Бухарін Микола Іванович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Тараско (обговорення | внесок) |
Тараско (обговорення | внесок) |
||
Рядок 61:
У [[1917]] був вибраний членом ЦК РСДРП(б), після чого працював в Московському комітеті партії і редагував друкарське видання «Звістки Московського воєнно-революционного комітету». Вів активну пропагандистську роботу під час Жовтневої революції 1917, займаючи радикальні ліві позиції. Джон Рід в книзі «Десять днів, які потрясли світ» стверджує, що Бухарін вважався «лівішим, ніж Ленін». Протягом багатьох років з невеликою перервою в [[1918]] році — головний редактор газети «Правда» і що фактично головний партійний ідеолог. Підготував пропозиції по націоналізації промисловості і створенню органів управління економікою на чолі з Вищою радою народного господарства (ВРНГ)
У [[1917]]—[[1918]] як редактор «лівокоммуністичної» газети «Комуніст» був лідером «лівих» комуністів, спільно з іншими «лівими» комуністами, а також лівими есерами виступав як проти підписання миру з німцями в Брест-Литовську, так і проти позиції глави радянської делегації Льва Троцького, вимагаючи продовження лінії на світову пролетарську революцію. Пізніше, під час ініційованої в 1923 Троцьким дискусії про фракції у ВКП(б), визнав, що під час обговорення Брестського
У травні [[1918]] випустив брошуру, що стала широко відомою, «Програма комуністів (більшовиків)», у якій теоретично обгрунтовував необхідність трудової повинності для нетрудових класів. Після публікації робіт «Політична економія рантьє» і «Світове господарство та імперіалізм» став одним з провідних економістів-теоретиків РКП(б). У [[1919]]—[[1920]] був членом Виконкому Комінтерну.
| |||