Ібрагім I: відмінності між версіями

'''Ібрагі́м I''' ({{lang-ota|ابراهيم‎}}, {{lang-tr| İbrahim}}; {{ДН|5|11|1615}} — {{ДС|12|8|1648}}) &nbsp;— [[Султани Османської імперії|османський султан]] ([[1640]]—[[1648]]). Син султана [[Ахмед I|Ахмеда I]]. Успадкував престол від свого брата [[Мурад ІV|Мурада IV]]. Під час його правління був відбитий у козаків Азов і розпочата Турецько-венеціанська війна (1645-1669).[[1645]] року почав війну з [[Венеція|Венецією]] за володіння [[Крит|Критом]], але не дожив до її кінця. В історіографії вважається божевільним, ласолюбом і марнотратником. Одного разу, дізнавшись, що його наложниця зрадила йому, він, не знайшовши кривдника, наказав втопити в [[Босфор|Босфорі]] весь свій гарем — 280 наложниць. Обклав податками духівництво, внаслідок чого улеми, об'єднавшись з [[Яничари|яничарами]], яким нерегулярно платилася платня, позбавили влади Ібрагіма. Зумівши налаштувати проти себе всіх, включаючи власну матір, був повалений в результаті перевороту і незабаром убитий – 12 серпня 1648 року, через декілька днів після позбавлення влади, його задушили. Троє з його синів були султанами після нього, серед них і [[Мегмед IV]]<ref>Чухліб Т.В. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Megmed_IV Мегмед IV] // {{ЕІУ|6|570}}</ref>.