-
| align="left" | [[Новомосковськ]] || class="shadow" | 77,3% || 9,6% || 11,1% || 0,6% || 0,2% || 1,2%
|-
| align="left" | [[Павлоград]] || 33,4% || class="shadow" | 34,4% || 27,6% || 2,0% || 0,5% || 2,1%
|-
| align="left" | [[Слов'яносербськ]] || class="shadow" | 43,0% || 51,5% || 4,6% || || || 0,9%
|-
| align="left" | [[Луганськ]] || 19,1% || class="shadow" | 68,2% || 7,1% || 0,5% || 0,5% || 4,6%
|- class="unsortable; shadow"
| align="left" | '''Загалом по губернії''' || '''27,0%''' || '''40,7%''' || '''26,0%''' || '''1,8%''' || '''1,0%''' || '''3,5%'''
|}
== Повіти губернії ==
* [[Катеринославський повіт]]
* [[Павлоградський повіт]]
* [[Олександрівський повіт (Катеринославська губернія)|Олександрівський повіт]]
* [[Верхньодніпровський повіт]] (Верхнедніпровський повіт)
* [[Бахмутський повіт]]
* [[Слов'яносербський повіт]]
* [[Маріупольський повіт]]
* [[
* [[Ростовське градоначальництво]]
* [[Таганрізький повіт]]
* [[Криворізький повіт]]
* [[Запорізький повіт]]
* [[Нікопольський повіт (УСРР)|Нікопольський повіт]]
* [[Новомосковський повіт]]
== Округи губернії (
* [[
* [[Запорізька округа]]
* [[Дніпропетровська округа|Катеринославська округа]]
* [[Криворізька округа]]
* [[Мелітопольська округа]]
* [[Олександрійська округа]]
* [[Павлоградська округа]]
== Очільники губернії ==
[[Файл:BudynokGubernatora(Dnipro).jpg|міні|250пкс|[[Будинок губернатора (Дніпро)|Будинок губернатора]] — резиденція Катеринославських губернаторів у 1887–1917 роках.]]
{{-}}
=== Губернатори ===
{| class="wikitable sortable collapsible" style="width:100%"
|+ Очільники губернії за часів Російської імперії
! style="width:25%; | Прізвище ім'я по-батькові !! style="width:55%; | Титул, чин, військове звання !! Час на посаді
<!-- |-
| [[1783]]—[[1784]]
| [[Тутолмін Тимофій Іванович]]
Рядок 426 ⟶ 285:
| [[Ніколєв Іван Петрович]]
|-
| 13.06.
| [[Миклашевський Михайло Павлович]]
|-
| [[Беклешов Сергій Андрійович]] || || 1802 — 1803 -->
|-
| [[Берг Петро Іванович]] || [[дійсний статський радник]] || 1803 — 1809
|-
| [[Гладкий Кирило Семенович]] || дійсний статський радник || 1809 — 1817
|-
| [[Калагеоргій Іван Христофорович]] || дійсний статський радник || 1817 — 1820
|-
| [[Шеміот Вікентій Леонтійович]] || [[статський радник]] || 1820 — 1823
<!--|-
| [[Воронцов Михайло Семенович]] (генерал-губернатор) || || [[1823]]—[[1844]]-->
|-
| {{нп|Цалабан Трохим Матвійович|Цалабан Трохим Матвійович|ru|Цалабан, Трофим Матвеевич}} || дійсний статський радник || [[1823]]—[[1824]]
|-
| [[Свєчин Олексій Іванович]] || статський радник || [[1824]]—[[1828]]
|-
| [[Донець-Захаржевський Дмитро Андрійович]] || статський радник || 1.01.1828 — 10.08.1831
|-
| {{нп|Пфейліцер-Франк Отто Романович|Франк Отто Романович|ru|Пфейлицер-Франк, Отто Германович}} || барон, дійсний статський радник || 12.08.1831 — 4.06.1832
|-
| [[Лонгінов Никанор Михайлович]] || дійсний статський радник || 4.06.1832 — 24.04.1836
<!--|-
| [[Сафонов Дмитро Васильович]] (віце-губернатор) || || 1836 — 1837-->
|-
| [[Пеутлінг Андрій Олександрович]] || дійсний статський радник || 11.12.1837 — 25.01.1847
|-
| [[Фабр Андрій Якович]] || дійсний статський радник, таємний радник || 25.01.1847 — 14.11.1857
|-
| {{нп|Сіверс Олександр Карлович|Сіверс Олександр Карлович|ru|Сиверс, Александр Карлович}} || граф, у званні камер-юнкера, статський радник, дійсний статський радник || 15.11.1857 — 2.03.1862
|-
| {{нп|Ізвольський Петро Олександрович|Ізвольський Петро Олександрович|ru|Извольский, Пётр Александрович}} || дійсний статський радник || 16.03.1862 — 11.09.1863
|-
| [[Крігер Григорій Олександрович]] || Свита Його Величності, контр-адмірал || 16.09.1863 — 15.02.1865
|-
| {{нп|Дунін-Барковський Василь Дмитрович|Дунін-Барковський Василь Дмитрович|ru|Дунин-Барковский, Василий Дмитриевич}} || дійсний статський радник, у званні камергера, виконувач обов'язків || 19.02.1865 — 16.10.1870
|-
| [[Дурново Іван Миколайович]] || дійсний статський радник || 16.10.1870 — 23.02.1882
|-
| [[Фон Розенберг Андрій Григорович]] || дійсний статський радник || 8.04.1882 — 7.10.1883
|-
| [[Долгоруков Василь Михайлович]] || князь, камергер, дійсний статський радник || 7.10.1883 — 19.07.1884
|-
| [[Батюшков Дмитро Миколайович]] || [[таємний радник]] || 19.07.1884 — 19.04.1890
|-
| {{нп|Шліппе Володимир Карлович|Шліппе Володимир Карлович|ru|Шлиппе, Владимир Карлович}} || у званні камергера, дійсний статський радник || 19.04.1890 — 23.12.1893
|-
| {{нп|Мартинов Дмитро Миколайович|Мартинов Дмитро Миколайович|ru|Мартынов, Дмитрий Николаевич}} || дійсний статський радник || 23.12.1893 — 3.03.1897
|-
| [[Баторський Олександр Олександрович]] || генерал-майор || 15.03.1897 — 30.12.1897
|-
| {{нп|Святополк-Мирський Петро Дмитрович|Святополк-Мирський Петро Дмитрович|ru|Святополк-Мирский, Пётр Дмитриевич}} || князь, генерал-майор || 30.12.1897 — 13.04.1900
|-
| {{нп|Келлер Федір Едуардович|Келлер Федір Едуардович|ru|Келлер, Фёдор Эдуардович}} || граф, генерал-лейтенант || 13.04.1900 — 19.03.1904
|-
| {{нп|Нейдгардт Олексій Борисович|Нейдгардт Олексій Борисович|ru|Нейдгардт, Алексей Борисович}} || статський радник || 19.03.1904 — 06.01.1905
|-
| {{нп|Олександровський Сергій Васильович|Олександровський Сергій Васильович|ru|Александровский, Сергей Васильевич}} || статський радник || 06.01.1905 — 01.07.1906
|-
| {{нп|Клінгенберг Микола Михайлович|Клінгенберг Микола Михайлович|ru|Клингенберг, Александр Михайлович}} || статський радник || 01.07.1906 — 30.06.1909
|-
| {{нп|Шидловський Костянтин Михайлович|Шидловський Костянтин Михайлович|ru|Шидловский, Константин Михайлович}} || статський радник || 30.06.1909 — 23.08.1910
|-
| {{нп|Якунін Владислав Васильович|Якунін Владислав Васильович|ru|Якунин, Владимир Васильевич}} || гофмейстер || 23.08.1910 — 08.03.1913
|-
| {{нп|Колобов Володимир Арсенійович|Колобов Володимир Арсенійович|ru|Колобов, Владимир Арсеньевич}} || статський радник, дійсний статський радник || 22.04.1913 — 15.08.1916
|-
| {{нп|Ченявський Андрій Гаврилович|Ченявський Андрій Гаврилович|ru|Чернявский, Андрей Гавриилович}} || дійсний статський радник || 15.08.1916 — березень 1917
|}
=== Очільники губернії в 1917–1925 роках ===
{| class="wikitable sortable collapsible" style="width:100%"
|+ Очільники губернії в 1917–1925 роках
! style="width:25%; | Прізвище ім'я по-батькові || style="width:55%; | Посада || Час на посаді
|-
| [[Гесберг Костянтин Дмитрович]] || губернський комісар [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасового уряду Росії]] || березень — липень 1917
|-
| [[Квірінг Еммануїл Йонович]] || голова губвійськревкому || 26 жовтня 1917 — грудень 1917
|-
| [[Квірінг Еммануїл Йонович]] || голова губвиконкому || грудень 1917 — лютий 1918
|-
| [[Татько Арсеній Петрович]] || голова губвиконкому || лютий 1918 — квітень 1918
|-
| [[Мазепа Ісаак Прохорович]] || губернський комісар УНР || квітень 1918
|-
| [[Черніков Іван]] || губернський староста УД || травень — грудень 1918
|-
| [[Магалевський Юрій]] || губернський комісар УНР || грудень 1918 — лютий 1919
|-
| [[Аверін Василь Кузьмович]] || голова губвиконкому || лютий 1919 — червень 1919
|-
| Грінбаум К. || голова губвиконкому УСРР || червень — липень 1919
|-
| [[Мінін Сергій Костянтинович]] || голова губвійськревкому || січень — квітень 1920
|-
| [[Квірінг Еммануїл Йонович]] || голова губвійськревкому || квітень — червень 1920
|-
| [[Бляхін Павло Андрійович]] || голова губвиконкому || червень — серпень 1920
|-
| [[Клименко Іван Євдокимович]] || голова губвиконкому || грудень 1920 — грудень 1921
|-
| [[Власенко Степан Наумович]] || голова губвиконкому || грудень 1921 — травень 1923
|-
| [[Кузнецов Яків Петрович]] || голова губвиконкому || 1923
|-
| [[Самохвалов Олександр Степанович]] || голова губвиконкому || 1923 — 1924
|-
| [[Гаврилов Іван Андрійович]] || виконувач обов'язків, голова губвиконкому з квітня 1924 || березень 1924 — серпень 1925
|-
| [[Бек Михайло Михайлович]] || голова підпільного губкому КП(б)У || жовтень 1918 — лютий 1919
|-
| [[Бек Михайло Михайлович]] || голова губкому КП(б)У || лютий — червень 1919
|-
| [[Яковлєв Яків Аркадійович|Епштейн Яків Аркадійович]] || голова губкому КП(б)У || січень — лютий 1920
|-
| [[Мінін Сергій Костянтинович]] || голова губкому КП(б)У || лютий — травень 1919
|-
| [[Квірінг Еммануїл Йонович]] || голова губкому КП(б)У || червень — липень 1920
|-
| [[Кисельов Олександр Омелянович]] || голова губкому КП(б)У || липень — листопад 1920
|-
| [[Квірінг Еммануїл Йонович]] || відповідальний секретар губкому КП(б)У || листопад — грудень 1920
|-
| [[Гилинський Абрам Лазаревич]] || відповідальний секретар губкому КП(б)У || грудень 1920 — березень 1921
|-
| [[Луговий Олександр Васильович]] || відповідальний секретар губкому КП(б)У || березень — липень 1921
|-
| [[Кисельов Олександр Омелянович]] || відповідальний секретар губкому КП(б)У || липень 1921
|-
| [[Симонов Тимофій Васильович]] || відповідальний секретар губкому КП(б)У || липень 1921 — 1923
|-
| [[Іванов Василь Іванович]] || відповідальний секретар губкому КП(б)У || 1923 — січень 1925
|-
| [[Медведєв Олексій Васильович]] || відповідальний секретар губкому КП(б)У || січень — серпень 1925
|}
== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/18470117/legal/katerinoslavska_guberniya Катеринославська губернія] // {{Юридична енциклопедія|3}}
* ''Мазепа І.
* ''Савченко В.
*
* ''Верстюк В.
* ''Архірейський Дмитро
== Джерела ==
* ''Маркова О. Є., Хведченя С. Б.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Katerynoslavska_guberniya Катеринославська губернія] // {{ЕІУ|4|135}}
* ''Гай-Нижник П. П.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11050 Катеринославська губернія] // {{ЕСУ}}
* [http://web.archive.org/web/20120209114826/http://www.libr.dp.ua/Region/Book%25201/Vstuplenie/gl2_49_70/64_70_Novorossia.doc Новороссия в первой половине XIX в. (1802–1858 гг.).] {{ref-ru}}
* [http://www.knowbysight.info/1_UKRA/06141.asp Екатеринославская губерния] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. {{ref-ru}}
{{Губернії України}}
|