Крейсери проєкту 1144: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис
Рядок 146:
Загоризонтне цілевказування і наведення може здійснюватися літаком [[Ту-95]]РЦ, вертольотом [[Ка-27]] або космічною системою супутників «[[Легенда-М]]». Ракета призначена для боротьби з авіаносними ударними групами і здатна діяти не тільки проти з'єднань кораблів всіх класів в ході збройних конфліктів будь-якої інтенсивності, але і ефективно вражати цілі на узбережжі противника звичайною бойовою частиною. При необхідності кораблі з комплексом «Граніт» можуть бути резервом вирішення завдань Морських стратегічних ядерних сил.
 
Двадцять ПКР «Граніт» встановлені під верхньою палубою, з кутом піднесення 60 °. Пускові установки СМ-233 виготовлялися на ПО «[[Ленінградський металевий завод]]». З огляду на те, що ракети «Граніт» спочатку призначалися для підводних човнів, перед пуском установка повинна заповнюватися забортною водою. Модифікація ПКР «Граніт», що встановлена​на кораблях оновленої серії проекту 11442, не контролюється після запуску. У режимі швидкого вогню одна ракета, що виконує роль «навідника», летить по високій траєкторії, щоб максимально збільшити площу захоплення цілі, в той же час інші ракети летять за низької траєкторії. У польоті ракети обмінюються інформацією про цілі. Якщо ракета «навідник» знищена, тоді одна з решти ракет автоматично приймає на себе її функції. Ракетна система стійка по відношенню до радіоперешкод противника. З досвіду бойової і оперативної підготовки ВМФ, збити таку ракету вкрай складно. Навіть якщо вразити «Граніт» протиракетою на термінальній ділянці, крилата ракета через свою величезну масймасу і швидкість може зберегти достатній імпульс, щоб долетіти до корабля-мети. Однак, слід зазначити, що при стрільбі на більшу дальність ракета більшу частину траєкторії змушена летіти на значній висоті (10-15 км), щоб заощадити запаси палива, і дуже вразлива для патрульних винищувачів і ЗРК, що задовольняють вимогам по дальності.
 
=== Універсальне і зенітне озброєння ===
Рядок 185:
Основним протичовновим зброєю крейсера «Кіров» був комплекс «Заметіль» з ракето-торпедами 84Р — що є, по суті, одноразовими дистанційно керованими літаки-торпедоносцями. Твердопаливна крилата ракета комплексу «Заметіль» за допомогою телеуправління наводилася в потрібний район (за даними цілевказівки від корабельного гідроакустичного комплексу, бортового вертольота або гідроакустичних буїв), потім скидала в воду бойову частину — самонавідну 533-мм протичовнову [[Торпеда|торпеду]] АТ-2У, яка вже вражала виявлений [[підводний човен]]. Ракета мала дальність до 55 км, запущена з неї торпеда могла пройти ще 7 кілометрів під водою зі швидкістю в 40 вузлів. Двохконтейнерна поворотна пускова установка цих ракет була змонтована в носовій частині крейсера, боєзапас з 10 ракето-торпед зберігався в пристрої заряджання під палубою.
 
Для боротьби з підводними човнами крейсер «Кіров» мав у своєму розпорядженні також два п'ятитрубні 533-мм торпедні апарати ДТА-53-1144, що змонтоввнізмонтовані на другій палубі для стрільби через [[лацпорт]]и. Боєкомплект в 10 самонавідних торпед СЕТ-65 зберігався прямо в апаратах.
 
Доповнювали протичовнове озброєння два 305-мм реактивних шестиствольних бомбомети РБУ -1000 «Смерч-3», встановлених в кормовій частині на верхній палубі по обох бортах, а також один 213-мм дванадцятиствольний реактивний бомбомет РБУ-6000 «Смерч-2», встановлений в носовій частині на півбаку.
Рядок 194:
У вдосконаленому проекті 11442 протичовновий комплекс «Заметіль» був замінений більш новим комплексом «Водоспад». Його модифікація для надводних кораблів позначається РПК-6М «Водоспад-НК». На відміну від «Заметілі», «Водоспаду» не потрібна окрема пускова установка — його ракето-торпеди заряджаються в стандартні торпедні апарати. Ракета моделі 83РН (або 84РН — в залежності від типу БЧ), подібно до торпед, вистрілюється з апарату стисненим повітрям і пірнає в воду; на певній глибині включається ракетний двигун, ракето-торпеда злітає з-під води і по повітрю доставляє бойову частину в район цілі — до 60 км від корабля-носія — після чого бойова частина відділяється. Як бойова частина може застосовуватися 400-мм малогабаритна самонавідна торпеда УМГТ-1 (швидкість руху — 41 вузол, дальність ходу — 8 км, глибина — до 500 м, встановлюються на ракето-торпеди типу 83РН) або ядерна глибинна бомба (на ракето-торпеді 84РН). Боєкомплект до «Водоспаду» на крейсерах проекту 11442 складає до 30 ракето-торпед (замість частини ракето-торпед на борт можуть бути занурені звичайні самонавідні торпеди).
 
Шестиствольні бомбомети [[РБУ-6000]], як і торпедні апарати, мають у своєму розпорядженні всі чотири крейсерипроектукрейсери проекту 1144/11442. Разом з тим установки РБУ-1000, починаючи з третього в серії «Калініна», замінили на 10-зарядні бомбомети протиторпедного комплексу РКПТЗ-1 (РБУ-12000) «Удав-1М». Кожна установка РБУ-12000 має конвеєрну перезарядку і здатна як заряджатися, так і стріляти по рухомих торпедам в автоматичному режимі. Час реакції комплексу — 15 секунд, дальність максимальна — 3000 м, мінімальна — 100 м, вага ракети — 233 кг, боєкомплект на обидві установки становить 120 реактивних глибинних бомб.
 
=== Авіаційне озброєння ===