Катеринославська губернія: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Адміністративна одиниця Російської імперії
|назва = Катеринославська губернія
|статус =
|Герб = Coat of Arms of Yekaterinoslav Governorate.png
|карта = Катеринославська _губернія.jpg
|центр = [[Катеринослав]]
|утворена = [[1802 в Україні|1802]]
|Площа = 5635737
|Одиниця = [[Десятина (одиниця площі)|дес.]]
|Дата обрахунку= [[1897]]
|Населення = 2113674
|Дата перепису = [[1897]]
|до =
|після =
}}
[[Файл:Gubernia de Ekaterinoslav - Imperio ruso.png|міні|Катеринославська губернія]]
 
'''Катериносла́вська губе́рнія''' — історична [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Російська імперія|Російської імперії]], [[УНР]], [[Українська держава|Української держави]] та [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української СРР]].
[[Файл:Gubernia de Ekaterinoslav - Imperio ruso.png|thumb|right|350px|Катеринославська губернія]]
 
'''Катеринославська губернія''' — історична [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Російська імперія|Російської імперії]]; [[УНР]]; [[Українська держава|Української держави]].
 
== Історія ==
КатеринославськаПісля ліквідації [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]] була[[8 утворена вжовтня]] [[1802]] року була утворена Катеринославська губернія в складі Бахмутського, Катеринославського, Маріупольського, Новомосковського, Павлоградського повітів, а також [[Ростовське градоначальництво|Ростовського]] (з [[Нахічеванський вірменський округ|Нахічеванським вірменським округом]]) і [[Таганрізьке градоначальництво|Таганрізького]] градоначальництв.
 
У [[1805]] році в складі губернії були утворені Олександрівський, Верхньодніпровський і Слов'яносербський повіти.
 
1897 року Ростовське й Таганрізьке градоначальства відійшли до [[Область Війська Донського|Області війська Донського]].
Рядок 31 ⟶ 29:
== Адміністративний склад ==
 
=== Катеринославська губернія 1802—1918в Російській імперії ===
[[Файл:Yekaterinoslav Governorate Map 1821.jpg|міні|300пкс|Карта Катеринославської губернії (1821 р.)]]
 
Після ліквідації [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]] вУ [[1802]] р. утворена році Катеринославська губернія вскладалася складіз Бахмутського, Катеринославського, Маріупольського, Новомосковського, Павлоградського повітів, а також Ростовського (з Нахічеванським вірменським округом) і [[ТаганрозькеТаганрізьке градоначальництво|ТаганрозькогоТаганрізького градоначальництв]]. ВУ [[1887]] році від Катеринославської губернії відокремлені Ростовський на Дону повіт і ТаганрозькеТаганрізьке градоначальствоградоначальництво, які відійшли до Області війська Донського).
 
У 1805 році в складі Катеринославської губернії були утворені Олександрівський, Верхньодніпровський і Слов'яносербський повіти.
 
1859 року від Тагарізького міського начальства відділені [[Грецький Маріупольський грецький округ|Грецький Маріупольський грецький]] (керується Маріупольським Грецькимгрецьким судом) й [[Вірменський Нахичеванський вірменський округ|Вірменський Нахичеванський вірменський]] (керується Нахичеванським Вірменськимвірменським магістратом) округи.
 
==== Склад населення 1859 року ====
[[Файл:Катеринославська губернія, 1859.jpg|міні|Катеринославська губернія, адміністративний поділ на 1859 рік]]
На 1859 рік населення губернії склало 10579581 057 958 осіб (531531531 531 чоловіків й 526427526 427 жінок), що мешкали у 2454 населених місцевостях у 152090152 090 подвір'ях.
 
Національний склад:
* УкраїнціМалороси (українці). Чисельність складає понад 80 % населення губернії. Найбільший відсоток українців був у західних повітах (ВерхнедніпровськийВерхньодніпровський, Катеринославський й Новомосковський повіти), де були паланки Запорозької Січі, де з неукраїнського населення були тільки євреї по містах та невелика чисельність росіян. Масового українці заселили край губернії у 17 сторіччі.
* РосіяниВеликороси (росіяни). Чисельність до 80 тисяч осіб (7,5 % населення губернії). У містах до росіян відносить більша частина купців.
** Росіяни у Катеринославському повіті живуть у
*** майже повністю російських поселеннях (Растання (Бажанове), Олександрівка (Яковлеве, Красна Долина), Мишина, хутір Петрівка, Олексіївка (Савицького), Струківка (Ольцова)),
*** змішані з іншими народами ([[Микільське-на-Дніпрі]], Новопокровське, Шумаківка, Якимівка, [[Лошкарівка (село)|Лошкарівка]], Невчая (Сергіївка), Михайлівка (Мавросіївка), Арбузівка, [[Вищетарасівка|Вище-Тарасівка]]).
** Росіяни у Олександрівському повіті живуть як у майже повністю російських поселеннях (панська [[Михайлівка (Вільнянський район)|Михайлівка]], державний хутір Любицький, панське село [[Добропілля (Гуляйпільський район)|Хвалибогівка]], хутір [[Старокасянівське|Касьянів]], панське село [[Веселе (Нікольський район)|Богодарівка]]), так і у змішаних з іншими народами ([[Федорівка (Пологівський район)|Круте]], [[Новоукраїнка (Більмацький район)|Гайчул]], [[Темрюк (Нікольський район)|Темрюк]]).
** Росіян у Бахмутському повіті до 20 тисяч живуть як у майже повністю російських поселеннях ([[Віролюбівка]], [[Олексієво-Дружківка|Миколаївка]], [[Олександро-Шультине|Олександрівське]], 874, 907, 910—912910–912, 946—948946–948, 953, 956, 959, 962, 968—969968–969, 981, 984, 986, 987, 1004, 1009, 1037, 1042, 1052, 1067), так і у змішаних з іншими народами(№ 710—711 710–711, 895, 908, 921, 952, 954, 997, 1001—10021001–1002, 1045, 1050).
** Росіяни у Новомосковському повіті живуть як у майже повністю російських поселеннях (№  1693, 1705), так і у змішаних з іншими народами (№  1656, 1698, 1709).
** Росіян у Павлоградському повіті до 17 тисяч <noinclude>живуть як у майже повністю російських поселеннях (Миколаївка, Хороше (Писемське), Добринька (Іродове), Олександропіль (Мала Дача), хутір Шатохинський, Тернівка, Богданівка, Надежине (Теленневе)), так і у змішаних з іншими народами (Дмитрівка, Катеринівка, Петрівське, Новопавлівка, Миколаївка (Рудове), хутір Букріївський, Олксандропіль, Варварівка, Троїцьке, Самойлівка).</noinclude>
<noinclude>** Росіяни у Ростовському повіті живуть як у майже повністю російських поселеннях(№&nbsp;2120—2122 2120–2122, 2138—21402138–2140), так і у змішаних з іншими народами(№&nbsp; 2109, 2111, 2113, 2124, 2142, 2143).</noinclude>
** Росіян у Слов'яносербському повіті до 23 тисяч<noinclude>живуть як у майже повністю російських поселеннях(№&nbsp; 2203, 2261—22622261–2262, 2272, 2295, 2300, 2314, 2353), так і у змішаних з іншими народами(№&nbsp; 2247, 2302, 2304, 2343).
* Білоруси. Чисельність до 1500 осіб (0,14&nbsp;% населення губернії). Мешкають у [[Сурсько-Литовське|Сурсько-Литовському]], а також у деяких поселеннях Олександрівського повіту.
* Поляки. Чисельність до 1500 осіб (0,14&nbsp;% населення губернії). Живить поряд з білорусами у їх поселеннях у Олександрівському повіті. Поляки&nbsp; — однодворці, що вийшли з [[Кам'янець-Подільська губернія|Кам'янець-Подільської губернії]].
* Серби. На 1859 рік суцільно злилися з українцями, прийняли українську мову та звичаї. Сліди їх у Слов'яносербському повіті (Черкаське&nbsp; — 11-а рота, Кримське&nbsp; — 6-а рота), у Бахмутському повіті (Луганське&nbsp; — 15-а рота, Троїцьке&nbsp; — 14-а рота та інші).
* Молдавани й Волохи. Чисельність до 12 тисяч осіб (1,1&nbsp;% населення губернії). у тому числі: 8750 у Бахмутському, 2500&nbsp; — у Слов'яносербському, 667&nbsp; — у Катеринославському повітах).
* Німці. Чисельність до 23 тисяч (2,2&nbsp;% населення губернії). Зразковий порядок у поселеннях й домівках, відмінні сади, оброблені лани [[Меноніти в Україні|менонітів]] й майже відсутність неврожаїв у менонітів складають різку протилежність до господарства інших навколишніх народів. Як зазначено у статистичному описі 1863 року у неврожайні роки меноніти забезпечували харчами інші народи, включно з німцями лютеранами й католиками.
** У Катеринославському повіті група менонітських колоній у Дніпрових порогів (хутір Савельївський, [[Нейгорст]] (Жорнувата), [[Марієнталь]] (Лачинове), Неєнбург ([[Малашівка]]), [[Ейнлаге]] ([[Кічкас]]), [[Кронсвейд]] (Новий Кронсвейд), [[Шенгорст]], [[Нейдорф]] ([[Широке (Запорізький район)|Широке]]), [[Розенталь (місцевість)|Розенталь]], [[Кронсталь]], [[Розенгарт]] (Нова Слободка), [[Бурвальд]] ([[Бабурка (село)|Бабурка]]), [[Блюменгардт]] (Капустяне), Шенсберг ([[Смоляне (Запорізький район)|Смоляне]]), Нейостеринк, Кронсвейд (Старий Кронсвейд), [[Хортиця|Острів Хортиця]], [[Нижня Хортиця]]) та окрема католицька у [[Дніпрове|Ямбурзі]].
** У Олександрівському повіті група лютеранських колоній на лівобережжі Дніпра ([[Шенвіз]], Блюменфельд, Кринфельд, хутори Шенвізький, Киршів, Аманів, Кернерів, колонія [[Кущове (Оріхівський район)|Обідне]]) та група лютеранських й католицьких колоній між річками [[Мокрі Яли]] й її притокою, та землею [[Азовське козацьке військо|Озівського козацького війська]] (Спартівка Третя, Класинівка, Нейєнлаге (Булгаківка), Блюменфельд, менонітський хутір Блюменталь, хутір Федоровський (Бурлацький), [[Ксенівка|Шенфельд]], [[Сергіївка (Нікольський район)|Гайбуден]], [[Пробудження (Більмацький район)|Кейзердорф]], [[Мар'янівка (Більмацький район)|Готланд]], [[Мар'янівка (Більмацький район)|Компенау]], [[Багатівка (Розівський район)|Рейхенберг]], [[Кузнецівка|Вікерау]], [[Першотравневе (Розівський район)|Клейн-Вердер]], Гросс-Вердер, [[Зоряне (Розівський район)|Резенберг]], [[Луганське (Розівський район)|Рундевізе]], [[Кальчинівка (Нікольський район)|Кальчинівка]], [[Листвянка|Шенбаум]], Розенгарт, [[Біловеж|Білі Вежі]], [[Новокраснівка (Нікольський район)|Нейямбург]], [[Федорівка (Нікольський район)|Фрідріхсталь]], [[Новороманівка (Нікольський район)|Шенталь]], Ейнфельд, [[Розівка (смт)|Кронсдорф]], [[Розівка (смт)|Грунау]], [[Зоря (Розівський район)|Людвігсталь]], [[Новгород (село)|Дармштат]], [[Новодворівка|Нейгоф]], [[Красна Поляна (Великоновосілківський район)|Елізабетдорф]], Тіргарт, [[Антонівка (Розівський район)|Тігенорт]], [[Вільне (Розівський район)|Тігенгоф]], [[Вишнювате|Кіршвальд]], Розенфельд).
** У Новомосковському повіті 3 окремих католицькі колонії: [[Рибальське (Дніпро)|Рибальське]], [[Самарівка|Йосипівка]] й [[Підгородне|Кронгартен]].
* Євреї до 23 тисяч осіб (2,2&nbsp;% населення губернії), у тому числі понад 6000 євреїв-колонистів по селах <noinclude>([[Межиріч (Пологівський район)|Межиріч]], [[Новозлатопіль (Гуляйпільський район)|Новозлатопіль]], Веселе, [[Красноселівка (Пологівський район)|Красносілка]], Трудолюбівка, Нечаївка, [[Новозлатопіль (Гуляйпільський район)|Графське]], [[Зеленопіль|Зелене Поле]], [[Надійне (Розівський район)|Надійне]], [[Солодководне]])</noinclude>. У всіх містах та містечках губернії. Євреї-селяни у 3-му стані Олександрівського повіту біля німецьких колоній.
* Греки. Греки селяни у своїх поселеннях у Маріупольському повіті. Велика частина населення Таганрогу та Маріуполя складають греки торговці та ремісники.
* Вірмени; до 20 тисяч осіб (1,9&nbsp;% населення губернії). Переважно купці та міщани, що мешкають у [[Нахічевань-на-Дону|НахичеваніНахічевані]] й навколишніх поселеннях.<ref>{{снмрі}}</ref>
 
{| class="wikitable sortable collapsible" style="text-align: right; width:70%;"
==== Дані міст на 1859 рік ====
|+ Населення найбільшіх міст губернії станом на 1859 рік<ref>{{снмрі}}</ref>
{| class="wikitable sortable"
! style="width:40%;" | Місто || Число будівель || Число мешканців
!Місто
!Число будівель
!Число мешканців
|-
| align="left" | [[Дніпро (місто)|Катеринослав]] || {{СЧТ|1761}} || {{СЧТ|16929}}
|1761
|16929
|-
| align="left" | [[Таганрог|Таганріг]] || {{СЧТ|2032}} || {{СЧТ|21099}}
|Таганріг
|2032
|21099
|-
| align="left" | [[Ростов-на-Дону]] || {{СЧТ|2839}} || {{СЧТ|18530}}
|2839
|18530
|-
| align="left" | [[Нахічевань-на-Дону|Нахічевань]] || {{СЧТ|2160}} || {{СЧТ|15658}}
|Нахічевань
|2160
|15658
|-
| align="left" | [[Новомосковськ]] || {{СЧТ|1582}} || {{СЧТ|10317}}
|1582
|10317
|-
| align="left" | [[Бахмут]] || {{СЧТ|1940}} || {{СЧТ|9514}}
|Бахмут
|1940
|9514
|-
| align="left" | [[Павлоград]] || {{СЧТ|1122}} || {{СЧТ|7934}}
|1122
|7934
|-
| align="left" | [[Маріуполь]] || {{СЧТ|850}} || {{СЧТ|5258}}
|850
|5258
|-
| align="left" | [[Слов'яносербськ]] || {{СЧТ|414}} || 3228
|414
|3228
|-
| align="left" | [[Запоріжжя|Олександрівськ]] || {{СЧТ|428}} || 3108
|428
|3108
|-
| align="left" | [[Верхньодніпровськ]] || {{СЧТ|418}} || {{СЧТ|2274}}
|Верхнедніпровськ
|418}
|2274
|}<ref>{{снмрі}}</ref>
 
{| class="wikitable sortable collapsible" style="text-align: right; width:70%;"
==== Дані повітів на 1859 рік ====
|+ Населення адміністративних одиниць губернії станом на 1859 рік<ref>{{снмрі}}</ref>
{| class="wikitable sortable"
! style="width:40%;" | Адміністративна одиниця || Подвір'їв || Мешканців
!Подвір'їв
!Мешканців
|-
| align="left" | [[Катеринославський повіт]] || {{СЧТ|13991}} || {{СЧТ|96337}}
|13991
|96337
|-
| align="left" | [[Олександрівський повіт (Катеринославська губернія)|Олександрівський повіт]] || {{СЧТ|24900}} || {{СЧТ|171266}}
|24900
|171266
|-
| align="left" | [[Бахмутський повіт]] || {{СЧТ|17458}} || {{СЧТ|124040}}
|17458
|124040
|-
| align="left" | [[Верхньодніпровський повіт]] || {{СЧТ|14239}} || {{СЧТ|96494}}
|Верхнедніпровський повіт
|14239
|96494
|-
| align="left" | [[Новомосковський повіт]] || {{СЧТ|17239}} || {{СЧТ|121987}}
|17239
|121987
|-
| align="left" | [[Павлоградський повіт]] || {{СЧТ|16341}} || {{СЧТ|115275}}
|16341
|115275
|-
| align="left" | [[Ростовський повіт (Катеринославська губернія)|Ростовський повіт]] || {{СЧТ|9656}} || {{СЧТ|16643}}
|Ростівський повіт
|9656
|16643
|-
| align="left" | [[Слов'яносербський повіт]] || {{СЧТ|11615}} || {{СЧТ|83777}}
|11615
|83777
|-
| align="left" | [[Озівське козацьке військо]] || {{СЧТ|1771}} || {{СЧТ|10477}}
|1771
|10477
|-
| align="left" | [[Маріупольська грецька округа]] || {{СЧТ|5996}} || {{СЧТ|38350}}
|5996
|38350
|-
|Нахичеванська align="left" | [[Нахічеванська вірменська округа]] || {{СЧТ|1064}} || {{СЧТ|7532}}
|1064
|7532
|-
| align="left" | [[Таганрізьке містоначальствоградоначальництво]] || {{СЧТ|2174}} || {{СЧТ|16924}}
|2174
|16924
|}
<ref>{{снмрі}}</ref>
 
=== Катеринославщина в 1917—19201917–1920 роках ===
Після [[Лютнева революція|Лютневої революції]] 1917 року]] в [[Російська імперія|Російській імперії]] царська влада була повалена. [[Тимчасовий уряд]] Російської республіки призначив [[губернські комісари|губернським комісаром]] Катеринославщини [[Гесберг Костянтин Дмитрович|Костянтина Гесберга]]. За свідченням [[Ісаак Мазепа|Ісаака Мазепи]] національна самосвідомість українців губернії була дуже низькою, українські партії не мали тут впливу. Зате активно діяли загальноросійські партії&nbsp; — від кадетів до більшовиків. Катеринославська губернія була приєднана [[Третій Універсал УЦРУкраїнскої Центральної Ради|3-м Універсалом УЦР]] до [[УНР]]. Але вже [[{{OldStyleDate|10|січня|1918|28 |грудня]] |1917}} ([[10року січня]]1918&nbsp;р. за н.ст.) м.[[Катеринослав]] було захоплене військами [[Радянська Росія|Радянської Росії]] приза допомозідопомогою місцевих більшовиків. 3-4 квітня [[1918]] року м. Катеринослав було звільнене від російських більшовиків об'єданими військами [[УНР]] і [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]].
 
За законом про адміністративно-територіальний поділ України від 2-4 березня 1918 Катеринославськоїроку Катеринославська губернія скасовувалася:
* Катеринославський повіт, частини Верхньодніпровського, Новомосковського Олександрівського повітів уходили до землі [[Січ (УНР)|Січ]],
* частина Верхнєдніпровського повіту&nbsp; — до землі [[Низ]] (Низова Дніпрянщина),
* Слов'яносербський та Бахмутський повіт&nbsp; — до [[Половецька земля|Половецької землі]]
* частина Новомосковського повіту&nbsp; — до [[Самарська земля|Самарської землі]]
* [[Маріупольський повіт]], [[Павлоградський повіт]] та частина Олександрівського повіту&nbsp; — до [[Озівська земля|Озівської землі]]. Але цей закон так і не вступив у силу; З 3 квітня до початку травня тимчасовим губернатором(губернським комісаром) УНР в Катеринославській губернії був [[Ісаак Мазепа]]; в майбутньому прем"єр-міністр УНР;
 
Але цей закон так і не вступив у силу; З 3 квітня до початку травня тимчасовим губернатором (губернським комісаром) УНР в Катеринославській губернії був [[Ісаак Мазепа]], у майбутньому — прем'єр-міністр УНР;
Після державного перевороту 29-30 квітня 1918 року, здійсненого генералом Павлом Скоропадським новим губернатором(губернським старостою) був призначений [[Черніков Іван|І.Черніков]]. Губернія мала бути складеною з 9 повітів: вже існуючі 8 повітів з планованим долучити [[Таганрізький округ (Область війська Донського)|Таганрізьким цивільний округ]] з Області Війська Донського.
Столиця зберігалася у Катеринославі. Восени 1918 року у південно&nbsp;— східних повітах губернії виник анархістський повстанський рух під проводом [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]]· Після повалення влади гетьмана [[Директорія УНР|Директорією УНР]] губернським комісаром став [[Магалевський Юрій|Юрій Магалевський]] (листопада 1918&nbsp;— лютого 1919)· Але розпочалась друга війна [[РСФСР]] проти [[УНР]] і [[26 січня]] [[1919]]&nbsp;р. м.[[Катеринослав]] вдруге було захоплене російськими більшовиками, чому сприяв тоді і [[Нестор Махно]].
Водночас в кінці 1918 року південні і східні райони губернії почали захоплювати війська білих росіян&nbsp;— [[Донська армія]] і [[Добровольча армія]], які на початку 1919 року об'єднались під керівництвом [[Антон Денікін|Денікіна]] у [[Збройні сили Півдня Росії]]. [[Нестор Махно|Махно]] згідно своїх анархістських переконань боровся проти діючих влад&nbsp;— незалежної України ([[УНР]] і [[УД]]), військ [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] і [[Німеччина|Німеччини]], білих росіян, але симпатизував спочатку російським більшовикам. Саме з допомогою Махна [[Радянська Росія]] взяла під свою владу східну частину Катеринославської губернії. Протягом всієї першої половини 1919 року в східних повітах Катеринославщини тривали важкі бої військ [[РСФСР]], у складі яких була і дивізія Махна, з російськими білогвардійцями. Врешті денікінці змогли у травні-червні 1919 року перейти в наступ. Цьому сприяла політика російських більшовиків, які своєю насильницькою [[продрозкладка|продрозверткою]] і жорстокими репресіями проти багатьох категорій населення підірвали до себе довіру. [[30 червня]] 1919 року кубанська дивізія [[Шкуро]] відібрала у більшовиків [[Катеринослав]].
 
Після державного перевороту 29-30 квітня 1918 року, здійсненого генералом Павлом Скоропадським новим губернатором (губернським старостою) був призначений [[Черніков Іван|Іван Черніков]]. Губернія мала бути складеною з 9 повітів: до вже існуючих 8 повітів планувалося долучити [[Таганрізький округ (Область війська Донського)|Таганрізьким цивільний округ]] з Області Війська Донського.
Більшовики на чолі з [[Володимир Ленін|Леніном]] і [[Лев Троцький|Троцьким]] вирішили перекласти всю вину за свої невдачі на Махна і оголосили його поза законом. Це викликало лють у Махна і з того часу він почав воювати і проти
російських більшовиків. У липні-серпні 1919 року вся територія губернії опинилась під контролем білих росіян. [[Антон Денікін|Денікін]] призначив сюди свого губернатора, прізвище котрого було С. С. [[Щетінін]]. Але в жовтні 1919&nbsp;р. сюди з [[Херсонська губернія|Херсонщини]] прорвалась [[Махновський рух|Повстанська армія]] Махна і взяла під свій контроль більшу частину губернії в тому числі 28 жовтня Катеринослав. Денікін був змушений кинути частину військ проти Махна.
Врешті-решт російські білогвардійці Денікіна зазнали повної поразки від [[РСФСР]] через повну зневагу до всіх неросійських народів, селянства, яких вони відкинули як своїх потенційних союзників.
 
Губернський центр зберігався у Катеринославі. Восени 1918 року в південно-східних повітах губернії виник анархістський повстанський рух під проводом [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]]. Після повалення [[Директорія УНР|Директорією УНР]] влади гетьмана губернським комісаром став [[Магалевський Юрій|Юрій Магалевський]] (листопада 1918 — лютого 1919). Але розпочалась друга війна [[РСФРР]] проти [[УНР]] і [[26 січня]] [[1919]] року [[Катеринослав]] вдруге було захоплене російськими більшовиками, чому сприяв тоді і Нестор Махно.
У грудні 1919&nbsp;— січні 1920 [[Радянська Росія]] витіснила з Катеринославщини і денікінців і махновців. Махно продовжив війну тепер вже проти комуністів. Губернія стала частиною [[УРСР]] в складі Радянської Росії (з 1922 року офіційна назва&nbsp;— [[СРСР]]). Лише влітку&nbsp;— восени 1920 року білоросійським військам генерала [[Петро Врангель|Врангеля]] вдавалося захоплювати деякі південні райони губернії&nbsp;— 15-28 вересня білогвардійці зайняли [[Запоріжжя|Олександрівськ]], [[Гуляй-Поле]], [[Синельникове]], [[Маріуполь]], [[Волноваха|Волноваху]], [[6 жовтня]]&nbsp;— [[Нікополь]] та інші населені пункти. Проте вже за кілька тижнів війська Врангеля були повністю розбиті [[РСЧА]]. У 1921 році більшовики розбили і армію Махна.
 
Водночас у кінці 1918 року південні і східні райони губернії почали захоплювати війська білих росіян — [[Донська армія]] і [[Добровольча армія]], які на початку 1919 року об'єднались під керівництвом [[Антон Денікін|Антона Денікіна]] в [[Збройні сили Півдня Росії]]. [[Нестор Махно|Махно]] згідно своїх анархістських переконань боровся проти діючих влад — незалежної України ([[УНР]] і [[УД]]), військ [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] і [[Німеччина|Німеччини]], білих росіян, але симпатизував спочатку російським більшовикам. Саме з допомогою Махна [[Радянська Росія]] взяла під свою владу східну частину Катеринославської губернії. Протягом всієї першої половини 1919 року в східних повітах Катеринославщини тривали важкі бої військ РСФРР, у складі яких була і дивізія Махна, з російськими білогвардійцями. Врешті денікінці змогли у травні-червні 1919 року перейти в наступ. Цьому сприяла політика російських більшовиків, які своєю насильницькою [[продрозкладка|продрозверткою]] і жорстокими репресіями проти багатьох категорій населення підірвали до себе довіру. [[30 червня]] кубанська дивізія [[Шкуро]] відібрала у більшовиків [[Катеринослав]].
=== За УСРР 1918—1925 ===
 
Більшовики на чолі з [[Володимир Ленін|Леніном]] і [[Лев Троцький|Троцьким]] вирішили перекласти всю вину за свої невдачі на Махна і оголосили його поза законом. Це викликало лють у Махна і з того часу він почав воювати і проти російських більшовиків. У липні-серпні 1919 року вся територія губернії опинилась під контролем білих росіян. [[Антон Денікін|Денікін]] призначив сюди свого губернатора, прізвище котрого було С. С. [[Щетінін]]. Але в жовтні сюди з [[Херсонська губернія|Херсонщини]] прорвалась [[Махновський рух|Повстанська армія]] Махна і взяла під свій контроль більшу частину губернії в тому числі 28 жовтня Катеринослав. Денікін був змушений кинути частину військ проти Махна. Врешті-решт російські білогвардійці Денікіна зазнали повної поразки від [[РСФРР]] через повну зневагу до всіх неросійських народів, селянства, яких вони відкинули як своїх потенційних союзників.
 
У грудні 1919 — січні 1920 року [[Радянська Росія]] витіснила з Катеринославщини і денікінців і махновців. Махно продовжив війну тепер вже проти комуністів. Губернія стала частиною [[УРСР]] (з 1922 року — увійшла до складу [[СРСР]]). Лише влітку — восени 1920 року білоросійським військам генерала [[Петро Врангель|Врангеля]] вдавалося захоплювати деякі південні райони губернії — 15-28 вересня білогвардійці зайняли [[Запоріжжя|Олександрівськ]], [[Гуляй-Поле]], [[Синельникове]], [[Маріуполь]], [[Волноваха|Волноваху]], [[6 жовтня]] — [[Нікополь]] та інші населені пункти. Проте вже за кілька тижнів війська Врангеля були повністю розбиті [[РСЧА]]. У 1921 році більшовики розбили і армію Махна.
 
=== За УСРР 1918–1925 ===
[[Файл:Катеринославська губернія 1923.jpg|міні|Карта Катеринославської губернії, адміністративний поділ від 12 квітня 1923 року]]
[[1919]] року до Катеринославської губернії долучені землі з [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]] для створеного [[Криворізький повіт|Криворізького повіту]].
Рядок 208 ⟶ 157:
 
== Населення ==
[[Файл:1897 Gov Katerinoslav ethno.jpg|thumb|380px|Мовний склад населення Катеринославської губернії на 1897&nbsp;р.]]
Мовний склад населення повітів Катеринославської губернії за даними перепису 1897&nbsp;р.<ref>[http://etno.uaweb.org/nsklad/1897-katerynoslavska.html Перепис 1897 року: Катеринославська губернія]</ref>
 
Мовний склад населення повітів Катеринославської губернії за даними перепису 1897 р.<ref>[http://etno.uaweb.org/nsklad/1897-katerynoslavska.html Перепис 1897 року: Катеринославська губернія]</ref>
{| class="wikitable sortable"
[[Файл:1897 Gov Katerinoslav ethno.jpg|міні|Мовний склад населення Катеринославської губернії (1897)]]
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''''
{{-}}
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''Населення'''
{| class="wikitable sortable collapsible" style="text-align: right; width:100%; font-size:90%;"
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''українська'''
|+ Розподіл населення за мовою по повітах
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''російська'''
! Повіт || Населення || Українська || Російська || Єврейська || Німецька || Грецька || Татарська || Білоруська || Польська || Румунська || Турецька
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''єврейська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''німецька'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''грецька'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''татарська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''білоруська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''польська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''румунська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''турецька'''
|-
| align="left" | [[Катеринославський повіт]] ||357 207{{СЧТ|357207}} ||198 982{{СЧТ|198982}} |75| {{СЧТ|75190}} 190||46 441{{СЧТ|46441}} ||20 609{{СЧТ|20609}} || {{СЧТ|193}} || {{СЧТ|868}} ||4 033{{СЧТ|4033}} ||7 933{{СЧТ|7933}} ||1 771{{СЧТ|1771}} || {{СЧТ|168}}
|-
| align="left" | [[Олександрівський повіт (Катеринославська губернія)|Олександрівський повіт]] ||271 678{{СЧТ|271678}} ||224 122{{СЧТ|224122}} || {{СЧТ|1515445}} 445||13 886{{СЧТ|13886}} ||14 014{{СЧТ|14014}} || {{СЧТ|45}} || {{СЧТ|128}} ||3 353{{СЧТ|3353}} || {{СЧТ|293}} || {{СЧТ|2}} ||{{СЧТ|14}}
|-
| align="left" | [[Бахмутський повіт]] ||332 478{{СЧТ|332478}} ||193 510{{СЧТ|193510}} |103| {{СЧТ|103702}} 702||9 457{{СЧТ|9457}} ||12 646{{СЧТ|12646}} || {{СЧТ|142}} || {{СЧТ|346}} ||2 468{{СЧТ|2468}} ||2 000{{СЧТ|2000}} ||6 371{{СЧТ|6371}} || {{СЧТ|20}}
|-
| align="left" | [[Верхньодніпровський повіт]] ||211 674{{СЧТ|211674}} ||191 160{{СЧТ|191160}} |9| {{СЧТ|9873}} 873||5 448{{СЧТ|5448}} ||4 452{{СЧТ|4452}} || {{СЧТ|9}} || {{СЧТ|26}} || {{СЧТ|236}} || {{СЧТ|231}} || {{СЧТ|68}} || {{СЧТ|8}}
|-
| align="left" | [[Маріупольський повіт]] ||254 056{{СЧТ|254056}} ||117 206{{СЧТ|117206}} || {{СЧТ|3535691}} 691||10 291{{СЧТ|10291}} ||19 104{{СЧТ|19104}} ||48 290{{СЧТ|48290}} ||15 472{{СЧТ|15472}}<ref>тюркомовні греки&nbsp; — уруми</ref> ||1 697 {{СЧТ|1697}} || {{СЧТ|528}} || {{СЧТ|95}} ||5 317{{СЧТ|5317}}
|-
| align="left" | [[Новомосковський повіт]] ||260 368{{СЧТ|260368}} ||242 737{{СЧТ|242737}} ||9 628{{СЧТ|9628}} |3| {{СЧТ|3635}} 635||3 452{{СЧТ|3452}} || {{СЧТ|9}} || {{СЧТ|7}} || 196 || 316 ||0 || {{СЧТ|9}}
|-
| align="left" | [[Павлоградський повіт]] ||251 460{{СЧТ|251460}} ||200 434{{СЧТ|200434}} |36| {{СЧТ|36164}} 164||7 363{{СЧТ|7363}} ||5 806{{СЧТ|5806}} || {{СЧТ|38}} || {{СЧТ|255}} || {{СЧТ|505}} || {{СЧТ|553}} || {{СЧТ|29}} || {{СЧТ|15}}
|-
| align="left" | [[Слов'яносербський повіт]] ||174 753{{СЧТ|174753}} ||88 218{{СЧТ|88218}} ||79 281{{СЧТ|79281}} ||2 631{{СЧТ|2631}} || {{СЧТ|896}} || {{СЧТ|14}} || {{СЧТ|151}} ||1 564{{СЧТ|1564}} || {{СЧТ|511}} || {{СЧТ|839}} || {{СЧТ|4}}
|- class="unsortable; shadow"
|-
| align="left" | '''КатеринославськаЗагалом губерніяпо губернії''' || '''2 113 674{{СЧТ|2113674}}''' || '''1 456 369{{СЧТ|1456369}}''' || '''364 974{{СЧТ|364974}}''' || '''99 152{{СЧТ|99152}}''' || '''80 979{{СЧТ|80979}}''' || '''48 740{{СЧТ|48740}}''' || '''17 253{{СЧТ|17253}}''' || '''14 052{{СЧТ|14052}}''' || '''12 365{{СЧТ|12365}}''' || '''9 175{{СЧТ|9175}}''' || '''5 555{{СЧТ|5555}}'''
|-
|
|}
 
{| class="wikitable sortable collapsible" style="text-align: right; width:100%; font-size:90%;"
{|
|+ Розподіл населення за мовою по повітах (у відсотках)
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''''
! Повіт || Населення || Українська || Російська || Єврейська || Німецька || Грецька || Татарська || Білоруська || Польська || Румунська || Турецька
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''Населення'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''українська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''російська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''єврейська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''німецька'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''грецька'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''татарська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''білоруська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''польська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''румунська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''турецька'''
|-
| [[Катеринославський повіт]]||357 207||55,7&nbsp;%||21,0&nbsp;%||13,0&nbsp;%||5,8&nbsp;%||0,1&nbsp;%||0,2&nbsp;%||1,1&nbsp;%||2,2&nbsp;%||0,5&nbsp;%||
|-
| [[Олександрівський повіт (Катеринославська губернія)|Олександрівський повіт]]||271 678||82,5&nbsp;%||5,7&nbsp;%||5,1&nbsp;%||5,2&nbsp;%||||||1,2&nbsp;%||0,1&nbsp;%||||
|-
| align="left" | [[БахмутськийКатеринославський повіт]] ||332 478{{СЧТ|357207}} |58| 55,2&nbsp;7% ||31 21,2&nbsp;0% ||2 13,8&nbsp;0% ||3 5,8&nbsp;% |||| 0,1&nbsp;% || 0,7&nbsp;2% ||0 1,6&nbsp;1% ||1 2,9&nbsp;2% || 0,5% ||
|-
| align="left" | [[Олександрівський повіт (Катеринославська губернія)|Олександрівський повіт]] || {{СЧТ|271678}} || 82,5% || 5,7% || 5,1% || 5,2% || || || 1,2% || 0,1% || ||
| [[Верхньодніпровський повіт]]||211 674||90,3&nbsp;%||4,7&nbsp;%||2,6&nbsp;%||2,1&nbsp;%||||||0,1&nbsp;%||0,1&nbsp;%||||
|-
| align="left" | [[МаріупольськийБахмутський повіт]] ||254 056{{СЧТ|332478}} |46| 58,1&nbsp;2% ||14 31,0&nbsp;2% ||4 2,1&nbsp;8% ||7 3,5&nbsp;8% ||19,0&nbsp;% ||6 0,1&nbsp;% || 0,7&nbsp;% || 0,2&nbsp;6% ||||2, 1&nbsp;,9% ||
|-
| align="left" | [[НовомосковськийВерхньодніпровський повіт]] ||260 368{{СЧТ|211674}} |93| 90,2&nbsp;3% ||3 4,7&nbsp;% ||1 2,4&nbsp;6% ||1 2,3&nbsp;1% || || || 0,1&nbsp;% || 0,1&nbsp;% || ||
|-
| align="left" | [[ПавлоградськийМаріупольський повіт]] ||251 460{{СЧТ|254056}} |79| 46,7&nbsp;1% || 14,4&nbsp;0% ||2 4,9&nbsp;1% ||2 7,3&nbsp;5% || 19,0% ||0 6,1&nbsp;% || 0,2&nbsp;7% || 0,2&nbsp;% || || 2,1%
|-
| align="left" | [[Слов'яносербськийНовомосковський повіт]] ||174 753{{СЧТ|260368}} |50| 93,5&nbsp;2% ||45 3,4&nbsp;7% || 1,5&nbsp;4% ||0 1,5&nbsp;3% || ||0,1&nbsp;% || 0,9&nbsp;1% || 0,3&nbsp;1% ||0,5&nbsp;% ||
|-
| align="left" | [[Павлоградський повіт]] || {{СЧТ|251460}} || 79,7% || 14,4% || 2,9% || 2,3% || || 0,1% || 0,2% || 0,2% || ||
| '''Катеринославська губернія'''||'''2 113 674'''||'''68,9&nbsp;%'''||'''17,3&nbsp;%'''||'''4,7&nbsp;%'''||'''3,8&nbsp;%'''||'''2,3&nbsp;%'''||'''0,8&nbsp;%'''||'''0,7&nbsp;%'''||'''0,6&nbsp;%'''||'''0,4&nbsp;%'''||'''0,3&nbsp;%'''
|-
| align="left" | [[Слов'яносербський повіт]] || {{СЧТ|174753}} || 50,5% || 45,4% || 1,5% || 0,5% || || 0,1% || 0,9% || 0,3% || 0,5% ||
|
|- class="unsortable; shadow"
| align="left" | '''Загалом по губернії''' || '''{{СЧТ|2113674}}''' || '''68,9%''' || '''17,3%''' || '''4,7%''' || '''3,8%''' || '''2,3%''' || '''0,8%''' || '''0,7%''' || '''0,6%''' || '''0,4%''' || '''0,3%'''
|}
 
{{-}}
 
{| align="center" class="standard"
{| class="wikitable sortable collapsible" style="text-align: right; width:100%; font-size:90%;"
|+
!|+ colspan=7 | Розподіл населення в містах губернії за мовою <br/>''(перепису 1897відсотках) року)''у містах
! style="width:20%;" | Місто || Українська || Російська || | Їдиш || Польська || Німецька || Інша
|-----
 
! |Місто
|-
! |Українська
| align="left" | [[Катеринослав]] || 15,8% || class="shadow" | 41,8% || 35,4% || 3,0% || 1,3% || 2,7%
! |Російська
|-
! |Їдиш
| align="left" | [[Запоріжжя|Олександрівськ]] || class="shadow" | 43,0% || 24,8% || 27,8% || 0,8% || 2,0% || 1,6%
! |Польська
|-
! |Німецька
| align="left" | [[Бахмут]] || class="shadow" | 61,8% || 18,9% || 16,7% || 0,2% || 0,6% || 1,8%
! |Інша
|-----
| align="left" | [[Верхньодніпровськ]] || class="shadow" | 56,0% || 11,0% || 30,8% || 0,5% || 0,2% || 1,5%
| [[Катеринослав]]
|-
| align="center" |15.8&nbsp;%
| align="left" | [[Маріуполь]] || 10,0% || class="shadow" | 63,2% || 15,1% || 0,7% || 0,8% || 10,2%
! align="center" |41.8&nbsp;%
|-
| align="center" |35.4&nbsp;%
| align="left" | [[Новомосковськ]] || class="shadow" | 77,3% || 9,6% || 11,1% || 0,6% || 0,2% || 1,2%
| align="center" |3.0&nbsp;%
|-
| align="center" |1.3&nbsp;%
| align="left" | [[Павлоград]] || 33,4% || class="shadow" | 34,4% || 27,6% || 2,0% || 0,5% || 2,1%
| align="center" |2.7&nbsp;%
|-----
| align="left" | [[Слов'яносербськ]] || class="shadow" | 43,0% || 51,5% || 4,6% || || || 0,9%
| [[Запоріжжя|Олександрівськ]]
|-
! align="center" |43.0&nbsp;%
| align="left" | [[Луганськ]] || 19,1% || class="shadow" | 68,2% || 7,1% || 0,5% || 0,5% || 4,6%
| align="center" |24.8&nbsp;%
|- class="unsortable; shadow"
| align="center" |27.8&nbsp;%
| align="left" | '''Загалом по губернії''' || '''27,0%''' || '''40,7%''' || '''26,0%''' || '''1,8%''' || '''1,0%''' || '''3,5%'''
| align="center" |0.8&nbsp;%
| align="center" |2.0&nbsp;%
| align="center" |1.6&nbsp;%
|-----
| [[Бахмут]]
! align="center" |61.8&nbsp;%
| align="center" |18.9&nbsp;%
| align="center" |16.7&nbsp;%
| align="center" |0.2&nbsp;%
| align="center" |0.6&nbsp;%
| align="center" |1.8&nbsp;%
|-----
| [[Верхньодніпровськ]]
! align="center" |56.0&nbsp;%
| align="center" |11.0&nbsp;%
| align="center" |30.8&nbsp;%
| align="center" |0.5&nbsp;%
| align="center" |0.2&nbsp;%
| align="center" |1.5&nbsp;%
|-----
| [[Маріуполь]]
| align="center" |10.0&nbsp;%
! align="center" |63.2&nbsp;%
| align="center" |15.1&nbsp;%
| align="center" |0.7&nbsp;%
| align="center" |0.8&nbsp;%
| align="center" |10.2&nbsp;%
|-----
| [[Новомосковськ]]
! align="center" |77.3&nbsp;%
| align="center" |9.6&nbsp;%
| align="center" |11.1&nbsp;%
| align="center" |0.6&nbsp;%
| align="center" |0.2&nbsp;%
| align="center" |1.2&nbsp;%
|-----
| [[Павлоград]]
| align="center" |33.4&nbsp;%
! align="center" |34.4&nbsp;%
| align="center" |27.6&nbsp;%
| align="center" |2.0&nbsp;%
| align="center" |0.5&nbsp;%
| align="center" |2.1&nbsp;%
|-----
| [[Слов'яносербськ]]
| align="center" |43.0&nbsp;%
! align="center" |51.5&nbsp;%
| align="center" |4.6&nbsp;%
| align="center" |
| align="center" |
| align="center" |0.9&nbsp;%
|-----
| [[Луганськ]]
| align="center" |19.1&nbsp;%
! align="center" |68.2&nbsp;%
| align="center" |7.1&nbsp;%
| align="center" |0.5&nbsp;%
| align="center" |0.5&nbsp;%
| align="center" |4.6&nbsp;%
|-----
| '''По губернії'''
| align="center" |27.0&nbsp;%
! align="center" |40.7&nbsp;%
| align="center" |26.0&nbsp;%
| align="center" |1.8&nbsp;%
| align="center" |1.0&nbsp;%
| align="center" |3.5&nbsp;%
|+
|}
 
== Повіти губернії ==
* [[Катеринославський повіт]]&nbsp; 1802—19231802–1923
* [[Павлоградський повіт]]&nbsp; 1802—19231802–1923
* [[Олександрівський повіт (Катеринославська губернія)|Олександрівський повіт]]&nbsp; — з частини Маріупольського повіту, що ввійшла до Катеринославської губернії і частини Павлоградського повіту, 1805—19201805–1920
* [[Верхньодніпровський повіт]] (Верхнедніпровський повіт)&nbsp; 1805—19231805–1923, виділений з Катеринославського повіту
* [[Бахмутський повіт]]&nbsp; 1802—19201802–1920
* [[Слов'яносербський повіт]]&nbsp; — виділений з Бахмутського повіту, 1805—19201805–1920
* [[Маріупольський повіт]]&nbsp; — утворений 1874 поділом Олександрівського повіту
* [[ТаганрозькеТаганрізьке градоначальництво]]&nbsp; — у складі 1802—18871802–1887 роках, до Області Війська Донського
* [[Ростовське градоначальництво]]&nbsp; — у складі 1802—18871802–1887 роках, до Області Війська Донського
* [[Таганрізький повіт]]&nbsp; 1805—18871805–1887, 1918 рік, за часів Гетьманату з Області війська Донського
* [[Криворізький повіт]]&nbsp; — 26 лютого 1919—1923&nbsp;1919–1923 — створений у 1919 році з 30 (за іншими даними 36) волостей
* [[Запорізький повіт]]&nbsp; 1922—19231922–1923
* [[Нікопольський повіт (УСРР)|Нікопольський повіт]]&nbsp; &nbsp;— 1923 —1923
* [[Новомосковський повіт]]&nbsp; — −1923
 
== Округи губернії (1923—19251923–1925 роки) ==
* [[КатеринославськаБердянська округа]]
* [[Павлоградська округа]]
* [[Запорізька округа]]
* [[Дніпропетровська округа|Катеринославська округа]]
* [[Мелітопольська округа]]
* [[Нікопольська округа]]
* [[Криворізька округа]]
* [[Мелітопольська округа]]
* [[Олександрійська округа]]
* [[Павлоградська округа]]
 
== Очільники губернії ==
== Губернська влада ==
[[Файл:BudynokGubernatora(Dnipro).jpg|міні|250пкс|[[Будинок губернатора (Дніпро)|Будинок губернатора]] — резиденція Катеринославських губернаторів у 1887–1917 роках.]]
 
{{-}}
=== Губернатори, голови облвиконкомів ===
=== Губернатори ===
[[Файл:BudynokGubernatora(Dnipro).jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Будинок губернатора (Дніпро)|Будинок губернатора]]&nbsp;— резиденція Катеринославських губернаторів у 1887—1917 роках.]]
{| class="wikitable sortable collapsible" style="width:100%"
{|
|+ Очільники губернії за часів Російської імперії
|-
! style="width:25%; | Прізвище ім'я по-батькові !! style="width:55%; | Титул, чин, військове звання !! Час на посаді
| colspan=2 | '''Губернатори'''
<!-- |-
| [[1783]]—[[1784]]
| [[Тутолмін Тимофій Іванович]]
Рядок 426 ⟶ 285:
| [[Ніколєв Іван Петрович]]
|-
| 13.06.1801—81801–8.10.1802
| [[Миклашевський Михайло Павлович]]
|-
| [[Беклешов Сергій Андрійович]] || || 1802 — 1803 -->
| [[1802]]—''1803''
| [[Беклешов Сергій Андрійович]]
|-
| [[Берг Петро Іванович]] || [[дійсний статський радник]] || 1803 — 1809
| [[1803]]—[[1809]]
| [[Берг Петро Іванович]]
|-
| [[Гладкий Кирило Семенович]] || дійсний статський радник || 1809 — 1817
| [[1809]]—[[1817]]
| [[Гладкий Кирило Семенович]]
|-
| [[Калагеоргій Іван Христофорович]] || дійсний статський радник || 1817 — 1820
| [[1817]]—[[1820]]
| [[Калагеоргій Іван Христофорович]]
|-
| [[Шеміот Вікентій Леонтійович]] || [[статський радник]] || 1820 — 1823
| [[1820]]—[[1823]]
<!--|-
| [[Шеміот Вікентій Леонтійович]]
| [[Воронцов Михайло Семенович]] (генерал-губернатор) || || [[1823]]—[[1844]]-->
|-
| {{нп|Цалабан Трохим Матвійович|Цалабан Трохим Матвійович|ru|Цалабан, Трофим Матвеевич}} || дійсний статський радник || [[1823]]—[[1824]]
| [[1823]]—[[1844]]
| [[Воронцов Михайло Семенович]] (генерал-губернатор)
|-
| [[Свєчин Олексій Іванович]] || статський радник || [[1824]]—[[1828]]
| [[1823]]—[[1824]]
| [[Цалабан Трохим Матвійович]]
|-
| [[Донець-Захаржевський Дмитро Андрійович]] || статський радник || 1.01.1828 — 10.08.1831
| [[1824]]—[[1828]]
| [[Свєчин Олексій Іванович]]
|-
| {{нп|Пфейліцер-Франк Отто Романович|Франк Отто Романович|ru|Пфейлицер-Франк, Отто Германович}} || барон, дійсний статський радник || 12.08.1831 — 4.06.1832
| 1.01.1828—10.08.1831
| [[Донець-Захаржевський Дмитро Андрійович]]
|-
| [[Лонгінов Никанор Михайлович]] || дійсний статський радник || 4.06.1832 — 24.04.1836
| 12.08.1831—4.06.1832
<!--|-
| [[Франк Отто Романович]]
| [[Сафонов Дмитро Васильович]] (віце-губернатор) || || 1836 — 1837-->
|-
| [[Пеутлінг Андрій Олександрович]] || дійсний статський радник || 11.12.1837 — 25.01.1847
| 4.06.1832—24.04.1836
| [[Лонгінов Никанор Михайлович]]
|-
| [[Фабр Андрій Якович]] || дійсний статський радник, таємний радник || 25.01.1847 — 14.11.1857
| 1836—1837
| [[Сафонов Дмитро Васильович]] (віце-губернатор)
|-
| {{нп|Сіверс Олександр Карлович|Сіверс Олександр Карлович|ru|Сиверс, Александр Карлович}} || граф, у званні камер-юнкера, статський радник, дійсний статський радник || 15.11.1857 — 2.03.1862
| 11.12.1837—25.01.1847
| [[Пеутлінг Андрій Олександрович]]
|-
| {{нп|Ізвольський Петро Олександрович|Ізвольський Петро Олександрович|ru|Извольский, Пётр Александрович}} || дійсний статський радник || 16.03.1862 — 11.09.1863
| 25.01.1847—14.11.1857
| [[Фабр Андрій Якович]]
|-
| [[Крігер Григорій Олександрович]] || Свита Його Величності, контр-адмірал || 16.09.1863 — 15.02.1865
| 15.11.1857—2.03.1862
| [[Сіверс Олександр Карлович]]
|-
| {{нп|Дунін-Барковський Василь Дмитрович|Дунін-Барковський Василь Дмитрович|ru|Дунин-Барковский, Василий Дмитриевич}} || дійсний статський радник, у званні камергера, виконувач обов'язків || 19.02.1865 — 16.10.1870
| 16.03.1862—11.09.1863
| [[Ізвольський Петро Олександрович]]
|-
| [[Дурново Іван Миколайович]] || дійсний статський радник || 16.10.1870 — 23.02.1882
| 16.09.1863—15.02.1865
| [[Крігер Григорій Олександрович]]
|-
| [[Фон Розенберг Андрій Григорович]] || дійсний статський радник || 8.04.1882 — 7.10.1883
| 19.02.1865—16.10.1870
| [[Дунін-Барковський Василь Дмитрович]]
|-
| [[Долгоруков Василь Михайлович]] || князь, камергер, дійсний статський радник || 7.10.1883 — 19.07.1884
| 16.10.1870—23.02.1882
| [[Дурново Іван Миколайович]]
|-
| [[Батюшков Дмитро Миколайович]] || [[таємний радник]] || 19.07.1884 — 19.04.1890
| 8.04.1882—7.10.1883
| [[фон Розенберг Андрій Григорович]]
|-
| {{нп|Шліппе Володимир Карлович|Шліппе Володимир Карлович|ru|Шлиппе, Владимир Карлович}} || у званні камергера, дійсний статський радник || 19.04.1890 — 23.12.1893
| 7.10.1883—19.07.1884
| [[Долгоруков Василь Михайлович]]
|-
| {{нп|Мартинов Дмитро Миколайович|Мартинов Дмитро Миколайович|ru|Мартынов, Дмитрий Николаевич}} || дійсний статський радник || 23.12.1893 — 3.03.1897
| 19.07.1884—19.04.1890
| [[Батюшков Дмитро Миколайович]]
|-
| [[Баторський Олександр Олександрович]] || генерал-майор || 15.03.1897 — 30.12.1897
| 19.04.1890—23.12.1893
| [[Шліппе Володимир Карлович]]
|-
| {{нп|Святополк-Мирський Петро Дмитрович|Святополк-Мирський Петро Дмитрович|ru|Святополк-Мирский, Пётр Дмитриевич}} || князь, генерал-майор || 30.12.1897 — 13.04.1900
| 23.12.1893—3.03.1897
| [[Мартинов Дмитро Миколайович]]
|-
| {{нп|Келлер Федір Едуардович|Келлер Федір Едуардович|ru|Келлер, Фёдор Эдуардович}} || граф, генерал-лейтенант || 13.04.1900 — 19.03.1904
| 15.03—30.12.1897
| [[Баторський Олександр Олександрович]]
|-
| {{нп|Нейдгардт Олексій Борисович|Нейдгардт Олексій Борисович|ru|Нейдгардт, Алексей Борисович}} || статський радник || 19.03.1904 — 06.01.1905
| 30.12.1897—13.04.1900
| [[Святополк-Мирський Петро Дмитрович]]
|-
| {{нп|Олександровський Сергій Васильович|Олександровський Сергій Васильович|ru|Александровский, Сергей Васильевич}} || статський радник || 06.01.1905 — 01.07.1906
| 13.04.1900—19.03.1904]]
| [[Келлер Федір Едуардович]]
|-
| {{нп|Клінгенберг Микола Михайлович|Клінгенберг Микола Михайлович|ru|Клингенберг, Александр Михайлович}} || статський радник || 01.07.1906 — 30.06.1909
| березень [[1904]]— січень [[1905]]
| [[Нейдгардт Олексій Борисович]]
|-
| {{нп|Шидловський Костянтин Михайлович|Шидловський Костянтин Михайлович|ru|Шидловский, Константин Михайлович}} || статський радник || 30.06.1909 — 23.08.1910
| січень [[1905]]— липень [[1906]]
| [[Александровський Сергій Васильович]]
|-
| {{нп|Якунін Владислав Васильович|Якунін Владислав Васильович|ru|Якунин, Владимир Васильевич}} || гофмейстер || 23.08.1910 — 08.03.1913
| липень [[1906]]— червень [[1909]]
| [[Клінгенберг Микола Михайлович]]
|-
| {{нп|Колобов Володимир Арсенійович|Колобов Володимир Арсенійович|ru|Колобов, Владимир Арсеньевич}} || статський радник, дійсний статський радник || 22.04.1913 — 15.08.1916
| червень [[1909]]— серпень [[1910]]
| [[Шидловський Костянтин Михайлович]]
|-
| {{нп|Ченявський Андрій Гаврилович|Ченявський Андрій Гаврилович|ru|Чернявский, Андрей Гавриилович}} || дійсний статський радник || 15.08.1916 — березень 1917
| серпень [[1910]]— січень [[1913]]
|}
| [[Якунін Владислав Васильович]]
 
=== Очільники губернії в 1917–1925 роках ===
{| class="wikitable sortable collapsible" style="width:100%"
|+ Очільники губернії в 1917–1925 роках
! style="width:25%; | Прізвище ім'я по-батькові || style="width:55%; | Посада || Час на посаді
|-
| [[Гесберг Костянтин Дмитрович]] || губернський комісар [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасового уряду Росії]] || березень — липень 1917
| січень [[1913]]—[[1916]]
| [[Колобов Володимир Арсенійович]]
|-
| [[Квірінг Еммануїл Йонович]] || голова губвійськревкому || 26 жовтня 1917 — грудень 1917
| [[1916]]—[[1917]]
| [[Ченявський Андрій Гаврилович]]
|-
| [[Квірінг Еммануїл Йонович]] || голова губвиконкому || грудень 1917 — лютий 1918
| colspan=2 | '''Голови губернського і обласного виконавчого комітету:'''
|-
| [[Татько Арсеній Петрович]] || голова губвиконкому || лютий 1918 — квітень 1918
| [[1917]]
| [[Квірінг Емануїл Йонович]] (голова військревкому)
|-
| [[Мазепа Ісаак Прохорович]] || губернський комісар УНР || квітень 1918
| [[1917]]
| [[Аверін Василь Кузьмич]] (голова військревкому)
|-
| [[Черніков Іван]] || губернський староста УД || травень — грудень 1918
| [[1918]]
| [[Мазепа Ісак Прохорович]] (голова революційної ради)
|-
| [[Магалевський Юрій]] || губернський комісар УНР || грудень 1918 — лютий 1919
| січень—липень [[1919]]
| [[Епштейн Яків Аркадійович]]
|-
| [[Аверін Василь Кузьмович]] || голова губвиконкому || лютий 1919 — червень 1919
| липень [[1919]]— січень [[1920]]
| [[Мінін Сергій Костянтинович]]
|-
| Грінбаум К. || голова губвиконкому УСРР || червень — липень 1919
| січень-листопад [[1920]]
| [[Квірінг Емануїл Йонович]]
|-
| [[Мінін Сергій Костянтинович]] || голова губвійськревкому || січень — квітень 1920
| листопад-грудень [[1920]]
| [[Аверін Василь Кузьмич]]
|-
| [[Квірінг Еммануїл Йонович]] || голова губвійськревкому || квітень — червень 1920
| грудень [[1920]]—[[1921]]
| [[Клименко Іван Євдокимович]]
|-
| [[Бляхін Павло Андрійович]] || голова губвиконкому || червень — серпень 1920
| [[1921]]
| [[Власенко Степан Наумович]]
|-
| [[Клименко Іван Євдокимович]] || голова губвиконкому || грудень 1920 — грудень 1921
| [[1921]]—[[1922]]
| [[Любченко Панас Петрович]]
|-
| [[Власенко Степан Наумович]] || голова губвиконкому || грудень 1921 — травень 1923
| [[1922]]—[[1923]]
| [[Кузнецов Яків Петрович]]
|-
| [[Кузнецов Яків Петрович]] || голова губвиконкому || 1923
| 1923
| Симонов
|-
| [[Самохвалов Олександр Степанович]] || голова губвиконкому || 1923 — 1924
| 1923—1924
| Самохвалов
|}
 
=== Перші секретарі обкомів і голови обласних рад ===
{|
|-
| [[Гаврилов Іван Андрійович]] || виконувач обов'язків, голова губвиконкому з квітня 1924 || березень 1924 — серпень 1925
| colspan=2 | '''Перші секретарі губернського, окружного і обласного комітетів [[КП(б)У]]:'''
|-
| [[Бек Михайло Михайлович]] || голова підпільного губкому КП(б)У || жовтень 1918 — лютий 1919
| листопад [[1919]]— грудень [[1919]]
| [[Мінін Сергій Костянтинович]] (секретар губкому КПУ)
|-
| [[Бек Михайло Михайлович]] || голова губкому КП(б)У || лютий — червень 1919
| [[1919]]—[[1920]]
| [[Квірінг Емануїл Йонович]] (секретар губкому КПУ)
|-
| [[Яковлєв Яків Аркадійович|Епштейн Яків Аркадійович]] || голова губкому КП(б)У || січень — лютий 1920
| квітень—вересень [[1920]]
| [[Гілинський Абрам Лазаревич]] (секретар губкому КПУ)
|-
| [[Мінін Сергій Костянтинович]] || голова губкому КП(б)У || лютий — травень 1919
|-
| [[Квірінг Еммануїл Йонович]] || голова губкому КП(б)У || червень — липень 1920
|-
| [[Кисельов Олександр Омелянович]] || голова губкому КП(б)У || липень — листопад 1920
|-
| [[Квірінг Еммануїл Йонович]] || відповідальний секретар губкому КП(б)У || листопад — грудень 1920
|-
| [[Гилинський Абрам Лазаревич]] || відповідальний секретар губкому КП(б)У || грудень 1920 — березень 1921
|-
| [[Луговий Олександр Васильович]] || відповідальний секретар губкому КП(б)У || березень — липень 1921
|-
| [[Кисельов Олександр Омелянович]] || відповідальний секретар губкому КП(б)У || липень 1921
|-
| [[Симонов Тимофій Васильович]] || відповідальний секретар губкому КП(б)У || липень 1921 — 1923
|-
| [[Іванов Василь Іванович]] || відповідальний секретар губкому КП(б)У || 1923 — січень 1925
|-
| [[Медведєв Олексій Васильович]] || відповідальний секретар губкому КП(б)У || січень — серпень 1925
|}
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела та література ==
* ''О.&nbsp;Є.&nbsp;Маркова, С.&nbsp;Б.&nbsp;Хведченя''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Katerynoslavska_guberniya Катеринославська губернія] // {{ЕІУ|4|135}}
* ''П.&nbsp;П.&nbsp;Гай-Нижник''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11050 Катеринославська губернія] // {{ЕСУ}}
* [http://web.archive.org/web/20120209114826/http://www.libr.dp.ua/Region/Book%25201/Vstuplenie/gl2_49_70/64_70_Novorossia.doc Новоросія в першій половині XIX&nbsp;ст. (1802—1858 гг.)]
 
== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/18470117/legal/katerinoslavska_guberniya Катеринославська губернія] // {{Юридична енциклопедія|3}}
* ''Мазепа І.&nbsp; П.&nbsp;Мазепа.'' Україна в огні і бурі революції 1917—19211917–1921. — Дніпропетровськ. : «Січ»., 2001.&nbsp; 415с415 с.
* ''Савченко В.&nbsp; А.&nbsp;Савченко.'' Махно. — Харків : «Фоліо»., 2008.&nbsp; 415с415 с.
* Нестор ''Махно Нестор.'' Воспоминания. Книга 1, 2-3. Библиотека репринтных изданий. — Київ. : «Україна»., 1991.&nbsp; 216с216 с. + 186с186 с. {{ref-ru}}
* ''Верстюк В.&nbsp; Ф.&nbsp;Верстюк.'' Махновщина. — Київ. : «Наукова думка»., 1991.&nbsp; 368с368 с.
* ''Архірейський Дмитро Архірейський.'' Махновська веремія. — Київ. : «Темпора»., 2015. -294с— 294 с.
 
== Джерела ==
* ''Маркова О. Є., Хведченя С. Б.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Katerynoslavska_guberniya Катеринославська губернія] // {{ЕІУ|4|135}}
* ''Гай-Нижник П. П.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11050 Катеринославська губернія] // {{ЕСУ}}
* [http://web.archive.org/web/20120209114826/http://www.libr.dp.ua/Region/Book%25201/Vstuplenie/gl2_49_70/64_70_Novorossia.doc Новороссия в первой половине XIX в. (1802–1858 гг.).] {{ref-ru}}
* [http://www.knowbysight.info/1_UKRA/06141.asp Екатеринославская губерния] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. {{ref-ru}}
 
 
{{Губернії України}}